Постанова № 19383745, 26.10.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 жовтня 2011 р. № 2-а- 10688/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді Присяжнюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання Крайник Т.О.,

за участю: представника позивача Ламанової Т.В., представника відповідача Тюріної В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові до Публічного Акціонерного Товариства «Концерн АВЕК та Ко»про зобовязання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові звернулась до суду з позовними вимогами до Публічного Акціонерного Товариства «Концерн АВЕК та Ко»та просила зобовязати відповідача сплатити донараховане грошове зобовязання з податку на додану вартість в результаті застосування звичайних цін в розмірі 371622,0 грн. , обґрунтовуючи позовні вимоги наступним.

За результатами проведеної перевірки податковим органом встановлено, що відповідачем 23 грудня 2010р. з ПП «Логістік-центр»укладено договір купівлі-продажу № ЛЦ 1223-2п, відповідно до якого відповідач придбав соняшник в загальній кількості 6448,055 тонн на загальну суму 31595443,73 грн., в тому числі ПДВ 5265907,29 грн. Під час дослідження ланцюга постачання соняшника у виробників (підприємств, які вирощують насіння соняшника) позивачем встановлено, що ціна на соняшник у ПП «Логістік-центр»є вищою ніж у 13 контрагентів виробників.

Позивач вважає, що в звязку з недотриманням вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо застосування звичайних цін, відповідачем завищено податковий кредит з податку на додану вартість за грудень 2010 року на загальну суму 371622,0 грн.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та пояснив, що у позивача відсутні повноваження обмежувати права учасників господарських відносин при визначення вартості товарів (продукції), яка купується або продається на підставі господарських договорів. Крім того, зазначив, що згідно довідки Харківської товарної біржі № 173 від 19.08.2011р. ціна товару, зазначена в договорі поставки № ЛЦ 1223-2п від 23.12.2010р. відповідає ринковій ціні такого товару на момент продажу товару відповідачу в грудні 2010 року.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

06 червня 2011 року фахівцями податкового органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку відповідача з питання дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ПП «Логістік-центр»за грудень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 1606/47-0/22649344 від 06 червня 2011р., згідно висновків якого встановлено порушення ч. 1 ст. 208, ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених норм в момент вчинення правочину, який не спрямовано на реальне настання правових наслідків, які ним обумовлені, в звязку з правочином, укладеним відповідачем та ПП «Логістік-центр» щодо придбання соняшника у ТОВ «Крокус-Агро»та ТОВ «Лідер Україна»; порушення п.п. 7.4.1, 7.4.4. та 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- зайве включення до складу податкового кредиту суми ПДВ з витрат по придбанню у ПП «Логістік-центр» в частині придбання товару (соняшника) у ТОВ «Крокус-Агро»та ТОВ «Лідер Україна»на загальну суму ПДВ 207129,0 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість за грудень 2010 року на загальну суму ПДВ 207129,0 грн.; порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- зайве включення до складу податкового кредиту суми ПДВ з витрат по придбанню у ПП «Логістік-центр» в частині придбання товару (соняшника) у контрагентів виробників на загальну суму 371622,0 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на суму ПДВ 371622,0 грн. за грудень 2010 року; порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягає в тому, що при виконанні договору, який, на думку податкового органу, не спричиняє реального настання правових наслідків та є нікчемним, завищено суму валових витрат на загальну суму 1035640,0 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 258910,0 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги в даній справі, позивач посилається на те, що в ході проведення згаданої вище невиїзної позапланової документальної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року, поданої відповідачем до Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Харкові встановлено надання ним податкових накладних в звязку з укладенням між відповідачем та ПП «Логістік-центр» договору купівлі-продажу № ЛЦ 1223-2п від 23 грудня 2010 р.

Відповідно до вказаного договору відповідач придбав у ПП «Логістік-центр» соняшник в загальній кількості 6448,055 тонн на загальну суму 31595443,73 грн., в тому числі ПДВ 5265907,29 грн.

