Постанова № 19393578, 13.07.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2011 р.Справа № 2-а-1913/10/1570 Категорія:8.2.6Головуючий в 1 інстанції: Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравець О.О.

судді Золотнікова О.С.

судді Осіпова Ю.В.

за участю секретаря Соколовій М.І.

розглянувши в м. Одесі у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ККЕН»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ККЕН»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ККЕН»(далі ТОВ «ККЕН») звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси (далі ДПІ у Київському районі м. Одеса), в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеса №0000372301/0 та №0000382301/0 від 12.02.2010 року, мотивуючи позов тим, що висновки акту перевірки від 02.02.2010 року №732/23-02/32933866/12, на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, є недоведеними та такими, що ґрунтуються на невірному застосуванні норм чинного законодавства України. Позивач зазначав, що ним до перевірки надані всі необхідні первинні документи, які у повному обсязі підтверджують реальне виконання контрагентом товариством з обмеженою відповідальність «Керван-Д»(далі ТОВ «Керван-Д») робіт за договорами, тому це підтверджує правомірність віднесення витрат щодо оплати зазначених послуг до складу валових витрат, а суми ПДВ по податкових накладних до складу податкового кредиту.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року у задоволенні позову - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій вважає вказану постанову прийнятою з порушенням норм матеріального права, просить її скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

-направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу ДПС;

-копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Статтею 11 Закону «Про систему оподаткування»встановлюється, що платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до приписів законів України.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлень від 31.12.2009 року №1084/318/23-02, від 22.01.2010 року №28/12/23-02, виданих ДПІ у Київському районі м. Одеси, згідно з ч.І ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на 4 квартал 2009 року співробітниками ДПІ у Київському районі проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ККЕН»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року, за результатами якої складений акт від 02.02.2010 року №732/23-02/32933866/12.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «ККЕН»п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9 п.5,3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суну 44876,00 гривень; п.1.3 та п.1.8 ст.1, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством занижено податок на . додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 33056,00 гривень.

На підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ у Київському районі прийняті податкові повідомлення-рішення від 12.02.2010 року №0000372301/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 44876,00 гривень та штрафних санкцій в сумі 22438,00 гривень, а всього 67314,00 гривень, від 12.02.2010 року №0000382301/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 33056,00 гривень та штрафних санкцій в сумі 16528,00 гривень, а всього 49584,00 гривень.

Під час перевірки було встановлено, що між ТОВ «ККЕН»та ТОВ «Керван-Д»укладений договір від 27.02.2008 року №27/02/08, відповідно до якого ТОВ «Керван-Д»(Підрядник) зобов'язалось виконати роботи щодо обробки фасаду споруджуваного будинку за адресою: м. Одеса, вул, Французький бульвар, 9, згідно з затвердженими кошторисно-договірними цінами. Загальна вартість робіт за договором склала 54256,80 гривень, у т.ч. ПДВ 9042,80 гривень.

17.03.2008 року між ТОВ «ККЕН»та ТОВ «Керван-Д»укладений договір №17/03, відповідно до якого ТОВ «Керван-Д»(Підрядник) зобов'язалось виконати загально-будівельні, електромонтажні, сантехнічні і оброблювальні роботи щодо споруджуваної будови за адресою: м. Вінниця, вул. Максимовича, 4, згідно з затвердженими кошторисно-договірними цінами. Загальна вартість робіт за договором склала 2000000 гривень, у т.ч, ПДВ 333333,33 гривень.

На виконання умов зазначених угод ТОВ «ККЕН»отримало послуги, на що виписало акти виконаних робіт та податкові накладні: від 14.07.2008 року №б/н, податкова накладна від 14.07.2008 року №14/07/08/03, від 24.07.2008 року №б/н, податкова накладна від' 24.07.2008 року №24/07/08/04, від 28.07.2008 року №б/н, податкова накладна від 28.07.2008 року №28/07/08/02, від 12.08.2008 року №б/н, податкова накладна від 12.08.2008року №12/08/08/02 на загальну суму 215403,78 гривень, у т.ч. ПДВ 35900,63 гривень. Згідно протоколу вилучення від 14.04.2009 року оригінали вищевказаних договорів, актів виконаних робіт, накладних, податкових накладних, складених між ТОВ «ККЕН»та ТОВ«Керван-Д», були вилучені у ТОВ «ККЕН»співробітниками ВПМ ДПІ у Малиновському районі м. Одеси.

