Постанова № 19381352, 31.10.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №9.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 жовтня 2011 року Справа № 2а-8892/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Тихонові І.В.,

за участю секретаря: Калашнікові Д.О.,

представника позивача: Нікішин Д.В.

представника відповідача: Савкіна О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Луганський авіаційний ремонтний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську про визнання неправомірними дій, протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та визнання протиправним та скасування акту перевірки,-

ВСТАНОВИВ:

04 жовтня 2011 року позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому зазначив, що Державним підприємством «Луганський авіаційний ремонтний завод» 22.09.2011 року отримано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську форми "У" від 19.09.2011 року № 0001438013. За вказаним податковим повідомленням-рішенням на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України та ч. 1 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у ЗЕД за невиконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства. Підставою проведення перевірки став наказ Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську від 31.08.2011 р. № 416, на підставі якого головним державним податковим ревізором- інспектором відділу адміністрування податків та зборів управління податкового супроводження підприємств машинобудівельної галузі, чорної металургії та інших СДПІ по роботі з великими платниками податків у місті Луганську Мордоненко В.І. та головним державним податковим ревізором-інспектором відділу адміністрування податків та зборів управління податкового супроводження підприємств машинобудівельної галузі, чорної металургії та інших СДПІ по роботі з великими платниками податків у місті Луганську Запорожець Н.А., проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Державного підприємства «Луганський авіаційний ремонтний завод» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за контрактом №110 09 109 від 16.07.2010 року з компанією «Scholer GmbH», Німеччіна, за період з 01.12.2010 року по 01.08.2011 року.

Крім того, у позовній заяві позивач вказує на неправомірність дій співробітників СДПІ по роботі з великими платниками податків у місті Луганську по складанню та направленню податкового повідомлення - рішення форми "У" від 19.09.2011 року №0001438013, посилаючись на те, що визначення терміну порушення строку надходження товару на митну територію України, передбаченого статтями 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року № 185/94-ВР здійснено з порушенням вимог діючого законодавства України, а застосування штрафних санкцій у розмірі визначеному в акті перевірки є необґрунтованим та протиправним.

Позивач зазначає, що Державним підприємством «Луганський авіаційний ремонтний завод» з нерезидентом України компанією «Scholer GmbH» було укладено контракт № 110 09 109 від 16.07.2010 року. За умовами контракту ввезено обладнання для інтеграції в існуючу лінію по виробництву автомобільних алюмінієвих радіаторів. Позивачем оформлена відповідна митна декларація від 15.07.2011 року №702000009/2011/008048, згідно якої товар ввезено на митну територію України. Позивач посилається на те, що імпортний товар вважається таким, що надійшов на територію України з моменту перетину митного (державного) кордону України, а не з моменту оформлення ВМД. З цього слідує, що, з урахуванням дати фактичного імпорту товару, Державним підприємством «Луганський авіаційний ремонтний завод» було порушено строки надходження товару на митну територію України на 12 днів, а не на 32 дні, як це визначено актом перевірки. Враховуючи це, сума пені, нарахованої за 12 днів, повинна складати 65803,53 грн.

На підставі викладеного, позивач просив визнати неправомірними дії СДПІ по роботі з великими платниками податків у місті Луганську по складанню відповідачем податкового повідомлення-рішення форми «У» від 19.09.2011 року № 0001438013, складене на підставі акту перевірки № 551/08-3/08215600 від 02.09.2011 року, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «У» від 19.09.2011 року № 0001438013, визнати протиправним та недійсним акт перевірки №551/08-3/08215600 від 02.09.2011 року, складені працівниками Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську в частині встановлення періоду прострочення надходження товару на митну територію України на 32 дні, встановлення пені прострочення надходження товару на митну територію України в сумі 175 476,08 грн.

