Постанова № 19381447, 27.10.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 жовтня 2011 року Справа № 2а-6991/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарової О.В.,

при секретарі Білоконі Д.І.,

за участю:

представників позивача ОСОБА_2 (довіреність від 03.01.2011),

ОСОБА_3 (довіреність від 03.01.2011)

представника першого відповідача ОСОБА_6.(довіреність від 23.03.2011 №21/10),

представник другого відповідача не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАА ТРАНС» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення з податку на додану вартість, стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2011 року в сумі 634073 грн., -

ВСТАНОВИВ:

15 серпня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАА ТРАНС» (надалі позивач) звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську (надалі відповідач), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.07.2011 №0000412360 та стягнути з Державного бюджету України на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАА ТРАНС» бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2011 року у сумі 634073 грн.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

19.06.2011Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м.Луганську винесено податкове повідомлення-рішення №0000412360 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 634073 грн.

Рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 634073 грн. винесено за результатами невиїзної перевірки ТОВ «ЛАА ТРАНС» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства у банку за декларацією за квітень 2011, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ ТОВ «ЛАА ТРАНС» вважає це рішення незаконним та необґрунтованим.

Ленінська МДПІ у м. Луганську вважає, якщо аналіз даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ТОВ «ЛАА ТРАНС» (третя та четверта ланка) не дає можливості підтвердити факт сплати до Державного бюджету ПДВ, а тому не можливо підтвердити факт надмірної сплати сум ПДВ ТОВ «ЛАА ТРАНС». Даний висновок Ленінської МДПІ у м. Луганську цілком не відповідає вимогам діючого законодавства України.

А саме, відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (далі ПКУ) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх періодах постачальникам таких товарів (послуг). Факт фактичної сплати отримувачем товарів (послуг), тобто ТОВ «ЛАА ТРАНС» підтверджується у тому числі:

-довідкою про результати документальної позаплановою виїзної перевірки Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську №378/23-616/31718995 від 15.06.2011;

-актом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську від 15.07.2011 № 446/23-616/31718995.

У довідці та акті вказано, що розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі. ТОВ «ЛАА ТРАНС» до перевірки надало банківські виписки, платіжні доручення, на яких є штамп банку, що підтверджує дійсність оплати підприємством товару на адресу постачальників товару (послуг).

Фактичне отримання товару (послуг) підтверджується видатковими накладними та актами виконаний робіт.Отримані податкові накладні відповідають вимогам ПКУ.

Посилання з боку Ленінської міжрайонної держаної податкової інспекції у м.Луганську, що відмова у бюджетному відшкодуванні викликана неможливістю підтвердити сплату ПДВ усіма суб'єктами ланцюга постачання товару є необґрунтованим.

Законом не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утримуватись від підтвердження бюджетного відшкодування з ПДВ, у тому числі у зв'язку з неотриманням результатів перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника, а також не підтвердження факту надходження до бюджету сум ПДВ, що включені ТОВ «ЛАА ТРАНС» до податкового кредиту.

Податковим кодексом України право платника податку не поставлене у залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Таким чином, відсутність документального підтвердження сплати ПДВ чи за результатами аналізу даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань контрагентів на рівні ДПА України, попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару само по собі не впливає на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту сплачено податку на додану вартість при придбанні товару та заявлення до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість, оскільки Податковий кодекс України не ставить таке право платника податку в залежність від отримання підтвердження, щодо належного виконання усіма постачальниками у ланцюгу постачання податкових зобов'язань зі сплати ними сум податку.

ТОВ «ЛАА ТРАНС» вважає, що проведення аналізу даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань контрагентів на рівні ДПА України по ланцюгам постачання до виробника чи імпортера є зайвою вимогою та непотрібним з огляду на чинне законодавство України.

Таким чином, з боку Ленінської міжрайонної держаної податкової інспекції у м.Луганську при винесенні рішення про відмову у бюджетному відшкодуванні з ПДВ суму у розмірі 634073 гри. має місце невірне трактування положень п. 187.1 ст. 187 та п. 200.4 ст. 200 ПКУ, що призводить до винесення незаконного рішення.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до Постанови Верховного суду України від 16.09.2008 по справі №21-418во08, Вищий адміністративний суд України визнав необґрунтованими доводи органу ДПС про безпідставне включення платником податків до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у складі вартості товарів, придбаних за договорами у контрагентів, які за юридичною адресою не знаходяться і по потокових органів не звітують.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку на додану вартість до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку на додану вартість на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру податкового кредиту.

