Постанова № 19381639, 03.10.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.3.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 жовтня 2011 року Справа № 2а-8340/11/1270 Суддя Луганського окружного адміністративного суду Мазур Ю. Ю., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області до Селянського (фермерського) господарства «Соловей» про припинення підприємницької діяльності юридичної особи,

ВСТАНОВИВ:

20.09.2011 року Старобільська МДПІ Луганської області (далі позивач або Старобільська МДПІ Луганської області) звернулась з позовом до СФГ «Соловей» (далі відповідач) про припинення підприємницької діяльності юридичної особи.

Ухвалою судді від 21.09.2011 року в даній справі було відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку скороченого провадження, однак, у встановлений строк, відповідач не надав до Луганського окружного адміністративного суду ані заперечень проти позовної заяви, ані заяви про визнання позовних вимог.

Відповідач, як приватний підприємець, не звітує до Старобільської МДПІ Луганської області. Декларацію не надавав з 20.07.2010 року. Податкова заборгованість станом на 08.09.2011 року у відповідача відсутня.

У звязку із зазначеним позивач просив припинити підприємницьку діяльність відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що відповідач зареєстрований, субєктом підприємницької діяльності юридична особа Новопсковською районною державною адміністрацією Луганської області від 09.06.1993 року, реєстровий запис № 13701200000000012 за юридичною адресою: 92352, Луганська область, Новопсковський район, с. Закотне, вул. Шевченко, 1, та знаходиться на податковому обліку в Новопсковському відділенні Старобільської МДПІ Луганської області з 09.06.1993 року.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач, як приватний підприємець, не звітує протягом року до Старобільської МДПІ Луганської області. Декларацію не надавав з 20.07.2010 року. Податкова заборгованість станом на 08.09.2011 року у відповідача відсутня.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, на підтвердження заявлених позовних вимог, суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктами 1, 2, 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) передбачено, що платники податків і зборів, зобовязані були вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно ст. 16 Податкового кодексу України (далі ПК України), який набрав чинності 01 січня 2011 року, платник податків зобовязаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, повязані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 4 ст. 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» регламентовано, що громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, надають податковому органу декларації за наслідками кожного звітного кварталу, а також звітного року у строки, визначені законом. В декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат і сплаченого податку за звітний рік або інший період, за який здійснюється оподаткування (оподатковуваний період).

Відповідно до п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків); протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Пунктом 49.18 ст. 49 ПК України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених п.п. 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Положеннями п.п. 20.1.12 п. 20.1 ст. 20 ПК України встановлено, що органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи підприємця, про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів субєктів господарювання.

Згідно п. 67.2 ст. 67 ПК України, органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», державна реєстрація припинення підприємницької діяльності юридичної особи-підприємця проводиться в результаті передання всього свого майна, прав та обовязків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців передбачено, що підставою для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності юридичної особи - підприємця є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Вимогами п. 8.6 розділу 8 Порядку обліку платників податків, зборів (обовязкових платежів) передбачено, що якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом, та у разі неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності, то керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків - про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації платника податків, постановлення судового рішення про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Згідно п. 11.10 розділу XI «Порядок зняття з обліку платників податків в органах державної податкової служби» Порядку обліку платників податків і зборів, якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом та у разі: неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності; якщо установчі документи суперечать чинному законодавству; провадження діяльності, яка суперечить установчим документам та законодавству; наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням; наявності в органу державної податкової служби передбачених законами України інших підстав для постановлення судового рішення щодо припинення (ліквідації) чи скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання, то керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків - про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про винесення судового рішення щодо припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, відміни державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Приймаючи до уваги, що відповідач не має заборгованості перед бюджетом та документів фінансової звітності до органів державної податкової служби не надає, у суду є підстави для припинення підприємницької діяльності відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не повязане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення.

З урахуванням вимог ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 69 71, 94, 160 165, 167, 1832, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Припинити підприємницьку діяльність юридичної особи Селянського (фермерського) господарства “Соловей” (код ЄДРПОУ 20162555, місцезнаходження: 92652, Луганська область, Новопсковський район, с. Закотне, вул. Шевченко, 1).

У день набрання постановою законної сили направити її копію державному реєстратору за місцем реєстрації юридичної особи підприємця (92300, Луганська область, Новопсковський район, с. Новопсков, пров. Кірова, 1) для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності юридичної особи - підприємця.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185 187 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням особливостей, визначених статтею 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяЮ.Ю. Мазур