Постанова № 19381699, 09.11.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 листопада 2011 року Справа № 2а-10034/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді:Твердохліба Р.С..,

за участю

секретаря судового засіданняГригоренко-Тумасян А.М.

та

представників сторін:

від позивача не прибув,

від відповідачане прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції в м. Красний Луч Луганської області до комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне ремонтне управління Краснолуцької міської ради» про стягнення податкового боргу у розмірі 200293,68 грн.,

ВСТАНОВИВ:

28 жовтня 2011 року державна податкова інспекція в м. Красний Луч Луганської області звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне ремонтне управління Краснолуцької міської ради» про стягнення податкового боргу у розмірі 200293,68 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається, що комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне ремонтне управління Краснолуцької міської ради» є платником податків та зборів та перебуває на податковому обліку в ДПІ в м. Красний Луч Луганської області. У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового зобов'язання у відповідача станом на 21.10.2011 утворився податковий борг у загальній сумі 200293, 68 грн., який є узгодженим та підлягає сплаті до бюджету, що підтверджено деклараціями, розрахунками та актом звірки.

У зв'язку з несплатою у встановлені строки податкового зобов'язання відповідачу направлялися перша податкова вимога від 15.05.2003 №1/186 та друга податкова вимога від 16.06.2003 №2/198.

На підставі викладеного позивач просить стягнути кошти комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне ремонтне управління Краснолуцької міської ради» з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків на суму податкового боргу у загальному розмірі 200293, 68 грн.

У судове засідання представник позивача не зявився, про дату, місце та час судового розгляду повідомлявся належним чином, на адресу суду надійшло клопотання від 04.11.2011 № 15372/7/10-018 про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився про дату, місце та час судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Правом надання заперечень проти позову та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

З огляду на положення ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справи за відсутності представника відповідача.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що відповідач комунальне підприємством «Житлово-експлуатаційне ремонтне управління Краснолуцької міської ради» зареєстровано Виконавчим комітетом Краснолуцької міської ради Луганської області 25.01.1994, відповідно до довідки серії АБ №063827 з ЄДРПОУ має правовий статус суб'єкта юридична особа та знаходиться на обліку у державній податковій інспекції м. Красний Луч Луганської області з 30.11.1992 за №0082 (арк. справи 9-13).

Судом встановлено, що за комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційне ремонтне управління Краснолуцької міської ради» виник податковий борг по податку на додану вартість, з податку на прибуток, з податку на землю та податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 200293, 68 грн.(а.с.4).

Податковий борг з податку на додану вартість за основним платежем виник у зв'язку з несплатою боржником суми податкових зобов'язань самостійно визначених платником у декларації з податку на додану вартість №8092 від 21.04.2009, якою визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 6947,00 грн.; у декларації з податку на додану вартість від 20.05.2009 №11452, якою визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 5987,00 грн.; у декларації з податку на додану вартість від 22.06.2009 №12572, якою визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 9317,00 грн.; у декларації з податку на додану вартість від 20.09.2009 №17367, якою визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 6425,00 грн.; у декларації з податку на додану вартість від 20.08.2009 №20890, якою визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 6110,00 грн.; у декларації з податку на додану вартість від 21.09.2009 №21889, якою визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 12193,00 грн.; у декларації з податку на додану вартість від 20.10.2009 №26375, якою визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 9822,00 грн.; у декларації з податку на додану вартість від 20.11.2009 №29749, якою визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 7164,00 грн.; у декларації з податку на додану вартість від 21.12.2009 №30813, якою визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 8487,00 грн.; у декларації з податку на додану вартість від 20.01.2010 №34500, якою визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 9086,00 грн.; у декларації з податку на додану вартість від 20.02.2010 №2731, якою визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 8413,00 грн.; у декларації з податку на додану вартість від 22.03.2010 №3603, якою визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 5024,00 грн.; у декларації з податку на додану вартість від 19.04.2010 №7205, якою визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 6371,00 грн.; у декларації з податку на додану вартість від 19.05.2010 №10480, якою визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 6482,00 грн.; у декларації з податку на додану вартість від 18.06.2010 №11370, якою визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 5987,00 грн.; у декларації з податку на додану вартість від 20.07.2010 №15671, якою визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 6596,00 грн.; у декларації з податку на додану вартість від 12.08.2010 №18437, якою визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 3364,00 грн.; у декларації з податку на додану вартість від 20.09.2010 №19803, якою визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 2909,00 грн.; у декларації з податку на додану вартість від 19.10.2010 №23846, якою визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 2911,00 грн.; у декларації з податку на додану вартість від 19.11.2010 №27133, якою визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 3073,00 грн.; у декларації з податку на додану вартість від 20.12.2010 №28170, якою визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 3573,00 грн.; у декларації з податку на додану вартість від 19.01.2011 №31848, якою визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 4153,00 грн.; у декларації з податку на додану вартість від 21.02.2011 №2547, якою визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 2295,00 грн.; у декларації з податку на додану вартість від 18.03.2011 №4944, якою визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 2712,00 грн.; у декларації з податку на додану вартість від 19.04.2011 №19429, якою визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 1644,00 грн.; у декларації з податку на додану вартість від 19.05.2011 №23485, якою визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 1632,00 грн.; у декларації з податку на додану вартість від 17.06.2011 №24133, якою визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 785,00 грн.; у декларації з податку на додану вартість від 20.07.2011 №28010, якою визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 1239,00 грн.; у декларації з податку на додану вартість від 19.08.2011 №31363, якою визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 236,00 грн.; у декларації з податку на додану вартість від 20.09.2011 №31926, якою визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 89,00 грн. (а.с.18-77).

