Постанова № 19381755, 10.11.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 листопада 2011 року Справа № 2а-9697/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого: судді Петросян К.Є.,

при секретарі Ковіній І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Жовтневому районні у м. Луганську до Приватного підприємства «Еталон Логістик» про стягнення податкового боргу в сумі 515,63 грн., -

В С Т А Н О В И В:

25 жовтня 2011 року Державна податкова інспекція в Жовтневому районі у м. Луганську звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу, в обґрунтування якого вказала наступне.

ПП «Еталон Логістик» зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Луганської міської ради за №13821440001013221 від 21.05.2007 року. Згідно статуту ПП «Еталон Логістик», код ЄДРПОУ 25155652 є юридичною особою приватного права, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, штамп, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом. Підприємство перебуває на обліку як платник податків в ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську з 24.05.07 за №06221. Відповідач має перед бюджетом заборгованість з податку на додану вартість у сумі 507,35 грн., яка складається з боргу за основним платежем в розмірі 4,00 грн., який виник на підставі поданих платником податків податкових декларацій з податку на додану вартість №31059 від 19.05.10 та №35611 від 21.06.10, штрафних санкцій в розмірі 502,96 грн., що виникли на підставі прийнятих податковим органом податкового повідомлення-рішення від 22.06.09 №0004411530/0 та податкового повідомлення-рішення від 10.12.10 №0042201510/0, винесеного на підставі акту перевірки від 29.11.10 №1902/160 та пені в розмірі 00 грн. 39 коп.

Крім того, відповідач має заборгованість перед бюджетом з податку на прибуток за штрафними санкціями в розмірі 8,28 грн., що виникли на підставі прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення від 10.12.10 №0042211510/0, винесеного на підставі акту перевірки №1903/151 від 29.11.10. До цього часу податковий борг відповідачем не сплачений.

З метою погашення податкового боргу на адресу відповідача були направлені перша податкова вимога №1/1027 від 25.08.09, яка була вручена згідно з поштовим повідомленням 15.09.09 та друга податкова вимога №2/1226 від 19.10.09, яка згідно з поштовим повідомленням була вручена 21.10.09. 24.11.09 ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську прийнято рішення №114/1 про стягнення коштів та продаж інших активів ПП «Еталон Логістик» в рахунок погашення його податкового боргу. Однак, зазначені заходи результату не дали, відповідач у добровільному порядку суму боргу не сплатив. Позивач просив суд стягнути податковий борг з податку на додану вартість в сумі 507,35 грн. та податковий борг з податку на прибуток в сумі 8,28 грн. за рахунок коштів, які перебувають в власності відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечення проти позову не надав.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач Приватне підприємство «Еталон Логістик» зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 21.05.2007 року за №1 382 102 0000 013221, код ЄДРПОУ 35155652 (а.с.9-11), перебуває на обліку у позивача як платник податків та зборів з 24.05.2007 року за №06221 (а.с.13).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

З огляду на те, що податковий борг відповідача виник до набрання чинності Податковим кодексом України, факт наявності податкового боргу до 01.01.2011 року у відповідача суд встановлює за приписами законодавства, що було чинним на момент виникнення податкового боргу.

Згідно ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) та сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Обовязок платника податків щодо здійснення своєчасної сплати суми податкових зобовязань встановлений також пунктом 16.1.4. статті 16 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п.4.1.4. п.4.1 ст. 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків),- протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків),- протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом “г” підпункту 4.1.4 цього пункту,- протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян),- до 1 квітня року, наступного за звітним.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном “базовий податковий період” слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств. (Абзац підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом №550-IV від 20.02.2003)

Платник податку звільняється від обовязку подавати податкову декларацію за звітний (податковий) період протягом поточного року у разі, якщо його податкові зобовязання були відображені у річній податковій декларації на поточний рік відповідно до закону з питань окремого податку, збору (обовязкового платежу). (Підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 доповнено частиною згідно з Законом №2505-IV від 25.03.2005).

Відповідно до вимог пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) штрафні санкції (штрафи) за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

У відповідності із підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Згідно з п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість було визначено Законом України «Про податок на додану вартість», а з 01.01.2011 Податковим Кодексом України. Згідно зі ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», субєкти господарювання зобовязані у встановленому цим законом порядку сплачувати податок на додану вартість.

Судом встановлено, що відповідачем ПП «Еталон Логістик» були подані до державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську податкові декларації з податку на додану вартість: №31059 від 19.05.2010 року та №35611 від 21.06.2010 року. В поданих податкових деклараціях відповідач самостійно визначив суми податку на додану вартість, однак суми податку на додану вартість не сплатив, внаслідок чого за відповідачем утворився борг з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 4,00 грн.

На підставі акту перевірки №478/160 від 01.06.2009 року, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0004411530/0 від 22.06.2009 року, яким було встановлено порушення відповідачем абз. «а» п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 ЗУ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.п.7.8.1 п.7.8. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та застосовано до відповідача штрафні санкції у розмірі 170,00 грн. (а.с.15-16).

