Постанова № 19383939, 26.10.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 жовтня 2011 р. 2а- 8838/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

суддів Панова М.М., Присяжнюк О.В.

за участю : секретаря судового засідання Боклаг А.С.

представників: позивача Ягло І.В., відповідача Жданової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Стома" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Акціонерне товариство "Стома" , з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові , в якому просить суд, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові №0000070844, №0000060844, №0000050844 від 30.03.2011 року.

Обґрунтовуючи вимоги адміністративного позову позивач зазначив, що ним на підставі належним чином оформлених податкових накладних сформовано податковий кредит при обчисленні податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами. Висновки Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про нікчемність угод та необхідність коригування у звязку з цим та податкового кредиту вважає протиправними, оскільки питання про недійсність правочину відповідно до положень Цивільного кодексу України має вирішуватись судом, а будь-які судові рішення з цього приводу відсутні. Вважає, що нормами чинного законодавства не передбачено відповідальності платника податків за дії чи бездіяльність його контрагентів. В частині встановлених Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові порушень податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ “Спецфарм плюс” позивач звернув увагу суду на втручання органу державної податкової служби в господарську діяльність субєкта господарювання, який має виключне право на самостійне встановлення ціни. Висновки Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про те, що договірні ціни по взаємовідносинам з ТОВ “Спецфарм плюс” не відповідають звичайним цінам вважає недоведеними, а нарахування у звязку з цим сум податкових зобовязань - безпідставними.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги з підстав та мотивів, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечував в повному обсязі. Надав письмові заперечення в яких виклав свою позицію. В обґрунтування заперечень вказали, що позивач в складі податкового кредиту відобразив суми за господарськими операціями з контрагентами, реальність здійснення яких належним чином не підтверджена. Стверджують, що позивачем по взаємовідносинам з ТОВ “Спецфарм плюс” не дотримано порядку визначення податкового кредиту виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, що передбачено п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”. З цих підстав просили суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, надані докази у їх сукупності, встановив наступне.

Спеціалізованою державною податковою інспекцію по роботі з великими платниками податків у місті Харкові була проведена позапланова невиїзна перевірка податкової декларації з ПДВ АТ «Стома» з питання правомірності декларування відшкодування ПДВ за листопад 2010 року. За результатами перевірки складено акт №878/44-016/00481318 від 30.03.2011 року.

На підставі висновків акту перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцію по роботі з великими платниками податків у місті Харкові було винесено податкове повідомлення-рішення: №0000050844 від 30.03.2011 року яким позивачу зменшено суму розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2010 року на суму 25622 грн. 70 коп.; №0000060844 від 30.03.2011 року яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2010 року на суму 18789 грн. 98 коп., №0000070844 яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2010 року на суму 387269 грн. 02 коп.

Позивачем були оскаржені вказані податкові повідомлення-рішення до Державної податкової адміністрації в Харківській області, Державної податкової адміністрації України.

За результатами розгляду скарг були прийняті рішення Державною податковою адміністрацією в Харківській області №1768/10/25-103 від 20.04.2011р., Державною податковою адміністрацією України № 12053/6/25-0515 від 04.07.2011р. Рішенням ДПА у Харківській області від 20.04.11р. № 1768/10/25-103, прийнятим за розглядом первинної скарги, податкове повідомлення рішення № 0000070844 від 30.03.2011 року залишено без змін. У вказаному рішенні ДПА у Харківській області зазначено, що податкові повідомлення-рішення від 30.03.11р. № 0000050844 про зменшення на 25622 грн. від'ємного значення ПДВ і № 0000060844 про зменшення на 18789 грн. бюджетного відшкодування ПДВ (прийняті із застосуванням звичайних цін) вважаються відкликаними. ДПА у Харківській області зобов'язала СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові звернутися до суду з позовом про зменшення розміру від'ємного значення та заявленої до відшкодування суми податку на додану вартість із застосуванням звичайних цін. Рішенням ДПА України залишено без змін податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові від 30.03.13 № 0000070844 та рішення ДПА у Харківській області від 20.04.11 № 1768/10/25-103, прийняте за результатами розгляду первинної скарги, а скаргу без задоволення.

