Ухвала суду № 19386547, 08.11.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6978/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.

Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"08" листопада 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Усенка В.Г., Сорочко Є.О.,

при секретарі: Пеньковій О.Г.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Маяк»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Маяк»до Державної податкової інспекції в Оболонському районі міста Києва, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Правовий вісник»про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000802306/3 від 21.04.2010 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2010 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Маяк»звернулися в суд адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі міста Києва, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Правовий вісник»про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000802306/3 від 21.04.2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2011 року в задоволенні вимог позивача відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою вимоги позивача задовольнити.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та обєктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вимог позивача.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Маяк»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року, за результатами якої складений Акт №494/23-6/30683443 від 03.09.2009 року.

На підставі Акта перевірки №494/23-6/30683443 від 03.09.2009 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0000802306/0 від 10.09.2009 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 240 633,20 грн..

Не погоджуючись із зазначеним повідомленням - рішенням, позивач оскаржив його до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги ТОВ «Торговий дім «Маяк»від 20.11.2009 року №24477/10/25-008 скарга ТОВ «Торговий дім «Маяк»задоволена частково та частково скасоване податкове повідомлення - рішення №0000802306/0 від 10.09.2009 року, видане ДПІ у Оболонському районі м. Києва в частині основного платежу 171361,00 грн., та відповідній частині застосованої штрафної санкції.

За результатами розгляду первинної скарги ДПІ у Оболонському районі м. Києва було винесено нове податкове повідомлення - рішення №0000802306/1 від 23.11.2009 року, яким визначено 21875,00 грн. податку на прибуток і застосовано 10937,50 грн. штрафних санкцій.

В результаті адміністративного оскарження податкового повідомлення - рішення №0000802306/1 від 23.11.2009 року до Державної податкової адміністрації м. Києва та Державної податкової адміністрації України, скарги залишено без задоволення.

За наслідками розгляду повторних скарг, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0000802306/3 від 21.04.2010 року про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 32 812,50 грн., в т.ч. 21875,00 грн. - основного платежу, 10937,50 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Вирішуючи правомірність прийнятого Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва податкового повідомлення - рішення №0000802306/3 від 21.04.2010 року, колегія суддів зважає на наступне.

З акту перевірки вбачається, що апелянтом до складу валових витрат віднесено витрати по придбанню інформаційно-консультаційних послуг в сумі 87500 грн., що не повязані з господарською діяльністю підприємства.

Пунктом 5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З матеріалів справи вбачається, що згідно рахунків фактур №03-03/08 від 03.03.2008 року на суму 39166,67 грн. та №31-03/08 від 31.03.2008 року на суму 48333,33 грн., виставлених ТОВ «Правовий вісник»до ТОВ «Торговий дім «Маяк», а також актів про надані послуги від 03.03.2008 року №03-032008 та від 31.03.2008 року №31-03/08, позивачем були перераховані кошти на користь ТОВ «Правовий вісник»за надані інформаційно-консультаційні послуги.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України №88 від 24.05.1995 року первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно Акта перевірки від 03.09.2009 року №494/23-6/30683443 Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва, під час перевірки підприємством не були надані документи, що підтверджують результати наданих інформаційно-консультаційних послуг, а саме звіти щодо виконаних послуг, необхідні розшифровки їх суті та визначення звязку наданих послуг з господарською діяльністю підприємства.

В судовому засіданні судом першої інстанції досліджено, надані представником позивача рахунок - фактура №03-03/08 від 03.03.2008 року; акт про надання послуг №03-032008 від 03.03.2008 року; рахунок-фактура №31-03/08 від 31.03.2008 року; акт про надання послуг №31-032008 від 31.03.2008 року; звіт про надання послуг №07 від 31.03.2008 року; звіт про надання послуг №09 від 03.03.2008 року.

Згідно звіту про надання послуг в ході надання інформаційно-консультаційних послуг ТОВ «Правовий вісник»проведені практичні семінари для керівного складу та співробітників ТОВ «ТД «Маяк»на наступні теми:

-Оренда комерційної нерухомості в м. Києві;

-Шляхи отримання земельних ділянок під обєкти комерційної нерухомості, оформлення документації, можливі ризики;

- Котеджне будівництво в Україні;

-Інвестування в будівництво. Сучасні тенденції;

- Оренда нерухомості. Правові аспекти. Судова практика;

- Управління продажами. Оптимізація системи продажу, техніки проведення переговорів з клієнтами.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців вбачається, що видами діяльності ТОВ «Торговий дім «Маяк»за КВЕД є: виробництво апаратури для приймання, запису та відтворення звуку і зображення; посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; інші види оптової торгівлі; виробництво будівельних виробів з пластмас; здавання в оренду власного нерухомого майна.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що апелянтом доведено використання в господарській діяльності отриманих інформаційно-консультаційних послуг, лише тільки щодо проведення практичних семінарів на тему «Оренда комерційної нерухомості в м. Києві»та «Оренда нерухомості. Правові аспекти. Судова практика.».

В матеріалах справи відсутні докази, щодо інших інформаційно-консультаційних послуг, наданих ТОВ «Правовий Вісник», у звязку з чим не можливо встановити звязок понесених витрат позивача з його господарською діяльністю, оскільки рахунок-фактура не містить розмежування окремо по кожному з видів послуг.

Згідно з п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»штрафні санкції накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 зазначеного Закону у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

З урахуванням вище викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що встановленні порушення позивачем податкового законодавства, дають підстави для застосування до нього штрафних санкцій згідно п.п. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, твердження апелянта не спростовують висновків суду.

Суд першої інстанції вірно застосував норми Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного апелянтом рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення в межах вимог апеляційної скарги ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Маяк»- залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 14.11.2011 року.

Головуючий суддя: (підпис)

Судді: (підписи)

Суддя: Г.М. Бистрик