Постанова № 19381811, 31.10.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2011 р. № 2а-9568/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Шинкар Т.І.,

за участю секретаря Васильків О.С.,

за участю представника позивача Костюка В.С., представника відповідача Сольвара О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ?Верес? до Державної податкової інспекції у Сокальському районі про скасування частково податкового повідомлення-рішення №0002791501/0 від 06.04.2010р.,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ?Верес? (далі-Товариство) звернулося у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Сокальському районі (далі-ДПІ) та разом з поданими уточненнями просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0002791501/0 від 06.04.2010р. в частині залишку попередньої оплати станом на 01.04.2011р., а саме 14166,67грн. без податку на додану вартість, з якого сума податку з прибутку підприємств за ставкою 25% складає 3 541,67грн. Обґрунтовує позов тим, що за наслідком проведеної камеральної перевірки Товариства податковий орган прийняв оспорюване рішення, яке до 01 квітня 2011 року відповідало нормативно-правовій базі, що діяла на той час і оспорювати його не було підстав, проте з врахуванням вимог ст.ст.136,137 Податкового кодексу України, оскільки відвантаження товару по договору не відбулося, а відтак обєкт визначення доходу відсутній. Вважає, що залишок попередньої оплати в сумі 17 000,00грн. на 01.01.2011р. оподаткуванню не підлягає.

Представник позивача в судовому засіданні уточнений позов підтримав та просив задовольнити.

Представник ДПІ в судовому засіданні уточнений позов не визнав з підстав, викладених у запереченнях та зазначив, що за наслідком проведеної перевірки податковим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки Товариством сума попередньої оплати у декларації з податку на прибуток за 2009 рік не була врахована у скоригованих валових доходах. Просив відмовити у позові.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 31 жовтня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю ?Верес? зареєстроване Сокальською районною адміністрацією Львівської області 27.02.1996р., що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію та взято на податковій облік в Державній податковій інспекції у Сокальському районі 18.03.1996р. за №744. У періоді, що перевірявся Товариство було платником податку на прибуток.

Державною податковою інспекцією у Сокальському районі в порядку п.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» проведено камеральну перевірку податкової звітності - декларації з податку на прибуток Товариства за 2009 рік за результатами якої складено Акт від 30.03.2010р. №288/150/23949818 у висновках якого зазначено, перевіркою встановлено, що Товариство занизило податкове зобовязання з податку на прибуток у зазначеній податковій звітності на суму 4822,00 грн.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0002791501/0 від 06.04.2010р., яким визначено податкове зобовязання по податку на прибуток в розмірі 5 063,10 грн., з яких основний платіж 4 822.00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 241,10 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням рішенням позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Як вбачається з акта перевірки, податковим інспектором ДПІ під час проведення перевірки податкової звітності з податку на прибуток - декларації з податку на прибуток Товариства за 2009 рік виявлено, що платником відображено доходи від продажу товарів (робіт, послуг) (рядок 01.1 декларації) в сумі 140317,00грн., скориговані валові доходи в сумі 140801,00грн. Однак перевіривши та співставивши рядок 01.1 «Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)»декларації з податку на прибуток Товариства за 2009 рік та рядок 05 «Загальний обсяг поставки»декларації з податку на додану вартість за січень-грудень 2009 року, перевіркою було встановено розбіжність в сумі 19289,00грн. Дана сума не була врахована у скоригований валовий дохід Товариства у декларації з податку на прибуток за 2009 рік. Відповідно скориговані валові доходи повинні становити 159606,00грн., чим порушено п.3.1 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженого Наказом ДПА від 29.03.03р. №143 та п.4.1 ст.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.94р. №334 з наступними змінами і доповненнями (далі-Закон №334).

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону №334, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

В судовому засіданні встановлено, що між Товариством (Продавець) та ПП «СклоПромТорг»(Покупець) 08.12.2009р. укладено Договір купівлі-продажу №02-12, предметом якого була купівля-продаж пиломатеріалів. Згідно п.4.1 Договору, оплата товарів здійснювалась на умовах попередньої оплати в розмірі 100%. Згідно п.3.1 Договору, строк поставки товарів - протягом 20 днів з моменту оплати.

ПП «СклоПромТорг»на виконання умов Договору 29.12.2009р. здійснило попередню оплату в сумі 23800,00грн., що підтверджується випискою з банку.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, умови Договору Товариством виконані не були через форс-мажорні обставини, та на вимогу ПП «СклоПромТорг» від 11.02.2010р. №12 юр. щодо повернення перерахованих коштів в сумі 23800,00грн., платіжними дорученнями від 26.02.2010р. №11 на суму 3 800,00грн. та від 14.04.2010р. №14 на суму 3 000,00грн. частково сума згідно договору контрагенту була повернена.

02.02.2011р. ПП «СклоПромТорг»повторно звернулося до Товариства з Претензією про повернення заборгованості в сумі 17 000,00грн., проте як пояснив представник позивача, дана сума залишається неповерненою ПП «СклоПромТорг».

Оскільки Товариство отримало передоплату (аванс) до 01.04.2011р., а відтак повинно було включити суму такої передоплати до складу валових доходів за датою отримання коштів згідно із нормами пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 та пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону №334.

Слід зазначити, що в момент переходу права власності на товар покупцеві (після 01.04.2011р.) продавець товару не здійснює повторне визнання доходів вже за правилами Податкового кодексу України, оскільки пунктом 7 підрозділу 4 розділу XX цього Кодексу дохід не визначається щодо товарів (результатів робіт, послуг), відвантажених (наданих) після дати набрання чинності розділом III цього Кодексу в частині вартості таких товарів (результатів робіт, послуг), оплаченої у вигляді авансів (передоплати) до такої дати.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. А згідно ст. 86 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Аналізуючи вищевикладене суд приходить до переконання, що ДПІ правомірно прийшла до висновку про порушення Товариством п.4.1. ст. 4 Закону №334 щодо заниження Товариством податкового зобовязання з податку на прибуток на суму 4 822,00грн. та правомірно застосувало штрафні (фінансові) санкції на суму 241,10 грн. щодо даних порушень на підставі п.п17.1.4 Закону №2181.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що вимоги позивача безпідставні, в задоволенні яких слід відмовити.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАС України судові витрати у формі судового збору не слід стягувати зі сторін спору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 05.11.2011 року.

Суддя Шинкар Т.І.

З оригіналом згідно

Суддя Шинкар Т.І.