За таких умов, позивач вважає податкове повідомлення-рішення №0000412360 від 19.07.2011 необґрунтованими, незаконними, та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник першого відповідача в ході судового розгляду справи заперечував проти адміністративного позову, зазначивши наступне.

Ленінською МДПІ у м. Луганську проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «ЛАА Транс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за квітень 2011 року.

Вказана перевірка проведена на виконання п.п. 20.1.4, п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, ст. 79, п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України, п. 3 Переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1238.

Висновками перевірки встановлено неможливістю підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2011 року у сумі 634 073,00 грн., що повязано з від слідкуванням ланцюга постачання товарів в рамках дії наказу ДПАУ від 24.05.2011 №306 та з проведенням додаткового комплексу заході з, згідно наказу ДПАУ від 18.04.2008 №266.

Згідно з поданою ТОВ «ЛАА Транс» до Ленінської МДПІ у М.Луганську податковою декларацією з ПДВ за квітень 2011 року (вх. від 20.05.2011 року №9003656238) та розрахунком суми бюджетного відшкодування ПДВ сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 634 073 гривень.

В ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ "ЛАА Транс" безпідставно віднесло до податкового кредиту зазначених періодів сум ПДВ у зв'язку із непідтвердженням сплати податку по ланцюгу постачання.

Право на відшкодування ПДВ з Бюджету передбачає обов'язкову наявність такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум до бюджету.

Підпунктом 36.1 ст.36 Податкового Кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суми податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом.

Відповідно до п.п.16.1.2. п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків і зборів.

Відповідно до п.п.16.1.4. п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом.

Факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету

Згідно проведеного аналізу ланцюгів постачання, встановлено, що податковий кредит сформовано підприємствами, які мають незадовільні стани (підприємства банкроти, підприємства, які відсутні за місцезнаходженням), а також підприємствами які мають розбіжності при автоматизованому співставленні податкових зобов'язань та податкового кредиту ("податкові ями "), тобто суми податку не відображені у податкових зобов'язаннях по ланцюгу постачання.

Також, згідно Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань контрагентів на рівні ДПА України по ланцюгам постачання не встановлені підприємства-виробники або імпортери.

Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку на додану вартість.

У зв'язку з чим відповідач зазначає, що унеможливлюється підтвердження фактів виникнення податкових зобов'язань по ланцюгам постачання до виробника продукції або імпортера, а також факт сплати суми ПДВ по даним ланцюгам постачання до Державного бюджету України.

Таким чином, враховуючи дані Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань контрагентів на рівні ДПА України по ланцюгам постачання неможливо встановити період виникнення податкових зобов'язань по всьому ланцюгу постачання, як це зазначено у п. 187.1, ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ зі змінами і доповненнями.

Керуючись п. 187.1, ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ зі змінами і доповненнями не можливо підтвердити факт виникнення податкових зобов'язань по всьому ланцюгу постачання до виробника продукції або імпортера.

Згідно з п.200.4., ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ зі змінами і доповненнями: "бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України...»

Суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України та за його ж рахунок відшкодовуються. У разі, коли платник податків неправомірно отримав податковий кредит, суми із бюджету будуть йому відшкодовані за рахунок добросовісних платників податків. Основним завданням ОДПС в даному випадку не допустити безпідставного відшкодування сум з бюджету.

Для вирішення питання щодо правомірності формування суми бюджетного відшкодування ПДВ необхідно дослідити як правильність формування податкового кредиту платника так і правильність визначення його податкових зобов'язань за певний податковий період. За таких обставин, до бюджетного відшкодування підлягають суми ПДВ, сплачені в ціні товару та зараховані до Державного бюджету.

