Ухвала суду № 19385354, 08.09.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Горпенюк О.А.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2011 року справа №2а-3893/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Казначеєва Е.Г.

суддів Яманко В.Г. , Васильєва І. А.

при секретарі Гудковій К.І., за участю представника позивача ОСОБА_2, за довіреністю від 26 квітня 2011 року, представника відповідача ОСОБА_3, за довіреністю від 24.01.2011 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 липня 2011 року по адміністративній справі № 2-а-3893/11/1270 за позовом Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке обєднання Азот» до Спеціалізованої державної інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про визнання незаконними податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке обєднання Азот» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про визнання нечинними податкові повідомлення-рішення.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 07 липня 2011 року позовні вимоги задоволені. Суд першої інстанції визнав незаконним податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 01.04.2011 №0000208022 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2011 р. на суму 53239903,00 грн. та штрафні санкції на суму 01,00 грн., податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 01.04.2011 №0000238022 про визначення суми зобов'язання з ПДВ за січень 2011 р. на суму 04,00 грн. та штрафні санкції на суму 01,00 грн., податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 01.04.2011 №0000248022 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за січень 2011 р. на суму 49653044,00 грн. та штрафні санкції на суму 01,00 грн.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначає, що відповідачем було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача, з питань достовірності формування бюджетного відшкодування за січень 2011р. за результатами якої було складено акт від 28.03.2011 р. за № 222/08-5/33270581. Вказаним актом встановлено порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 187.1 ст. 187, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України. Приймання - передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідних місяцях поставки оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його фактична ціна (визначена відповідно до постанови КМУ від 29.04.06 № 605 зі змінами та доповненнями) та вартість. Акт приймання - передачі газу складається за встановленою формою на підставі технічних актів приймання - передачі газу між газотранспортним підприємством та Покупцем. На усний запит акти приймання - передачі газу, які підтверджують фактичні обсяги прийнятого газу, між газотранспортним підприємством та Покупцем до перевірки не надані. Перевіркою встановлено, що на Актах приймання - передачі газу від 31.12.10 року та від 31.01.11 року зазначені три підписи, без зазначення посад, прізвищ осіб, відповідальних за дозвіл на операції та складання первинного документа, що суперечить вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». На думку відповідача, первинний документ, який не містить даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, не відповідає вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Представник позивача вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу не обґрунтованою та такою що підлягає залишенню без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу обґрунтованою, а постанову суду першої інстанції такою що підлягає скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що остання не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем на підставі п. 78.1.8. п.78.1. ст. 78, п. 200.11 ст. 200 Податкового Кодексу України та наказу від 16.03.2011р. № 102 було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Позивача, з питань достовірності формування бюджетного відшкодування за січень 2011р. за результатами якої було складено акт від 28.03.2011 р. за № 222/08-5/33270581. Вказаним актом встановлено порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 187.1 ст. 187, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України. (а.с. 13 - 20)

В ході проведення перевірки позивачем надано для перевірки первинні документи, а саме Акт прийому-передачі природного газу від 31 грудня 2010 року згідно договору № 06/09-1984 від 22.12.2009 на загальну суму 418 019 016,74 грн., у тому числі ПДВ 69 669 836,12 грн. та від 31.01.2011 згідно договору № 06/11-48 від 28.01.2011 на загальну суму 454 059 119,15 грн., у тому числі ПДВ 75 676 519,86 грн., які за висновком перевірки не відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"від 16.07.1999 року № 996-ХІУ.

Перевіркою встановлено, що на Актах зазначені три підписи, без зазначення посад, прізвищ осіб, відповідальних за дозвіл на операції та складання первинного документа, що суперечить вимогам статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

На підставі Акту перевірки від 28.03.2011 р. №222/08-5/33270581 відповідачем прийняті: податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 01.04.2011р. №0000208022 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2011 р. на суму 53239903,00 грн., крім того штрафні санкції на суму 01,00 грн. (а.с. 43); податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 01.04.2011 р. №0000238022 про визначення суми зобов'язання з ПДВ за січень 2011 р. на суму 04,00 грн, крім того штрафні санкції на суму 01,00 грн. (а.с. 44); податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 01.04.2011 р. №0000248022 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за січень 2011 р. на суму 49653044,00 грн., крім того штрафні санкції на суму 01,00 грн. які ЗАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» отримало 04.04.2011р. супровідним листом від 01.04.2011 р. за №5729/10/08-516 (а.с. 45).

