Ухвала суду № 19390174, 17.10.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2011 р. Справа № 28341/10/9104 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівЛіщинського А.М. та Носа С.П.,

при секретарі судового засідання Васильків А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Нафтохімік Прикарпаття» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.05.2010р. в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Нафтохімік Прикарпаття» до Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Івано-Франківської обл. про визнання дій протиправними і зобовязання списати безнадійний податковий борг,-

В С Т А Н О В И Л А:

24.09.2009р. позивач Відкрите акціонерне товариство /ВАТ/ «Нафтохімік Прикарпаття» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача Державної податкової інспекції /ДПІ/ в Надвірнянському районі Івано-Франківської обл. щодо відмови позивачу в списанні безнадійного податкового боргу в сумі 83919112 грн. 52 коп., а також пені та штрафних санкцій, нарахованих на вказану суму податкового боргу; зобов'язати податковий орган списати безнадійний податковий борг в сумі 83919112 грн. 52 коп., а також пеню та штрафні санкції, нараховані на вказану суму податкового боргу; судові витрати покласти на відповідача (а.с.4-7).

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.05.2010р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.192-197).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття», який покликаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить в поданій апеляційній скарзі і доповненнях до неї постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою заявлений позов задоволити (а.с.203-207, 219-200, 283-286).

В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що при винесенні судом рішення по справі порушені вимоги пп.5.2.2-5.2.4 ст.5; пп.15.1.1 п.15.1, п.15.2.1 п.15.2 ст.15; пп.18.2.1. п.18.2 ст.18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами» та пп.3.3 п.3, пп.5.3 п.5 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків. При цьому, оскарження спірних податкових повідомлень-рішень ДПІ в Надвірнянському районі №№ 0000012600/0, 0000022600/0 від 09.01.2004р. та №№ 0000152600/0, 000014260/0 від 04.04.2003р. здійснювалось позивачем в порядку господарського судочинства, яким встановлено, що розгляд справи по суті завершується моментом набрання рішенням суду законної сили, тобто, з моменту прийняття постанови апеляційним судом (ст.ст.85, 105 ГПК України). Таким чином, з моменту набрання рішенням господарського суду законної сили, у контролюючого органу з'являються усі необхідні повноваження щодо вчинення дій, передбачених законодавством України, направлених на стягнення з платника податків податкового боргу.

З огляду на викладене, вважає, що податкове зобов'язання з акцизного збору в сумі 83919112 грн. 52 коп., яке було визначено згідно податкових повідомлень-рішень №№ 0000012600/0, 0000022600/0 від 09.01.2004р. та №№ 0000152600/0, 000014260/0 від 04.04.2003р. стало узгодженим з моменту винесення Львівським апеляційним господарським судом постанов у справах, предметом яких були позовні вимоги про визнання недійсними вказаних вище повідомлень-рішень контролюючого органу.

Отже, перебіг строку позовної давності (1095 днів) слід відраховувати з моменту винесення рішень апеляційним судом, а саме із 30.03.2005р. щодо суми безнадійного податкового боргу в розмірі 75188870 грн. та з 12.04.2005р. щодо суми безнадійного податкового боргу в розмірі 8730242 грн. 52 коп.

Наведена позиція також підтверджена судовими рішеннями по інших справах з участю позивача; також відсутні перешкоди для списання безнадійного податкового боргу позивача згідно діючого Податкового кодексу /ПК/ України та актів, прийнятих на його виконання.

У звязку із реорганізацією ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» шляхом перетворення в Публічне акціонерне товариство /ПАТ/ «Нафтохімік Прикарпаття», судом апеляційної інстанції в порядку ст.55 КАС України допущено заміну позивача (апелянта) його правонаступником - ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття» (а.с.280).

