Постанова № 19381810, 10.11.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2011 р. № 2а-6697/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Куч Ю.М.,

з участю представників: позивача Пукаляка Т.М., відповідача Білецької О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГалАгро»до Державної податкової інспекції у Мостиському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГалАгро»звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Мостиському районі Львівської області, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 27 травня 2011 року №0000202321/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 92 892 грн., від 27 травня 2011 року №0000212321/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 354 399 грн. та від 27 травня 2011 року №0001471700/0, яким збільшено суму грошового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 363 грн. 87 коп. В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновків податкового органу про завищення товариством податкового кредиту на суму 354 399 грн. та збільшення складу валових витрат на суму 92892 грн. у звязку з нікчемністю правочинів між ТзОВ «ГалАгро»та такими його контрагентами як ТзОВ «Втордеревпром», ПП «Галторгцентр»та ПП «Компанія «Галторгсервіс». Дійсність господарських операцій ТзОВ «ГалАгро»з контрагентами та подальше використання одержаних товарів та робіт в господарській діяльності товариства підтверджується первинними документами, тому висновки податкового органу про безтоварність та нікчемність таких операцій суперечать чинному законодавству.

Представник позивача Пукаляк Т.М. в судовому засіданні 20.09.2011 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

24.10.2011 року представником позивача подано заяву про розгляд справи за його відсутності на підставі наявних у справі документів.

Представник відповідача Білецька О.І. в судовому засіданні позову не визнала з підстав, викладених у письмовому запереченні, суть яких полягає в наступному. Проведеною ДПІ у Мостиському районі Львівської області виїзною позаплановою документальною перевіркою з питань дотримання ТзОВ «ГалАгро»вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2011 р. та в частині взаємовідносин з ПП «Галторгцентр»за період з 01.10.2008р. по 31.03.2011р. та оформленою актом від 16.05.2011 року №51/23-30581465 встановлено порушення підприємством вимог п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ; вимог п.п.7.4.1, п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість та пп.6.3.3 п.6.3 ст.6, пп.8.1.1 п.8, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889-ІV від 22.05.2003 р. В ході перевірки встановлено безтоварність операцій, проведених ТзОВ «ГалАгро»з ТзОВ «Втордеревпром», ПП «Галторгцентр»та ПП «Компанія «Галторгсервіс», що призвело до безпідставного завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту по податку на додану вартість. Вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення правомірними. Просила в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ГалАгро», зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності юридична особа 17.09.1999 року Мостиською районною державною адміністрацією (код ЄДРПОУ 30581465) та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Мостиському районі Львівської області.

ТзОВ «ГалАгро»відповідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 30.09.1999 р. № 18485501, виданого Мостиським відділенням Городоцької МДПІ у районі Львівської області, індивідуальний податковий номер № 3058146113220, був зареєстрований платником ПДВ з 01.04.2009 року по 31.03.2011 року.

Постановою господарського суду Львівської області від 15.03.2011 року у справі №8/91 ТзОВ «ГалАгро»визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру (а.с.12).

ДПІ у Мостиському районі Львівської області проведено позапланову документальну перевірку з питань дотримання ТзОВ «ГалАгро» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2011 р. та в частині взаємовідносин з ПП «Галторгцентр»за період з 01.10.2008р. по 31.03.2011р.

Результати перевірки оформлені актом від 16.05.2011 року №51/23-30581465.

Як вбачається з акту, перевіркою встановлено порушення підприємством:

- п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок за 2008 рік в сумі 13707 грн., 1 кв.2009 року в сумі 79185 грн. та зменшено відємне значення обєкта оподаткування за 2009 рік в сумі 802799 грн., за 2010 рік в сумі 24922 грн. та 1 квартал 2011 року в сумі 1343148 грн.;

- п.п.7.4.1, п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 354399 грн., в тому числі за жовтень 2008 року в сумі 2534 грн., за листопад 2008 року в сумі 2423 грн., за грудень 2008 року в сумі 2766 грн., за січень 2009 року в сумі 67527 грн., за лютий 2009 року в сумі 88917 грн., за березень 2009 року в сумі 664 грн., за квітень 2009 року в сумі 13668 грн., за травень 2009 року в сумі 1000 грн., за червень 2009 року в сумі 82500 грн., за липень 2009 року в сумі 48450 грн., за серпень 2009 року в сумі 41573 грн., за вересень 2009 року в сумі 170 грн., за жовтень 2009 року в сумі 1436 грн., за листопад 2009 року в сумі 126 грн.;

- пп.6.3.3 п.6.3 ст.6, пп.8.1.1 п.8, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889-ІV від 22.05.2003 р., в результаті чого донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 363,87 грн.