Податковий борг з податку на додану вартість за штрафними санкціями виник у зв'язку з несплатою суми податкового зобов'язання, яка була визначена органом державної податкової служби на підставі п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у податковому повідомленні рішенні від 23 квітня 2009 року № 0001051501/0 в сумі 17913,29 грн. та у податковому повідомленні-рішенні від 23 квітня 2010 року №0001271501/0 в сумі 6089,06 грн. Зазначені повідомлення-рішення були отримані головним бухгалтером КП «Житлово-експлуатаційне ремонтне управління Краснолуцької міської ради» (а.с.17).

Податковий борг з податку на землю за основним платежем виник у зв'язку з несплатою боржником суми податкових зобов'язань самостійно визначених платником у податковому розрахунку земельного податку від 30.01.2009 №1559, якою визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 2986,03 грн. (а.с.80), з яких частково сплачено 1938,13 грн., відповідно залишок 1047,90 грн., що підтверджується розрахунком суми податкового боргу та актом звірки(а.с.4,5); у податковому розрахунку земельного податку від 01.02.2010 №1808, якому визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 3918,88 грн. (а.с.81).

Податковий борг з податку на прибуток підприємства за основним платежем виник у зв'язку з несплатою боржником суми податкових зобов'язань самостійно визначених платником у декларації з податку на прибуток підприємства від 09.02.2010 №37151, якою визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 15,00 грн.; та у декларації з податку на прибуток підприємства від 09.02.2009 №40258 (а.с.78,79), якою визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 53,00 грн., з яких часткового сплачено 24,00 грн., відповідно залишок заборгованості 29,00 грн., що підтверджується розрахунком суми податкового боргу та актом звірки(а.с.4,5).

Податковий борг з податку на прибуток підприємства за штрафними санкціями виник у зв'язку з несплатою суми податкового зобов'язання, яка була визначена органом державної податкової служби на підставі п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у податковому повідомленні рішенні від 23 квітня 2009 року № 0001041501/0 в сумі 1270, 47 грн. Зазначене повідомлення-рішення було отримано головним бухгалтером КП «Житлово-експлуатаційне ремонтне управління Краснолуцької міської ради» 23.04.2009.(а.с.17).

Податковий борг по податку з доходів фізичних осіб складається з пені в розмірі 2385, 84 грн., яка була нарахована згідно ст.ст. 129, 131 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 VІ за прострочення встановлених термінів сплати податку з доходів фізичних осіб за період з 01.07.2008 по 31.01.2011, що підтверджується актом від 17.02.2011 №14/17/03339940 про результати фактичної перевірки комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне ремонтне управління Краснолуцької міської ради» з питань повноти виплати заробітної плати та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету.(а.с.83,84). Зазначений акт був погоджений, оскільки був підписаний головою ліквідаційної комісії КП «ЖЕРУ» В.Г. Потаповоїю та головним бухгалтером О.В. Гусєвою.

Також загальна сума податкової заборгованості в розмірі 200293,68 грн. підтверджується зворотнім боком облікової картки, розрахунком та актом звірки суми податкового боргу станом на 21.10.2011 КП «ЖЕРУ Краснолуцької міськради». (а.с.4-5).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України, який набув чинності з 01 січня 2011 року.

Проте, у звязку з тим, що правовідносини, щодо наслідків несплати податкового боргу по податку на додану вартість (за основним платежем за деклараціями за період з 21.04.2009 по 19.11.2010 та за штрафними санкціями), з податку на прибуток підприємств та з податку на землю (за основним платежем, штрафними санкціями та пеня) виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, суд приходить до висновку, що в даному випадку слід застосовувати норми Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181 (далі - ЗУ №2181) та Закону України «Про систему оподаткування».

Згідно статті 9 Закону України «Про систему оподаткування», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) та сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

У відповідності зі ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181- III (зі змінами та доповненнями) передбачено: п.1.3 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно положень п. п. 5.3.1 п. 5.1 ст. 5 ЗУ №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 ЗУ №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1- 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Відповідно до положень п. п. 5.2.1 п. 5. 2 ст. 5 ЗУ №2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2. та 4.3 ст. 4 Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Відповідно до п. п 5.4.1 .п. 5.4 ст.5 Закону №2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. п. 5. 3. 1 п. 5.3 ст. 5 ЗУ №2181 у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до матеріалів справи сума податкового зобов'язання відповідачем у адміністративному та судовому порядку оскаржено не було, тому відповідно до п.п.5.2.1 п. 5.2. ст.. 5 ЗУ №2181 вважається узгодженою.

Підпунктом 16.1.1. пункту 16.1 ст.16 вищезазначеного Закону України №2181 передбачено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Підпунктами 16.4.1 та 16.4.2 підпункту 16.4 вищезазначеної статті Закону передбачено, що пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Щодо податкового боргу з податку на додану вартість за основним платежем, який виник у зв'язку з несплатою боржником суми податкових зобов'язань самостійно визначених платником у деклараціях з податку на додану вартість за період з 20.12.2010 по 20.09.2011 суд зазначає наступне.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом (20.1.4); визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Платник податку у відповідності із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Як вбачається із матеріалів справи, в порушення вимог пункту 57.1 статті 57 та пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне ремонтне управління Краснолуцької міської ради» протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку самостійно суму податкового зобов'язання, зазначену у поданих ним податкових деклараціях, не сплатило, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг.

Судом також встановлено, що у зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, по податку на землю, по податку на прибуток підприємства позивачем була нарахована пеня на загальну суму 16598,24 грн., що підтверджується обліковою карткою платника податків.

Відповідно до положень ст. 129 Податкового кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. (п.129.1). Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;(абз. «а» п.п. 129.1.1 п. 129.1); у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента (п.п. 129.1.3 п. 129.1).

У судовому засіданні судом встановлено, що у відповідності із статтею 6, 10 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(який був чинним до 01.01.2011) ДПІ в м. Красний Луч було винесено першу податкову вимогу від 15.05.2003 № 1/186 із зазначенням суми податкового боргу в розмірі 6555,59 грн., та другу податкову вимогу від 16.06.2003 № 2/198 із зазначенням суми податкового боргу в розмірі 17445,54 грн. Зазначені вимоги були отримані головним бухгалтером КП «Житлово-експлуатаційне ремонтне управління Краснолуцької міської ради».(а.с.14-15). Однак, вжиті заходи не призвели до повного погашення податкового боргу.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

На підставі викладеного та приймаючи до уваги те, що комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне ремонтне управління Краснолуцької міської ради» станом на дату розгляду та вирішення позову у добровільному порядку податковий борг на загальну суму в розмірі 200293,68 грн. не сплатило, вимоги податкового органу про стягнення зазначених коштів за податковим боргом з рахунків обслуговуючих такого платника, суд визнає обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 21 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 09 листопада 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 14 листопада 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 16, 20, 57, 87, 95, 102 Податкового кодексу України, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов державної податкової інспекції в м. Красний Луч Луганської області до комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне ремонтне управління Краснолуцької міської ради" про стягнення податкового боргу у розмірі 200293,68 грн. задовольнити повністю.

Стягнути кошти комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне ремонтне управління Краснолуцької міської ради" (код ЄДРПОУ 03339940, місцезнаходження: 94534 Луганська область, м. Красний Луч, мікрорайон 3, буд. 11) з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків на суму податкового боргу у загальному розмірі 200293 грн. 68 коп. (двісті тисяч двісті дев'яносто три гривні 68 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 14 листопада 2011 року.

СуддяР.С. Твердохліб