Постанова № 19381824, 03.11.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2011 р. № 2а-4843/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Шинкар Т.І.,

за участю секретаря Васильків О.С.,

за участю представників позивача Равлюка Т.І., Матвіїва С.І., Павлишина О.Б., Дубаса В.М., представників відповідача Бєлкіної Н.В., Антонюка І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Енергія-Новояворівськ»до Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.04.2011р. №0000412320/0 та №0000422320/0, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Енергія-Новояворівськ»(далі-Товариство) звернулося з позовом у Львівський окружний адміністративний суд до Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області (далі-ДПІ) та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.04.2011р. №0000412320/0 та №0000422320/0. Позов обґрунтовує тим, що висновки про безтоварність та нікчемність фінансового-господарських операцій щодо неможливості здійснення таких з підстав відсутності трудових ресурсів, відсутності матеріальних ресурсів, виробничих потужностей є безпідставні та ґрунтуються на припущеннях, спростовуються первинними документами щодо факту отримання послуг від ТзОВ «Будівельна компанія «Сіті», в наслідок чого правомірно сформовано податковий кредит та валові витрати. Надані роботи ТзОВ «Будівельна компанія «Сіті», мали реальний характер, а необхідність надання таких робіт була викликана технічною необхідністю.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надавши додаткові пояснення в їх обгрунтування. Просили позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали з підстав, викладених у заперечення та зазначили, що взаємовідносини Товариства з його контрагентом ТзОВ «Будівельна компанія «Сіті»мають ознаки нікчемності, оскільки перевіркою встановлено, що ТзОВ «Будівельна компанія «Сіті»не володіє майном, матеріальними ресурсами, які необхідні для здійснення робіт, що були предметом згідно договорів, відсутні трудові ресурси, основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби, внаслідок чого вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій без мети настання правових наслідків. А відтак, подані до перевірки первинні документи не можуть бути підставою для підтвердження господарських операцій і не можуть мати юридичної сили та доказовості. Просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 03 листопада 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Енергія-Новояворівськ»17.12.2003р. зареєстроване розпорядженням Яворівської районної державної адміністрації №183-р/03.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Яворівському районі Львівської області проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з питань взаємовідносин з ТзОВ «Будівельна компанія «Сіті»за період з по 01.12.2010р. по 31.12.2010р., за результатами якої ДПІ прийшло до висновку про порушення Товариством п.п.7.2.3, п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №168), в результаті чого неправомірно включено до податкового кредиту податок на додану вартість (далі-ПДВ) за грудень 2010 року на суму 1143 135,00 грн., що призвело до заниження ПДВ у грудні 2010 року на суму 1105369,00грн. та встановлено порушення п.5.1, п.п.5.2.10 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334 з наступними змінами та доповненнями (далі-Закон №334), в результаті чого за рахунок неправомірного включення до складу валових витрат у четвертому кварталі 2010 року прямих витрат у сумі 5715675,00грн. та витрат на модернізацію основних фондів у сумі 1429250,00грн., занижено податок на прибуток на загальну суму 1 786 213,00грн., що викладено в Акті перевірки №444/23-2/32789941 від 13.04.2011р.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.04.2011р. №0000412320/0, яким Товариству визначено податкове зобовязання з податку на прибуток на суму 1 786 213,00грн. основного платежу та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) 446 558,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 20.04.2011р. №0000422320/0, яким Товариству визначено податкове зобовязання з ПДВ на суму 1105 369,00 грн. основного платежу та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) 276 432,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням рішенням позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Як вбачається з акта перевірки Товариством розроблено інвестиційний проект у вигляді бізнес-плану під назвою «Виробництво електричної та теплової енергії методом когенерації в м.Новояворівськ», який затверджений Яворівською районною державною адміністрацією 24.12.2003р.

В акті перевірки контролюючим органом зазначено, що згідно аналізу податкової звітності контрагента Товариства - ТзОВ «Будівельна компанія «Сіті»встановлено, що в останнього відсутні трудові ресурси необхідні для здійснення господарської діяльності. Окрім того, з інформації з зовнішніх джерел не встановлено наявність у останнього власних, орендованих, одержаних по договору лізингу, складських, торгівельних, виробничих та інших прим імень, транспортних засобів. Від органу ДПС по місцю взяття на облік контрагента отримана відповідь 04.04.2011р. в якій зазначено, що неможливо провести перевірку, так як підприємство відсутнє за місцезнаходженням, що свідчить про відсутність можливості здійснення господарських операцій у грудні 2010 року.

