Постанова № 19379916, 20.10.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2011 року 2а-4399/11/1070

приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1018

час прийняття постанови: 15 год. 32 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Леонтовича А.М.

при секретарі -Воронюк М.М.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3 (за довіреністю)

від відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_5 (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

до

проКомунального підприємства «Васильківтепломережа»

Васильківської обєднаної державної податкової інспекції у Київській області

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство «Васильківтепломережа»(далі по тексту позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Васильківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області (далі по тексту відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Васильківської обєднаної державної податкової інспекції від 08.07.2011р. № 0001851530/0 щодо зобовязання КП «Васильківтепломережа»сплатити штрафні санкції у розмірі 20% у сумі 154255,21 грн. за затримку граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 771276 грн. 07 коп., відповідно до акту камеральної перевірки від 14.02.2011р. № 719; визнання протиправними дій Васильківської обєднаної державної податкової інспекції щодо нарахування пені по сплаченим у встановлені законодавством терміни деклараціям № 10902 від 18.06.2009р., № 13346 від 08.07.2009р., № 9000658610 від 05.08.2009р., № 9000995379 від 11.09.2009р., № 22213 від 15.10.2009р., № 9001895104 від 18.11.2009р., № 9002183012 від 16.12.2009р., № 9002636551 від 19.01.2010р., № 9000196568 від 15.02.2010р., № 9000484417 від 05.03.2010р., № 9001003626 від 15.04.2010р., зобовязання відповідача вчинити певні дії щодо коригування облікової картки платника податку в сторону зменшення на суму 92692,89 грн. необґрунтовано нарахованої пені, в звязку з відсутністю боргу за вказані в розрахунку періоди в акті від 14.02.2011 року № 719.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, прийняте з порушенням норм законодавства України, порушує права та законні інтереси підприємства.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2011 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 10 жовтня 2011 року.

Судове засідання, призначене на 10 жовтня 2011 року, судом відкладено у звязку з неявкою відповідача на 20 жовтня 2011 року.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги, з урахуванням уточнення, підтримали повністю, просили суд позов задовольнити. Аргументуючи свою позицію представники позивача вказали на те, що КП «Васильківтепломережа»своєчасно та в повному обсязі було сплачено податкове зобовязання з податку на додану вартість, а податковим органом протиправно було зараховано всі сплачені позивачем кошти в рахунок податкового боргу без його згоди.

Представники відповідача позов не визнали, надали суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначили, що посадові особи Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, оскаржуване рішення прийнято відповідачем правомірно, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають. Заперечення, мотивовані тим, що кошти, сплачені платником податків за поточними платежами, були зараховані податковим органом в погашення боргу минулих років на підставі п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181, де зазначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами у рівних пропорціях. Дана норма, на думку відповідача, надає право органам державної податкової служби спрямовувати сплату, направлену платником податку на погашення зобовязань, які не є податковим боргом на погашення податкового боргу.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Комунальне підприємство «Васильківтепломережа»(місцезнаходження: 08600, Київська область, м. Васильків, вул. Декабристів, буд. 60-А) зареєстроване виконавчим комітетом Васильківської міської ради Київської області 16.07.2002р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 245210.

З 19.07.2002р. комунальне підприємство «Васильківтепломережа» перебуває на податковому обліку в Васильківській обєднаній ДПІ, відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 06.08.2008р. № 190. Позивач є платником податку на додану вартість з 06.08.2002р., що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100131320 НБ № 178971.

Відповідно до статуту Комунального підприємства «Васильківтепломережа», затвердженого рішенням сесії Васильківської міської ради Київської області № 09.02-32-У від 11.07.2008 р. та зареєстрованого державним реєстратором Виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області 22.07.2008р. за № 13561050004000271, підприємство відноситься до комунальних підприємств, що діють на основі комунальної власності територіальної громади.