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника позивача на підтримання поданої скарги, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, 06.04.2009р. позивач ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» звернувся до відповідача ДПІ в Надвірнянському районі Івано-Франківської обл. із заявою про списання безнадійного податкового боргу, в якій просив списати безнадійний податковий борг в загальній сумі 83919112 грн. 52 коп., що був нарахований згідно податкових повідомлень-рішень №№ 0000012600/0, №0000022600/0 від 09.01.2004р. та №№ 0000152600/0 та 000014260/0 від 04.04.2003р. (а.с.9).

По результатам розгляду вказаної заяви відповідачем скеровано на адресу позивача відповідь № 4070/10/10-022 від 16.04.2009р., якою вказано на відсутність правових підстав для списання вищевказаного податкового боргу, при цьому зазначено, що наведені податкові зобовязання стали узгодженими на підставі постанов Верховного Суду України від 04.03.2008р. у справі № А-15/115 та від 26.02.2008р. по справі № А-1/81, у звязку з чим строк позовної давності не пройшов (а.с.10).

Відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що вищевказані податкові повідомлення-рішення №№ 0000012600/0, №0000022600/0 від 09.01.2004р., №№ 0000152600/0 та 000014260/0 від 04.04.2003р. були неузгодженими до моменту розгляду Верховним Судом /ВС/ України справ щодо оскарження вищевказаних повідомлень-рішень та прийняття відповідних постанов від 26.02.2008р. та 04.03.2008р.

Також покликання позивача на обовязковість постанов суду апеляційної інстанції слід оцінювати критично, оскільки наведені рішення були скасовані Вищим адміністративним судом /ВАС/ України, рішеннями якого були визнані недійсними податкові повідомлення-рішення; поряд з цим законодавчо не передбачена можливість переривання перебігу строку давності за таких обставин.

Окрім цього, на підставі рішень ВАС України були внесені зміни до облікової картки платника податків ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття», тобто, зменшені суми податкових зобовязань, а згідно постанов ВС України - відображені та нараховані наведені суми в обліковій картці.

Таким чином, податкові зобовязання ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» стали узгодженими з моменту прийняття ВС України постанов від 26.02.2008р. та 04.03.2008р., а тому позивач зобовязаний самостійно погасити вказану узгоджену суму податкових зобовязань.

Між тим, такі висновки суду першої інстанції є невірними, оскільки вони не ґрунтуються на фактичних обставинах справи і не відповідають вимогам чинного законодавства, з огляду на таке.

Матеріалами справи стверджується, що за результатами проведення позапланової документальної перевірки з питань правильності визначення та своєчасності внесення до бюджету акцизного збору ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» за січень 2003 року ДПІ в Надвірнянському районі Івано-Франківської обл. складено Акт перевірки № 129/23/120/1/00152230 від 01.04.2003р.

На підставі вказаного Акта відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №№ 0000152600/0 та 0000142600/0 від 04.04.2003р, якими визначені податкові зобов'язання по акцизному збору та застосовані штрафні санкції на загальну суму 8730242 грн. 52 коп.

11.06.2003р. ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» звернулося до господарського суду Івано-Франківської обл. із позовом про визнання недійсними вищезазначених податкових повідомлень-рішень.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської обл. від 06.12.2004р. у справі № А-1/81 заявлений позов задоволено; постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.04.2005р. апеляційну скаргу податкового органу задоволено (а.с.11-12).

Не погоджуючись із вищезазначеною постановою суду апеляційної інстанції, ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» оскаржив таку в касаційному порядку до ВАС України, ухвалою якого від 09.08.2007р. касаційну скаргу позивача задоволено, скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.04.2005р., а рішення суду першої інстанції залишено в силі (а.с.170-171).

Постановою ВС України від 26.02.2008р. касаційну скаргу податкового органу задоволено, скасовано ухвалу ВАС України від 09.08.2007р., а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.04.2005р. залишено в силі (а.с.37-39).

Окрім цього, внаслідок проведення документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» за період від 01.04.2002р. до 30.06.2003р., та з питань правильності визначення сум податку на додану вартість, задекларованих до відшкодування до 31.08.2003р., ревізорами ДПІ в Надвірнянському районі Івано-Франківської обл. складено Акт перевірки № 766/23/120/1-00152230 від 31.12.2003р.