Відповідач зазначає, що посилання позивача на те, що він не може нести відповідальність за дії інших осіб по несплаті цього податку до бюджету, не може прийматися до уваги, оскільки відшкодування ПДВ є наслідком лише надмірної сплати цього податку до бюджету, а в ланцюгових поставках (де постачальники є як правило посередниками), сплачений наступним постачальником попередньому в ціні придбаної продукції ПДВ переходить в податкове зобов'язання кожного з попередніх постачальників, який однак до бюджету його не вносить, «перекриваючи» його податковим кредитом, що виник в зв'язку з придбанням цієї ж продукції у попереднього постачальника (посередника), а отже ПДВ має вноситись до бюджету первинним постачальником (або виробником), але в даному випадку податок до бюджету не надійшов, що свідчить про порушення вимог Податкового Кодексу України в частині порядку відшкодування ПДВ.

Тому представник першого відповідача просив відмовити в задоволенні позову.

Представник другого відповідача заперечував проти позову, надав суду письмове заперечення, в якому послався на таке.

З 01.01.2011 Податковий кодекс України є єдиним і виключним законодавчим актом, який на сьогодні регулює питання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за відповідною процедурою.

Так, відповідно до п.7 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з п.10 ст. 200 Податковий кодекс України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має прав позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Другий відповідач звертає увагу на те що, згідно з п.12 ст. 200 Податкового кодексу орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Так на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової службі орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби (п.12 ст.200 Податкового кодексу).

Відповідно до п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України та орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно ч. 2 пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України: «Після закінчення процедури адміністративного або судового скарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.»

Ленінською міжрайонною Державною податковою інспекцією м. Луганська по ТОВ «ЛАА ТРАНС» висновок до казначейства про стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2011 року у сумі 634073 грн. не надавався, тому відшкодування податку на додану вартість не проводилось.

У звязку з чим, представник другого відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, суд приходить до наступного.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 №509-XII зі змінами та доповненнями (далі Закон №509), рішення, дії або бездіяльність органів державної податкової служби та їх посадових осіб можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.

Розділ V Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011, визначає платників податку на додану вартість, обєкт оподаткування, дату виникнення податкових зобовязань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобовязання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок відємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, якам відображається у податковій декларації.

Згідно з п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (п.200.11).

Відповідно до п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобовязань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі зясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Абзацем 1 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України передбачено, що в разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобовязання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобовязання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Судом встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАА ТРАНС» зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 17.10.2001, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 1382120 0000 001179 (т.4 а.с. 38).

Згідно свідоцтва №17303416, виданого 01.11.2001, позивач є платником податку на додану вартість (т.4 а.с. 41).

ТОВ «ЛАА ТРАНС» перебуває на обліку в Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м.Луганську з 29.10.2001 за №6046, що підтверджується Довідкою про взяття на облік платника податків від 22.03.2011 №392 (т.4 а.с. 47).

Позивачем було подано до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість із зазначенням відємного значення податку, що підлягає відшкодуванню на розрахунковий рахунок позивача за квітень 2011 року 634 073 грн. та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у зазначеній сумі (т.1 а.с. 34-35, 30).

При цьому, згідно довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з ПДВ) залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (рядок 24 податкової декларації звітного періоду) складається із сум ПДВ, які виникли у звітному періоді березень 2011 року у сумі 634073 грн. (т.4 а.с. 28).

Також, у розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації) позивачем зазначено, що сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за квітень 2011 року складається із залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (рядок 22 декларації звітного (податкового) періоду та складає 634073 грн. (т.4 а.с.29).

У період з 31.05.2011 по 14.06.2011 Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м.Луганську було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЛАА ТРАНС» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2011 року у розмірі 634073 грн., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у березні 2011 року.

За результатами перевірки складена довідка від 15.06.2011 №378/23616/31718995, згідно висновків якої підтверджено відображене ТОВ «ЛАА ТРАНС» у декларації за квітень 2011 року бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 634073 грн.

Відповідач посилається на неможливість підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2011 року у сумі 634073 грн., що повязано з від слідкуванням ланцюга постачання товарів (послуг) в рамках дії наказу ДПА України від 24.05.2011 №306 та з проведенням додаткового комплексу заходів, згідно наказу ДПА України від 18.04.2008 №266 (т. 1 а.с. 6-13).