Судом встановлено, що відповідачем 14.02.2011р. проведена перевірка комунального підприємства «Васильківтепломережа»щодо своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 30.06.2009р. по 14.02.2011р..

Під час перевірки податковим органом виявлено порушення комунальним підприємством «Васильківтепломережа»норм податкового законодавства, а саме: п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР та п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-III щодо несвоєчасної сплати податкового зобовязання з податку на додану вартість.

За результатами перевірки посадовою особою ДПІ складено акт № 719 від 14.02.2011р. про результати перевірки своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобовязань з податку на додану вартість КП «Васильківтепломережа»(код ЄДРПОУ 31916457) за період з 30.06.2009р. по 14.02.2011р., яким встановлено, затримку більше ніж на 90 днів сплати податку на додану вартість у сумі 771276,07 грн..

Відповідно до даних картки особового рахунку платника, податковим органом встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податку на додану вартість з затримкою більше 90 днів у сумі 771276,07 грн. нарахованих згідно декларацій: № 9001895104 від 18.11.2009р., № 9002183012 від 16.12.2009р., № 9002636551 від 19.01.2010р., № 9000196568 від 15.02.2010р., № 9000484417 від 05.03.2010р., № 10902 від 18.06.2009р., № 13346 від 08.07.2009р., № 9000658610 від 05.08.2009р., № 9000995379 від 11.09.2009р., № 22213 від 15.10.2009р., невизначений документ від 31.03.2010р., невизначений документ від 01.05.2010р..

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000471530/0 від 14.02.2011р., яким на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 від 21.12.2000 р. до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 385638,04 грн. за несвоєчасну оплату узгоджених сум податкових зобовязань.

03.03.2011р. позивач звернувся до ДПА в Київській області зі скаргою на податкове повідомлення-рішення Васильківської ОДПІ від 14.02.2011р. № 0000471530/0.

За результатами розгляду скарги відповідачем скориговано суму штрафних санкцій у сторону зменшення та прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 08.07.2011р. № 0001851530/0. Зазначеним податковим повідомленням-рішенням комунальне підприємство «Васильківтепломережа»зобовязано сплатити штраф у сумі 154255,21 грн. за несплату самостійно визначеного грошового зобовязання протягом граничного терміну.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини врегульовано Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-VI, Законом України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181-III, Законом України «Про Національний банк України»від 20.05.1999р. № 679-XIV, , Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. N 22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004р. за N 377/8976 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків передбачено п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Спеціальним Законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), є Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-III (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181-III (далі по тексту - Закон України № 2181-III) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України № 2181-III податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

За визначенням, наведеним у п. 1.2 ст. 1 Закону України № 2181-III податкове зобовязання це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України № 2181- III узгоджена сума податкового зобов'язання не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Як визначено п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно п.п. 4.1.4. п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

У відповідності із п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону України № 2181- III днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.

Згідно із п. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991р. № 1251-XII обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Суд звертає увару на те, що у разі підтвердження факту своєчасної сплати податку платником, податковий органи не в праві стверджувати про відсутність такої сплати та нараховувати фінансові санкції у звязку з несвоєчасним погашенням податкового зобовязання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у строки, встановлені п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», були подані до Васильківської обєднаної державної податкової інспекції у Київській області податкові декларації з податку на додану вартість, та проведено розрахунки за поданими деклараціями у строки встановлені п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону, зокрема:

-податкова декларація № 10902 за травень 2009 року була подана 17.06.2009р., фактична оплата узгодженого податкового зобовязання за декларацією у сумі 69594,00 грн. здійснена 24.06.2009р., що підтверджується платіжним дорученням № 85.

-податкова декларація № 13346 за червень 2009 року була подана 08.07.2009р., фактична оплата узгодженого податкового зобовязання за декларацією у сумі 28151,00 грн. здійснена 09.07.2009р., що підтверджується платіжним дорученням № 125.

-податкова декларація № 9000658610 за липень 2009 року була подана 05.08.2009р., фактична оплата узгодженого податкового зобовязання за декларацією у сумі 90145,00 грн. здійснена 17.08.2009р., що підтверджується платіжним дорученням № 222.

-податкова декларація № 9000995379 за серпень 2009 року була подана 11.09.2009р., фактична оплата узгодженого податкового зобовязання за декларацією у сумі 94979,00 грн. здійснена 14.09.2009р., що підтверджується платіжним дорученням № 317.

-податкова декларація № 22213 за вересень 2009 року була подана 15.10.2009р., фактична оплата узгодженого податкового зобовязання за декларацією у сумі 55558,00 грн. здійснена 19.10.2009р., що підтверджується платіжним дорученням № 469.

-податкова декларація № 9001895104 за жовтень 2009 року була подана 18.11.2009р., фактична оплата узгодженого податкового зобовязання за декларацією у сумі 12721,00 грн. здійснена 20.11.2009р., що підтверджується платіжним дорученням № 575.

-податкова декларація № 9002183012 за листопад 2009 року була подана 16.12.2009р., фактична оплата узгодженого податкового зобовязання за декларацією у сумі 22864,00 грн. здійснена 17.12.2009р., що підтверджується платіжним дорученням № 727.

-податкова декларація № 9002636551 за грудень 2009 року була подана 19.01.2010р., фактична оплата узгодженого податкового зобовязання за декларацією у сумі 36103,00 грн. здійснена 20.01.2010р., що підтверджується платіжним дорученням № 48.

-податкова декларація № 9000196568 за січень 2010 року була подана 15.02.2010р., фактична оплата узгодженого податкового зобовязання за декларацією у сумі 64223,00 грн. здійснена 16.02.2010р., що підтверджується платіжним дорученням № 202.

-податкова декларація № 9000484417 за лютий 2010 року була подана 05.03.2010р., фактична оплата узгодженого податкового зобовязання за декларацією у сумі 165738,00 грн. здійснена з 10.03.2010р. по 22.03.2010р., що підтверджується платіжними дорученнями № 334, № 357, № 370, № 382, № 388.

-податкова декларація № 9001003626 за березень 2010 року була подана 15.04.2010р., фактична оплата узгодженого податкового зобовязання за декларацією у сумі 131200,00 грн. здійснена 16.04.2010р., що підтверджується платіжним дорученням № 493.

На основі наданих позивачем документів судом встановлено, що комунальним підприємством «Васильківтепломережа»своєчасно та в повному обсязі було здійснено перерахування сум податкового зобовязання, нарахованих згідно декларацій: № 10902 від 18.06.2009р., № 13346 від 08.07.2009р., № 9000658610 від 05.08.2009р., № 9000995379 від 11.09.2009р., № 22213 від 15.10.2009р., № 9001895104 від 18.11.2009р., № 9002183012 від 16.12.2009р., № 9002636551 від 19.01.2010р., № 9000196568 від 15.02.2010р., № 9000484417 від 05.03.2010р., № 9001003626 від 15.04.2010р.. Своєчасність сплати податкових зобовязань нарахованих згідно із зазначеними деклараціями підтверджується платіжними дорученнями, а факт перерахування коштів позивачем за вказаними платіжними дорученнями у встановлені законодавством строки визнається відповідачем.

Судом встановлено, що в зазначених вище платіжних дорученнях, а саме, в реквізитах щодо призначення платежу, позивачем було надано повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснювалось перерахування коштів. Встановлені обставини вказують на те, що у позивача не виникало податкового боргу зі сплати сум податку на додану вартість нарахованих згідно вказаних податкових декларацій.