На підставі цього Акту податковим органом прийняті податкові повідомлення - рішення №№ 0000012600/0 та № 0000022600/0 від 09.01.2004р., якими визначені податкові зобов'язання по акцизному збору та застосовано штрафні санкції на загальну суму 75188870 грн.

12.03.2004р. ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття звернувся до господарського суду Івано-Франківської обл. із позовом про визнання недійсними вищевказаних податкових повідомлень - рішень.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської обл. від 30.09.2004р. у справі № А-15/115 заявлений позов задоволено. Згідно з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.03.2005р. апеляційну скаргу відповідача задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позову відмовлено (а.с.13-15).

Не погоджуючись із вищезазначеною постановою, ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» подано касаційну скаргу до ВАС України, ухвалою якого від 28.02.2007р. касаційну скаргу задоволено, скасовано постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишено в силі (а.с.148-156).

Постановою ВС України від 04.03.2008р. касаційні скарги ДПІ в Надвірнянському районі Івано-Франківської обл. та Заступника Генерального прокурора України задоволено; ухвалу ВАС України від 28.02.2007р. скасовано та залишено в силі постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.03.2005р. в справі № А-15/115 (а.с.42-44).

Також матеріалами справи стверджується, що податковим органом на вищевказані суми податкових зобовязань були скеровані на адресу позивача перша податкова вимога № 1/146 від 26.07.2006р. (отримана адресатом 28.07.2006р.) та друга податкова вимога № 2/156 від 28.08.2006р. (отримана адресатом 21.09.2006р.) (а.с.186, 187).

Рішеннями судів різних інстанції вищевказані податкові вимоги визнані правильними, при цьому позовні вимоги ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» про визнання таких неправомірними залишені без задоволення (а.с.174-175, 176-178, 179-181).

Водночас, 12.09.2008р. відповідачем ДПІ в Надвірнянському районі Івано-Франківської обл. подано до суду адміністративний позов про стягнення з ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» суми податкового боргу, в тому числі заборгованості по сплаті акцизного збору за вищевказані періоди в загальній сумі 83919112 грн. 52 коп. (а.с.81-83).

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.06.2010р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2011р., заявлений позов задоволено частково; стягнуто за рахунок ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» в дохід Державного бюджету України податковий борг в сумі 290826284 грн. 63 коп.; в решті позовних вимог відмовлено у звязку із частковою сплатою боргу (а.с.253-255, 256-261).

Ухвалою ВАС України від 26.07.2011р. касаційну скаргу ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» задоволено; касаційну скаргу ДПІ в Надвірнянського районі Івано-Франківської обл. задоволено частково, судові рішення судів першої та апеляційної інстанції скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.265-268).

Розглядувані правовідносини регулюються приписами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пп.18.2.1. п.18.2 ст.18 цього Закону підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції.

Під терміном «безнадійний» слід розуміти, зокрема, податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом.

Відповідно до пп.15.1.1 п.15.1 ст.15 вказаного Закону строк позовної давності визначений тривалістю 1095 днів.

Нормами пп.15.2.1 п.15.2 ст.15 цього Закону визначені граничні строки стягнення податкового боргу; в разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

Згідно пп.3.3 п.3 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затв. наказом ДПА України № 103 від 14.03.2001р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), під терміном «безнадійний» податковий борг слід розуміти податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк давності - 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання (рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) на підставі даних обліку).

Таким чином, з системного аналізу вищенаведених норм податкового законодавства випливає, що списанню підлягає податковий борг платника податків-юридичної особи, щодо якого минув термін позовної давності 1095 календарних днів, що починає обчислюватись з моменту узгодження даного податкового зобов'язання.

Порядок узгодження сум податкових зобов'язань, оскарження рішень контролюючих органів та визначення податкового боргу встановлений приписами ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами».