Витрати по оплаті виконаних ТОВ «Керван-Д» робіт за вищенаведеними угодами у розмірі 179503,00 гривень позивачем включені до складу валових витрат за 3 квартал 2008 рокую, а сума податку на додану вартість в розмірі 35900,63 гривень включена до складу податкового кредиту з ПДВ. Згідно виписок з банку від 07.10.2008 року та від 20.10.200ІІ року зазначені роботи були оплачені ТОВ «ККЕН»в повному обсязі.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Керван-Д», яке виступає підрядником за договорами з ТОВ «ККЕН»зобов'язалося виконати на власний ризик певну роботу за завданням замовника та у відповідності до умов договорів, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконану роботу. При цьому в зазначених договорах про надання послуг не передбачене покладання виконання обовязків «Підрядника»на іншу особу .

В акті перевірки вказано , що на момент перевірки фактичне місцезнаходження ТОВ «Керван-Д»невідоме , відсутні необхідні умови для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основні фонди: виробничі активи, складські приміщення і транспортні засоби, а отже і відсутня фінансово-господарська діяльність, директор ТОВ «Керван-Д»перебуває в розшуку. Відповідно до Постанови слідчого СВ ПМ СДПІ по роботі з ВПП в м. Одесі підполковником податкової міліції Малейчика І.Т. від 23.04.2009 року про призначення зустрічної документальної перевірки (ревізії) дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавстві у відношенні директора ТОВ «Керван-Д»ОСОБА_6 28.01.2009 року порушено кримінальну справу № 201200900002 по факту умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.

Перевіркою було встановлене завищення валових витрат ТОВ «ККЕН» на 179503,00 гривень у зв'язку із включенням вказаних коштів до складу валових витрат вартості придбаних у ТОВ «Керван-Д»послуг на підставі первинних документів, складених по нікчемним правочинам. ТОВ «ККЕН»перераховувались кошти ТОВ «Керван-Д»без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, у зв'язку із чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України, у звязку із відсутністю у ТОВ «Керван-Д»необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів: виробничих актів, складських приміщень і транспортних засобів, а отже із відсутністю фінансово-господарської діяльності.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із п. 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Підпунктом 7.2.6. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що податкова накладна видасться платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 названого Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 названого Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Апеляційний суд вважає помилковим висновок суду 1-ої інстанції , що ТОВ «ККЕН»здійснювало зазначені операції з ТОВ «Керван-Д» без мети реального настання правових наслідків, з ціллю формування валових витрат та податкового кредиту та, як наслідок, заниження об'єкта оподаткування і несплати податків, а укладені ТОВ «ККЕН»правочини із ТОВ «Керван-Д»суперечать моральним засадам суспільства та відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу порушують публічний порядок, оскільки були спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, та є нікчемними.

Апеляційний суд вважає ,що позивачем доведено наявність зв'язку між понесеними витратами на придбання товарів, робіт та послуг з господарською діяльністю позивача, тобто «товарність»відповідних господарських операцій , сума податкового кредиту в розмірі 179 503 грн. підтверджується первинними бухгалтерськими документами по взаємовідносинам позивача із контрагентом ,довідками щодо вартості виконаних робіт за типовою формою №КБ-3, актами приймання виконаних робіт ,податковими накладними на загальну суму 215403,78 гривень, ут.ч. ПДВ 35900,63 гривень, яки у відповідності з вимогами статті 43 Господарського процесуального кодексу України, надають можливість ідентифікації контрагента позивача, свідчать про достовірність підтвердження фактичності здійснення господарських операцій та сплату податку на додану вартість ,договорами із контрагентом ,документами що підтверджують право- та дієздатність контрагента : свідоцтвом про державну реєстрацію, свідоцтвом про реєстрацію платників податку на додану вартість, ліцензією, довідкою з ЄДРГІОУ.

Апеляційний суд не погоджується з висновком суду 1-ої інстанції та вважає , що відповідачем не доведено безтоварності операцій за укладеними договорами, а твердження податкового органу про відсутність фактичної можливості виконання робіт у контрагента містяться тільки в акті перевірки , складеному співпрацівниками податкового органу , ґрунтується лише на припущеннях і не підтверджено належними та достатніми доказами , також не підтверджено належними та достатніми доказами( у тому числі, обвинувальним вироком суду стосовно засновника-керівника підприємства) посилання відповідача на ознаки фіктивності при створенні ТОВ «Керван-Д», у звязку з чим повідомлення - рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси є неправомірними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до п. 3. ч.1. ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

На підставі викладеного, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року та прийняти нову про задоволення позову.

Керуючись: ч. 1 ст. 195, ст. 196, 198, п. 3 ч. 1 ст. 202, п. 3 ч. 1 ст. 205, ст.. 207 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ККЕН»задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року - скасувати.

Прийняти нову постанову :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ККЕН»- задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеса №0000372301/0 та №0000382301/0 від 12.02.2010 року,

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, або з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя :

Судді: