Постанова № 19380678, 25.10.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 жовтня 2011 року Справа № 2а-8667/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Цицюри О.О.,

при секретарі Бойко В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача головний державний податковий інспектор юридичного відділу

ОСОБА_1, довіреність №235/10 від 10.01.2011,

від відповідача не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області до Підприємства Брянківської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№11) про стягнення коштів за податковим боргом перед бюджетом зі збору за спеціальне використання води в сумі 2269,08 грн. з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника податків,

В С Т А Н О В И В:

28 вересня 2011 року Алчевська ОДПІ в Луганській області звернулася до Луганського окружного адміністративвного суду з позовом до Підприємства Брянківської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№11) про стягнення коштів за податковим боргом перед бюджетом зі збору за спеціальне використання води в сумі 2269,08 грн. з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, в обґрунтування якого послалася на наступне.

Підприємство Брянківської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№11) (ідентифікаційний код юридичної особи 08680313) зареєстровано виконавчим комітетом Брянківської міської ради Луганської області 19.04.2000, внесено до ЄДРПОУ з 25.06.2005 за реєстраційним номером №13851200000000084 та взято на податковий облік Алчевської ОДПІ в Луганській області в якості платника податків з 10.07.1995 за №9. У період з 01.09.2008 по 23.09.2011 в результаті господарської діяльності відповідача, виник податковий борг зі збору за спеціальне використання води в сумі 2269,08 грн., який складається з: 1997,87 грн. платіж за розстрочкою згідно з рішенням керівника органу ДПС за мировою угодою від 29.04.2003 №2 з вересня 2008 року по квітень 2009 року; 142,96 грн. штрафна (фінансова) санкція за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовязання, визначена податковим повідомленням-рішенням №0001171501/0 від 18.03.2010; 128,25 грн. пеня, нарахована через несвоєчасну сплату податкового боргу. На підставі викладеного, у звязку з наявністю несплаченого податкового боргу, не здійснення відповідачем належних та максимально можливих заходів щодо добровільного погашення наявного податкового боргу, позивач просив стягнути з Підприємства Брянківської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№11) кошти за податковим боргом перед бюджетом зі збору за спеціальне використання води в сумі 2269,08 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, дав суду аналогічні позовній заяві пояснення.

Представник відповідача в судове засідання 25.10.2011 не прибув, про місце, дату та час розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неприбуття суду не повідомляв. поштою на адресу суду надіслав письмові заперечення проти позову №24/5515 від 10.10.2011 (а.с.38-39).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. №509-XII.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. №509-XII посадові особи органів державної податкової служби зобовязані дотримувати Конституції (254к/96-ВР) і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст.6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податком є обовязковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

У відповідності із статтею 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб'єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки; не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації); повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця; забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Пунктом 31.1. статті 31 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Розміри та порядок сплати збору за спеціальне використання води, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння збору за спеціальне використання води встановлені ст.ст.323-328 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI.

Відповідно до ч.7 ст.30 Водного кодексу України, платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також громадяни підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води (первинні водокористувачі) та/або з водозабірних споруд первинних водокористувачів (вторинні водокористувачі), та користуються водами для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Згідно ст.32 Водного кодексу України, збори за використання води з водних обєктів загальнодержавного значення зараховуються до державного бюджету. Збори за використання поверхневих вод для потреб гідроенергетики, рибництва та водного транспорту, а також за втрати води при її транспортуванні зараховуються до Державного бюджету України в розмірі 100 відсотків. Збори за використання води з водних обєктів місцевого значення надходять до республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів. Порядок розподілу та використання зборів за скидання забруднюючих речовин у водні обєкти та за понадлімітне використання води з них, а також коштів, відшкодованих за завдані водним обєктам збитки, визначаються Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища».

З огляду на те, що податковий борг відповідача частково виник до набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI, факт наявності податкового боргу до 01.01.2011 у відповідача суд встановлює за приписами законодавства, що було чинним на момент виникнення податкового боргу, а з 01.01.2011 за приписами Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI.

До набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Крім того, ним же визначено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що відповідач - Підприємство Брянківської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№11) (ідентифікаційний код юридичної особи 08680313) зареєстровано виконавчим комітетом Брянківської міської ради Луганської області 19.04.2000, внесено до ЄДРПОУ з 25.06.2005 за реєстраційним номером №13851200000000084 та взято на податковий облік Алчевської ОДПІ в Луганській області в якості платника податків з 10.07.1995 за №9 (а.с.7-10,11,50,51) та є платником збору за спеціальне водокористування.

Так, 15.04.2003 ухвалою Господарського суду Луганської області по справі №10/25б про банкрутство за заявою кредитора ДПІ у м.Брянка Луганської області до боржника - Підприємства Брянківської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№11) затверджено мирову угоду, якою розстрочено суму боргу в загальному розмірі 714648,34 грн. на шість років із щомісячною сплатою останнім рівними частками по 9925,67 грн. (а.с.30).

