Постанова № 19382196, 31.10.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

11:00 год.

31.10.2011 р.справа № 2а-4827/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Крикливенко І.С.,

представника позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 01.03.11 р.,

представника відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 866/9/10-023 від 23.02.11 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТОВ "Промресурс -МК", вул. К. Лібкнехта, 37, кв. 10, м. Миколаїв, 54000 доДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030 провизнання протиправним наказу від 29.04.11 р. № 869, визнання дій протиправними В С Т А Н О В И В:

До суду з адміністративним позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Промресурс-МК»(далі - позивач, ТОВ НВФ «Промресурс-МК»), у якому просить суд визнати протиправним наказ від 29 квітня 2011 р. № 869, прийнятий ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва (далі - відповідач, ДПІ), на підставі якого проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача, а також визнати протиправними дії працівників ДПІ щодо організації та проведення перевірки.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що перевірка проведена з порушенням встановленого порядку, адже підставою для її проведення, яка зазначена в наказі є ст. 78 п. 78.1. пп. 78.1.11. Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме отримання ДПІ постанови суду про призначення перевірки, тоді як в повідомленні про перевірку, підставою для її проведення вказано ст. 78 п. 78.1. пп. 78.1.1. ПК України, тобто підстави проведення перевірки, визначені у наказі та у повідомленні різняться. Також позивач послався на те, що спірною перевіркою охоплений період, за який вже раніше проводилась перевірка. Крім того, вказав, що наказ про проведення перевірки отриманий ним разом з актом перевірки в одному поштовому конверті. Також позивач не погоджується і з висновками акту перевірки.

Відповідач адміністративний позов не визнав, подавши письмові заперечення (а. с. 71-74), у яких навів такі доводи. Перевірка позивача проводилась у зв'язку із отримання постанови суду. Наказ на проведення перевірки 29 квітня надіслано на адресу позивача, а тому вважає, що ним дотримано вимоги законодавства щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки. З приводу висновків акту перевірки, відповідач зазначив, що акт перевірки не рішенням суб'єкта владних повноважень, який породжує для позивача правові наслідки, а тому він не може бути предметом судового дослідження.

Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені в адміністративному позові та запереченнях на нього.

У відповідності до ст. 160 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у судовому засіданні 31 жовтня 2011 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Вирішуючи спір, суд враховує наступні обставини, яким надає таку правову оцінку.

У період з 29 квітня до 6 травня 2011 р. відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з ТОВ «Е-Восток Україна»за серпень 2010 р., за результатами якої складено акт від 6 травня 2011 р. № 563/23-300/34949621 (далі - акт перевірки) (а. с. 52-60).

Згідно ст. 75 п. 75.1. ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Таким чином, відповідачу надано право проводити документальні перевірки, які можуть бути плановими або позаплановими, виїзними або невиїзними.

Відповідно до ст. 75 п. 75.1. пп. 75.1.2. ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Як встановлено ст. 75 п. 75.1. пп. 75.1.2. абз. 3 ПК України, документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби (ст. 75 п. 75.1. пп. 75.1.2. абз. 5 ПК України).

Як визначено ст. 78 п. 78.1. пп. 78.1.11. ПК України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

У матеріалах справи міститься постанова Печерського суду м. Києва від 19 листопада 2010 р. у справі № 4-4243/10, якою задоволено подання слідчого СВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва та постановлено призначити позапланову документальну перевірку позивача (а. с. 99-103).

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки встановлені ст. 79 ПК України.

Згідно п. 79.1. зазначеної статті, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Як встановлено ст. 79 п. 79.2. ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

На підставі наведених норм, 29 квітня 2011 р. відповідачем видано наказ № 869 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача (а. с. 90), який того ж дня надіслано поштовим відправленням на адресу позивача, що підтверджується копією фіскального чеку від 29 квітня 2011 р. (а. с. 89). Зазначене спростовує доводи позивача про те, що наказ на проведення перевірки та акт перевірки отримані ним одночасно, адже вищенаведеними письмовими доказами підтверджується факт відправки позивачу наказу на проведення перевірки саме 29 квітня, тоді як акт перевірки складений тільки 6 травня і не міг бути відправлений 29 квітня.

