Постанова № 19383744, 27.10.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 жовтня 2011 р.                                                                                 № 2-а- 9133/11/2070

          Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волкова Л.М., при секретарі судового засідання Добровольська М.С.

за участю:

представника позивача – ОСОБА_1, діє за дорученням № 220/10/10-020 від 11.01.2011р.

представника відповідача 1 –ОСОБА_2, діє за дорученням від 09.03.11

представника відповідача 2 - не прибув

прокурора - Якимчук О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія 2010" Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінеральні добрива", за участі прокурора Київського району м. Харкова простягнення суми,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій після уточнення позовних вимог, прийнятих судом, просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія 2010" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінеральні добрива" все отримане по угоді, а саме грошові кошти у розмірі 1206917.04 грн., стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінеральні добрива" на користь держави грошові кошти у розмірі 1206917.04 грн.

В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, в обґрунтування яких зазначив наступне. На підставі Акту документальної позапланової невиїзної перевірки № 712/23-3/37191535 від 09.03.2011 року ТОВ «Енергія 2010», ДПІ у Київському районі м. Харкова, податковим органом був зроблений висновок про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «Енергія 2010» та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України і як наслідок – нікчемність угод, укладених між ТОВ «Енергія 2010» та ТОВ "Мінеральні добрива". Враховуючи викладене, позивач просив суд уточнені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача 1 - ТОВ "Енергія 2010", проти задоволення позову заперечував, посилаючись на відсутність повноважень податкового органу на визнання правочину недійсним, а також під час проведення перевірки ТОВ «Енергія 2010», позивач взагалі не досліджував ані правочинів, укладених ТОВ «Енергія 2010», ані первинних документів підтверджуючих їх виконання. За таких умов, висновки податкового органу про відсутність господарських операцій ТОВ «Енергія 2010» є хибними, а позовні вимоги у зв’язку з цим – задоволенню не підлягають.

Представник відповідача 2 - ТОВ "Мінеральні добрива", в судове засідання, призначене на 27.10.2011р. свого представника не направив, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, до суду надав клопотання з проханням слухати справу без його участі (а.с. 96, т. 1) та письмові заперечення проти позову, у яких просив суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі з тих самих підстав, що і відповідач – 1 (а.с. 45, т. 1).

Таким чином, суд вважає, що відповідач 2 є належно повідомленим про дату, час та місце судового засідання, його відсутність в судовому засідання не перешкоджає розгляду справи.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримав в повному обсязі, в зв’язку з чим просив суд задовольнити їх з тих самих підстав, що зазначені у позові.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача 1 та прокурора, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергія 2010" зареєстровано як юридична особа 13.08.2010р. Виконавчим комітетом Харківської міської ради, що підтверджується копією Довідки з ЄДРПОУ (а.с. 28, т. 1), перебуває на податковому обліку в ДПІ у Київському районі м. Харкова, що підтверджується копією довідки від 16.08.2010р. № 1863 (а.с. 26, т. 1) та є платником податку на додану вартість з 03.09.2010р., що підтверджується копією Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ (а.с. 25, т. 1).

ДПІ у Київському районі м. Харкова було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Енергія 2010" з питання правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 16.08.2010 року по 31.01.2011 року, про що було складено Акт перевірки № 712/23-3/37191535 від 09.03.2011 року (а.с. 7-24, т. 1).

В Акті перевірки № 712/23-3/37191535 від 09.03.2011 року ДПІ у Київському районі м. Харкова було зроблено висновок про порушення ТОВ "Енергія 2010" вимог ст.ст. 203, 215, 216, 228 Цивільного Кодексу України, а також: неможливість реального здійснення фінансово – господарських операцій ТОВ «Енергія 2010» та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді; відсутність об’єктів, які підпадають під визначення ст. 3, ст. 4, п. 7.3, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 3 ст. 4, 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та ст.ст. 185, 188, 192 Податкового кодексу України (а.с. 24, т. 1).

Дослідження судом Акту перевірки № 712/23-3/37191535 від 09.03.2011 року показало, що висновок відповідача про нікчемність угод, укладених між ТОВ «Енергія 2010» та ТОВ «Мінеральні добрива», став фактичною підставою для відображення порушення вимог ст.ст. 203, 215, 216, 228 Цивільного Кодексу України у зв’язку з відсутністю об’єктів, які підпадають під визначення ст. 3, ст. 4, п. 7.3, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 3 ст. 4, 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та ст.ст. 185, 188, 192 Податкового кодексу України.

Перевіряючи висновок податкового органу про неможливість реального здійснення фінансово – господарських операцій ТОВ «Енергія 2010» та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України, суд приходить до наступного.