У судовому засіданні представник позивача змінив позовні вимоги, зазначивши, що платіжним дорученням від 30.09.2011 року № 1432 Державним підприєм ством «Луганський авіаційний ремонтний завод» до Державного бюджету України було перераховано пеню в розмірі 65 803,53 грн. за порушення строків надходження товару на митну територію України по контракту № 110 09 109 від 16.07.2010 року за термін прострочення, який складає 12 днів. З урахуванням вищезазначеного, Державне підприємство «Луганський авіа ційний ремонтний завод» просить визнати неправомірними дії Спеціалізованої державної податкової інспек ції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську по складанню податкового повідомлення-рішення форми «У» від 19.09.2011 року № 0001438013, виписаного на підставі акту перевірки № 551/08-3/08215600 від 02.09.2011 року, в частині нарахування пені в розмірі 109 672,55 грн., визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми «У» від 19.09.2011 року № 0001438013 в частині нарахування пені в розмірі 109 672,55 грн., визнати протиправним та недійсним акт перевірки № 551/08-3/08215600 від 02.09.2011 року Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську в частині встановлення періоду прострочення надходження товару на митну терито рію України на 32 дні, встановлення пені за прострочення надходження товару на митну територію України в сумі 175 476,08 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. У наданих суду запереченнях послався на те, що відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. №185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики. Згідно п.3.1 Постанови НБУ від 24.03.1999р. № 136 «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями», імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, потребують одержання висновку. Згідно п.3.3 Постанови НБУ № 136 банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі ВМД та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД, а в інших випадках - після пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг. Тобто у даній нормі наголошено на тому, що банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, лише на підставі ВМД. При відсутності належним чином оформленої ВМД імпортна операція не є завершеною та не може бути знята з контролю у відповідності до п.3.3 Постанови НБУ № 136. Знаходження поставлених товарів на території зони митного контролю не може вважатись завершенням імпортної операції (поставки товарів) в значенні Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», оскільки термін «імпортна операція» не зводиться лише до фізичного перетину товаром митного кордону України. Сам факт перетину товаром митного кордону не надає отримувачу права вільного розпорядження товаром до завершення всіх митних процедур, згідно задекларованого митного режиму, і не свідчить про належну поставку товару. Оформлена ВМД є підтвердженням надання особі права на розміщення товарів та/або транспортних засобів в заявленому митному режимі та прав вказаних у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних фінансових, господарських та інших операцій. У звязку із порушенням позивачем вимог ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні визначаються Митним кодексом України, який регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України. Кодекс спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Згідно ч. 1, 5 ст. 3 Митного кодексу України порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов'язане з встановленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, спрямовані на реалізацію митної політики України, становлять митну справу.

У ст.1 Митного кодексу України дається визначення поняття ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України як сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку. Зоною митного контролю є місце, визначене митними органами в пунктах пропуску через митний кордон України або в інших місцях митної території України, в межах якого митні органи здійснюють митні процедури. Згідно ст.1 Митного кодексу України пропуском товарів і транспортних засобів через митний кордон України є дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур. Переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація. Відповідно до ст.81 Митного Кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 70 МК України визначено, що метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.

Пунктом 1 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 № 574, встановлено, що вантажна митна декларація (далі - ВМД) - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу на паперовому носії або як електронний документ (електронна ВМД) і містить відомості про товари та транспортні засоби, які перемішуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування та сплати податків, зборів та інших платежів.

Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 року № 959-XII визначено момент здійснення імпорту, яким є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Стаття 43 Митного кодексу України визначає, що товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України. У разі вивезення за межі митної території України митний контроль розпочинається з моменту пред'явлення товарів і транспортних засобів для митного оформлення та їх декларування в установленому цим Кодексом порядку. Тривалість перебування товарів і транспортних засобів під митним контролем на території зони митного контролю у пункті пропуску на митному кордоні України встановлюється відповідно до технологічної схеми пропуску через митний кордон осіб, товарів і транспортних засобів.

Митний контроль закінчується: у разі ввезення на митну територію України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України; у разі вивезення за межі митної території України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів та перетинання ними митного кордону України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму. Стаття 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року № 185/94-ВР визначає, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до п.3.3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 р. № 136, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 р. за № 338/3631, банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі ВМД та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД, а в інших випадках - після пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг. У п.1.1 Інструкції визначено, що здійснення поставки - оформлення ВМД (у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або виконання нерезидентом усіх зобов'язань щодо поставки, покладених на нього за договором (в інших випадках). Реєстр ВМД визначається як реєстр увізних або вивізних вантажних митних декларацій, на підставі яких продукція, що експортується (імпортується), перетнула митний кордон України. Відповідно до ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року № 185/94-ВР порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У судовому засіданні встановлено, що Державне підприємство «Луганський авіаційний ремонтний завод» має статус юридичної особи, зареєстроване Виконавчим комітетом Луганської міської ради 21.04.1998 року за №13821050001004170.

За результатами позапланової невиїзної перевірки ДП «Луганський авіаційний ремонтний завод» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за контрактом №110 09109 від 16.07.2010 р. з компанією «Scholer GmbH», Німеччина, за період з 01.12.2010 року по 01.08.2011 року, працівниками Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську №551/08-3/08215600 від 02.09.2011 року, складено акт.

У вказаному акті перевірки відповідачем встановлено порушення строків надходження товару на митну територію України на 32 дні, по платежу від 15.12.2010 року у сумі 158252 євро. Відповідач обґрунтовує свої висновки тим, що на умовах виконання контракту ДП «Луганський авіаційний ремонтний завод» згідно виписок банку за 15.12.2010 року було здійснено предоплату за обладнання 15.12.2010 року у сумі 158252 євро (1693051,43 грн.) на банківський рахунок компанії «Scholer GmbH», Німеччина. Граничний термін постачання продукції та виконання послуг по платежах 13.06.2011 року.