Судом першої інстанції встановлено, що згідно договору поставки природного газу від 22 грудня 2009 року №06/09-1984 складеного у м. Києві між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (постачальник), в особі заступника директора з питань газопостачання та розрахунків Заславського Михайла Віталійовича та ЗАТ Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ (покупець), в особі Голови Правління Казакова Валентина Васильовича, Постачальник передає за цим Договором газ імпортного походження, отриманий за договором поставки природного газу між НАК "Нафтогаз України" та Постачальником, (а.с. 138)

Згідно договору поставки природного газу від 28 січня 2011 року № 06/11-48 складеного у м. Києві між Дочірньою компанією "Газ України"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"(Постачальник), в особі заступника директора з питань газопостачання ОСОБА_7, який діє на підставі довіреності від 10.01.2011 року № 5/10, та ЗАТ Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ (Покупець), в особі виконуючого обов'язки Голови Правління Волохова Івана Васильовича, Постачальник передає за цим Договором природний газ, з урахуванням вартості його транспортування, (а.с. 130 - 137)

Приймання - передача газу, поставленого Постачальником оформлені актом приймання-передачі газу від 31.12.2010 року та від 31.01.2011 року(а.с. 46, 64, 171, 172). Доказами оплати за поставлений газ є податкові накладні № 18776 від 31.12.2010 року № 174, з зазначенням договору, згідно якого виконано оплату та сторін договору (а.с. 65, 47), витягу з реєстрів податкових накладних від 16.02.2011 року (а.с. 73 - 74), та виписки з банку по рахунку позивача (а.с. 53 - 63,).

Позивачем суми, зазначені в акті приймання - передачі газу та податкових накладних № 18776 від 31.12.2010 року № 174, задекларовані в податковій декларації з ПДВ за 2010 рік від 20 січня 2011 року (а.с. 48 - 52,) та в податковій декларації з ПДВ за січень 2011 року (а.с. 66-71)

В матеріалах справи міститься довідка використаного на підприємстві позивача природного газу від 31.01.2011 року (а.с. 154) та від 31.12.2010 року (а.с. 155), відповідно до яких обсяги газу що надійшло до позивача відповідає обсягам, зазначеним в актах приймання-передачі від 31.12.2010 року та від 31.01.2011 року.

Апеляційним судом встановлено, що відповідно до апеляційної скарги та матеріалів справи підставами для зниження суми бюджетного відшкодування позивачу є порушення вимог статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме наявності в актах трьох підписів без зазначення посад, прізвищ осіб,відповідальних за дозвіл на операції та складання первинного документа, та не надання позивачем на усний запит перевіряючих технічних актів приймання - передачі газу, які підтверджують фактичні обсяги прийнятого газу, між газотранспортним підприємством та Покупцем.

Відповідно до п.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІУ (далі - Закон № 996), первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно ст. 1 Закону № 996), первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктами 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1998 р. № 88, передбачена обов'язковість перевірки працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, первинних документів за формою і змістом, тобто перевіряють наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників, а також міститься заборона приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам.

Документи повинні відповідати вимогам до оформлення документів ДСТУ 4163-2003 Національного стандарту України, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55.

Разом з тим колегія суддів зазначає, що згідно матеріалів справи, а саме копії акту прийому-передачі природного газу від 31.12.2010 року, 31.01.2011 року, в зазначеному акті містяться відповідні посади, прізвища та підписи, передбачені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Інші три підписи без зазначення посад та прізвищ розташовані у крайньому правому куті акту не змінюють і не ставлять під сумнів зміст зазначеного акту.

Окрім того колегія суддів зазначає, що форма акту прийому-передачі газу діючим законодавством не передбачена. Доказів що особи які поставили свої підписи на актах передачі газу не могли підписувати зазначений акт з посиланням на нормативні акти відповідачем не надано. Щодо правомірності складення податкових накладних та інших документів передбачених законодавством, які стали підставою для формування податкового кредиту, відповідач в судовому засіданні не заперечував та під сумнів їх дійсність не ставив, що спростовує посилання відповідача на порушення позивачем п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 187.1 ст. 187, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України викладені в апеляційній скарзі.

Посилання відповідача на ненадання на усний запит перевіряючих технічних актів приймання - передачі газу, які підтверджують фактичні обсяги прийнятого газу, колегія судів не приймає до уваги, оскільки, в матеріалах справи міститься акт, який підтверджує фактичні обсяги прийнятого газу між газотранспортним підприємством та Покупцем, а відповідно до положень п. 85.6 ст. 85 ПК України у разі відмови платника податків надати копії документів посадовій особі органу ДПС така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків та переліку документів, які йому запропоновано подати, однак представником відповідача не надано та не зазначено про наявність такого акту.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, щодо необґрунтованості висновків акту перевірки від 28.03.2011 р. №222/08-5/33270581 та погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо визнання протиправними податкових повідомлень-рішень про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята відповідно до вимог матеріального та процесуального права, тому залишається без змін, а апеляційна скарга - без задоволення з викладених в даній ухвалі підстав.

Керуючись статтями 24, 69, 71, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 липня 2011 року по адміністративній справі № 2-а-3893/11/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 липня 2011 року по адміністративній справі № 2-а-3893/11/1270 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено 12 вересня 2011 року

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

І.А.Васильєва