На підставі вказаного акту ДПІ у Мостиському районі Львівської області 27 травня 2011року прийнято податкові повідомлення рішення:

- №000202321, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 92892,00 грн., у тому числі за основним платежем 92892,00 грн.;

- №000212321/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 354399,00 грн., у тому числі за основним платежем 354399,00 грн.,

- №0001471700/0 яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 363,87 грн., у тому числі за основним платежем 363,87 грн.

Позивач вказані податкові повідомлення рішення в адміністративному порядку не оскаржував.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки податкового органу про неправомірність включення до складу валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість витрат по придбанню позивачем у ПП «Галторгцентр»товарно-матеріальних цінностей (зерна), у ТзОВ «Втордеревпром» ремонтних робіт, у ПП «Компанія «Галторгсервіс»маркетингових послуг, зроблені на підставі того, що первинними документами не підтверджено фактичне отримання та використання в господарській діяльності товару та робіт від вказаних контрагентів, відтак мали місце безтоварні операції, а правочини між ТзОВ ТзОВ «ГалАгро»з ПП «Галторгцентр», ТзОВ «Втордеревпром» та ПП «Компанія «Галторгсервіс»є нікчемними.

На момент виникнення спірних правовідносин поняття валових витрат виробництва та обігу, порядок включення сум до складу валових витрат визначалися Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 393/34 ВР від 28 грудня 1994 року (далі Закон № 393/34 ВР).

Згідно п. 5.1. ст. 5 Закону № 393/34 ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1. п.5.2. цієї ж статті до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

До складу валових витрат відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 393/34 ВР не належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пункт 5.11. статті 5 Закону № 393/34 ВР забороняє установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.99 р. № 996-ХІУ (зі змінами та доповненнями) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно зі ст.9 цього ж Закону первинні документи повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобовязань і фінансових результатів.

Згідно п. 2.2 вищевказаного Положення, первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Пунктом 2.4 Положення передбачено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

На момент виникнення спірних правовідносин визначення платників податку на додану вартість, обєкти, бази та ставки оподаткування, перелік неоподаткованих та звільнених від оподаткування операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету були встановлені Законом України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року з наступними змінами та доповненнями (далі Закон № 168/97-ВР).

Спеціальною нормою в регулюванні спірних правовідносин є правила податкового обліку, встановлені статтею 7 Закону № 168/97-ВР.

Згідно пункту 1.7. статті 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1. статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого у звязку з придбанням (виготовленням) матеріальних та нематеріальних активів (послуг), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника.

Отже, вказана норма Закону № 168/97-ВР повязує настання права на податковий кредит з призначенням придбаних або виготовлених матеріальних та нематеріальних активів (послуг) для використання таких у господарській діяльності платника податку.

З метою підтвердження чи спростування права платника на податковий кредит слід дослідити чи відбувались господарські операції в дійсності, чи лише їх сутність була відображена платником у податковій звітності з метою отримання права на податковий кредит (на податкову вигоду).

Відповідно до позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 08.09.09 року по справі за позовом ВАТ «Київхімволокно»до ДПІ у Деснянському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

неможливість фактичного здійснення субєктом господарювання господарських операцій урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних; для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг;

виявлення ведення обліку для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо повязані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібно здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в І обсязі, зазначеному субєктом господарювання у документах обліку;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської, економічної діяльності в разі відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТзОВ «ГалАгро»(Замовник) та ТзОВ «Втордеревпром»17.04.2009 р. укладено договір на виконання ремонтних робіт № 170409.

На підтвердження здійснення даної господарської операції позивач представив суду лише копії договору на виконання ремонтних робіт № 170409 від 17.04.2009 р. (а.с.69-70); акту №170409 приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2009 року (а.с.71-74) та податкової накладної від 04.08.2009 року №8040000005, виписану ТзОВ «Втордеревпром»на загальну суму 1117800,00 грн., в т.ч. ПДВ 186300,00 грн. (а.с.158).

Судом встановлено, що ТзОВ «ГалАгро»уклало два договори з ПП «Компанія Галторгсервіс», а саме:

- договір поставки №300609 від 30.06.2009 року, предметом якого є зерно пшениці у кількості 400 тонн, мішки п/п 50 кг у кількості 11515 тис. шт. та мішки п/п 25 кг у кількості 0.024 тис. шт. (а.с.75);

- договір № 0106/09 від 01.06.2009р. про надання послуг маркетингових досліджень сучасного ринку борошна в Україні станом на липень 2010 року: аналіз та прогноз, огляд ринку зернових культур в Україні на загальну суму 306000 грн., в т.ч. ПДВ 51000 грн. (а.с.66-67).