Проте з такими висновками ДПІ суд не погоджується виходячи з наступного.

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні матеріалів справи, зокрема, Договорів, укладених між ТзОВ «Будівельна компанія «Сіті»(Виконавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Енергія-Новояворівськ»(Замовник):

Договір №15/09-ТО від 15.09.2010р., предметом якого було виконання робіт по очистці та технічному обслуговуванні бойлерів на ЦТП №1-7, загальною вартістю 1461000,00грн.в т.ч. ПДВ 243500,00грн.;

Договір №05/11-МТ від 05.11.2010р., предметом якого було виконання робіт по монтажу та демонтажу збуджувача до турбогенератора Р-6-35/3М, загальною вартістю 563 100,00грн.в т.ч. ПДВ 93850,00грн.;

Договір №02/11-3М від 02.11.2010р., предметом якого було виконання робіт по заміні комплектів лопаток на турбіні Р-6-35/3М, загальною вартістю 1152000,00грн.в т.ч. ПДВ 192000,00грн.;

Договір №29/09-ТО від 29.09.2010р., предметом якого було виконання робіт по технічному обслуговуванні ГТУ, загальною вартістю 1872000,00грн.в т.ч. ПДВ 312000,00грн.;

Договір №19/10-3М від 19.10.2010р., предметом якого було виконання робіт по очистці та заміні фільтрів на градирні Максі-600, загальною вартістю 1281600,00грн.в т.ч. ПДВ 213 600,00грн.;

Договір №14/10-3М від 14.10.2010р., предметом якого було виконання робіт по заміні фільтрів на КВОУ для ГТУ, загальною вартістю 1040010,00грн.в т.ч. ПДВ 173 335,00грн.;

Договір №05/10-3М від 05.10.2010р., предметом якого було виконання робіт по очистці та заміні фільтрів на градирні ИВА-1000, загальною вартістю 1204 200,00грн.в т.ч. ПДВ 200 700,00грн.;

По факту виконання робіт, які передбачені вищезгаданими Договорами, сторонами були підписані акти виконаних робіт, складених за формою №КВ-2в та ТзОВ «Будівельна компанія «Сіті»виписано податкові накладні від 31.12.2010р. №147- №153.

Як зазначено в акті перевірки, оприбуткування одержаних робіт частково проведено з віднесенням на собівартість продукції та включено до складу валових витрат у четвертому кварталі 2010 року в сумі 5715675,00грн. без ПДВ, та частково проведено з віднесенням вартості ремонтів на загальну суму 1429250,00грн. до складу балансової вартості основних фондів на модернізацію цих засобів, що в податковому обліку визначено у межах 10% залишкової вартості основних засобів на вищевказану суму у четвертому кварталі 2010 року. Одержані роботи Товариством проведено наступними бухгалтерськими проводками: Дт. рах. 84 та Кр. рах. 631; Дт. рах. 6442 та Кр. рах. 631; Дт. рах. 1522 та Кр. рах. 631; Дт. рах. 104 та Кр. рах. 1522.

Окрім того в акті вказано, що як вбачається з декларації з ПДВ за грудень 2010 року та зафіксованих в акті даних, сума ПДВ в розмірі 1143135,00грн. за вищевказаним податковими накладними включено до податкового кредиту грудня 2010 року, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають Додаткам 5 до декларації з ПДВ грудня 2010р. (ар. Акта 9).

Розрахунки між субєктом господарювання за отримані роботи проводились у вексельній формі: акти прийому-передачі векселів від 17.01.2011р. прості векселі в погашення заборгованості по договорам. Сальдо розрахунків станом на 01.12.2010р. становило К-т рах.631 53178,00грн.

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону №334 господарська діяльність будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону №334 валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до умов пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, непідтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення та зберігання яких передбачена правилами правилами ведення податкового обліку.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.5 Закону №168 визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними. Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.

Виходячи з вимог Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16.07.99р. №996 (далі-Закон №996) обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку. Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону №996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно вимог пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. ДПІ не наведено суду підстав, з яких податкові накладні контрагента позивача не можна було б вважати такими, що підтверджують право позивача на податковий кредит.

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи платника податку.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача Павлишин О.Б. головний бухгалтер Товариства, останнє здійснює діяльність з виробництва та постачання електричної та теплової енергії, використання нетрадиційних джерел енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, виконані вказаними контрагентом роботи безпосередньо використовується у транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, що не викликає сумнів щодо можливості використання наданих Товариству робіт у його господарській діяльності.