У відповідності до умов договору поставки № ЛЦ 1223-2п від 23.12.2010р., укладеного відповідачем із ПП «Логістік-Центр», відповідачем у грудні 2010 року придбано у власність товар (соняшник врожаю 2010 року) у кількості 6448,055 тонн, на загальну вартість 31595443,73 грн. з урахуванням ПДВ, за ціною 1 тонни товару в розмірі 4083,33 грн. без ПДВ (з урахуванням ПДВ ціна за 1 тонну товару складає 4899,99 грн.). Поставка зазначеного товару здійснювалася на умовах ЕХW Інкотермс 2000 р. -франко-елеватори, перелік яких наведено у специфікаціях до договору. Перехід права власності на товар до відповідача підтверджується наданими в матеріали справи копіями видаткових накладних та складських квитанцій.

Під час дослідження ланцюга постачання соняшника у виробників (підприємств, які вирощують насіння соняшника) податковим органом встановлено, що ціна на соняшник у ПП «Логістік-центр»є вищою ніж у 13 контрагентів виробників. Позивачем зроблено висновок, що оскільки контрагент відповідача - ПП «Логістік-центр» знаходиться з ним в одному регіоні, а виробники сільгосппродукції (підприємства, які вирощують насіння соняшника), які є постачальниками ПП «Логістік-центр» знаходяться на однаковій відстані від покупця та продавця, у відповідача не було економічної необхідності придбання соняшника у контрагента посередника ПП «Логістік-центр».

За таких обставин позивачем зроблено висновок про те, що ПП «Логістік-центр» є транзитером, діяльність якого направлена на мінімізацію доходів, а обєктивні причини для збільшення ціни на соняшник більш ніж на 20 % від звичайної ціни відсутні.

Судом встановлено, що за наслідками розгляду зазначеного вище акту перевірки позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 23 червня 2011р. № 0000410847 та № 0000420847 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість та податку на прибуток, які відповідачем оскаржено в адміністративному порядку.

Згідно рішення за результатами розгляду скарги ДПА України в Харківській області від 01 серпня 2011р. № 3417/10/25103 судом встановлено, що позивач вказує про відкликання зазначених податкових повідомлень-рішень в звязку з їх оскарженням в силу приписів п. 2.3 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим Наказом ДПА України від 22 грудня 2010 р. № 985.

При цьому податковий орган виходить з того, що відповідно до п. 2.3 зазначеного наказу у разі коли платник податків розпочинає процедуру оскарження податкового повідомлення-рішення або не сплачує відповідної суми, визначеної в такому податковому повідомлення-рішенні, протягом строків, встановлених кодексом, податкове повідомлення рішення вважається відкликаним. Керівник органу державної податкової служби зобовязаний звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобовязань, коригування відємного значення обєкта оподаткування або інших показників податкової звітності, що і відбулось в даній справі.

Проте суд з такими доводами не погоджується та відзначає, що відкликання податкових повідомлень рішень з застосування звичайної ціни в силу закону, повязане з оскарженням платником податків такого податкового повідомлення-рішення передбачено п. 39.15 ст. 39 Податкового кодексу України. Однак, зазначена норма, відповідно до п. 1 розділу ХІХ Податкового кодексу України “Перехідні положення”, набирає чинності з 01 січня 2013 року, а п. 8 підрозділу “Інші перехідні положення” встановлює, що у випадках, визначених цим Кодексом, до вступу в дію статті 39 цього Кодексу застосовується пункт 1.20 статті 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Суд зауважує, що п. 1.20 ст. 1 зазначеного вище Закону не містить норми про відкликання податкового повідомлення рішення.

Таким чином судом зауважує, що п. 20.1 ст. 38 Податкового кодексу України містить положення про право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін, проте норми ст. 39 Податкового кодексу України, які реалізують дане право, на момент звернення податкового органу до суду не набрали чинності.

Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 208, 215, 216, 228 ЦК України, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. ст. 4, 8, 11, 94, 104, 136, 159, 160-162 КАС України КАС України, суд -

П О С Т А Н ОВ И В:

В задоволенні адміністративного позову Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові до Публічного Акціонерного Товариства «Концерн АВЕК та Ко»про зобовязання вчинити дії відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови в письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Повний текст постанови складено та підписано 31 жовтня 2011 року.

Суддя Присяжнюк О.В.