Постанова № 19383315, 10.11.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/4657/2011

10 листопада 2011 року 11год. 30хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у м.Рівне

доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у м.Рівне звернулася до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості в сумі 340,00 грн., що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0000571742 від 02.02.2011 року.

Представник позивача у судове засідання не прибув, подав клопотання, в якому просить про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач в судове засідання не прибув, заперечень на адміністративний позов та клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, причини неприбуття суду не повідомив. Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується матеріалами справи.

Судом не визнавалася обовязковою участь сторін в судовому засіданні.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не забезпечується.

Повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як фізична особа - підприємець виконавчим комітетом Рівненської міської ради 21.09.2009 року (а.с.4). Як платник податків перебуває на обліку у Державній податковій інспекції в м. Рівне з 22.09.2009 року (а.с.9) і є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № НОМЕР_1 від 02.10.2009 року (а.с.11).

Актом перевірки своєчасності подачі розрахунку, декларації №519 від 21.12.2010 року зафіксовано, що відповідачем не подано податкові декларації з податку на додану вартість за вересень, листопад 2010 року - у строки, визначені законодавством (а.с.7).

Стаття 4 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, чинного до 01.01.2011 року, покладала на платників податків обовязок подачі податкових декларацій (розрахунків). Термін подачі було визначено п."а" пп.4.1.4. п.4.1 ст.4 вказаного Закону, в силу вимог якого, податкові декларації подавалися у строк, який залежить від того, яким для того чи іншого виду податку є базовим податковий (звітний) період.

Відповідно до п.7.8.1. пункту 7.8. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, чинного до 01.01.2011 року, податковим періодом є один календарний місяць.

Аналогічні норми містить і ст.46 розділу II Податкового кодексу України та п.202.1 ст202 розділу V цього Кодексу, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

В силу вимог пп.17.1.1. п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, чинного до 01.01.2011 року, платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку. Аналогічним чином п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України, чинного на даний час, передбачає, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Внаслідок цього, податковий орган відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000571745/0 від 02.02.2011 року, яке прийняте на підставі акта перевірки за №519 від 21.12.2010 року, визначив відповідачу податкове зобов'язання по податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 340,00 грн. (а.с.8).

Згідно п.58.1. ст.58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно п.58.3. ст.58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення №0000571745/0 від 02.02.2011 року надіслано листом з повідомленням про вручення 04.02.2011 року та отримане відповідачем 07.02.2011 року, про що свідчить відмітка на повідомленні (а.с.8).

Згідно п.57.3. ст.57 Податкового кодексу України, чинного з 01.01.2011 року, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 п.54.3 ст.54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Оскільки доказів оскарження відповідачем податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку не надано, а за даними системи КП ДАС, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом про скасування податкового податкового повідомлення-рішення №0000571742 від 02.02.2011 року до Рівненського окружного адміністративного суду не зверталася, грошове зобов'язання зі сплати штрафних санкцій, визначене вказаним рішенням, набуло статусу узгодженого і підлягало сплаті в бюджет.

В силу вимог п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

24.02.2011 року ДПІ у м. Рівне виставила платнику податків податкову вимогу №568 на суму податкового боргу в розмірі 340,00 грн. (а.с.6). Відповідачем сума податкового боргу після виставлення податкової вимоги не погашалась.

За даними зворотного боку облікової картки платника податків - відповідача у справі (а.с.12) сума податкового боргу відповідача за платежем "податок на додану вартість по повітчизняним товарам" станом на 13.10.2011 року становить 340,00 грн.

Станом на день розгляду справи у суді заборгованість перед бюджетом не погашена.

Дані обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: довідкою про стан розрахунків відповідача з бюджетом (а.с.13), розрахунком суми податкового боргу (а.с.14).

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом.

Згідно з п.41.5. ст.41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

У відповідності зі ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Водночас ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать і органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509-XII від 04.12.1990 року, державним податковим інспекціям надано право подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

За наведених обставин, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у звязку з чим позов підлягає задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державного бюджету, м. Рівне на р/р 31115029700002 в ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 22586331, код платежу 14010100, заборгованість по податку на додану вартість в сумі 340 (триста сорок) грн. 00 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частин постанови, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Друзенко Н.В.