В акті відповідач посилається на те, що товар прийшов на територію України 15.07.2011 року, про що свідчить ВМД №702000009/2011/008048 від 15.07.2011 року у сумі 1990536,32 грн. (175836 євро). Згідно штампу перетину на товаро-транспортній накладній CMR 873657, товар перетнув кордон 25.06.2011 року. Сума 158252 євро була відображена ДП «Луганський авіаційний ремонтний завод» у декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, станом на 01.07.2011 року. 08.06.2011 року позивачем було здійснено 50% предоплати у сумі 13260 євро. Граничний термін надання послуг визначений 05.12.2011 року.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Луганську у вказаному акті було зроблено висновок про порушення ДП «Луганський авіаційний ремонтний завод» ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року № 185/94-ВР в частині несвоєчасного надходження товару у сумі 158252 євро за контрактом №110 09109 від 16.07.2010 року з компанією «Scholer GmbH».

На підставі акту перевірки №551/08-3/08215600 від 02.09.2011 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Луганську було складено податкове повідомлення-рішення від 19.09.2011 року №0001438013, згідно якого, на підставі ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року № 185/94-ВР, пп.54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року № 185/94-ВР зобовязано ДП «Луганський авіаційний ремонтний завод» сплатити суму пені в розмірі 175476 грн. 08 коп.

Виходячи з аналізу нормативних актів, що регулюють питання, повязані зі здійсненням митної справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Враховуючи положення ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 року № 959-XII моментом здійснення імпорту є момент перетину товаром митного кордону України. Проставленням відтиску штампу на CMR, товаросупровідних документах означає перебування товару під митним контролем.

Підставою для переміщення вантажу через митний кордон України в режимі імпорту є наявність товаросупроводжувального документа на вантаж.

Із матеріалів справи вбачається, що згідно штампу CMR №873657 на товарно-транспортній накладній, товар перетнув кордон 25.06.2011 року, а граничний термін постачання продукції та виконання послуг по платежах становить 13.06.2011 року. Товар прийшов на територію України 15.07.2011 року.

Таким чином, з урахуванням дати фактичного імпорту товару, Державним підприємством «Луганський авіаційний ремонтний завод» було порушення строки надходження товару на митну територію України на 12 днів, тобто період нарахування пені слід обчислюється з 14.06.2011 року по 25.06.2011 року.

Враховуючи наявність несвоєчасного надходження товару в сумі 158252 євро, встановленого на день виникнення заборгованості курсу НБУ в розмірі 11,55 та пені відповідно до положень ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» - 0,3%, заборгованість по пені за 12 днів прострочення становить 65803 грн. 53 коп. Згідно платіжного доручення №1432 від 30.09.2011 року вказана сума перерахована ДП «Луганський авіаційний ремонтний завод» до Державного бюджету України.

На підставі викладеного, можна зробити висновок, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Луганську безпідставно була нарахована до сплати пеня в сумі 109672,55 грн. ДП «Луганський авіаційний ремонтний завод» згідно податкового повідомлення-рішення від 19.09.2011 року №0001438013.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, позивач заявляє вимогу про визнання протиправним та недійсним акту перевірки Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську №551/08-3/08215600 від 02.09.2011 року в частині встановлення періоду прострочення надходження товару на митну територію України на 32 дні, встановлення пені за прострочення надходження товару на митну територію України в сумі 175476 грн. 08 коп.

Зазначений акт не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, не має ознак акту індивідуальної дії, а отже, не породжує правовідносин, що можуть бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Згідно з ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Луганський авіаційний ремонтний завод» підлягають стягненню судові витрати в сумі 1 грн. 70 коп.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 31 жовтня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 04 листопада 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Луганський авіаційний ремонтний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську про визнання неправомірними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та акту перевірки, задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську по складанню податкового повідомлення-рішення форми «У» від 19.09.2011 року №0001438013, складеного на підставі акту перевірки №551/08-3/08215600 від 02.09.2011 року, в частині нарахування пені в розмірі 109672 грн. 55 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «У» від 19.09.2011 року №0001438013, в частині нарахування пені в розмірі 109672 грн. 55 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Луганський авіаційний ремонтний завод» (ідентифікаційний код 08215600, юридична адреса: 91004, кв.Гостра Могила, 180, м.Луганськ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1,70 грн. (одна гривня сімдесят копійок).

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 04 листопада 2011 року.

СуддяІ.В.Тихонов