Відповідно до пояснень представника відповідача, наданими у судовому засіданні, кошти, сплачені позивачем, були перераховані Васильківською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області, на підставі п. 7.7 ст. 7 Закону України № 2181-III, в рахунок погашення податкового боргу у порядку календарної черговості його виникнення без повідомлення та згоди позивача.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону України № 2181-III визначений принцип рівності бюджетних інтересів та встановлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Як встановлено п.п. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України № 2181-III, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з п. 6 ст. 7 Закону України «Про Національний банк України»від 20.05.1999р. № 679-XIV Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004р. за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням п.п. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону України № 2181-III, слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до п.п 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 зазначеного Закону контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів, які віднесені до їх компетенції. Активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобовязань забезпечення боргу.

Таким чином, вищевказані вимоги Закону України № 2181-III не містять будь-яких даних стосовно заборони платнику податку сплачувати поточні податкові зобовязання за наявності податкового боргу, при цьому Закон не дає можливості змінювати призначення платежу та без згоди платника розпоряджатися його коштами. Крім того, з аналізу норм Закону, які встановлюють відповідальність за порушення податкового законодавства, вбачається, що перелік таких порушень є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Серед зазначених порушень немає недотримання порядку погашення податкового боргу та податкових зобовязань, встановленого пунктом 7.7 статті 7 Закону.

Отже, чинним законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків уживаються передбачені законом заходи примусового стягнення податкового боргу, а також застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобовязань.

Таким чином, позивач, самостійно визначивши та перерахувавши суми податку на додану вартість, виконав своє зобов'язання зі сплати цього податку за визначеними ним періодами, що виключає застосування до нього штрафних санкцій, передбачених п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181-ІІІ.

У разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого п. 7.7 ст. 7 Закону України № 2181-III, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків. Отже, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані у призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів, є протиправним.

Розглядаючи позовні вимоги щодо визнання протиправними дій Васильківської обєднаної державної податкової інспекції щодо нарахування пені по сплаченим у встановлені законодавством терміни деклараціям та про зобовязання відповідача вчинити певні дії щодо коригування облікової картки платника податку в сторону зменшення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду справ.

Задоволенню в адміністративному процесі підлягають лише ті вимоги, які поновлюють порушене право особи в публічно-правових відносинах.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 57.4 ст. 57 Податкового кодексу України пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

Враховуючи, що судом визнано відсутність податкового боргу по вищезазначеним деклараціям та, що штрафні санкції нараховані на суму такого грошового зобовязання підлягають скасуванню податковим органом в силу закону, суд не вбачає необхідності у задоволенні заявлених позовних вимог щодо визнання протиправними дій Васильківської обєднаної державної податкової інспекції щодо нарахування пені по сплаченим у встановлені законодавством терміни деклараціям та зобовязання відповідача вчинити певні дії щодо коригування облікової картки платника податку в сторону зменшення.

Суд також звертає увагу на те, що позивачем не надано жодного рішення податкового органу чи іншого документа, який підтверджує зобовязання позивача сплатити пеню у сумі 92692,89 грн..

При прийнятті рішення суд керується тим, що визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення є достатнім та належним способом захисту порушених прав позивачів в сфері публічно-правових відносин з відповідачем. Тому в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій Васильківської обєднаної державної податкової інспекції щодо нарахування пені по сплаченим у встановлені законодавством терміни деклараціям та щодо зобовязання відповідача вчинити певні дії щодо коригування облікової картки платника податку в сторону зменшення на суму 92692,89 грн. по даній справі - слід відмовити.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У ході судового засідання відповідачем не було надано суду доказів, які б спростовували вимоги позивача та підтверджували факт того, що позивачем не було вчасно виконано обовязку щодо сплати податку на додану вартість.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, та враховуючи, що податковим органом не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи суд прийшов до висновку, що адміністративний позов комунального підприємства «Васильківтепломережа»підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 9, 69-72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Васильківської обєднаної державної податкової інспекції від 08.07.2011р. № 0001851530/0.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністартивного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Леонтович А.М.

Постанова у повному обсязі виготовлена 25 жовтня 2011 року.