Окрім того зазначив, що необхідність виконання робіт згідно укладених з ТзОВ «Будівельна компанія «Сіті» викликана періодичністю забиття фільтрів при роботі паро- та газопроводів на Новояворівській ТЕЦ. Для дотримання технологічного процесу комбінованого виробництва теплової та електричної енергії виникає потреба в спрямуванні відпрацьованих газів під час спалювання природного газу на лопатки турбін та газотурбінної установки, куди також подається водяна пара під високим тиском, що зумовлює обертання ротора турбіни і веде до отримання змінного електричного струму, відповідно газопарова суміш потребує фільтрації та очистки через велику кількість різноманітних домішок та бруду. В результаті фільтри на КВОУ ГТУ потребують регулярної заміни. Що стосується градирень, що виконують відвідну функцію, то наявність фільтрів забезпечує очистку тепло відвідної водо та газів. Дані обставини, окрім того, підтверджуються технічними паспортами обладнання на яких проводились спірні роботи, що долучені до матеріалів справи.

Для визначення степені забруднення фільтрів очистки Товариство згідно різноманітних приписів та технологічних регламентів використовує різні типи тискомірів та манометрів, за показами яких служба КпіА (начальник) подає службову директору ТЕЦ, який в свою чергу подає службову директору Товариства. Дані роботи носять періодичний характер в залежності від обсягів виробництва та характеристик природного газу та забрудненості технологічної води.

До матеріалів справи позивачем долучено службові на предмет необхідності в заміні фільтрів, акти, в яких комісійно представниками Товариства фіксувались факти виявлених деформації, необхідності в чистці, заміні тих чи інших складових обладнання Товариства.

Представлені представниками позивача в судовому засіданні документи свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обовязків, а також про фактичне здійснення господарських операцій позивачем та його контрагентом, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх. Факт надання зазначених вище робіт підтверджується договорами, податковими накладними, письмовими доказами, що підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Відповідно до підпункту 7.5.1 Закону №168 датою виникнення права на податковий кредит є дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Суд вважає, що з дати отримання податкової накладної у позивача виникло право на податковий кредит.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі-ЦКУ), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦКУ, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦКУ недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім повязаних з його недійсністю.

Актом перевірки підтверджено, що на момент здійснення господарської операції, ТзОВ «Будівельна компанія «Сіті» знаходилось в Єдиному державному реєстрі, а також мало Свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість.

Окрім того, в акті перевірки не зафіксована та обставина, що наявні нормативні (ліцензійні) обмеження щодо робіт згідно вище перелічених Договорів. Таким чином, господарські операції, що є предметом даного спору, здійснювалися правоздатними юридичними особами і по своїй суті не суперечать інтересам держави.

Позивачем на підтвердження обгрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за перевірений період надано податкові накладні реквізити яких відображені в акті перевірки, які не мали недоліків та, порядок заповнення яких, відповідає встановленому чинним на момент їх виписки законодавством. Зазначені обставини давали право позивачу сформувати податковий кредит грудня 2010 року та валові витрати за 4 квартал 2010 року.

Суд не погоджується з висновком податкового органу щодо нікчемності вищезгаданих правочинів з підстав відсутності штату працівників, основних засобів, оскільки господарська діяльність може здійснюватись шляхом залучення трудових ресурсів та транспорту в спосіб, зокрема, укладення цивільно-правових угод та господарських договорів.

Суд зауважує, що перелік правочинів, які є нікчемними з огляду вимоги ст.228 ЦК України чітко визначені як такі, що порушує публічний порядок, якщо були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження обєктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу обєктів цивільного права тощо.

Дослідивши письмові докази суд приходить до висновку, що операція з отриманням позивачем у ТзОВ «Будівельна компанія «Сіті»вищевказаних робіт мали реальний характер.

Суд вважає, що ДПІ не надано доказів для встановлення мети вищезгаданих підприємств, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, при проведенні зазначеного господарського договору.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідач як субєкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним рішень. Оскільки судом не встановлено порушень позивачем податкового законодавства, то відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на підставі п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що вимоги позивача ґрунтуються на законі, підтверджені матеріалами справи та підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Енергія-Новояворівськ» 3,40 грн. судових витрат.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.04.2011р. №0000412320/0 та №0000422320/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Енергія-Новояворівськ»3 грн. 40 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст Постанови виготовлено 08.11.2011 року.

Суддя Шинкар Т.І.

З оригіналом згідно

Суддя Шинкар Т.І.