В силу пп.5.2.4 п.5.2 ст.5 вказаного Закону день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Оскарження спірних податкових повідомлень-рішень ДПІ в Надвірнянському районі Івано-Франківської обл. №№ 0000012600/0, 0000022600/0 від 09.01.2004р. та №№ 0000152600/0, 000014260/0 від 04.04.2003р. здійснювалось позивачем в порядку господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до норм ст.ст.85, 105 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті завершується моментом набрання рішенням господарського суду законної сили, тобто з моменту прийняття постанови апеляційним судом.

Таким чином, з моменту набрання рішенням господарського суду законної сили, у контролюючого органу з'являються усі необхідні повноваження щодо вчинення дій, передбачених законодавством України, направлених на стягнення з платника податків податкового боргу.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що податкове зобов'язання з акцизного збору в сумі 83919112 грн. 52 коп., яке було визначено на підставі податкових повідомлень-рішень ДПІ в Надвірнянському районі Івано-Франківської обл. №№ 0000012600/0, 0000022600/0 від 09.01.2004р. та №№ 0000152600/0, 000014260/0 від 04.04.2003р., слід вважати узгодженим з моменту винесення Львівським апеляційним господарським судом постанов у справах, предметом яких були позови про визнання недійсними вказаних вище повідомлень-рішень контролюючого органу.

Звідси, податкове зобов'язання з акцизного збору в сумі 75188870 грн. є узгодженим з 30.03.2005р., що підтверджується постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.03.2005р. в справі № А-15/115; а податкове зобовязання в сумі 8730242 грн. 52 коп. з 12.04.2005р., що підтверджується постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.04.2005р. в справі № А-1/81.

Отже, перебіг строку позовної давності (1095 днів) слід відраховувати саме з 30.03.2005р. щодо суми безнадійного податкового боргу в розмірі 75188870 грн. та з 12.04.2005р. щодо суми безнадійного податкового боргу в розмірі 8730242 грн. 52 коп.

Вказані висновки стверджуються також судовими рішеннями по справі за позовом ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» про визнання протиправними податкових вимог.

Зокрема, із змісту ухвали ВАС України від 26.03.2009р., яка залишена без змін постановою ВС України від 13.10.2009р., слідує, що податкові зобов'язання, які були предметом оскарження у справах № А-1/81 та № А-15/115, стали узгодженими саме з моменту винесення Львівським апеляційним господарським судом постанов від 30.03.2005р. та 12.04.2005р. (а.с.179-181, 182).

Окрім того, у постанові Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.11.2010р. в справі № 2а-1705/10/0970, яка набрала законної сили, зазначені висновки суду про те, що податкові зобовязання по акцизному збору в розмірі 75188870 грн. нараховані за період квітень-грудень 2002 року згідно податкових повідомлень-рішень №№ 0000012600/0, 0000022600/0 від 09.01.2004р., та податкові зобовязання по акцизному збору в розмірі 8730242 грн. 52 коп., нараховані за період січень 2003 року згідно податкових повідомлень-рішень №№ 0000142600/0, 0000152600/0 від 04.04.2003р. відповідно до абз.2 пп.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» були узгоджені 30.03.2005р. та 12.04.2005р. відповідно (а.с.225-232).

Наведені обставини в силу ст.72 КАС України не потребують додаткового доведення та підтверджують ту обставину, що станом на 07.04.2009р. (день подання позивачем заяви про списання безнадійного податкового боргу) та станом на 12.09.2008р. (день звернення відповідача до суду із позовною заявою про стягнення податкового боргу) минув строк позовної давності щодо податкових зобов'язань з акцизного збору, які були визначені ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» на підставі податкових повідомлень-рішень №№ 0000012600/0, 0000022600/0 від 09.01.2004р. та №№ 0000152600/0, 000014260/0 від 04.04.2003р.

