Постанова № 19379111, 02.11.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2011 року 10:47                               Справа № 2а-0870/5313/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді          Калашник Ю.В.,

при секретарі судового засідання Корольові О.О.

за участю представників:

позивача – ОСОБА_1 (довіреність від 02.11.2011 №15);

відповідача – ОСОБА_2 (довіреність від 01.06.2011 №3000/10/10-012)

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія Промисловий ал’янс»

до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м.Запоріжжя

про визнання противоправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

У липні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія Промисловий ал’янс» (далі – ТОВ «НВК Промисловий ал’янс», позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м.Запоріжжя (далі – ДПІ у Хортицькому районі, відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.10.2010 №0000472310/0 та від 14.10.2010 №0000462310/0.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Вказує, що висновок податкового органу про фіктивні правочини є необґрунтованим та спростовується належно оформленими первинними документами.

Представник відповідача проти позову заперечив та зазначив, що позивачем завищені валові витрати та податковий кредит внаслідок здійснення господарських операцій, які мають ознаки фіктивності. Просить відмовити у задоволенні позову.

На підставі ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), судом у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення сторін, судом установлені наступні обставини.

Посадовими особами ДПІ у Хортицькому районі у період з 06.07.2010 по 24.08.2010 проведена планова виїзна перевірка ТОВ «НВК Промисловий ал’янс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 18.01.2008 по 30.06.2010, за результатами якої складений акт від 01.10.2010 №836/2310/35672771.

Проведеною перевіркою встановлені та у Акті зафіксовані порушення, зокрема:

-п.1.32 ст.1, п.5.1 ст.5, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі – Закон №334/94) підприємством занижено податок на прибуток на суму 7614,35грн., у тому числі за півріччя 2008 року у сумі 6 552,33 грн., 3 квартали 2008 року у сумі 6 552,33 грн., за 2008 рік у сумі 7614,35 грн.;

- п.1.3 ст.1, п.2.1 с..2, п.1.7 ст.1, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7, пп. «а» п. 10.1 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі – Закон №168/97), підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 42520,00 грн.:

-          червень 2008 року у сумі 6 156,00 грн.;

-          липень 2009 року у сумі 8 979,99 грн.;

-          лютий 2010 року у сумі 1 679,00 грн.;

-          березень 2010 року у сумі 14 076,00 грн.;

-          квітень 2010 року у сумі 12 444,52 грн.;

завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (гр.21 Декларації) на 815,00 грн. за лютий 2010 року.

завищення залишку від'ємного значення попередньго звітного періоду що включається до складу податкового періоду поточного звітного періоду (р.23.Декларації) на 815,00 грн. за березень 2010 року.

Указані висновки зроблені податковим органом по взаємовідносинам позивача із контрагентами: МПП «Парма-Плюс», ТОВ «Техносфера-Лайн», ТОВ «Промбуденергомонтаж К», ТОВ «Курсор-Ком».

За результатами проведеної перевірки та на підставі виявлених порушень відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 14.10.2010 №0000472310/0 (визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 65003,27грн., у тому числі 43335,51грн. за основним платежем та 21667,76грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) та від 14.10.2010 №0000462310/0 (визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 11421,53грн., у тому числі 7614,35грн. за основним платежем та 3807,18грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Не погодившись із указаними рішеннями позивач здійснив їх адміністративне оскарження. Рішенням ДПІ у Хортицькому районі про результати розгляду первинної скарги від 17.12.2010 №8373/10/23-012 скарга позивача залишена без задоволення, а оскаржувані рішення – без змін.

Рішенням ДПА у Запорізькій області про результати розгляду повторної скарги від 04.04.2011 №1492/10/25-020 зазначено, що ДПІ у Хортицькому районі в частині підтвердження господарських відносин з ТОВ «Курсор-Ком» не зібрано достатньо доказової бази для невизнання за ТОВ «НВК Промисловий ал’янс» права на отримання податкового кредиту, не досліджено реальний характер операцій, а тому висновки ДПІ у Хортицькому районі щодо порушень податкового законодавства при взаємодії ТОВ «НВК Промисловий ал’янс» та ТОВ «Курсор-Ком» є передчасними. Скарга позивача частково задоволена, а саме:

скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Хортицькому районі від 14.10.2010 №0000462310/0 в частині донарахованого податкового зобов’язання по податку на прибуток в сумі 1062,00грн. і 532,00 грн. застосованих штрафних санкцій;

скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Хортицькому районі від 14.10.2010 №0000472310/0 в частині донарахованого податкового зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 28200,00 грн. і 14100,00 грн. застосованих штрафних санкцій, в іншій частині скарга позивача залишена без задоволення.

За результатами оскарження рішень до ДПА України, рішенням про результати розгляду повторної скарги від 16.06.2011 №11059/6/25-0515 ДПА України оскаржувані податкові-повідомлення-рішення залишені без змін, з урахуванням рішення ДПА у Запорізькій області від 04.04.2011 №1492/10/25-020.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними позивач звернувся до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та представниками сторін підтверджено, що оскаржувані рішення винесені податковим органом по взаємовідносинам позивача із ТОВ «Промбуденергомонтаж К», ТОВ «Техносфера-Лайн», МПП «Парма-Плюс».

