Постанова № 19383743, 27.10.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 жовтня 2011 р. № 2-а- 12391/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волкова Л.М., при секретарі судового засідання Добровольська М.С.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1, діє за дорученням від 12.09.11

представника відповідача ОСОБА_2, діє за дорученням № 220/10/10-020 від 11.01.11

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Трубопласт Україна"

до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова

провизнання дій неправомірними та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив суд скасувати наказ Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова “Про проведення позапланової невиїзної перевірки” від 08.08.2011 року № 1866, визнати неправомірними дії ДПІ у Київському районі м. Харкова щодо проведення невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ “Трубопласт Україна” з питань правильності визначення податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.01.2011р. по 31.05.2011р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, в обґрунтування яких зазначив наступне. 08.08.2011р. ДПІ у Київському районі м. Харкова було видано наказ за № 1866 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Трубопласт Україна". На підставі наказу була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка, за результатами якої був складено Акт перевірки № 3017/23-5/37189531 від 22 серпня 2011 року. Наказ про проведення перевірки був винесений з порушенням вимог ст.ст. 77, 78 Податкового кодексу України, з огляду на що підлягає скасуванню, а сама перевірка у звязку з цим є протиправною.

Представник відповідача - Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з наступних підстав. ДПІ у Київському районі м. Харкова дотримано процедуру здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Трубопласт Україна", а саме: наказ № 1866 від 08.08.2011р. відповідає вимогам чинного законодавства, всі дії відповідача під час проведення перевірки були вчинені в межах податкового законодавства України.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трубопласт Україна" є юридичною особою, що підтверджується Довідкою з ЄДРПОУ (а.с. 138-140) та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Київському районі м. Харкова.

З матеріалів справи вбачається, що 21.06.2011р. за № 13112/10/15-219 відповідачем, ДПІ у Київському районі міста Харкова, був складений на адресу ТОВ "Трубопласт Україна" письмовий запит про запрошення до податкового органу (а.с. 133), надання документальних підтверджень задекларованих даних по декларації з ПДВ за березень, травень 2011 року.

08.08.2011р. відповідачем, ДПІ у Київському районі м. Харкова було видано оскаржуваний наказ № 1866 про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Трубопласт Україна" з питання правильності визначення податку на прибуток та податку на додану вартість за період 01.01.2011р. по 31.05.2011р. (а.с. 135).

Зі змісту вказаного наказу вбачається, що юридичною підставою для прийняття даного правового акту індивідуальної дії є приписи п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, а фактичних мотивів субєктом владних повноважень в тексті наказу не зазначено.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів субєкта владних повноважень, покладених в основу спірного рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд приходить до наступного.

Відповідно до п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

З аналізу положень Податкового кодексу України вбачається, що такий випадок визначений п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, згідно з яким органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження (абз. 1 п.п. 73.1 Податкового кодексу України); такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту (абз. 2 п. 73.1 Податкового кодексу України); письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) в інших випадках, визначених цим Кодексом (абз. 3 п. 73.1 Податкового кодексу України); запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі (абз. 4 п. 73.1 Податкового кодексу України); платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит (абз. 5 п. 73.1 Податкового кодексу України).

З положень наведеної норми кодексу вбачається, що запит податкового органу в обовязковому порядку повинен містити викладення визначених Податковим кодексом України підстав отримання інформації, зокрема, зазначення фактів порушення платником податків законодавства.

Оглянувши запит ДПІ у Київському районі міста Харкова від 21.06.2011р. за № 13112/10/15-219 суд зазначає, що зміст вказаного запиту не містить викладення жодних фактів порушення ТОВ "Трубопласт Україна" вимог податкового чи іншого законодавства.

Окрім того, всупереч вимогам ст. 42 Податкового кодексу України, оглянутий судом запит не скріплений печаткою податкового органу, а в порушення положень п.10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом (затверджено постановою КМУ від 27.12.2010р. №1245; далі за текстом Порядок №1245) складений не на бланку податкового органу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оглянутий запит складений податковим органом з порушенням приписів абз. 1 і 2 п.п. 73.3.1 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, що в силу абз. 5 цієї ж статті звільняє платника податків від обовязку надання відповіді.

Крім того, відповідачем не надано суду доказів отримання позивачем вказаного вище запиту, у відповідності до вимог п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 та ст. 73 Податкового кодексу України обовязок платника податків щодо надання письмових пояснень та документального підтвердження виникає лише в разі фактичного отримання належно складеного податковим органом запиту, а саме: у письмовій формі, відповідним чином підписаного та завіреного печаткою відповідного податкового органу.

Посилання представника відповідача на наявність підпису директора позивача на примірнику запиту не може бути взято до уваги судом з огляду на наступне.

Аналізуючи положення наведеної норми матеріального права в кореспонденції з приписами ст.ст. 42, 73 Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки може бути прийнято податковим органом лише в разі одночасної наявності таких умов: 1) належного складення податковим органом і направлення адресу платника податків обовязкового письмового запиту; 2) фактичного отримання платником податків такого запиту, тобто вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків; 3) минування строку в 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу; 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.

