Ухвала суду № 19390330, 18.10.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2011 р. Справа № 285/11/9104 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Каралюса В.М.,Попка Я.С.

з участю секретаря судових засідань Наконечної М.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Гаразд України», Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.12.2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гаразд України» до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Гаразд України» звернулося в суд з адміністративним позовом до ДПІ в м.Івано-Франківську про визнання нечинним податкове повідомлення-рішення за №0001542302/0 від 30.07.2010 року, яким визначено суму податкового зобов'язання по земельному податку в сумі 255463 грн. в тому числі 170082 грн. -основного боргу та 85381 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що п.2 Рішення XXIX сесії Івано-Франківської міської ради від 10.07.2008 року «Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель м. Івано-Франківська» постановою Івано-Франківського міського суду від 14.12.2009 року визнано незаконним. Дана постанова оскаржена в апеляційному порядку. Також вказали, що розрахунок по земельному податку не подавали до органів ДПІ, поскільки нормативна грошова оцінка, яка була затверджена вищевказаним рішенням, на їх переконання, не є дійсною до прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Окрім цього ДПІ в м.Івано-Франківську прийняло рішення на підставі листа управління Державного комітету з земельних ресурсів у м.Івано-Франківську, а не на підставі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Тому, на їх думку, донарахування даного податку та застосування відповідних штрафних санкцій податковим органом здійснені незаконно.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.12.2010 року визнано недійсним податкове-повідомлення рішення за №0001542302/0 від 30.07.2010 року в частині визначення податкового зобов'язання в розмірі 36374 грн.

Не погодившись з прийнятою постановою, ТОВ «Гаразд України» оскаржило її в апеляційному порядку та просить скасувати дану постанову в частині відмови в задоволенні позову та прийняти нову про задоволення позовних вимог в повному об»ємі.

При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням позовних вимог.

Одночасно апелянт подав докази про те, що станом на 03.06.2011 року ТОВ «Будівельна компанія «Галицька» є правонаступником ТОВ «Гаразд України» та зареєстрована.

Також з прийнятою постановою не погодився відповідач - ДПІ в м.Івано-Франківську, яке просить скасувати постанову суду в частині задоволених позовних вимог.

При цьому апелянт вказав, що податковий орган самостійно нарахував суму земельного податку згідно витягів, одержаних з територіального управління Державного комітету з земельних ресурсів у м.Івано-Франківську, оскільки відповідно до ст.13 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ такий витяг і є підставою для нарахування земельного податку.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що необхідно відмовити в задоволенні апеляційних скарг з наступних мотивів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ДПІ в м.Івано-Франківську проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Гаразд України» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.03.2010 року.

За результатами перевірки складено акт перевірки за №12652/23-2/32077713 від 16.07.2010 року в якому зафіксовано порушення вимог ст.2, 7, 13,16 Закону України від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ .

На підставі акту перевірки ДПІ в м.Івано-Франківську прийняла оскаржуване рішення за №0001542302/0 від 30.07.2010 року, яким визначено суму податкового зобов'язання по земельному податку в сумі 255 463 грн. в тому числі 170 082 грн. -основного боргу та 85 381 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Протягом 2009 року та І кварталу 2010 року ТОВ «Гаразд України» використовувало надані у постійне користування земельні ділянки площами відповідно 0,7004 га. по вул. Новгородська,49 та площею 0,1336 га. по вул. Новгородська, 28 в м. Івано-Франківську.

Сторони не заперечують тієї обставини, що ТОВ «Гаразд України» в періоді з 01.10.2008 року по 31.03.2010 року не подавало в ДПІ в м.Івано-Франківську розрахунок грошової оцінки землі та земельний податок не сплачувало.

Статтею 14 Закону України від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ визначено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.

Відповідно до ст. 16 Закону України від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ облік громадян - платників земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності і нарахування відповідних сум проводиться щороку станом на 1 травня.

Згідно ст. 23 Закону України від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Грошова оцінка земельної ділянки щороку за станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.4 Порядку взаємодії органів виконавчої влади щодо обміну інформацією, необхідною для обчислення і справляння плати за землю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за N 1066 від 01.08.2006 року для здійснення контролю за надходженням до місцевих бюджетів коштів від сплати земельного податку та орендної плати за землю подаються щокварталу до 30 числа місяця наступного періоду відомості Держкомземом органам державної податкової служби відповідного рівня щодо: проведення нормативної грошової оцінки земель у межах населених пунктів у цілому по Україні та в розрізі регіонів з розподілом на міста обласного і районного значення, селища, села та земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів у цілому по Україні та в розрізі регіонів з розподілом землекористувачів за категоріями земель, фактів використання земель не за цільовим призначенням, у тому числі наданих на умовах оренди і суборенди, із зазначенням місцезнаходження земельних ділянок, площі, категорії земель, грошової оцінки тощо.