Як зясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення податкових повідомлень-рішень слугували відображені в акті перевірки №878/44-016/00481318 від 30.03.2011 року висновки відповідача про порушення АТ «Стома» пп. 7.4.1. п.7.4. ст. 7 , п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 абз. а п.п. 7.7.2. п. 7.7. ст..7Закону України "Про податок на додану вартість", а саме завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за жовтень, що призвело до завищення бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2010 р. на суму 406059,0 грн. На порушення підпунктів 7.4.1 п.7.4, п.п 7.7.1, п.п. 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість" АТ «Стома» завищено відємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за листопад 2010 року у сумі 25622,7 грн.

Перевіряючи вказані висновки відповідача, а відтак і прийняте на їх підставі спірне податкове повідомлення-рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, суд виходить з такого.

Позивач, Акціонерне товариство “Стома” 29.12.1993р. пройшов встановлену законодавством процедуру державної реєстрації у виконавчому комітеті Харківської міської ради та отримав відповідне свідоцтво серії А01 за № 076961, в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців перебуває з кодом 00481318. Як платник податків позивач перебуває на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові та з 14.09.2000р. зареєстрований в якості платника податку на додану вартість, про що відповідачем видано свідоцтво від 14.09.2000р. за № 100105111. Позивач здійснює господарську діяльність в сфері виробництва та реалізації лікарських засобів та стоматологічних матеріалів. Перелічені обставини визнані сторонами по справі, у суду не має сумнівів в їх достовірності та добровільності визнання, а тому ці обставини додатково перед судом не доводяться.

Встановлено, що між ТОВ " Шторм-Груп " ( як продавцем ) та АТ "Стома" (як покупцем) укладений договір поставки № 140 від 11.01.2010 року, відповідно до якого постачальник передає,а покупець приймає і сплачує пойменований надалі «Товар» (субстанції (допоміжної речовини) Хладон (хладагент)-12 та Хладон (хладагент)-134а), в кількості та за цінами відповідно до Спеціфікацій, що є невід'ємною частиною цього договору. Відповідно до п. 6.1. зазначеного договору умовами поставки є СРТ м. Харків, транспортування Товару на склад Покупця (АТ «Стома») здійснюється Постачальником (ТОВ «Шторм-груп»). В жовтні 2010 року відбулось 3 поставки товару. Зазначені господарські операції підтверджуються документально первинними бухгалтерськими документами, а саме: видатковими накладними № РН 0000509 від 27.10.2010 року ; № РН 0000483 від 06.10.2010 року , № РН 0000471 від 04.10.2010 року, прибутковими ордерами; випискою банку про оплату, податковими накладними, товарно-транспортною накладною.

Між ТОВ "БМП СХІДБУД" ( як підрядником) та АТ "Стома"(як замовником ) укладено договір на виконання робіт № 12 від 03.06.2010 року , згідно якого ТОВ "БМП СХІДБУД" зобов'язується власними силами та засобами або з залученням третіх осіб виконати роботу за завданням Замовника .Характер робіт технічне переоснащення дільниці по виробництву твердих дозованих лікарських форм .Відповідно до умов договору на виконання робіт № 161 від 07.09.2010 року ТОВ "БМП СХІДБУД" зобов'язується власними силами та засобами або з залученням третіх осіб виконати роботи за завданням замовника. Характер робіт кондиціювання камери збереження воску. ТОВ "БМП СХІДБУД" виписано видаткову накладну № РН 0000006 від 29.10.2010 року, складено акт здачі - прийняття виконаних робіт, виписана податкова накладна.

ТОВ "Мілленіум фінансові послуг " ( як суборендодавець) та АТ "Стома"(як суборендар) укладено договір суборенди від 01.09.2009 року. Відповідно до умов договору суборендодавець передає , а АТ «Стома» (суборендар) приймає в тимчасове платне користування (оренду) - нежилі приміщення, відповідно до умов цього договору. Послуги оренди у жовтні 2010року від ТОВ "Мілленіум фінансові послуги" були надані АТ «Стома» згідно актів надання послуг. Місцезнаходження Об'єкту оренди - м. Київ, вул. Жилянська, буд. 48, 50а, 2-ий поверх.