Із матеріалів справи вбачається, що юридичну особу безпосереднього контрагента позивача МПП «Парма-Плюс» було припинено рішенням господарського суду Луганської області від 21.02.2006 №9/61пн, а постановою господарського суду Луганської області від 19.05.2006 №10/242пн визнано недійсними установчі документи МПП «Парма-Плюс» з моменту реєстрації – з 18.12.2003. Крім того, свідоцтво платника ПДВ МПП «Парма-Плюс» анульоване 25.12.2003. Із матеріалів справи вбачається та представником позивача не заперечується, що відносини між ним та МПП «Парма-Плюс» мали місце у 2008 році – тобто, вже після припинення юридичної особи МПП «Парма-Плюс» та визнання недійсними його установчих документів.

У 2008 році у позивача були господарські відносини із ТОВ «Техносфера-Лайн», при цьому, у вироку Запорізького районного суду Запорізької області від 04.08.2009 №1-331 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, встановлено, що у період часу з 01.08.2007 по 01.01.2009 у податкові декларації з ПДВ ТОВ «Техносфера-Лайн» вносилися неправдиві відомості з метою ухилення від сплати податків. ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

Протягом 2008-2009 років між ТОВ «НВК Промисловий ал’янс» та ТОВ «Промбуденергомонтаж К» мали місце господарські відносини, за результатом яких відповідачем сформований податковий кредит. При цьому, під час відібрання у директора ТОВ «Промбуденергомонтаж К» ОСОБА_4 пояснень, останній вказав, що жодних господарських відносин між ТОВ «Промбуденергомонтаж К» та ТОВ «НВК Промисловий ал’янс» не було, ніякі податкові накладні та інші первинні документи не виписувались та не оформлювались, товари не поставлялись. Також ОСОБА_4 пояснив, що довіреності на право підпису від його імені на фінансових документах він нікому не давав.

Представник відповідача пояснив, що зазначені вище судові рішення не оскаржувались та набрали законної сили, що представником позивача не заперечується. Згідно із ч.3 ст.72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону №334/94 господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Приписами п.5.1 ст.5 Закону №334/94 встановлено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пп. 5.3 - 5.7 цієї статті (пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону).

Згідно із приписами пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Проте, як свідчать вимоги пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334/94, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Висновок про заниження податку на прибуток податковим органом зроблений на підставі аналізу господарських відносин між МПП «Парма-Плюс» та ТОВ «НВК Промисловий ал’янс», які мали місце у 2008 році. Аналізуючи вищевикладені норми законодавства, суд дійшов висновку, що валові витрати позивача не підтвердженні належними первинними документами, як це встановлено пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334/94, оскільки юридичну особу МПП «Парма-Плюс» припинено у 2006 році.

Згідно п.1.7 ст.1 Закону №168/97-ВР, податковий кредит – сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими податковими накладними та іншими документами, передбаченими вищезазначеним підпунктом, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену відповідними документами.

Згідно пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками певні реквізити, у т. ч. ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні.

Відповідно до пп.7.2.3 п.7.2. ст.7 Закону №168/97-ВР податкова накладна є звітним і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

У відповідності пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до норм чинного законодавства податкова накладна повинна відповідати наступним вимогам. Так, реквізити, які має містити податкова накладна, встановлені пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР, а саме: платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Крім того, вимоги до первинних документів викладені у ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, а саме: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також вимоги до оформлення первинних документів встановлені п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, а саме: для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні мати обов’язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документу, код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Порушення приписів №168/97-ВР встановлено відповідачем внаслідок відносин позивача із ТОВ «Техносфера-Лайн» та ТОВ «Промбуденергомонтаж К». При цьому, податкові накладні, видані цими підприємствами не можуть бути підставою для формування податкового кредиту, оскільки у податкові декларації з ПДВ ТОВ «Техносфера-Лайн» вносилися неправдиві відомості з метою ухилення від сплати податків, що підтверджено у вироку Запорізького районного суду Запорізької області від 04.08.2009 №1-331, а директор ТОВ «Промбуденергомонтаж К» ОСОБА_4 пояснив, що ніякі податкові накладні та інші первинні документи для ТОВ «НВК Промисловий ал’янс» не виписувались та не оформлювались, товари не поставлялись та заперечив наявність господарських відносин із позивачем.

Ураховую вище викладене, суд вважає, що податкові накладні, які виписані позивачу його контрагентами, не відповідають вимогам чинного законодавства та не можуть бути підставою для віднесення сум за ними до податкового кредиту.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до приписів ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ураховуючи вище викладене, суд вважає, що відповідачем доведена правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв’язку із чим позовні вимоги є не доведеними, не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі оформлена і підписана 14.11.2011.

Суддя                               (підпис)                                                   Ю.В.Калашник