Постанова № 19381756, 11.11.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 листопада 2011 року Справа № 2а-10375/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Петросян К.Є.,

при секретарі судового засідання Ковіної І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську справу за адміністративним позовом Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції у Луганській області до Дочірнього підприємства "Кремінська нафтобаза "Відкритого акціонерного товариства "Луганськнафтопродукт" про стягнення коштів за податковим боргом, -

В С Т А Н О В И В:

01 листопада 2011 року Рубіжанська об'єднана державна податкова інспекція у Луганській області звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Дочірнього підприємства "Кремінська нафтобаза" Відкритого акціонерного товариства "Луганськнафтопродукт" про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 25181,90 грн. з рахунків у банках платника податків, в обґрунтування якого зазначив наступне.

Дочірнє підприємство "Kpeмінська нафтобаза" Відкритого акціонерного товариства "Луганськнафтопродукт" ідентифiкацiйний код 02127897, засновано на приватної власності, здійснює фінансово-господарську діяльність на підставі статуту i є самостійним суб'єктом, який має права юридичної особи, зареєстроване Кремiнською Райдержадмiнiстрацiею під №13661200000000389 від 24.02.1996, знаходиться за адресою: Луганська обл., Кремiнський р-н, смт. Краснорiченське, вул. Артема 3, та внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. ДП "Kpeмінська нафтобаза" несплачено до бюджету згідно ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами від 21.12.2000 №2181 узгоджених (задекларованих) сум податкової заборгованості в розмірі 25181.90 грн., яка складається з плати за землю та ПДВ. У відповідності до п.п. 6.2.1, п.6.2 ст. 6 Закону відповідачу було особисто вручено (направлено) першу податкову вимогу №1/76 від 08.05.2007 та другу податкову вимогу №2/99 від 22.06.2007. Майно боржника знаходиться у податковій заставі. Начальником Рубіжанської ОДПI було прийняте рішення №2 від 07.08.2007 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. З урахуванням викладеного, позивач просив стягнути з Дочірнього підприємства "Кремінська нафтобаза" Відкритого акціонерного товариства "Луганськнафтопродукт" кошти в погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 10500,55 грн., по платі за землю в сумі 14681,35 грн., а всього в сумі 25181,90 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, дав суду пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, заявою від 09.11.2011 позовні вимоги визнав у повному обсязі та просив розглянути справу за його відсутності (а.с.25).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно зі статтею 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України “Про державну податкову службу в України від 04.12.1990р. №509-XII.

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закон України “Про державну податкову службу в Україні від 04.12.1990р. №509-XII посадові особи органів державної податкової служби зобовязані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Дочірнє підприємство "Кремінська нафтобаза "Відкритого акціонерного товариства "Луганськнафтопродукт" (ідентифікаційний код юридичної особи 02127897) зареєстроване Кремiнською Райдержадмiнiстрацiею під №13661200000000389 від 24.02.2006 в якості юридичної особи, внесено до ЄДРПОУ (а.с.8-9).

За Дочірнім підприємством "Кремінська нафтобаза" Відкритого акціонерного товариства "Луганськнафтопродукт" рахується податковий борг перед бюджетом, загальна сума якого становить 25181,90 грн., з яких:

- з податку на додану вартість в сумі 10500,55 грн., де податкові зобовязання визначені самостійно платником податків в уточнюючому розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок від 05.03.2009 №3200 звітний період березень 2009 року, звітний період за який виправляться помилки червень 2008 року (а.с.14);

- з податку на землю з юридичних осіб в сумі 14681,35 грн., де податкові зобовязання визначені самостійно платником податків у податкових розрахунках земельного податку від 26.01.2011 №302, №300 та №301 (а.с.15-17).

07.08.2007 позивачем було винесено рішення №2 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» яким було вирішено здійснити стягнення коштів та продаж інших активів, що перебувають у власності платника податків, а також тих активів, права власності на які він набуде у майбутньому, в рахунок погашення узгодженої суми податкового боргу цього платника податків (а.с.13).

Наявність податкового боргу у відповідача підтверджується зворотнім боком обліковї картки платника податків (а.с.22), розрахунками податкового боргу по платі за землю та податку на додану вартість (18-21).

До набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зважаючи на те, що боржник не сплатив узгоджені суми податкових зобовязань у встановлені строки, податковим органом відповідно до ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ відповідачу сформовані та направлені перша податкова вимога №1/76 від 08.05.2007, яка отримана головним бухгалтером відповідача 10.05.2007, та друга податкова вимога №2/99 від 22.06.2007, яка направлена відповідачу рекомендованим листом (а.с.11-12).

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

6.2.3. Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога- не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога- не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

П.п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Податкові вимоги отримані відповідачем, не оскаржені та вважаються узгодженими.

Даних про добровільну сплату відповідачем податкового боргу судом на час розгляду справи не встановлено.

Відповідно до частини 1, 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач- визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у звязку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 3 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач- визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.

У разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Згідно частини 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Підстав для неприйняття визнання позовних вимог відповідачем суд не вбачає.

Відповідно до п.20.1.18 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Таким чином, суд вважає встановленим, що за відповідачем дійсно рахується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 10500,55 грн., по платі за землю в сумі 14681,35 грн., а всього в сумі 25181,90 грн., про який він повідомлений, який ним не оспорено та до теперішнього часу не сплачено, а тому вимоги податкового органу про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Суд вважає, що підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 11 листопада 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 15 листопада 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Рубіжанської об'єднаної державної податкова інспекція у Луганській області до Дочірнього підприємства "Кремінська нафтобаза" Відкритого акціонерного товариства "Луганськнафтопродукт" про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 25181,90 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Кремінська нафтобаза" Відкритого акціонерного товариства "Луганськнафтопродукт" (ідентифікаційний код 02127897, місцезнаходження: 92913, Луганська область, Кремінський район, селище міського типу Красноріченське, вул. Артема, буд. 3) кошти за податковим боргом в сумі 25181,90 грн. (двадцять пять тисяч сто вісімдесят одна гривня 90 коп.), з рахунків платника податків у банках.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі та підписана 15 листопада 2011 року.

СуддяК.Є. Петросян