ТОВ "Дарніка" (як постачальником) та АТ "Стома" (як покупцем) укладений договір №30/09-1 від 30.09.2010 року, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцю продовольчі товари відповідно до товарних накладних, а Покупець зобов'язується прийняти товар (крохмаль картопляний) і сплатити вартість товару. Відповідно до п. 3.3. зазначеного договору транспортування Товару на склад Покупця (АТ «Стома») здійснюється за домовленістю Сторін. В жовтні 2010 р. товар було отримано шляхом самовивозу. В жовтні 2010 року відбулась 1 поставка товару. Зазначені господарські операції підтверджуються документально первинними бухгалтерськими документами, а саме: видатковою накладною № РН-0018805 від 11.10.10 р., прибутковим ордером; випискою банку про оплату, податковою накладною, товарно-транспортною накладною, подоржним листом.

ТОВ "Рубежанський картонно-тарний комбінат" ( як продавцем) та АТ "Стома" (як покупцем) укладений договір №894 від 25.09.2009 року, відповідно до якого Продавець поставляє Покупцю гофропродукцію у відповідності із узгодженими сторонами замовленнями. Відповідно до п. 2.2. зазначеного договору умовами поставки є DDU, транспортування Товару на склад Покупця (АТ «Стома») здійснюється Постачальником. Оплата товару відбувалась на підставі рахунків на оплату. Зазначені господарські операції підтверджуються документально первинними бухгалтерськими документами, а саме: видатковою накладною № 15686-10 від 14.10.10 р., прибутковим ордером; випискою банку про оплату, податковою накладною, товарно-транспортною накладною.

ТОВ ПП Консалтинговий центр «РАЙДЕР» (як постачальником) та АТ "Стома" (як покупцем) укладено договір №152 від 01.10.2009 року відповідно до якого Постачальник приймає на себе обов'язки по виробництву і постачанню Покупцеві поліграфічної продукції: упаковок і етикеток на лікарські засоби та стоматологічні матеріали виробництва АТ «Стома», листків-вкладишів на лікарські засоби та інструкцій на стоматологічні матеріали, інші види поліграфічної продукції, іменовані надалі - «Продукція», а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити поставлену продукцію. Кількість, асортимент і ціна визначаються Покупцем в Специфікаціях на кожну партію Продукції, що є додатками до договору. Відповідно до п. 3.2. зазначеного договору умовами поставки є DDU, транспортування товару на склад Покупця (АТ «Стома») здійснюється автотранспортом Постачальника. Факт придбання товару підтверджується документально первинними бухгалтерськими документами, а саме: видатковими накладними № 207 від 04.10.10 р., № 210 від 06.10.10 р., № 231 від 26.10.10 р., товарно-транспортними накладними, прибутковими ордерами; рахунками на оплату; путьовими листами, виписками банку про оплату, податковими накладними.

Торговою групою "Союз" (як продавцем) та АТ "Стома" (як покупцем) укладено договір №882 від 29.06.2009 року відповідно до якого Продавець зобов'язується передати покупцеві товар (кондитерські вироби, спеції , харчові концентрати, напої), а покупець зобов'язується прийняти і сплатити на умовах даного договору. Відповідно до п. 4.3. зазначеного договору транспортування Товару на склад Покупця (АТ «Стома») здійснюється за домовленістю Сторін. В жовтні 2010 р. товар було отримано шляхом само вивозу працівниками АТ «Стома».В жовтні 2010 року відбулось 4 поставки товару та 1 попередня оплата. Факт придбання товару підтверджується документально первинними бухгалтерськими документами, а саме: видатковою товарно-транспортною накладною № 1008017 від 08.10.10р. , № 10220099 від 22.10.10р. , № 10220200 від 22.10.10 р., прибутковими ордерами; виписками банку про оплату, податковими накладними.

