Постанова № 19381346, 02.11.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 листопада 2011 року Справа № 2а-9360/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі:Бурихіні О.С.,

за участю представників

позивача:ОСОБА_1 (довіреність № 842/10 від 12.01.2011),

відповідача: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області до приватного підприємства «ВУМК» про стягнення податкового боргу у розмірі 30215,84 грн., -

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області до приватного підприємства «ВУМК», у якому позивач просив:

- стягнути з відповідача податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на користь місцевого бюджету м. Брянка в сумі 30215,84 грн.;

- стягнення податкового боргу в сумі 30215,84 грн. здійснити шляхом стягнення коштів з рахунків відповідача в банках, які обслуговують це підприємство;

- стягнуті кошти перерахувати на р/р 33214812700017 код платежу 13050200, одержувач відділення держказначейства у м. Брянка в установі банку ГУДКУ у Луганській області, код 24046768, МФО 804013.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що ПП «ВУМК» як субєкт підприємницької діяльності зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 27.09.2004, до Єдиного державного реєстру включено відомості про юридичну особу, про що зроблено запис № 1382120 0000 000947.

Між ПП «ВУМК» та Брянківською міською радою укладено договір оренди землі, відповідно до якого відповідач є орендарем.

В період з 01.11.2008 по 01.01.2009, через несплату узгоджених податкових зобовязань з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, за відповідачем виник податковий борг у розмірі 30215,84 грн.

Податкові зобовязання самостійно визначені відповідачем у податковому розрахунку орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності від 30.01.2008 № 64857 в сумі 30215,84 грн. (за листопад, грудень 2008 року).

За таких обставин позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач явку свого повноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі. Правом надати заперечення на адміністративний позов не скористався.

З огляду на положення ст.128 КАС України, суд ухвалив розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на таке.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ПП «ВУМК» як субєкт підприємницької діяльності зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 04.04.2001, до Єдиного державного реєстру включено відомості про юридичну особу, про що зроблено запис № 1382120 0000 000947 (а.с.8, 28-30).

З облікової картки платника вбачається, що за ПП «ВУМК» за період з 01.11.2008 по 01.01.2009 утворився податковий борг у розмірі 30215,84 грн. (а.с.10-15).

Податкові зобовязання самостійно визначені відповідачем у податковому розрахунку орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності від 30.01.2008 № 64857 в сумі 30215,84 грн. (за листопад, грудень 2008 року) (а.с.16).

Вирішуючи позов по суті заявлених вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про плату за землю», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Статтею 5 цього Закону передбачено, що обєктом плати за землю є земельна ділянка, також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Субєктом плати за землю є власник земельної ділянки, земельної частки (пая), землекористувач, у тому числі орендар.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває в державній або комунальній власності договір оренди такої земельної ділянки (ст.13 Закону України «Про плату за землю»).

Відповідно до ст.27 Закону України «Про плату за землю» контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється органами податкової служби.

З матеріалів справи вбачається, що між відповідачем та Брянківською міською радою укладено договір оренди землі № 040541000022 від 06.09.2005, відповідно до якого відповідач є орендарем (а.с.17-20).

Згідно договору оренди земельної ділянки № 040541000022 від 06.09.2005 (із змінами) розмір орендної плати становить 181295,04 грн. на рік.

При розгляді адміністративної справи суд вважає за потрібне застосовувати положення Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був чинним на час виникнення правовідносин між позивачем та відповідачем, оскільки саме цей Закон був спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобовязань юридичних та фізичних осіб-підприємців перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими орагнами.

Згідно з п.1.3. ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Згідно з п.п.5.1. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п.п.5.4.1 п.5.4. ст.5 Закону України № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у встановлений термін, визнається сумою податкового боргу.

Таким чином, у судовому засіданні податковий борг відповідача з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 30215,84 грн. знайшов своє підтвердження.

З 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України, яким врегульовано відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 ст.95 ПК України).

З матеріалів справи вбачається, що Алчевською ОДПІ в Луганській області відповідачу вручено першу податкову вимогу № 1/6 від 30.01.2008 та другу податкову вимогу № 2/18 від 25.02.2008 (а.с.22-23).

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 ПК України).

Оскільки податкові вимоги є чинними (доказів про відкликання податкової вимоги суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу дотримані вимоги п.95.2 ст.95 ПК України.

Що стосується строку звернення до суду за стягненням коштів у рахунок погашення податкового боргу, суд зазначає, що позивач звернувся до суду із дотриманням строку давності, встановленого ст.102 ПК України, тобто у межах 1095 днів.

На час розгляду адміністративної справи, сума податкового боргу відповідачем не погашена, таким чином, судом позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги ч.4 ст.94 КАС України, а також те, що позивач від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 02 листопада 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 07 листопада 2011 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.4, 5, 6, 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.95 Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області до приватного підприємства «ВУМК» про стягнення податкового боргу у розмірі 30215,84 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути кошти приватного підприємства «ВУМК» (місцезнаходження: 91016, м. Луганськ, вул. Радянська, буд.59 А, кв.1, ідентифікаційний код 31444113) з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, за податковим боргом з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 30215,84 грн. (тридцять тисяч двісті п'ятнадцять гривень вісімдесят чотири копійки) на користь місцевого бюджету м. Брянка на р/р 33214812700017 код платежу 13050200, одержувач відділення держказначейства у м. Брянка в установі банку ГУДКУ у Луганській області, код 24046768, МФО 804013.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 07 листопада 2011 року.

СуддяК.О. Пляшкова