Як вбачається з оглянутого в судовому засіданні запиту від 21.06.2011р. за № 13112/10/15-219, після підпису начальника податкового органу міститься запис, вчинений вручну, де зазначено слова: отримав, директор, прізвище директора позивача та дата. Однак вказаний запис не містить підпису директора позивача. З огляду на вимоги ст. 42, 73 Податкового кодексу України, пояснень представника позивача про неотримання вказаного запиту, відсутності належних та допустимих доказів про вручення запиту, суд приходить до висновку, що в порушення вимог Податкового кодексу України запит відповідачем позивачу вручено не було.

Відповідно до п. 79.1. ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Підпунктом 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється в разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

При цьому, в силу ч. 1 ст. 42 та ст.73 Податкового кодексу України обовязок платника податків щодо надання письмових пояснень та документального підтвердження виникає лише в разі фактичного отримання належно складеного запиту, а саме: у письмовій формі, відповідним чином підписаного та завіреного печаткою відповідного податкового органу.

Субєкт владних повноважень у спірних правовідносинах при складанні запиту від 21.06.2011р. за № 13112/10/15-219 не дотримався вимог закону, а відтак, не мав визначених Податковим кодексом України підстав для прийняття рішення про призначення спірної перевірки.

Окрім того, дослідивши зміст спірного наказу, суд відмічає, що даний наказ не може слугувати законною підставою для призначення документальної невиїзної позапланової перевірки, бо визначає предметом перевірки є правильність визначення податку на прибуток та податку на додану вартість за період 01.01.2011р. по 31.05.2011р., у той час як запит від 21.06.2011р. за № 13112/10/15-219 стосувався лише питання документального підтвердження задекларованих даних по декларації з ПДВ за березень, травень 2011 року.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд приходить до висновку, що у спірних правовідносинах рішення про проведення перевірки було прийнято субєктом владних повноважень за відсутності передбачених законом підстав, а саме: за відсутності факту складання письмового запиту з дотриманням вимог Податкового кодексу України та розширення предмету перевірки без попереднього направлення запиту з даного питання.

За таких обставин, спірний наказ не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому підлягає скасуванню. Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За правилом ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач, який відповідно до норм Податкового кодексу України, Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та за визначенням КАС України є субєктом владних повноважень, не подав до суду доказів та не навів доводів обґрунтованості юридичних та фактичних мотивів прийняття спірного рішення та правомірності спірних дій з проведення перевірки.

Зважаючи на викладене, суд доходить висновку про встановлення факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин в галузі оподаткування, то поданий позов підлягає задоволенню в частині вимог стосовно скасування наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, бо такий наказ був виданий за відсутності визначених законом обставин, а отже є незаконним та в частині вимог стосовно визнання неправомірними дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, бо така перевірка була проведена на підставі незаконного наказу.

При цьому, суд вважає, що відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, і фактичної перевірки, яка проводиться з підстав, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.

З пояснень представника відповідача судом встановлено, що у спірних правовідносинах працівники податкового органу не предявляли та не вручали посадовим особам платника податків, а також не направляли поштою на адресу платника податків направлення на проведення перевірки.

За таких обставин, суд доходить висновку, що спірна перевірка була проведена ДПІ на підставі наказу, котрий суперечить закону, без предявлення направлень на перевірку, що обєктивно зумовлює неправомірність дій по проведенню перевірки.

Розглядаючи даний адміністративний спір, окружний адміністративний суд керується положеннями ч. 1 ст. 244-2 КАС України і бере до уваги, постанову Верховного Суду України від 24.12.2006р. у справі Господарського суду Вінницької області №9/175-04 за позовом АКБ “Мрія” до ДПІ у м. Вінниця про визнання неправомірною позапланової комплексної перевірки, згідно з якою право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом. Суд може захистити право платника податку в разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю дій. Суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, коли ці порушення ще не припинені (статті 7, 8, 11, ч. 4 ст. 112, ст. 162 КАС України); спосіб захисту порушеного права може залежати від того, припинене порушення чи ні - при встановленні факту продовження протиправної поведінки суб'єкта владних повноважень на момент вирішення спору належним способом захисту права може бути зобов'язання відповідача припинити протиправні дії, а при припиненні порушення суд може задовольнити вимогу про встановлення відсутності компетенції (повноважень) у суб'єкта владних повноважень, зокрема на вчинені дії, чи про визнання дій протиправними.

З огляду на приписи ст.ст.8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, 244-2 КАС України окружний адміністративний суд не знаходить правових підстав для залишення згаданої постанови Верховного Суду України поза увагою при розгляді і вирішенні спору по суті.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 43, 78, 79 Податкового кодексу України, ст.ст. 11, 12, 51, 71, 72, 94, 155, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1, ст. 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Трубопласт Україна" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про визнання дій неправомірними та скасування наказу - задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати наказ Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова “Про проведення позапланової невиїзної перевірки” від 08.08.2011 року № 1866.

3. Визнати неправомірними дії ДПІ у Київському районі м. Харкова щодо проведення невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ "Трубопласт Україна" код ЄДРПОУ 37189531 з питань правильності визначення податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.05.2011.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трубопласт Україна" (місцезнаходження: вул. Академіка Павлова, 1, кв. 303, м. Харків, 61070, ідентифікаційний код 37189531) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3.40 (три грн. 40 коп.) грн.

5. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

6. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 01 листопада 2011 року.

Суддя Волкова Л.М.