Згідно п.5 вищевказаного Положення Держкомзем щороку протягом трьох днів після оприлюднення Держкомстатом середньорічного індексу інфляції визначає величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, розрахованого виходячи із середньорічного індексу інфляції за рік, що передує звітному, і подає відповідні відомості Державній податковій адміністрації.

Відповідно до п.п.«б» п.п.4.2.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Тому виконуючи вимоги наведених вище нормативних актів ДПІ в м.Івано-Франківську до управління Державного комітету з земельних ресурсів у м.Івано-Франківську направлено лист від 30.06.2010 року за №1246/9/23-254/8789 про виготовлення витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку землі по вищезгаданих земельних ділянках з зазначенням при цьому комерційного використання земельних ділянок.

У зв'язку з вищевикладеним управлінням надана відповідь згідно якої нормативна грошова оцінка даних земельних ділянок складає: земельної ділянки, яка знаходиться по вул. Новгородській,28 - 2890739,06 грн., а по вул. Новгородській, 49 - 13336173,65 грн.

При цьому колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що ТОВ «Гаразд України» жодної комерційної діяльності на земельній ділянці по вул. Новгородська, 28 в м. Івано-Франківську не здійснювала, оскільки відповідно до акту на право постійного користування даною земельною ділянкою її цільове призначення - для реконструкції приміщень під міні-розливний цех, торгові та офісні приміщення та згідно пояснення представників позивача на даній земельній ділянці знаходиться приміщення, яке планувалось реконструювати, однак реконструкція в даний час не розпочата.

ДПІ в м.Івано-Франківську в порушення вимог ч.2 ст.71 КАС України не надала суду жодних доказів здійснення позивачем комерційної діяльності на даній земельній ділянці та представник відповідача визнав, що при проведенні перевірки посадовими особами податкової інспекції не одержано жодної інформації щодо провадження такої діяльності на земельній ділянці по вул. Новгородська, 28 в м. Івано-Франківську. Тому дана обставина згідно ч.З ст. 72 КАС України доказування не потребує, як така, що визнається сторонами та в суду не виникає сумніву щодо достовірності цієї обставини та добровільності її визнання.

Відповідно ст.7 Закону України від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ ставки земельного податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не вище ніж у два рази від середніх ставок податку з урахуванням коефіцієнтів, встановлених частинами другою і третьою цієї статті.

Згідно даної норми, коефіцієнт індексації прямо залежить від функціонального призначення земельних ділянок та їх цільового використання.

Суд першої інстанції, зважаючи на наведене вище, обґрунтовано визначив, що різниця між платою за землю, визначеною ДПІ в м. Івано-Франківську, та дійсною платою становить 24249,88 грн. (30 229,21грн.- 5 979,33грн.=24 249,88грн.) і за таких обставин правомірно визнав податкове повідомлення-рішення за №0001542302/0 від 30.07.2010 року недійсним в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 24249,88 грн. та відповідно і штрафних санкцій в розмірі 12124,94 грн..

Згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Тому суд першої інстанції підставно не прийняв до уваги твердження представників позивача на те, що плата за землю по вул. Новгородська, 49 в м. івано-Франківську теж визначена неправомірно та штрафні санкції застосовані незаконно, оскільки дану ділянку розділено на дві частини по 5604 м.кв. та 1400 м.кв. відповідно, а під ринок тимчасово використовується тільки частина даної земельної ділянки розміром 5604 м.кв.

У державному акті на право власності на земельну ділянку від 25.02.2009 року за №620929400019 визначено цільове призначення ділянки - для реконструкції приміщень під міні-розливний цех, торгові та офісні приміщення. Знаходження ринку по вул. Новгородській, 49 в м. івано-Франківську суд підставно визнав загальновідомою обставиною, яка відповідно до ч.2 ст.72 КАС України не потрібує доказування.

Також надані позивачем в якості письмових доказів поділу земельної ділянки на дві частини акти на право власності від12.04.2010 року суд підставно не прийняв до уваги, оскільки такі видані в наступному періоді після проведення перевірки.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В звязку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та обєктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи та прийшов до вірного висновку, щодо визнання недійсним податкового-повідомлення рішення за №0001542302/0 від 30.07.2010 року в частині визначення податкового зобов'язання в розмірі 36374 грн., а в решті позову відмовив.

З огляду на таке, наведені в апеляційних скаргах доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що Івано-Франківський окружний адміністративний суду правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційні скарги належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Гаразд України» (товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Галицька»), Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.12.2010 року у справі№2а-2992/10 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: В.М.Каралюс

Я.С.Попко

Повний текст виготовлено 21.10.2011р.