На підтвердження здійснення господарських операцій з ПП «Компанія Галторгсервіс»позивач представив суду копії вищевказаних договорів та акту про прийняття виконаних робіт згідно договору №0106/09 від 01.06.2009 р. про надання послуг (а.с.68); матеріали маркетингових досліджень «Сучасний ринок борошна в Україні станом на липень 2010 року: аналіз та прогноз»(а.с.99-124) та «Ринок зернових культур в Україні: аналіз та прогноз»(а.с.125-156) та податкову накладну від 31.07.2009 року №7310000004, виписану ПП «Компанія Галторгсервіс»на суму 306000 грн., в т.ч. ПДВ 51000 грн. (а.с.157).

Крім цього, ТзОВ «ГалАгро»уклало з ПП «Галторгцентр»договір поставки №011008/2 від 01.10.2008 року, предметом якого є зерно та (або) інші продовольчі товари (а.с.76), на підтвердження реальності виконання якого позивачем представлені виписані ПП «Галторгцентр»видаткові та податкові накладні (а.с.83-98).

Представлені позивачем документи (договори, акти виконаних робіт, податкові та видаткові накладні) формально відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»до первинних документів, однак не підтверджують ні фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТзОВ«Втордеревпром», ПП«Компанія Галторгсервіс»та ПП «Галторгцентр», ні подальшого використання в господарській діяльності ТзОВ «ГалАгро»товарів і робіт за такими господарськими операціями, тому не є безумовною підставою для включення цих витрат до податкового кредиту.

Позивач не представив суду жодних банківських документів щодо проведення оплати за одержані товари та роботи, а також будь-яких документів на підтвердження використання в своїй господарській діяльності товарно-матеріальних цінностей та робіт, придбаних у ТзОВ «Втордеревпром», ПП «Компанія Галторгсервіс»та ПП «Галторгцентр».

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивач безпідставно відніс до валових витрат та включив до податкового кредиту суми податку на додану вартість у звязку з придбанням у ТзОВ «Втордеревпром», ПП «Компанія Галторгсервіс»та ПП «Галторгцентр»товарно-матеріальних цінностей та робіт.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з акту перевірки від 16.05.2011 року №51/23-30581465, відповідно до баз даних ЦБД ДПА України, податкової звітності та актів перевірок податкових органів, ПП «Галторгцентр»(код ЄДРПОУ 36078690), ПП «Компанія «Галторгсервіс»(код ЄДРПОУ 36417613), ТзОВ «Втордеревпром»(код ЄДРПОУ -25560778) віднесені до підприємств «групи ризику».

Актом перевірки ДПІ у Сихівському районі м. Львова по ТзОВ «Втордеревпром»(СДРПОУ 25560778) від 24.09.2010 р. № 2268/23-2/25560778, акту перевірки ДПІ у Сихівському районі м. Львова по ПП «Галторгцентр»(код ЄДРПОУ 36078690) від 22.11.2010 р. №2818/23-209/36078690, акт перевірки ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 14.10.2010 №5577/23- 209/36417613 по ПП «Компанія Галторгсервіс»(код ЄДРПОУ 36417613) встановлено, що у вказаних підприємств відсутні основні фонди, товарні запаси, матеріальні та нематеріальні активи, необхідні для проведення відповідної господарської діяльності та відсутні виробничі потужності, необхідні для здійснення технологічного процесу, технічний персонал та транспортні засоби; їхніми контрагентами є інші підприємства, віднесені до «групи ризику», які не виконують свої податкові зобовязання, та безпідставно формують податковий кредит та валові витрати іншим субєктам господарювання з метою мінімізації податкових зобовязань та ухилення від оподаткування.

Позивач не вказав підстав оскарження податкового повідомлення-рішення від 27 травня 2011 року №0001471700/0, яким збільшено суму грошового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 363 грн. 87 коп. Судом встановлено, що вказане податкове повідомлення-рішення прийнято у звязку із порушенням позивачем вимог пп.6.3.3 п.6.3 ст.6, пп.8.1.1 п.8, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889-ІV від 22.05.2003 р., які полягали у наданні Товариством соціальної пільги працівникам ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які були зареєстровані як фізичні особи-підприємці і не мали права на таку пільгу.

Позивач не надав суду жодних доказів на спростування таких висновків податкового органу.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повно важення надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржувані позивачем податкові повідомлення рішення від 27 травня 2011 року № 0000202321/0, від 27 травня 2011 року № 0000212321/0 та від 27 травня 2011 року № 0001471700/0, суд прийшов до переконання, що вони прийняті відповідачем з урахуванням вимог Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР, Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 р. № 889-ІV і з дотриманням передбачених ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України принципів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами та іншими нормативними актами України, податкове повідомлення рішення від 27 травня 2011 року № 0000202321/0, від 27 травня 2011 року № 0000212321/0 та від 27 травня 2011 року № 0001471700/0 винесені правомірно, тому позов є безпідставним.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

В задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 14 листопада 2011 року.

Суддя Хома О.П.