Також відкидаються судом посилання позивача на те, що наказ ним не отримувався, а тому ДПІ не мала права приступити до проведення перевірки, оскільки ст. 79 п. 79.2. ПК України покладає на ДПІ обовязок надіслати платнику податків листом копію наказу, що ДПІ було зроблено, а тому неотримання наказу не є перешкодою для проведення перевірки.

Разом з тим, доречними є зауваження позивача про те, що у повідомленні від 29 квітня 2011 р. № 2893/10/07-026 відповідачем зазначено іншу підставу для проведення перевірки ніж у наказі - замість ст. 78 п. 78.1. пп. 78.1.11. зазначено ст. 78 п. 78.1. пп. 78.1.1. ПК України (а. с. 93).

З цього приводу суд зазначає, що за нормами ст. 79 п. 79.2. ПК України, правовою підставою для проведення перевірки є наказ, у той час, як повідомлення виконує функцію виключно сповіщення платника податків, адже, як встановлено цією статтею, у повідомлені зазначаються дата початку та місце проведення такої перевірки. Крім того, помилкове зазначення підстав для проведення перевірки у повідомленні, не може вважатись порушенням порядку її проведення, зважаючи на те, що дійсна підстава для проведення перевірки, передбачена ст. 78 п. 78.1. пп. 78.1.11. ПК України, мала місце і відповідач помилково не зазначив її у повідомленні, у той час, як в наказі підстава для проведення перевірки зазначена вірно.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що наказ від 29 квітня 2011 р. № 869 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача виданий відповідачем на підставі і у межах повноважень, які встановлені ПК України, а тому не підлягає скасуванню.

Доводам позивача про те, що актом перевірки охоплений період - серпень 2010 р., який вже був предметом раніше проведеної перевірки, а тому ДПІ не мала права проводити повторну перевірку, суд надає таку оцінку.

Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2010 р. відповідач вже проводив перевірку позивача щодо правових відносин з ТОВ «Е-Восток Україна»за серпень 2010 р., результати якої оформлені актом від 30 грудня 2010 р. № 2081/23-300/34949621 (а. с. 25-35). З тексту даного акту перевірки вбачається, що підставою для її проведення стало ненадання ТОВ НВФ «Промресурс-МК»відповіді на обов'язковий письмовий запит ДПІ протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, тобто малась підстава, передбачена ст. 78 п. 78.1. пп. 78.1.1. ПК України.

Перевірка проведена у травні 2011 р., хоча і охоплює той же період, проведена з іншої підстави.

ПК України визначає, що для проведення перевірки необхідна наявність підстав для її проведення, які передбачені законодавством і не містить обмежень для відповідача, у можливості провести перевірку, за умови наявності підстав для її проведення.

З приводу пояснень позивача про незгоду із висновками акту перевірки, суд зазначає наступне.

Вимоги позивача стосуються визнання протиправним наказу на проведення перевірки від 29 квітня 2011 р. № 869, а також визнання протиправними дій посадових осіб ДПІ щодо організації та проведення перевірки, так як позивач вважає, що відповідач порушив процедуру проведення такої перевірки, тобто предметом доказування в даній справі є законність дій відповідача з приводу визначення підстав перевірки, дотримання умов її проведення, а також обставини перевірки, безвідносно до висновків такої перевірки, тобто висновки перевірки ніяким чином не впливають на дотримання процедури її проведення.

Крім того, суд погоджується з доводами відповідача про те, що як визначено п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 22 грудня 2010 р. № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, тобто акт не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України, який сам по собі породжує для платника податків правові наслідки, а тому він взагалі не може бути предметом судового розгляду.

За правилами ст. 2 ч. 3 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про те, що дії відповідача з проведення перевірки вчинені ним на підставі, у спосіб та у межах його повноважень, визначених ПК України, відповідачем доведено законність її проведення, у той час, як обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, не знайшли свого підтвердження, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова у повному обсязі складена

4 листопада 2011 р.

СуддяА. О. Мороз