ТОВ «Бісквіт і Ко» (як продавцем) та АТ "Стома" (як покупцем) укладено договір № 1523 від 07.10.2009 року відповідно до якого Продавець передає, а покупець приймає та оплачує товар в асортименті, кількості та за цінами вказаними в Специфікаціях до даного договору, заявках та відповідних накладних , що засвідчують передачу - приймання товару. Відповідно до п. 4.5. зазначеного договору транспортування Товару на склад Покупця АТ «Стома» здійснюється за домовленістю Сторін. В жовтні 2010 р. товар було отримано шляхом само вивозу.Зазначені господарські операції підтверджуються документально первинними бухгалтерськими документами, а саме: видатковою № 10060075 від 06.10.10р. , прибутковим ордером; випискою банку про оплату, податковою накладною. Товари, придбані у ТОВ «Бісквіт і Ко» та у ТОВ «Союз», а саме кондитерські вироби, було реалізовано у буфеті АТ «Стома».На підтвердження факту реалізації товарів, придбаних у ТОВ «Бісквіт і Ко» та у ТОВ «Союз» в жовтні 2010 року, позивачем надані копії фіскальних (касових) чеків.

Встановлено , що між АТ «Стома» та ТОВ «Полімерград», ВАТ «Автогенний завод», ТОВ «Технопотторг-Трейд», ТОВ «Сервісоптторг», ТОВ «Унія» було укладено договори в спрощений спосіб, як це передбачено ч. 1 ст.181 Господарського кодексу України, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень. На замовлення АТ «Стома» ТОВ «Полімерград» було здійснено поставку поліетилену високого та низького тиску. Транспортування товару на склад Покупця (АТ «Стома») здійснювалось шляхом самовивозу зі складу Постачальника транспортом АТ «Стома».Оплата товару відбувалась на підставі рахунків.В жовтні 2010 року відбулась поставка товару та попередня оплата із наступною поставкою в листопаді 2010 року, що підтверджується видатковою накладною № РН 12-10-05 від 12.10.10 р.; № РН 04-11 -05 від 04.11.10 р.; прибутковим ордером; випискою банку про оплату, податковою накладною, товарно-транспортною накладною, рахунком.

На замовлення АТ «Стома» ВАТ «Автогенний завод» було здійснено поставку азоту в галонах, які є тарою, що підлягає поверненню. Транспортування товару на склад Покупця (АТ «Стома») здійснювалось шляхом самовивозу зі складу Постачальника (ВАТ «Автогенний завод») транспортом АТ «Стома». Оплата товару відбувалась на підставі рахунків на оплату. Зазначені господарські операції підтверджуються документально первинними бухгалтерськими документами, а саме: товарно-транспортної накладної № 01ССС від 25.10.2010р. на тари, видатковими накладними № 0014486 від 05.10.10р. , № 0014761 від 08.10.10 р. , № 0015410 від 19.10.10р. ,№ 0015697 від 25.10.10р., товарно-транспортними накладними, прибутковими ордерами; рахунками на оплату; путьовими листами, виписками банку про оплату, податковою накладною.

ТОВ «Технопотторг-Трейд» було здійснено поставку шин та обозної стрічки. ТОВ «Технопотторг-Трейд» має магазин в м. Харків, пр. Гагаріна, звідки є можливість відвантаження товару в м. Харкові. Транспортування Товару на склад Покупця (АТ «Стома») здійснювалось шляхом самовивозу зі складу Постачальника в м. Харків транспортом АТ «Стома». Оплата товару відбувалась на підставі рахунків.В жовтні 2010 року відбулась 1 поставка товару, що підтверджується видатковою накладною № 26054573 від 04.10.10 р., прибутковим ордером № 1272 від 04.10.10; товарно-транспортною накладною;подорожнім листом; рахунком на оплату; випискою банку про оплату; податковою накладною.

ТОВ «Сервісоптторг» було здійснено поставку офсетного паперу. Згідно листа, наданого Постачальником, ТОВ «Сервісоптторг» має можливість відвантаження товару зі складу в м. Харкові. Транспортування Товару на склад Покупця (АТ Стома») здійснювалось шляхом самовивозу зі складу Постачальника в м. Харків транспортом АТ «Стома».Оплата товару відбувалась на підставі рахунків на оплату. В жовтні 2010 року відбулась 1 поставка товару по двох видаткових накладних, що підтверджується видатковими накладними № 300201-10/118252з від 20.10.10р.; №300201-10/117774 від 20.10.10р.;прибутковим ордером; товарно-транспортною накладною; подорожнім листом; рахунком на оплату; виписками банку про оплату; податковою накладною.