15 липня 2011 року Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м.Луганську на підставі наказу від 12.07.2011 №1283 було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «ЛАА ТРАНС» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2011 року у розмірі 634073 грн., заявленої до відшкодування на поточний рахунок підприємства в банку. За результатами перевірки складений акт від 15.07.2011 №446/23-616/31718995 (т.1 а.с. 14-24).

Згідно висновків акту перевірки від 15.07.2011 №446/23-616/31718995, на порушення п. 187.1 ст. 187, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями ТОВ «ЛАА ТРАНС» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку за квітень 2011 року на суму 634073 грн. (т.1 а.с. 14-24).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 19.07.2011 №0000412360 про зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2011 року на суму 634073 грн. (т.1 а.с. 5).

Суд вважає вказане податкове повідомлення-рішення про зменшення відшкодування податку на додану вартість за квітень 2011 року на суму 634073 грн., таким, що підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що сума бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 634073,00 грн. виникла в результаті провадження позивачем господарської діяльності.

Основними постачальниками ТОВ «ЛАА ТРАНС» у березні 2010 року (попередньому податковому періоді), за наслідками якого виникло від'ємне значення ПДВ, були ТОВ «Континент Нафто Трейд» та ТОВ «Компанія «Транспеле».

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «ЛАА ТРАНС» було укладено договори:

- з ТОВ «Континент Нафто Трейд» від 28.12.2009 №СК-91 купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням пластикових старт-карт на АЗС (т.4 а.с.198-213);

- з ТОВ «Компанія «Транспеле» від 01.01.2002 б/н купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів, автозапчастин, матеріалів; від 02.01.2003 б/н про надання експедиційних послуг, від 02.01.2008 №1/020108 про надання в оренду приміщень (т.4 а.с.187-189); від 23.03.2009 б/н про надання адміністративно-управлінських послуг (т.4 а.с.191-196).

Сума податкових зобовязань та податкового кредиту підтверджені податковими накладними, платіжними дорученнями, видатковими накладними, актами прийому передачі журналами-ордерами, рахунками-фактурами ТОВ «ЛАА ТРАНС» (т.4 а.с.95-186,189).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Досліджена судом первинна документація відповідає вимогам, установленим ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що також не заперечувалось представником відповідача у судовому засіданні.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з пояснень представника першого відповідача підставою для відмови у відшкодуванні ПДВ позивачу є неможливість підтвердити факт сплати суми ПДВ по ланцюгам постачання у звязку із неотриманням результатів зустрічних звірок.

Але суд наголошує, що нормами Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України право платника податку не поставлено в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальниками товару своїх зобовязань та сплати ними сум податків до державного бюджету.

За загальним правилом несплата ПДВ продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

Чинним законодавством України на покупця товару платника податку не покладено обовязку при формуванні податкового кредиту на заявлені суми відємного значення до бюджетного відшкодування перевіряти дотримання постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобовязань до бюджету.

У судовому засіданні першим відповідачем не було доведено фактичного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту та права на заявлення до відшкодування відємного значення з податку на додану вартість.

Крім того, відповідачем за наслідками перевірки не встановлено відсутність податкового обліку та порушення порядку ведення податкового обліку позивачем. За результатами перевірки не встановлено взаємовідносин позивача з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичних осіб-підприємців, первинні та інші документи яких у судовому порядку визнані недійсними. За результатами перевірки не встановлено укладення субєктами господарювання нікчемних (недійсних) правочинів.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що у відповідача не було підстав для зменшення ТОВ «ЛАА ТРАНС» сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

За таких обставин доводи позивача знайшли своє обґрунтування в судовому засіданні, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України в разі задоволенні адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 1703,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням (т.1 а.с. 2), тому дані витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 27 жовтня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАА ТРАНС» задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську від 19.07.2011 №0000412360 про зменшення ТОВ «ЛАА ТРАНС» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2011 року у сумі 634073 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАА ТРАНС» бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2011 року у сумі 634073 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАА ТРАНС» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1703,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено в повному обсязі 28 жовтня 2011 року.

СуддяО.В. Захарова