Відповідно до п.п. 2.2.1. Статуту ТОВ «Енергія 2010», одним з видів діяльності вказаного суб’єкта господарювання є посередництво в торгівлі паливом, хімічними речовинами тощо (а.с. 66-77, т. 1).

Для здійснення власної господарської діяльності ТОВ «Енергія 2010», а саме: посередництва в торгівлі паливом, між вказаним суб’єктом господарювання та ТОВ «ХАДО-Технологія» був укладений Договір зберігання нафтопродуктів від 01.09.2010р. № 5, відповідно до умов якого ТОВ «Енергія 2010» зобов’язується передати на зберігання, а ТОВ «ХАДО-Технологія» зобов’язується прийняти на зберігання нафтопродукти, забезпечити їх зберігання та якісний стан, а також повернути їх поклажедавцеві (а.с. 59-60, т. 1).

Також з метою перевезення нафтопродуктів, між ТОВ «Енергія 2010» та ФОП ОСОБА_3, був укладений Договір оренди транспортного засобу від 08.10.2010р., предметом якого була автоцистерна з причіпом (а.с. 61, т. 1), між ТОВ «Енергія 2010» та ФОП ОСОБА_4, був укладений Договір оренди транспортного засобу від 30.12.2010р., предметом якого була автоцистерна з причіпом (а.с. 64, т. 1).

В судовому засіданні встановлено, що між ТОВ «Енергія 2010» (покупець) та ТОВ «Мінеральні добрива» (постачальник) було укладено Договір поставки нафтопродуктів від 16.12.2010р. № НР 66, предметом якого була поставка нафтопродуктів, перелік яких визначений п.п. 1.2. зазначеного Договору (а.с. 108-111 т. 1).

Відповідно до копій видаткових накладних № РН-29-12/9 від 29.12.2010р. (а.с. 123, т. 1), № РН-30-12/7 від 30.12.2010р. (а.с. 123, т. 1), № РН-31-12/9 від 31.12.2010р. (а.с. 124, т. 1), № ВП-0000001 від 04.01.2011р. (а.с. 125, т. 1), ТОВ «Мінеральні добрива» було поставлено, а ТОВ «Енергія 2010» на виконання умов Договору поставки нафтопродуктів від 16.12.2010р. № НР 66, були прийняті нафтопродукти.

З картки рахунку 36 за договором НР 66 від 16.12.10р. вбачається, що станом на 22.02.11р. ТОВ «Енергія 2010» повністю повернуло ТОВ «Мінеральні добрива» отримані грошові кошти в розмірі 3427042,05 грн. (а.с. 126-128, т. 1), а ТОВ «Мінеральні добрива» повернуло ТОВ «Енергія 2010» отриманий за договором товар на суму 1217000,00 грн.

З податкових декларацій з ПДВ ТОВ «Енергія 2010» та ТОВ «Мінеральні добрива» за грудень 2010 року та січень 2011 року, вбачається факт відображення всіх операцій за Договором НР 66 від 16.12.10р. Розбіжностей між сумами відображених відповідачем 1 податкових зобов’язань з ПДВ та відображеного відповідачем 2 податкового кредиту не має.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рух грошових коштів та товару за договором НР 66 від 16.12.10р., укладеним між ТОВ «Енергія 2010» та ТОВ «Мінеральні добрива», повністю підтверджується первинними документами.

В судовому засіданні встановлено, що між ТОВ «Енергія 2010» (покупець) та ТОВ «Мінеральні добрива» (постачальник) було укладено Договір поставки мінеральних добрив від 24.01.2011р. № УР 101, предметом якого була поставка мінеральних добрив, перелік яких визначений умовами самого Договору (а.с. 104-107, т. 1).

З картки рахунку 36 за договором УР 101 від 27.01.11р. вбачається, що станом на 22.02.11р. ТОВ «Енергія 2010» повністю повернуло ТОВ «Мінеральні добрива» отримані грошові кошти в розмірі 356955,00 грн. (а.с. 129, т. 1).

З податкових декларацій з ПДВ ТОВ «Енергія 2010» та ТОВ «Мінеральні добрива» за січень, лютий 2011 року, вбачається факт відображення всіх операцій за Договором УР 101 від 27.01.11р. Розбіжностей між сумами відображених відповідачем 1 податкових зобов’язань з ПДВ та відображеного відповідачем 2 податкового кредиту не має.

Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні Договорів поставки мінеральних добрив від 24.01.2011р. № УР 101 та поставки нафтопродуктів від 16.12.2010р. № НР 66, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

Суд зазначає наступне. Згідно із ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно із абзацом 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

Згідно із ч. 1 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до ч. 2 ст. 228 ЦК України, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Як вбачається з Договорів поставки мінеральних добрив від 24.01.2011р. № УР 101 та поставки нафтопродуктів від 16.12.2010р. № НР 66, укладених між ТОВ «Енергія 2010» (покупець) та ТОВ «Мінеральні добрива» (постачальник), вказані договори є двосторонніми, а по своїй суті – договором поставки. Глава 54 ЦК України регулює відносини, пов’язані з поставкою, а тому до умов вказаного договору застосовуються відповідні статті вказаної Глави.

Неможливість фактичного здійснення ТОВ «Енергія 2010» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з поставки, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв’язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів за цим договором жодним чином не свідчить про порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (активні дії), оскільки об’єктивна сторона несплати до бюджету відповідного податку міститься не в діях, а в бездіяльності, з чого випливає, що висновок відповідача про наявність ознак нікчемності правочину в укладеному між позивачем та ТОВ "Мінеральні добрива" договорі, в розумінні п. 1 ст. 228 ЦК України - зроблений відповідачем із невірним тлумаченням змісту вказаної норми матеріального права.

Відповідно до ст.ст. 4, 10 та ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу, Іншим законам України, міжнародним договорам, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, а також моральним засадам суспільства.

Відповідність чи невідповідність конкретного правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.09р., перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об’єктами права власності українського народу – землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об’єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об’єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

З огляду на викладені в акті перевірки судження суб'єкта владних повноважень висновок відповідача про нікчемність правочинів слід визнати необґрунтованим, так як показники документів обов'язкової податкової звітності ТОВ «Енергія 2010» та ТОВ «Мінеральні добрива» не містять фактичних даних, які б показували на наявність у платника наміру незаконно заволодіти майном держави.

В ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 191 КК України або ст. 212 КК України, хоча саме діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною перелічених злочинів.

Окрім того, суд бере до уваги, що суб’єктом владних повноважень не враховані приписи ч. 3 ст. 228 ЦК України, спірні правочини не оскаржені в судовому порядку, до суду не подано таких, що набули законної сили судових актів про визнання спірних правочинів недійсними.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку про виконання зобов’язань ТОВ «Енергія 2010» та ТОВ «Мінеральні добрива» за спірним правочином, доказів того, що у спірних правовідносинах відповідачі є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочином, вчинений правочин об'єктивно не був потрібний для організації господарської діяльності відповідачів, суб’єкт владних повноважень до суду не подав.

Розв’язуючи спір по суті, суд сприймає згадані документи як належні та допустимі в розумінні ч. 3 ст. 70 КАС України докази необґрунтованості судження суб’єкта владних повноважень про нікчемність спірного правочину.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що судження суб’єкта владних повноважень про нікчемність спірного правочину є помилковим, оскільки таке судження не доведено суб’єктом владних повноважень згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, базується лише на припущеннях, що суперечить вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, Акт перевірки № 712/23-3/37191535 від 09.03.2011 року не містить належних та допустимих доказів вчинення платниками податків нікчемного правочину, викладене в Акті перевірки № 712/23-3/37191535 від 09.03.2011 року ТОВ «Енергія 2010» судження суб'єкта владних повноважень про вчинення нікчемного правочину не містить зазначення в чому конкретно полягав намір платника податків на безпідставне одержання податкової вигоди.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем в акті перевірки необґрунтовано зроблено висновок про порушення ТОВ «Енергія 2010» вимог ст.ст. 203, 215, 216, 228 Цивільного Кодексу України, а також: неможливість реального здійснення фінансово – господарських операцій ТОВ «Енергія 2010» та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді; відсутність об’єктів, які підпадають під визначення ст. 3, ст. 4, п. 7.3, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 3 ст. 4, 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та ст.ст. 185, 188, 192 Податкового кодексу України.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог ДПІ у Київському районі м. Харкова про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія 2010" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінеральні добрива" все отримане по угоді, а саме грошові кошти у розмірі 1206917.04 грн., стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінеральні добрива" на користь держави грошові кошти у розмірі 1206917.04 грн., у зв’язку з чим суд приходить до висновку про відмову у їх задоволенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6, 43, 44 Господарського кодексу України, ст.ст. 203, 215, 216, 228 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 11, 12, 51, 71, 72, 94, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161, ч. 1, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія 2010", Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінеральні добрива", за участі прокурора Київського району м. Харкова, про стягнення сум - відмовити в повному обсязі.

2. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Повний текст постанови виготовлено 01 листопада 2011 року.

          Суддя                                                                                 Волкова Л.М.