ТОВ «Унія» було здійснено поставку та установку картриджів на офісну техніку, плівки для факс-апарату, т.і. Транспортування товару на склад Покупця (АТ Стома») здійснювалось курєром постачальника або працівником відділу АСУ АТ «Стома». Факт передачі товару підтверджується видатковими накладними № РН-197від14.10.10р., № РН-198 від 18.10.10р. ,№ РН-207 від 20.10.10 р.;прибутковими ордерами; рахунками на оплату; виписками банку про оплату, податковими накладними.

Встановлено , що між Позивачем та ТОВ «Алтрейд» було укладено договір № 09/09-08 від Відповідно до п. 2.1. зазначеного договору умовами поставки є ЕХW склад Продавця. Транспортуванню товару здійснювалось повіреним за договором доручення № 110 від 09.07.2008 р. (ВАТ «Монфарм») зі складу Постачальника (ТОВ «Алтрейд») на склад виконавця договору підряду (ВАТ «Монфарм»). Оплата товару відбувалась на підставі рахунків на оплату. В жовтні 2010 року відбулись 3 поставки товару, що підтверджується видатковими накладними № РН-0001253 від 18.10.10р., РН-0001274 від 22.10.10№ р., № РН-0001305 від 27.10.10р, товарно-транспортними накладними, прибутковими ордерами; рахунками на оплату;виписками банку про оплату, податковими накладними.

Оглянувши в судовому засіданні вищезазначені договори, суд не вбачає порушень закону в їх укладенні, позаяк ці правочини були укладені право і дієздатними юридичними особами, предмет, зміст прав і обовязків сторін не суперечать закону. Текст договорів засвідчений печатками субєктів господарювання, які є його сторонами.

Відповідно до п.п.3.2.6 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999р. №17, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.04.1999р. за №264/3557) підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, суб'єкти підприємницької діяльності, об'єднання громадян, суб'єкти господарювання однієї з інших організаційних форм підприємництва можуть мати тільки по одному примірнику основної каучукової або металевої печатки.

Ч. 1 ст.181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Враховуючи відсутність у суб'єктів господарювання законодавчо наданих повноважень перевіряти обсяг діє та правоздатності представників своїх контрагентів за господарсько-правовими чи цивільно - правовими взаємовідносинами, суд доходить висновку про те, що наявність в розпорядженні фізичної особи, яка представляє інтереси суб'єкта господарювання, печатки цього суб'єкта є розумно достатньою підставою для висновку про те, що така фізична особа на законних підставах діє від імені суб'єкта господарювання.

Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки позивача при укладанні вищезазначених договорів від СДПІ до суду не подано, а судом самостійно при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

Зазначені вище господарські операції підтверджуються документально первинними бухгалтерськими документами, які за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 і п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України “Про ПДВ”, ч.2 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняли втрату означеними накладними юридичного статусу первинних документів судом не виявлено.

Заперечуючи проти позову, відповідач не посилався ні на фальшивість перелічених документів, ні на невідповідність відомостей, зазначених в цих первинних документах, фактичним обставинам дійсності, ні на відсутність у контрагентів позивача статусу платника ПДВ.

При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за вищевказаними договорами відповідач суду за правилами ч.2 ст.71 КАС України не подав, а судом самостійно таких доказів не виявлено.

Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

Факт придбання товару, послуг за договорами підтверджується документально первинними бухгалтерськими документами, що були надані до суду а саме: видатковими накладними прибутковими ордерами; виписками банку про оплату, податковими та товарно - транспортними накладними.

Суд зазначає, що правовідносини стосовно формування податкового кредиту передбачені п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до п.п. 7.4.1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України від N 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, сума податку на додану вартість, яка була включена до складу податкового кредиту підтверджена відповідними податковими накладними. Податкові накладні, надані позивачем, виписані з додержанням вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

В ході судового засідання судом було зясовано, що відповідачем фактів включення позивачем до податкового кредиту з ПДВ неналежно складених податкових накладних, які були складені особами, що не мають статусу платників ПДВ, не виявлено.

Відповідно до п.п. 7.5.1. п. 7.5 ЗУ "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що Закон України "Про податок додану вартість" передбачає єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної.