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

29.04.2003 начальником ДПІ у м.Брянка Луганської області прийнято рішення №2 про розстрочення Підприємству Брянківської виправної колонії УДДУ з питань виконання покарань у Луганській області (№11) податкового боргу на загальну суму 714648,34 грн., у звязку з укладенням мирової угоди у справі про банкрутство (а.с.28).

Однак, станом на 23.09.2011 (за період вересня 2008 року по серпень 2011 року) за відповідачем рахується податковий борг зі збору за спеціальне використання води в сумі 2269,08 грн., який складається з:

- 1997,87 грн. платіж за розстрочкою згідно з рішенням керівника органу ДПС за мировою угодою від 29.04.2003 №2 за період з вересня 2008 року по квітень 2009 року;

- 142,96 грн. штрафна (фінансова) санкція за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовязання, визначена податковим повідомленням-рішенням №0001171501/0 від 18.03.2010;

- 128,25 грн. пеня, нарахована через несвоєчасну сплату податкового боргу.

18.03.2010 фахівцями Алчевської ОДПІ в Луганській області проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань до бюджету, якою встановлено порушення останнім п.п.5.3.1. п.5.3. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року (який був чинним до 01.01.2011), а саме, узгоджена сума податкового зобовязання зі збору за спеціальне водокористування в розмірі 285,92 грн. не була своєчасно сплачена, що призвело до виникнення податкового боргу. Результати перевірки оформлені актом від 18.03.2011 №76/150-03680313 (а.с.32).

Відповідно до п.п.5.2.1, 5.2.2. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (який був чинним до 01.01.2011) податкове зобовязання вважається узгодженим у день отримання податкового повідомлення, якщо воно протягом 10 днів з дня отримання не оскаржено платником податків.

Відповідно до п.п.5.3.1. п.5.3. ст. 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01.01.2011) платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000р. (який був чинним до 01.01.2011), узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до вимог пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01.01.2011) штрафні санкції (штрафи) за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

Так, на підставі акту перевірки від 18.03.2010 року №76/150-03680313 Алчевською ОДПІ в Луганській області прийнято податкове повідомлення - рішення від 18.03.2010 №0001171501/0, яким відповідачу визначена штрафна санкція зі збору за спеціальне використання водних ресурсів у розмірі 142,96 грн., вказане рішення податкового органу отримано головним бухгалтером відповідача 18.03.2010 (а.с.31).

Даних про оскарження відповідачем податкового повідомлення-рішення Алчевської ОДПІ в Луганській області від 18.03.2010 №0001171501/0 у встановленому законодавством порядку судом не установлено, а тому воно вважається чинним та узгодженим на час розгляду справи.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

6.2.3. Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога- не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога- не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

П.п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

На виконання ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року (який був чинним до 01.01.2011) Алчевською ОДПІ в Луганськійобласті 28.11.2011 головному бухгалтеру відповідача вручено другу податкову вимогу №2/95 від 28.11.2001 на суму 10519,55 грн. (а.с.33).

Податкова вимога відповідачем не оскаржена та вважається узгодженою на час розгляду справи.

Таким чином, Алчевською ОДПІ в Луганській області здійснено всі можливі заходи, спрямовані на погашення податкового боргу, але вони позитивних результатів не дали, борг до цього часу залишається несплаченим.

Наявність податкового боргу відповідача також підтверджується довідкою про суми податкового боргу (з врахуванням сум пені, нарахованої на суми несплаченого податкового боргу та розстрочених (відстрочених сум) станом на 23.09.2011 (а.с.12), обліковою карткою платника збору за спеціальне використання води станом на 23.09.2011 (а.с.13-27).

Відповідно до п.20.1.18 ст.20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку податковий борг перед бюджетом зі збору за спеціальне використання води в сумі 2269,08 грн. не сплатив, був повідомлений про його наявність, суд дійшов висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до суду з вказаним адміністративним позовом щодо стягнення з Підприємства Брянківської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№11) коштів у рахунок погашення податкового боргу зі збору за спеціальне використання води в сумі 2269,08 грн. з рахунків у банках платника податків, дотримані вимоги пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 25 жовтня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 31 жовтня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 71, 87, 94, 111, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області до Підприємства Брянківської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№11) про стягнення коштів за податковим боргом перед бюджетом зі збору за спеціальне використання води в сумі 2269,08 грн. з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, задовольнити повністю.

Стягнути з Підприємства Брянківської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№11) (ідентифікаційний код юридичної особи 08680313, місцезнаходження: 94106 Луганська область, м.Брянка, вул.Железняка, буд.6) кошти за податковим боргом перед бюджетом зі збору за спеціальне використання води в сумі 2269 грн. 08 коп. (дві тисячі двісті шістдесят девять гривень 08 копійок) з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника податків Підприємство Брянківської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова складена та підписана в повному обсязі 31 жовтня 2011 року.

<Текст >

< Резолютивна частина >

< Текст >

<Текст >

СуддяО.О. Цицюра