Ухвала суду № 19394693, 21.09.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2011 р.Справа № 2-а-4299/11/2120 Категорія:6.2Головуючий в 1 інстанції: Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

при секретарі Ханділян Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Херсонської міської ради на постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 05 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Херсонської міської ради про визнання частково нечинними п.п. 2.11 п. 2 рішення Херсонської міської ради від 21.08.2008 р. № 921,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2011 року ФОП ОСОБА_1 звернувся з вищевказаним адміністративним позовом, в якому просив визнати нечинним п.п. 2.11. п. 2 Рішення ХХІІІ сесії міської ради V скликання від 21.08.2008 р. № 921 «Про затвердження проектів землеустрою та технічної документації із землеустрою, вилучення, надання в оренду, визнання такими, що втратили чинність, деяких пунктів рішень міської ради та її виконкому, внесення змін до пунктів рішень міської ради»в частині: «за умови укладення угоди про відшкодування збитків за фактичне використання земельної ділянки з моменту укладення договору купівлі-продажу майна», посилаючись на те, що рішення відповідача в частині встановлення умови про укладення угоди про відшкодування збитків від неотриманих коштів за фактичне землекористування суперечить ст. 123 Земельного кодексу України. Просив поновити строк для звернення до суду за захистом своїх прав.

Постановою Суворовського районного суду м. Херсона від 05 липня 2011 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з даною постановою суду Херсонська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права, у звязку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач 01.11.2007 року звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з метою оформлення права користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 та 12.06.2008 року позивач звернувся до відповідача з клопотанням про затвердження технічної документації із землеустрою зі складання договору оренди земельної ділянки.

Судом першої інстанції також встановлено, що відповідачем 21.08.2008 року було прийнято рішення № 921 «Про затвердження проектів землеустрою та технічної документації із землеустрою, вилучення, надання в оренду, визнання такими, що втратили чинність, деяких пунктів рішень міської ради та її виконкому, внесення змін до пунктів рішень міської ради». Відповідно до п.п. 2.11 п. 2 зазначеного рішення Херсонська міська рада вирішила вилучити із земель, наданих у постійне користування фармацевтичній фабриці (код ЗКПО 19234290), земельну ділянку площею 0,2079 га, по АДРЕСА_1, та надати її в оренду строком на 1 (один) рік приватному підприємцю ОСОБА_1 (код ЗКПО НОМЕР_1), під адміністративні будівлі та складські приміщення, за умови укладення угоди про відшкодування збитків за фактичне використання земельної ділянки з моменту укладення договору купівлі-продажу майна.

Копію вказаного рішення Херсонської міської ради позивач отримав 15.06.2011 року разом з листом Виконавчого комітету Херсонської міської ради від 15.06.2011 р. № 8-5612-20/15.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до Постанови № 284 від 19.04.1993 року Кабінету Міністрів України «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» відшкодуванню підлягають збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Згідно з пунктом 2 цієї Постанови розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено суду підстави плати за фактичне користування земельною ділянкою, підстави та порядок її стягнення, підстави застосування міською радою надання дозволу під умовою укладання угоди про відшкодування збитків. Також представник відповідача суду пояснив, що розмір відшкодування не встановлений, будь-які докази щодо наявності збитків для її відшкодування за угодою відсутні. Представником відповідача також не доведено на кого був покладений, якщо був покладений, обовязок контролю за користуванням даною земельною ділянкою.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Земельного кодексу України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Крім того колегія суддів акцентує увагу на наступному.

Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, наявність у спірних правовідносинах правової підстави, з посиланням на яку субєктом владних повноважень було прийнято рішення чи вчинено діяння, а також обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені субєктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд відмічає, що заперечуючи проти позову, відповідач за правилами ч.2 ст.71 КАС України не довів юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів винесення свого рішення.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає не суттєвими та такими, що висновків суду першої інстанції не спростовують.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та п.п. 2.11. п. 2 Рішення ХХІІІ сесії міської ради V скликання від 21.08.2008 р. № 921 «Про затвердження проектів землеустрою та технічної документації із землеустрою, вилучення, надання в оренду, визнання такими, що втратили чинність, деяких пунктів рішень міської ради та її виконкому, внесення змін до пунктів рішень міської ради»в частині: «за умови укладення угоди про відшкодування збитків за фактичне використання земельної ділянки з моменту укладення договору купівлі-продажу майна» є незаконним, як таке, що не відповідає вимогам ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»та порушує права та інтереси позивача.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Херсонської міської ради залишити без задоволення, а постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 05 липня 2011 року у справі № 2-а-4299/11/2120 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Дата складення та підписання рішення суду в повному обсязі 26 вересня 2011 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян