Постанова № 19381448, 07.11.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 листопада 2011 року Справа № 2а-9495/11/1270

07 листопада 2011 року Справа № 2а-9495/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Тихонові І.В.,

за участю секретаря: Калашнікові Д.О.,

представника позивача: Черевашенко М.В.

представник відповідача: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 757 грн. 14 коп.,

ВСТАНОВИВ:

20 жовтня 2011 року позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому зазначив, що субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_2 зареєстрована платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області 01.10.2010 року. Згідно до платіжних документів, розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті з січня 2010 р. по грудень 2010 p., відповідач має перед Управлінням Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області заборгованість у розмірі 757 грн. 14 коп. У звязку із несплатою відповідачем вказаної суми страхових, позивач просив стягнути її з ОСОБА_2 на користь Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Відповідач у судове не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011 з наступними змінами та доповненнями, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Згідно ст.15 вказаного Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464 від 08.07.2010 року, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Однак, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Відповідно до підпункту 4 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції від 17 липня 2010 року, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Згідно з частиною 6 статті 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» страхувальники, зокрема, зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, у тому числі тих, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та членів сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, є квартал.

Відповідно до ч.1 ст.106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до ч.12 ст.20 Закону «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобовязаннями із сплати податків, інших обовязкових платежів, передбачених законом, або зобовязань перед іншими кредиторами, зобовязання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобовязаннями, крім зобовязань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Страхові внески платниками, визначеними підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663,

які обрали особливий спосіб оподаткування, сплачуються ними за себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності (підпункт 2.1.4 пункту 2.1 цієї Інструкції), до 20 числа поточного місяця за попередній у фіксованому розмірі, як визначено в підпункті 5.3.4 пункту 5.3 Інструкції.

З матеріалів справи вбачається, що як субєкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2 зареєстрована Новопсковською районною державною адміністрацією Луганської області 01.10.2010 року за №23700000000001745 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області платником внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування з 01.10.2010 року (арк. справи 6-7).

У судовому засіданні встановлено, що у звязку із несплатою відповідачем на користь Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області страхових внесків, за ним утворилася заборгованість в сумі 757 грн. 14 коп. за період з січня 2010 року по грудень 2010 року.

Відповідачу була направлена вимога Управлінням Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області від 05.04..2011 року №Ф-1368 про сплату заборгованості в сумі 757 грн. 14 коп. Однак, у передбачений законом десятиденний строк відповідач зазначену заборгованість не сплатив.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області знайшли своє обґрунтування у судовому засіданні наданими позивачем доказами ,у звязку із чим підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.14, 15, 17, 20, 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р.№1058, ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 757 грн. 14 коп., задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області (92303, вул.Айдарська, 13, с.м.т.Новопсков, Луганська область, р/р25605312749, ЛОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 3364036, код ЄДРПОУ 21792583) заборгованість по внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 757 гривень 14 копійок (сімсот пятдесят сім гривень чотирнадцять копійок).

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяІ.В.Тихонов