Ухвала суду № 19394758, 20.09.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2011 р.Справа № 2-а-8931/10/1570 Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.,

суддів Бітова А.І.

Шляхтицького О.І.

(у звязку з неприбуттям у судове засідання сторін, справа

розглядається в порядку п.2 ч.1 ст.197 КАС України )

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АВВ-Система»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2011 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВВ-Система»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2010 року ТОВ «АВВ-Система» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.01.2010 року № 0000092300/0 на суму 75 693 гривень та податкового повідомлення - рішення від 29.01.2010 року № 0000102300/0 на суму 60 555, 00 гривень.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що перевіряючими при складанні акту перевірки та винесенні оскаржуваних рішень незаконно зроблений висновок, що правочини, укладені з ТОВ «Прокс-М»є фіктивними, без врахування, що позивач реально виконав умови вище зазначених договорів та отримав реальний товар від ТОВ «Прокс-М», що підтверджується видатковими накладними та платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи. Крім того, позивач зазначив, що відповідно до ст. 215, 216 ЦК України визнання нікчемного правочину недійсним у судовому порядку не вимагається, проте наслідки недійсності нікчемного правочину за вимогою будь-якої заінтересованої сторони можуть бути застосовані виключно судом. В даному випадку, податкова інспекція на власний розсуд фактично застосувала наслідки недійсності правочину, який вона вважає нікчемним, що є порушенням ст. 215, 216, 228 ЦК України.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2011 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АВВ- Система»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.01.2010 року № 0000092300/0 на суму 75693 гривень та податкового повідомлення - рішення від 29.01.2010 року № 0000102300/0 на суму 60555, 00 гривень.

В апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю «АВВ- Система»ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «АВВ- Система», перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Вирішуючи справу суд першої інстанції встановив, що співробітниками ДПА в Одеській області була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «АВВ-Система»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Прокс-М»за період з 14.02.2008 гоку по 30.09.2009 року, за результатами якої складений акт перевірки від 21.01.2010 року № 19/35- 2 35698040, яким підтверджений факт таких відносин та внаслідок чого встановлено порушення позивачем пп. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5, п.п.11.2.1. п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(заниження податку на прибуток за вище означений період на загальну суму 50462,00 грн.) та пп.7.4.5 п. 7.4, ст 7 Закону України «Про одаток на додану вартість»(заниження суми ПДВ за перевіряємий період на суму 40370,00грн.). На підставі вказаного акту перевірки були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 29.01.2010 року № 0000092300/0 на суму 75 693 гривень та від 29.01.2010 року № 0000102300/0 на суму 60 555, 00 гривень.

ТОВ «АВВ-Система»оскаржило вище зазначені податкові повідомлення - рішення в адміністративному порядку до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси, Державної податкової адміністрації в Одеській області, Державної податкової адміністрації України, за результатами розгляду яких скарги позивача залишені без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” N168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7 вказаного Закону, не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Отже, визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у березні та квітні 2008 року позивач мав договірні відносини щодо купівлі - продажу товару з ТОВ «Прокс-М», на підставі яких, ТОВ «Прокс-М»було виписано видаткові накладні на загальну суму 242222,00грн., в тому числі ПДВ на суму 40370,00грн. Кошти перераховані на банківський рахунок ТОВ «Прокс-М»на підставі вище зазначених договірних відносин позивач відніс до складу валових витрат. Обсяги цих валових витрат ТОВ «АВВ-Система»включило до декларацій про прибуток підприємства, а саме за 1 півріччя 2008року, за 3 квартали 2008року та за 2008рік. Також на підставі вищезазначених договорів ТОВ «АВВ-Система»віднесло до складу податкового кредиту суми ПДВ по податкових накладних, виданих ТОВ «Прокс-М», а суму податкового кредиту ТОВ «АВВ-Система»включило до декларацій з податку на додану вартість за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2008року.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Прокс-М»не подає податкову звітність до ДПІ у Приморському районі м. Одеси з податку на прибуток підприємств з 23.12.2008 року та з податку на додану вартість 20.01.2009 року, з моменту створення ТОВ «Прокс-М»по теперішній час на підприємстві відсутні зареєстровані працівники, тобто посада директора, головного бухгалтера взагалі не передбачена, у підприємства відсутні основні засоби, договори купівлі-продажу товару б/н від 20.03.2008 року та № 2804-08 від 28.04.2008 року, податкові накладні, видаткові накладні від імені ТОВ «Прокс-М»були підписані директором підприємства - ОСОБА_2, який як встановлено вироком Приморського районного суду м.Одеси від 02.11.2009 року, фактично в діяльності підприємства участі не брав та в момент підписання видаткових накладних (від 11.06.08 року № 1161, від 03.07.08 року № 371, від 04.08.08 року № 483, від 02.09.08 року №293, від 01.10.08 р. № 1101, від 03.11.08 р. № 3111, від 05.12.08 р. № 5121) та виписки податкових накладних від 11.06.08 року № 1161, від 03.07.08року № 371, від 04.08.08року № 483, від 02.09.08 року № 293, від 01.10.08 року № 1101, від 03.11.08року № 3111, від 05.12.08року № 5121) відбував покарання у вигляді позбавлення волі (з 07.06.2008 року), до якого він був засуджений вироком Київського районного суду м. Одеси від 22.08.2008 року, у звязку з чим у ОСОБА_2 не було реальної можливості підписати зазначені документи та відповідно виконати умови спірних договорів.

Колегія суддів погоджується з обґрунтованими висновком оскарженого рішення суду про те, що первинні документи позивача, надані ним на підтвердження здійснення господарських операцій, не відповідають ознакам первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік або облік витрат та доходів підприємства, не підтверджено, що договори купівлі продажу укладені між позивачем та ТОВ «Прокс-М»були реально виконані та мали намір на породження цивільно-правових наслідків, та вважає, що судом першої інстанції правомірно були застосовані норми Цивільного кодексу України, Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає, що апелянтом належним чином не спростовані висновки податкового органу щодо виявлених порушень, викладених в акті перевірки, на підставі якого були прийняті обґрунтовані рішення про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВВ- Система»штрафних (фінансових) санкцій, що в свою чергу відповідно до норм ст.2 КАС України було належним чином перевірено та встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АВВ- Система»залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: