Постанова № 19383816, 09.11.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09 листопада 2011 р.                                                                                 № 2-а- 14143/11/2070 Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Панченко О.В.

при секретарі судового засідання Кузьменко Ю.В.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Фонду загальнообов‘язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості

до ОСОБА_1

простягнення вартості матеріального забезпечення ,

В С Т А Н О В И В:

Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості (надалі позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі відповідач), в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості вартість матеріального забезпечення в сумі 430 грн. 67 коп.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що з боку ОСОБА_1 державній службі зайнятості в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості було заподіяно матеріальних збитків на суму 430 грн. 67 коп. і поміж винними діями відповідача та несприятливим наслідками є прямий причинний зв'язок. Харківським МЦЗ був направлений лист-претензія від 14.09.2011 року за № 13265 щодо повернення коштів, виплачених як допомогу по безробіттю з 01.11.2010 року по 19.11.2010 року в сумі 430 грн. 67 коп. Проте, до теперішнього часу кошти в сумі 430 грн. 67 коп. відповідачем службі зайнятості не відшкодовані, і тому позивач звернувся з даним позовом до суду.

У судове засідання представник позивача не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку передбаченим ст.ст. 33-35 КАС України, до суду надав заяву про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку передбаченим ст. ст. 33-35 КАС України, повідомлення про вручення поштового відправлення повернулося до суду з відміткою про отримання, яке міститься в матеріалах справи. Причини неявки відповідач суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи суду не надавав.

Оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норм процесуального закону є обов'язковим в кожній адміністративній справі, то з огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів:

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення", зайнятість, як правило, приносить дохід, що, не виключає протилежного. Неотримання доходів від зайняття підприємницькою діяльністю не змінює статусу особи, яка зареєстрована як підприємець, а тому навіть у випадку відповідного документального підтвердження неотримання доходу, така особа не може бути визнана безробітною.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення", безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" на виконавчу дирекцію Фонду та її робочі органи покладено обов'язок щодо контролю правильності нарахування, своєчасності сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним Фондом України за погодженням Фонду.

Розслідування страхових внесків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного Фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009р. № 7-1, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 12.03.2009р. за № 2316248, розслідування здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час ї реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

Для проведення перевірки центри зайнятості взаємодіють з Державною податковою адміністрацією та Пенсійним Фондом України шляхом обміну інформацією про отримання особами, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, доходи від підприємницької діяльності, виконання робіт за трудовим договором, у тому числі сумісництвом, під час роботи за кордоном, виконання робіт (надання послуг) за цивільно - правовими договорами. За результатами перевірки або звірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що її проводили.

У разі встановлення центром зайнятості відповідно до вказаного Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законом порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до п.7 Порядку.

Протягом двох робочих днів після прийняття рішення, центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути виплачені кошти.

У разі відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк, стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до закону.

За матеріалами справи, 12 березня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, де і був зареєстрований з відкриттям персональної картки № 203900310031200005.

За заявою останнього 19 березня 2010 року йому було надано статус безробітного і відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та "Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності" призначена виплата допомоги по безробіттю з 19.03.2010 року по 13.03.2011 року.

Однак, Харківським міським центром зайнятості була отримана інформація про розбіжності у даних, що є підставою для виплати матеріального забезпечення ОСОБА_1 з даними Державної податкової адміністрації України, а саме: ОСОБА_1 працював в ТОВ "ЛЕЙКС" згідно наказу від 29.10.2010 року в період з 01.11.2010 року по 31.05.2011 року та отримував дохід.

За таких підстав, 13 вересня 2011 року позивачем був виданий наказ «Про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1 № 838, згідно якого ОСОБА_1 пропонувалось повернути кошти добровільно.

Сума, яка повинна бути повернута відповідачем згідно п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, складає 430 грн. 67 коп. за період з 01.11.2010 року по 19.11.2010 року.

Харківським МЦЗ на адресу позивача був направлений лист - претензія від 14.09.2011 року за № 13265 щодо повернення коштів, проте до теперішнього час у кошти в сумі 430 грн. 67 коп. ОСОБА_1 службі зайнятості не повернуто.

Відповідно до статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг в наслідок умисного невиконання ним своїх обов'язків та зловживання ним підлягає стягненню з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати її забезпечення та надання соціальних послуг.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту погашення заборгованості у розмірі 430,67 грн. або відсутності обов'язку щодо погашення вказаної заборгованості, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про загальнобов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Законом України "Про зайнятість населення", ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1, який мешкає за адресою АДРЕСА_2, 61080) вартість матеріального забезпечення в сумі 430,67 (чотириста тридцять гривен шістдесят сім копійок) на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості (р/р 37177300802007 в ГУ ДКУ у Харківській обл. МФО 851011, ОКПО 36224721).

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні –з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

<Сума задоволення ><Текст >

Суддя О.В. Панченко