Ухвала суду № 19387199, 27.10.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № А18/364-07 Головуючий у 1-й інстанції: Кошик А.Ю.

Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"27" жовтня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М.,Костюк Л.О.,

при секретарі Савчуку Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІвЧ»на постанову Господарського суду Київської області від 12 жовтня 2007 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІвЧ»до Переяслав-Хмельницької обєднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України в Київській області про стягнення суми бюджетного відшкодування, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІвЧ»(далі-Позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Переяслав-Хмельницької обєднаної державної податкової інспекції (далі-Відповідач 1), Головного управління Державного казначейства України в Київській області (далі-Відповідач 2) про стягнення суми бюджетного відшкодування в розмірі 97831 грн. 00 коп.

Постановою Господарського суду Київської області від 12 жовтня 2007 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Державного бюджету України через Управління державного казначейства у Київській області 58597,00 грн. бюджетного відшкодування на користь ТОВ «ІвЧ». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, ТОВ «ІвЧ»подало апеляційну скаргу, в якій просить суд змінити постанову Господарського суду Київської області від 12 жовтня 2011 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо повернення бюджетного відшкодування в розмірі 39234,00 грн. та прийняти в цій частині рішення про задоволення позову.

Апелянт в апеляційній скарзі посилається на те, що при вирішенні питання щодо відшкодування бюджетної заборгованості за листопад 2006 року в розмірі 39234,00 грн., суд першої інстанції порушив норми ст.ст. 68, 144 КАС України та не дослідив всебічно та в повному обсязі докази Позивача щодо правомірності відшкодування податку на додану вартість, заявленого платником податку ТОВ «ІвЧ».

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на апеляйну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Статтею 195 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що Позивач знаходиться на обліку в Переяслав-Хмельницькій обєднаній державній податковій інспекції з 01.03.2000 року №131 і є платником податку на додану вартість. Позивачем було заявлено до бюджетного відшкодування у податковій декларації від 15.09.2006 року за вхідним № 7294 суму бюджетного відшкодування.

Згідно Акту Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції за № 80/16-0/19414052 від 17.05.2007 року, сума ПДВ, яка підлягає відшкодуванню становить 718,00 грн.

Акт був наданий за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки за період з 01.08.2006 року по 31.08.2006 року.

У жовтні 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ІвЧ» заявило до

відшкодування ПДВ 11.10.2006 року за вх.№ 8308, яке було підтверджене податковою інспекцією лише 18.05.2007 року в Акті про результати документальної невиїзної перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за № 81/16-0/19414052 про відповідність бюджетного відшкодування на суму 190,00 грн.

Згідно висновку, наведеному в Довідці про результати позапланової документальної перевірки правильності визначення суми бюджетного відшкодування за №76/16-0/19414052 від 16.05.2007 року, була підтверджена правильність розрахунку бюджетного відшкодування в сумі 3524,00 грн. внаслідок здійснення операцій з реалізації у березні 2006 року трьох ліній для виробництва карамелей до ТОВ «Сладкие технологии»за Договором №08/02 від 08.02.2007 року в сфері зовнішньоекономічної діяльності, яка згідно ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»оподатковуються за ставкою 0 відсотків.

Відповідно до Довідки Переяслав-Хмельницької обєднаної державної податкової інспекції №137/16-0/19414052 від 21.06.2007 року про результати документальної невиїзної перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2006 року (декларація подана 17.11.2006 року за вх. № 9922) позивач має право на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого в жовтні 2006 року на підставі договорів продажу №04-09-06 та №8 від 04.09.2006 року про придбання токарно-карусельних верстатів на суму 57689,00 грн.

На момент звернення Позивача до суду розрахунки по вказаним вище операціям не були здійснені.

11.12.2006 року за вхідним № 10177 ТОВ «ІвЧ»була подана податкова декларація за листопад 2006 року. Відповідно до Акту про результати документальної невиїзної перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за № 1/16-0/ 19414052 від 10.01.2007 року, платником податку порушено п. 7.7.2. «а», п. 1.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в частині включення до бюджетного відшкодування суми ПДВ 39411 грн. 00 коп. сплаченої не в попередньому податковому періоді заявленої суми до відшкодування в листопаді 2006 році. За цей період Позивачу сума податку на додану вартість в розмірі 177,00 грн. було відшкодовано з бюджету 20.03.2007 року.

Судом першої інстанції позовні вимоги задоволено частково та постановлено рішення про стягнення бюджетного відшкодування на користь Позивача в розмірі 58597,00 грн.; в частині стягнення суми бюджетного відшкодування в розмірі 39234,00 грн. відмовлено.

Позивачем оскаржується рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні суми бюджетного відшкодування в розмірі 39234,00 грн

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткової відмови в задоволенні позову, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за наслідками проведеної документальної невиїзної (камеральної) перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування (акт від 10.01.2007 року №1/16-0/19414052) встановлено, що в податкову декларацію за листопад 2006 року до бюджетного відшкодування включено 39234,00 грн., які ТОВ «ІвЧ»в попередньому податковому періоді, тобто в жовтні 2006 року, постачальникам товарів не сплачував.

Відповідачем 1 було прийняте податкове повідомлення-рішення за №000000111501/0 від 11.01.2007 року про зменшення бюджетного відшкодування ТОВ «ІвЧ»на суму 39234,00 грн., яке за наслідками адміністративного оскарження залишено без змін; до суду вказане рішення контролюючого органу не оскаржувалось.

Пунктами 7.7.1 та 7.7.2 статті 7 закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, зокрема:

7.7.1. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

7.7.2. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка

дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку з приводу того, що сума податку на додану вартість в розмірі 39234,00 грн. вважається не підтвердженою до відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та обєктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення вимог Позивача.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 202 КАС України.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 200 КАС України, колегія суду залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІвЧ» - залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Київської області від 12 жовтня 2007 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя

Судді

Ухвала складена в повному обсязі 02 листопада 2011 року.