Постанова № 19381650, 11.11.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 листопада 2011 року Справа № 2а-9459/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі

судді: Смішливої Т.В.

при секретарі: Любімовій Г.Ю.

за участю:

представника позивача:ОСОБА_1, дов. б/н від 16.09.2011

від відповідача ОСОБА_2, дов. № 30 від 27.05.2011

ОСОБА_3, дов. б/н від 11.11.2011

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський машинобудівний завод» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення від 19 квітня 2011 року № 0000302360,-

В С Т А Н О В И В:

19 жовтня 2011 року позивач звернувся з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську в якому просив визнати дії відповідача протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 квітня 2011 року № 0000302360.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18.04.2011 Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську проведено невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський машинобудівний завод» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2011 року. Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Луганський машинобудівний завод» п. 187.1 ст. 187, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2011 року у розмірі 60313,00 грн.

На підставі акту перевірки №225/23-616/36827531 від 18.04.2011 винесено податкове повідомлення рішення № 0000302360 від 19.04.2011., яким ТОВ «Луганський машинобудівний завод» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2011 року у розмірі 286116,00 грн.

Позивач вважав дії відповідача щодо проведення перевірки незаконними, а податкове повідомлення рішення від № 0000302360 від 19.04.2011 протиправним та таким, що не відповідає нормам чинного законодавства, обмежує його законні права та інтереси.

Просив визнати дії відповідача протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 квітня 2011 року № 0000302360.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представники відповідача проти позову заперечували, просили відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, надали письмові заперечення у яких зазначили, що відповідно до наказу Ленінської МДПІ у м. Луганську від 17.03.10 № 455, проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Луганський машинобудівний завод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 346448,00 грн. за січень 2011 року на рахунок платника у банку, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у грудні 2009 року, січні - травні 2010 року, липні 2010 року, вересні 2010 року, листопаді 2010 року. Зазначив, що згідно з поданою ТОВ «Луганський машинобудівний завод» до Ленінської МДПІ у м. Луганську податковою декларацією з ПДВ за січень 2011 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 346448,00 грн., однак за даними розрахунку суми бюджетного відшкодування: залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, становить 346448,00 грн., частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), становить 346448,00 грн., сума, що підлягає відшкодуванню, становить 346448,00 грн. Однак, в порушення п.1.8, п.п.7.7.2, п. 7.7 ст. 7, п.п. 7.3.1, п.7.3 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями) ТОВ «Луганський машинобудівний завод» завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ. Згідно проведеного аналізу ланцюгів постачання, встановлено, що податковий кредит сформовано підприємствами, які мають незадовільні стани (підприємства банкроти, підприємства, які відсутні за місцезнаходженням), а також підприємствами які мають розбіжності при автоматизованому співставленні податкових зобов'язань та податкового кредиту ("податкові ями"), тобто суми податку не відображені у податкових зобов'язаннях по ланцюгу постачання. Також, згідно Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань контрагентів на рівні ДПА України по ланцюгам постачання не встановлені підприємства-виробники або імпортери. У даному випадку унеможливлюється підтвердження фактів виникнення податкових зобов'язань по ланцюгам постачання до виробника продукції або імпортера, а також факт сплати суми ПДВ по даним ланцюгам постачання до Державного бюджету України. Тобто, в порушення п. 187.1, ст. 187., п.200.4., ст..200 Податкового кодексу України ТОВ «Луганський машинобудівний завод» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку за січень 2011 року на суму 60313,00 грн. (а.с. 74-75)

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганський машинобудівний завод» (далі ТОВ «Луганський машинобудівний завод») є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 10 листопада 2009 року за № 13821020000016792 (а.с. 7-10)

ТОВ «Луганський машинобудівний завод» знаходиться на податковому обліку в Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську (далі Ленінська МДПІ у м. Луганську) та з 30.11.2009 є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 100256703, індивідуальний податковий номер 368275312364. (а.с. 11)

З матеріалів справи вбачається, що 18 лютого 2011 року ТОВ «Луганський машинобудівний завод» подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2011 року за № 7539, у рядку 25 якої визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 346448,00 грн. (а.с. 36-39)