Звідси, відповідно до п.5 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затв. наказом ДПА України № 103 від 14.03.2001р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідач за результатами розгляду заяви ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» був зобов'язаний списати безнадійний податковий борг в розмірі 83919112 грн. 52 коп., а також пеню та штрафні санкції, нараховані на вказану суму податкового боргу, шляхом винесення відповідного рішення, за підписом керівника податкового органу чи його заступника.

Колегія суддів також наголошує, що позиція податкового органу з приводу відліку перебігу строку позовної давності (1095 днів) в розглядуваному випадку не відповідає правовій позиції ВС України з наведеного питання.

Зокрема, згідно висновків, наведених в постанові ВС України від 23.06.2009р. в справі № 21-557во09, факт звернення платника податків до суду з приводу оскарження податкового повідомлення-рішення є реалізацією права суб'єкта господарювання і не може впливати на перебіг строку звернення до суду із позовом про стягнення відповідних сум.

Окрім цього, чинним законодавством не передбачена можливість переривання строку давності, передбаченого ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Колегія суддів відхиляє доводи податкового органу щодо обставин зменшення суми податкового боргу в обліковій картці платника податків на підставі рішень судів, оскільки за змістом Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затв. наказом ДПА України № 276 від 18.07.2005р., цією Інструкцією встановлюється виключно порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства.

Пунктом 3.1 розділу 3 згаданої Інструкції визначено мету відкриття органами державної податкової служби на кожний поточний рік особових рахунків за кожним платником та кожним видом платежу - облік нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету.

З правового аналізу наведених положень вбачається, що облік платежів у картках особового рахунку за своєю юридичною природою не є тими діями суб'єкта владних повноважень, які породжують для підприємства будь-які правові наслідки.

Отже, саме по собі відображення або зменшення суми податкового боргу у картці особового рахунку не породжує для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права і обов'язки.

Також колегія суддів враховує, що до спірних правовідносин, застосовуються норми законодавства, чинного на момент виникнення таких правовідносин.

Оскільки позивач звернувся до податкового органу із заявою про списання безнадійного податкового боргу в квітні 2009 року, тому наведені правовідносини регулюються приписами діючих на той час Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами» та наказу ДПА України № 103 від 14.03.2001р., яким затверджено Порядок списання безнадійного податкового боргу платника податків, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.01.2002р. за № 16/6304.

Таким чином, заявлений позов підлягає до задоволення, при цьому, виходячи із передбачених ст.162 КАС України повноважень суду при вирішенні адміністративної справи, належить визнати дії ДПІ у Надвірнянському районі Івано-Франківської обл. щодо відмови ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття» у списанні безнадійного податкового боргу в сумі 83919112 грн. 52 коп., а також пені та штрафних санкцій, нарахованих на вказану суму податкового боргу, протиправними; зобовязати податковий орган списати безнадійний податковий борг позивача в сумі 83919112 грн. 52 коп., а також пеню та штрафні санкції, нараховані на вказану суму податкового боргу.

При цьому у порядку ст.94 КАС України також підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 03 грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 3, 4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Нафтохімік Прикарпаття» задоволити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.05.2010р. скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Публічного акціонерного товариства «Нафтохімік Прикарпаття» задоволити.

Визнати дії Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Івано-Франківської обл. щодо відмови Публічному акціонерному товариству «Нафтохімік Прикарпаття» у списанні безнадійного податкового боргу в сумі 83919112 (вісімдесят три мільйони девятсот девятнадцять тисяч сто дванадцять) грн. 52 коп., а також пені та штрафних санкцій, нарахованих на вказану суму податкового боргу, - протиправними.

Зобовязати Державну податкову інспекцію у Надвірнянському районі Івано-Франківської обл. списати безнадійний податковий борг Публічного акціонерного товариства «Нафтохімік Прикарпаття» в сумі 83919112 (вісімдесят три мільйони девятсот девятнадцять тисяч сто дванадцять) грн. 52 коп., а також пеню та штрафні санкції, нараховані на вказану суму податкового боргу.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Нафтохімік Прикарпаття» понесені судові витрати у розмірі 03 (три) грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: А.М.Ліщинський

С.П.Нос