На підставі акту перевірки №1902/160 від 29.11.2010 року, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0042201510/0 від 10.12.2010 року, яким було встановлено порушення відповідачем абз. «а» п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 ЗУ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.п.7.8.1 п.7.8. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та застосовано до відповідача штрафні санкції у розмірі 340,00 грн. (а.с.17-18).

Вказані повідомлення-рішення були направлені на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Даних про оскарження відповідачем в адміністративному або судовому порядку податкового повідомленнярішення №0004411530/0 від 22.06.2009 та податкового повідомленнярішення №0042201510/0 від 10.12.2010 у суду на час розгляду справи немає.

У рахунок сплати штрафних санкцій в сумі 170,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням №0004411530/0 від 22.06.2009 року, відповідачем частково сплачено кошти в сумі 7,04 грн., залишок складає 162,96 грн., що підтверджується розрахунком податкового боргу станом на 07.07.2011 (а.с.14).

У звязку з несплатою відповідачем у встановлені законом строки податкових зобовязань з податку на додану вартість, податковим органом була нарахована пеня у розмірі 00 грн. 39 коп.

Таким чином, загальна сума податкового боргу з податку на додану вартість становить 507,35 грн.

Згідно із абзацом 2 пункту 16.4 статті 16 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (який був чинним до 01.01.2011) платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.

Так, на підставі акта про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності №1903/151 від 29.11.2010, у звязку з порушенням пункту 16.4 статті 16 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» та підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (які були чинними на час виникнення спірних правовідносин) до ПП «Еталон Логістик» ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську податковим повідомленням-рішенням від 10.12.2010 №0042211510/0 застосовано штрафну санкцію у розмірі 98,10 грн. (а.с.21-22).

Даних про оскарження відповідачем в адміністративному або судовому порядку податкового повідомленнярішення від 10.12.2010 №0042211510/0 у суду на час розгляду справи немає.

У рахунок сплати штрафних санкцій в сумі 98,10 грн. за податковим повідомленням-рішенням №0042211510/0 від 10.12.2009 року, відповідачем частково сплачено кошти в сумі 89,82 грн., залишок складає 8,28 грн., що підтверджується розрахунком податкового боргу станом на 07.07.2011 (а.с.14).

Таким чином, загальна сума податкового боргу з податку на прибуток становить 8,28 грн.

Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобовязань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога- не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога- не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (п.п. 6.2.3. п. 6.2 ст. 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин)).

П.п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01.01.2011) та з метою погашення податкового боргу ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією направлено першу податкову вимогу №1/1027 від 25.08.2009 та другу податкову вимогу №2/1226 від 19.10.2009, які були отримані відповідачем згідно поштових повідомлень про вручення рекомендованого відправлення 15.09.2009 року та 21.10.2009 року відповідно (а.с.23).

Вказані вимоги у встановленому законом порядку не оскаржені і, відповідно, є чинними. Даних про їх відкликання у суду на час розгляду справи не має.

24.11.2009 ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську прийнято рішення №114/1 про стягнення коштів та продаж інших активів ПП «Еталон Логістик» в рахунок погашення його податкового боргу (а.с.24).

Однак, усі вжиті державною податковою інспекцією заходи не призвели до добровільного погашення податкового боргу відповідачем, податковий борг перед бюджетом до цього часу повністю не сплачено.

Наявність податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 507,35 грн. та з податку на прибуток в сумі 8,28 грн., що рахується за відповідачем, підтверджується також довідкою про суми податкового боргу платника податків станом на 07.07.2011 (а.с.25).

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку податковий борг перед бюджетом не сплатив, суд дійшов висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до суду з вказаним адміністративним позовом щодо стягнення з ПП «Еталон Логістик» у рахунок погашення податкового боргу з розрахункових рахунків у банках платника податків, дотримані вимоги пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 10 листопада 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 15 листопада 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції в Жовтневому районні у м. Луганську до Приватного підприємства «Еталон Логістик» про стягнення податкового боргу в сумі 515,63 грн. - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути за рахунок коштів, які перебувають у власності Приватного підприємства «Еталон Логістик» (код ЄДРПОУ 35155652, місцезнаходження: 91000, м. Луганськ, вул. Монтажная, 19) податковий боргу сумі 515,63 грн. (пятсот п'ятнадцять грн. 63 коп.), у тому числі:

кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 507,35 грн. (пятсот сім грн. 35 коп.) на р/р 31119029700004, ГУДКУ у Луганській області, одержувач Державний бюджет Жовтневого району, код 24046538, МФО 804013, код платежу 14010100;

кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 8,28 грн. (вісім грн. 28 коп.) на р/р 31117009700004, одержувач ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013, код платежу 11021000, одержувач: Державний бюджет Жовтневого району, код 204046538.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 15 листопада 2011 року.

СуддяК.Є. Петросян