Судом встановлено, що формування податкового кредиту платника ПДВ здійснено відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

При цьому платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного платника податку окремо і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ у звязку з отриманням товару, при наявності порушень, допущених одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, такі порушення за загальним правилом не впливають на права та обовязки іншого платника податків, за умови, що така особа зареєстрована платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п.7.7.1. п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.2 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Враховуючи, що позивачем правомірно задекларовано податковий кредит за листопад 2010 року, є необґрунтованим висновок про завищення ПАТ «Стома» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за жовтень, що призвело до завищення бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2010 р. та завищення відємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за листопад 2010 року .

Окрім того суд зазначає, що право позивача на бюджетне відшкодування за період листопад 2010 року було підтверджено довідкою від 18.02.2011 №479/44-016/00481318, що складена за результатами проведення перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2010р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в жовтні 2010 року та не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні, а тому ці обставини окремо перед судом не доказуються.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для визнання правомірним висновку відповідача, ДПІ про порушення позивачем, ПАТ "Стома" вимог пп. 7.4.1, п. 7.4 , пп. 7.7.1., 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” бо цей висновок спростовується зібраними судом доказами, які долучені до матеріалів справи.

Оскільки відповідачем, який в силу Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та за ознаками ст. 3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, при розгляді і вирішенні судом справи в порядку ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності спірного податкового повідомлення-рішення № 0000070844 від 30.03.2011 року, суд доходить висновку, що податкове повідомлення - рішення порушує права і інтереси позивача, а тому підлягає скасуванню.

Щодо податкових повідомлень-рішень №0000060844, №0000050844 від 30.03.2011 року суд зазначає наступне.

Встановлено, що між та ТОВ "Спецфарм плюс" (як постачальником) та ПАТ "Стома" (як покупцем) укладений договір поставки №ДГ-9000072 від 01.02.2009 року, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити (передати покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти і сплатити клапани аерозольні. Згідно умов договору п.1.2 кількість, ціна та терміни поставки товару зазначаються в специфікаціях, які є невідємною частиною договору. Відповідно до п. 1.4 зазначеного договору умовами поставки є DDU, транспортування товару на склад Покупця (АТ «Стома») здійснюється Постачальником. Продукцію отримано на підставі видаткових накладних транспортом ТОВ "Спецфарм Плюс" від 27.10.2010 року, 01.11.2010р.

Відповідно до п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду. Як зясовано в ході розгляду справи судом та не заперечується сторонами, АТ “Стома” здійснювало як оподатковувані операції, так і операції, які звільнені від оподаткування, а тому до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ “Спецфарм плюс”, виходячи з вимог п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” включило суму в розмірі 80292,68 грн.

Актом перевірки № 878/44-016/00481318 від 30.03.2011 року встановлено, що позивачем враховуючи коефіцієнт перерозподілу податного кредиту згідно з вимогами п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” завищено податковий кредит на суму 44412,68 грн. та завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у вказаному розмірі внаслідок недотримання приписів п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” при визначенні розміру податкового кредиту виходячи з договірної вартості товарів, але не вище рівня звичайних цін.

Суд зазначає, що за змістом п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги). Таким чином, у разі, якщо сплачена вартість придбаних платником податку товарів, послуг чи основних фондів перевищує рівень звичайних цін більше ніж на 20 відсотків, до податкового кредиту такого платника податку може бути включена лише та частина сплаченого у складі ціни відповідних товарів (послуг) податку на додану вартість, яка є нарахованою на звичайні ціни. Зазначене правило застосовується в усіх без винятку випадках визначення сум податкового кредиту платника податку, незалежно від характеру розрахунків та інших особливостей операцій з придбання товарів, послуг чи основних фондів.

Методи визначення та порядок застосування звичайної ціни виходячи з приписів п. 2 розділу XIX “Прикінцеві положення” Податкового Кодексу України, врегульовані п. 1.20 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, який діє до 01.01.2013р.

Відповідно до п.п. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) згідно з п.п. 1.20.2 п. 1.20 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

В ході розгляду справи судом встановлено, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові було видано наказ від 30.03.2011р. № 272 про застосування до АТ “Стома” звичайних цін при визначення податкових зобовязань з податку на додану вартість. З листів ДПІ у Московському районі м. Харкова від 13.12.2010р., від 20.01.2011р. на запити відповідача вбачається, що ТОВ “Спефарм плюс” на підставі вантажно-митних декларацій здійснило імпорт клапанів аерозольних, які в подальшому були продані АТ “Стома”, постачальником та виробником продукції є «KOH-I-NOOR» Mlada Vozice a.s.(Chech Republic).