Згідно акту Ленінської МДПІ у м. Луганську № 262/16/36827531 від 11.03.2011 про результати документальної (камеральної) перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування, перевіркою показників податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року ТОВ «Луганський машинобудівний завод» встановлено помилки у її заповненні. Зокрема, встановлено, що платником податку у декларації за січень 2011 року до рядка 25 безпідставно включено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 286135,00 грн., яку підприємством задекларовано в декларації за грудень 2010 року. Фактично сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 25) у податковій декларації ТОВ «Луганський машинобудівний завод» за січень 2011 року повинна становити 60313,00 грн. (а.с. 72-73)

У подальшому, 18.04.2011, Ленінською МДПІ у м. Луганську проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Луганський машинобудівний завод» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства за січень 2011 року, результати якої викладено в акті № 225/23-616/36827531. (а.с. 16-21)

Згідно вказаного акту ТОВ «Луганський машинобудівний завод» порушено п. 187.1, ст. 187., п.200.4., ст..200 Податкового кодексу України та завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку за січень 2011 року на суму 60313,00 грн. у звязку з тим, що згідно аналізу ланцюгів постачання податковий кредит у грудні 2011 року платником податків сформовано за рахунок підприємств, які мають незадовільні стани та ознаки «податкових ям».

На підставі вищевказаного акту перевірки Ленінською МДПІ у м. Луганську 19.04.2011 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000302360 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Луганський машинобудівний завод" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за січень 2011 року у розмірі 60313,00 грн. (а.с. 12)

Вирішуючи питання про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000302360 від 19.04.2011 суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку, визначена у податковій декларації ТОВ «Луганський машинобудівний завод» за січень 2011 року у розмірі 60313,00 грн. фактично сформована позивачем у декларації за грудень 2010 року як залишок відємного значення, фактично сплаченого отримувачем товарів у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів.

На час формування ТОВ «Луганський машинобудівний завод» податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року був чинним Закон України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до пункту 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», чинний на час декларування позивачем спірних сум податку на додану вартість, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетне відшкодування) та строки проведення розрахунків визначались у п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Таким чином, сума бюджетного відшкодування залежить лише від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні податкові періоди (у т.ч. розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

б)залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 1.8 ст. 1 Закону про ПДВ визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначений пункт надає загальне поняття "бюджетне відшкодування" та є відсилочною нормою, оскільки безпосередньо не встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм цього Закону.

Податковий орган як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок, або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.

З огляду на принцип допустимості доказів, що визначений частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не вникає спору.

Законом не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утриматися від виконання зазначених дій, що зробив відповідач у справі.

Під час розгляду справи позивачем надано суду договір від 12.11.2009, укладений між позивачем та ТОВ «Луганський машинобудівник 43», відповідно до якого (з урахуванням додаткової угоди від 02.12.2009) ТОВ «Луганський машинобудівник 43» виконує для позивача та з його або власних матеріалів роботи за наданими кресленнями та технічними документами (а.с. 26-28). На виконання вказаного договору ТОВ «Луганський машинобудівний завод» отримало від ТОВ «Луганський машинобудівник 43» продукцію пластини щіточці та дріт на суму 325981,33 грн. (ПДВ 65196,27 грн.), що підтверджується актами виконаних робіт та податковими накладними № 4 від 07.12.2010, № 5 від 23.12.2010, № 8 від 27.12.2010, а також послуги з оренди приміщення на суму 75,00 грн. (ПДВ 15,00 грн.) згідно акту № 10 та податкової накладної № 6 від 24.12.2010 (а.с. 51, 53-55)

Крім того, у грудні 2010 року позивачем здійснено оформлення сертифікатів походження товару на суму 172,50 грн. (ПДВ 34,50 грн.), що підтверджено рахунком та податковою накладною № 7052 від 22.12.2010, виданої Луганською регіональною торгово-промисловою палатою. (а.с. 52)

Факт сплати податку на додану вартість у ціні товару та послуг підтверджено випискою ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» за грудень 2010 року (а.с. 49)

Також, під час розгляду справи встановлено, що між ТОВ «Луганський машинобудівний завод» та іноземним субєктом підприємницької діяльності ЗАТ «Донецький Машинобудівник» (м. Москва, Росія) укладено контракт № 1-ВД від 12.11.2009 з подальними змінами відповідно до додаткових угод від 01.12.2009 та від 01.02.2010, відповідно до якого позивач взяв на себе зобовязання поставити ЗАТ «Донецький Машинобудівник» (м. Москва, Росія) товар згідно специфікаціям. (а.с. 29-30)

На виконання вказаного контракту ТОВ «Луганський машинобудівний завод» поставило у грудні 2010 року ЗАТ «Донецький Машинобудівник» (м. Москва, Росія) пластини щіточці на суму 228199,64 грн., що підтверджено рахунком-фактурою № 12 від 15.12.2010, міжнародною товарно-транспортною накладною № 0131810 та вантажною митною декларацією з відповідними відмітками Луганської митниці щодо здійснення митного оформлення товару. (а.с. 31, 32, 48)

Аналогічні документи надано позивачем на підтвердження реалізації пластин щіточних, вартістю 262176,32 грн. у січні 2011 року (а.с. 66-68)

Таким чином, наданими позивачем первинними документами підтверджено реальність господарських операцій з ТОВ «Луганський машинобудівник 43».

Доказів того, що отримані від вказаного контрагента податкові накладні, використанні для формування податкового кредиту за грудень 2010 року, оформлені неналежним чином відповідачем не надано.

Відповідно до п. 4 п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010, передбачено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Натомість акт про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Луганський машинобудівний завод» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2011 року № 225/23-616/36827531 від 18.04.2011 не містить жодного посилання на дослідження первинних документів.

Нормами Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Товарність операцій з поставки позивачу товару відповідачем не оспорюється, надані позивачем документи є підставою для висновку про сплату ним сум податку в ціні придбання товару безпосередньому постачальнику товару - ТОВ «Луганський машинобудівник 43», сума податкового кредиту з ПДВ підтверджена належним чином оформленими податковими накладними та сплачена, що не спростовано в акті перевірки податкового органу, а тому позивачем правомірно визначено у податкових деклараціях з ПДВ за спірний період суму бюджетного відшкодування податку на додану у відповідності до пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР.

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим субєктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Суд вважає, що спір виник внаслідок вільного трактування відповідачем пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягає в правовому перевантажені визначених ним слів „поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою”, без врахування далі слів „у випадках, визначених цим Законом”. За наведеним Законом сплата у складі ціни товарів (послуг) здійснюється покупцем (яким є позивач у справі) продавцю, а не до бюджету. Саме це є умовою бюджетного відшкодування покупцю відповідно до підпункту «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону.

Порушення норм Закону України „Про податок на додану вартість” контрагентами позивача породжує негативні наслідки саме для цих підприємств і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість. Такий висновок відповідає вимогам п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.

Такі висновки узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі “БУЛВЕС” АД проти Болгарії” (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000302360 від 19 квітня 2011 року про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Луганський машинобудівний завод" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за січень 2011 року у розмірі 60313,00 грн.

Щодо вимог ТОВ «Луганський машинобудівний завод» про визнання протиправними дій Ленінської МДПІ у м. Луганську суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Вчинення дій субєктом владних повноважень є способом реалізації наданої субєкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії є процесом реалізації наданих законом функцій субєкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несе акт індивідуальної дії наказ Ленінської МДПІ у м. Луганськувід 15.04.2011 № 765 «Про проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Луганський машинобудівний завод», який позивачем не оскаржений і не скасований. Саме він має вплив на його права та обовязки. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для юридичної особи прав чи інтересів. З огляду на зазначене, суд зазначає, що вимоги позивача у цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту не відповідає обєкту порушеного права.

Згідно ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України у судовому засіданні 11 листопада 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч. 4 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 87, 94, 98, 158 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський машинобудівний завод" задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську № 0000302360 від 19 квітня 2011 року про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Луганський машинобудівний завод" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за січень 2011 року у розмірі 60313,00 грн.

В решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський машинобудівний завод" відмовити за необгрунтованістю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський машинобудівний завод" судові витрати у розмірі 1,70 грн. (одна грн. 70 коп.)

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 15 листопада 2011 року.

СуддяТ.В. Смішлива