Актом перевірки від №878/44-016/00481318 від 30.03.2011 року встановлено, що придбання АТ “Стома” клапанів аерозольних здійснено за цінами вищими за звичайні (том1, а.с.27-а.с.31), оскільки ціна придбання товару у ТОВ “Спецфарм плюс” на 20 і більше відсотків перевищує ціну придбання цього ж товару ТОВ “Спецфарм плюс” у постачальника-нерезидента, який є виробником товару, «KOH-I-NOOR» Mlada Vozice a.s.(Chech Republic) відповідно до вантажно-митних декларацій, інформація про які на запит відповідача від 25.02.2011р. № 2473/10/44-017 надана Харківською обласною митницею. Придбання товару ТОВ “Спецфарм плюс” у «KOH-I-NOOR» Mlada Vozice a.s.(Chech Republic) та продаж його АТ “Стома” здійснено в той же або на наступний день, відомості про понесення будь-яких додаткових витрат, зміни номенклатури чи характеристик товару відсутні. Позивач з цього приводу доказів відсутності перевищення більш ніж на 20 % договірної ціни на такі товари від рівня звичаїної ціни до суду не надав.

Виходячи з викладеного суд вважає, що при визначенні звичайних цін з урахуванням митної вартості товару відповідач діяв в межах повноважень, наданих п. 1.20 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

При цьому суд зазначає, що на виконання вимог Податкового кодексу України Наказом ДПА України № 985 від 22.12.2010 року «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків» зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 30.12.2010 року встановлено порядок прийняття податкових повідомлень-рішень, в тому числі за результатами звичайних цін.

У разі здійснення розрахунку (перерахунку) збільшення (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість із застосуванням звичайних цін за результатами перевірки приймаються окремі податкові повідомлення-рішення на ці суми за формами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу. У разі коли платник податків розпочинає процедуру оскарження цього податкового повідомлення-рішення або не сплачує відповідної суми, визначеної в такому податковому повідомленні-рішенні, протягом строків, встановлених Кодексом, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним. Керівник органу державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності. (п. 2.3 Наказу №985)

У зв'язку з тим, що АТ «Стома» розпочала процедуру оскарження податкових повідомлень-рішень із застосуванням звичайних цін, то такі податкові повідомлення-рішення вважаються відкликаними в силу вимог чинного законодавства. Зазначена обставина також підтверджується рішеннями Державної податкової адміністрації в Харківській області № 1768/10/25-103 від 20.04.2011р., Державної податкової адміністрації України № 12053/6/25-0515 від 04.07.2011р., прийнятими за результатами адміністративного оскарження. У суду не має підстав не враховувати Наказ ДПА України № 985 від 22.12.2010 року, що зареєстрований у встановленому законом порядку в Міністерстві Юстиції України та прийнятий на виконання вимог Податкового кодексу України.

Представниками сторін в судовому засіданні не заперечувався той факт, що Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Харкові, на виконання рішень ДПА України та ДПА у Харківській області реалізуючи свої повноваження надані законодавством, в результаті застосування звичайних цін, зокрема п.п. 20.1.38 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України звернулось до Харківського окружного, адміністративного суду з позовом про коригування показників податкової звітності з ПДВ у результаті застосування звичайних цін на загальну суму 44 412,68 грн. у тому числі: зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 18789,98 грн., зменшення розміру від'ємного значення на суму 25622,79 грн.

З зазначених норм закону та фактичних обставин справи вбачається, що податкові повідомлення - рішення №0000060844, №0000050844 від 30.03.2011 року вважаються відкликаними, тобто таким, що не впливають на права та обовязки позивача.

Таким чином суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст. 7-11, 71, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Стома" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові № 0000070844 від 30.03.2011 року.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Стома" (61105, м. Харків вул. Ньютона 3, код - 00481318) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1,70 грн. (одна грн. 70 коп.)

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 31 жовтня 2011 року.

Головуючий суддя Волошин Д.А.

Судді Присяжнюк О.В.

Панов М.М.