Постанова № 19377608, 28.07.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2011 року <год:хв >Справа № 2а/0370/1905/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Александрової М.А.,

при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,

за участю представника позивача Овсієнка С.Ф.,

представника відповідача Степанюк М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Горохівський цукровий завод» до державної податкової інспекції у Горохівському районі Волинської області про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

13 липня 2011 року відкрите акціонерне товариство «Горохівський цукровий завод» (ВАТ «Горохівський цукровий завод») звернулося з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Горохівському районі (ДПІ у Горохівському районі) про визнання дій протиправними щодо направлення позивачу листа № 2155/24-009 від 16 червня 2011 року з вимогою виділення майна для реалізації та погашення боргу.

Позовні вимоги обґрунтовано наступними обставинами.

На підставі акту виїзної планової перевірки від 18 січня 2010 року № 002/23-00372641 ДПІ у Горохівському районі 27 січня 2010 року прийняті податкові повідомлення - рішення № 0000052302/0 про донарахування позивачу податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 44597 550 грн. 00 коп. та № 0000042302/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість (ПДВ) в розмірі 4836640 грн. 50 коп. Вказані податкові повідомлення - рішення позивачем оскаржувались в адміністративному порядку до ДПІ у Горохівському районі, згідно із рішеннями якої термін розгляду скарги позивача продовжувався до 29 березня 2010 року та 13 квітня 2010 року. Відповіді на скаргу позивач не отримував, а тому у відповідності до чинного на момент виникнення правовідносин законодавства ВАТ «Горохівський цукровий завод» вважав, що скаргу задоволено, а податкові повідомлення - рішення ДПІ у Горохівському районі скасовані. Однак, 21 жовтня 2010 року позивачу наручно вручено податкові повідомлення-рішення № 0000052302/1 та № 0000042302/1 від 12 квітня 2011 року, винесені відповідачем за результатами розгляду скарги позивача, що на думку позивача є неправомірним, оскільки податкові повідомлення рішення з позначкою «0» скасовані.

Крім того, 06 липня 2011 року ВАТ «Горохівський цукровий завод» отримано листа від відповідача від 16 червня 2011року № 2155/24-009 з вимогою виділення майна для реалізації та погашення заборгованості за податковими повідомленнями-рішеннями № 0000052302/1 та № 0000042302/1 від 12 квітня 2010 року.

Такі дії податкового органу вважає неправомірними, оскільки податкові повідомлення-рішення ДПІ у Горохівському районі, на підставі яких податковим органом проводиться стягнення заборгованості, є скасованими (відкликаними).

В письмових запереченнях проти позову від 22 липня 2011 року (а.с. 31) ДПІ у Горохівському районі просила повністю відмовити в задоволенні адміністративного позову з посиланням на правомірність вказаного листа з вимогою про виділення майна для реалізації та погашення податкового боргу з наступних підстав.

13 лютого 2010 року на адресу ДПІ у Горохівському районі дійсно надходила від позивача скарга на податкові повідомлення-рішення № 0000052302/0 та № 0000042302/0 від 27 січня 2010 року. Розгляд вказаної скарги двічі продовжувався, про що листами від 04 березня 2010 року та від 29 березня 2010 року повідомлялось заявника. 12 квітня 2010 року ДПІ у Горохівському районі прийнято рішення за результатами розгляду скарги № 1615, яке надіслано на адресу підприємства.

19 листопада 2010 року ВАТ «Горохівський цукровий завод» звернулося до Волинського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ДПІ у Горохівському районі про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000052302/1 та № 0000042302/1 від 12 квітня 2010 року. Однак, вказана позовна заява відкликана позивачем, а тому відповідач вважає, що податкові повідомлення-рішення прийняті законно, на даний час не оскаржені та є чинними. Враховуючи викладене, з метою погашення податкової заборгованості позивачу правомірно направлено лист № 2155/24-009 від 16 червня 2011 року з вимогою погасити наявну суму заборгованості або відповідно до статті 89 Податкового кодексу України виділити майно для реалізації з метою її погашення.

В судовому засіданні представник позивача Овсієнко С.Ф. позов підтримує з підстав, викладених у позовній заяві, просить визнати дії ДПІ у Горохівському районі протиправними.

Представник відповідача Степанюк М.Я. позов не визнає з підстав, наведених у письмових запереченнях проти адміністративного позову, просить відмовити у його задоволенні повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Судом встановлено, що 18 січня 2010 року ДПІ у Горохівському районі проведено планову виїзну перевірку ВАТ «Горохівський цукровий завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 31 березня 2009 року, за результатами якої складений акт № 002/23-00372641 (а.с. 44-69).

27 січня 2010 року на підставі акту перевірки ДПІ у Горохівському районі прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000042302/0 про визначення позивачу податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 4836640 грн. 50 коп., в тому числі: 3224433 грн. за основним платежем та 1612216 грн. 50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями та № 0000052302/0 про донарахування позивачу податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 44597 550 грн. 00 коп., в тому числі: 22298775 грн. за основним платежем та 22298775 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 11 зворот та 12).

25 січня 2010 року позивачем подано заперечення на акт перевірки за № 14 (а.с.9), за результатами розгляду якого ДПІ у Горохівському районі прийнято висновок № 005/23-00372641 про визнання заперечень позивача необґрунтованими та відхилення їх (а.с. 10-11).

Відповідно до частин 1-3 підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

З урахуванням положень пункту 16.2 статті 16 цього Закону керівник відповідного контролюючого органу (або його заступник) може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені в абзаці першому цього підпункту, але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.

Так, рішеннями від 04 березня 2010 року № 1170 та від 29 березня 2010 року № 1497 розгляд скарги позивача продовжувався до 29 березня та 13 квітня 2010 року (а.с. 18-19). Рішення від 04 березня 2010 року № 1170 вручене позивачеві наручно лише 09 березня 2010 року (а.с. 33).

Як вбачається із рішення про результати розгляду скарги № 1615 від 12 квітня 2010 року, ДПІ у Горохівському районі при розгляді скарги ВАТ «Горохівський цукровий завод», керуючись статтею 12 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», підпунктом 1 пункту 9 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11 грудня 1996 року № 29, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 грудня 1996 року за № 723/1748 (із змінами та доповненнями), перевірено законність і обґрунтованість податкових повідомлень-рішень № 0000042302/0 та № 0000052302/0 від 27 січня 2010 року та залишено їх без змін, а скаргу без задоволення. Крім того, позивачу розяснено право оскарження податкових повідомлень-рішень в адміністративному та судовому порядку згідно із чинним законодавством. Вказану відповідь на скаргу направлено позивачу поштою 12 квітня 2010 року, що стверджується реєстром відправлених листів ДПІ у Горохівському районі (без повідомлення про вручення або надання йому під розписку) (а.с.32).

За результатами розгляду скарги відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000042302/1 та № 0000052302/1, які, як вбачається з позовної заяви та пояснень представника позивача, отримані представником ВАТ «Горохівський цукровий завод» наручно 21 жовтня 2010 року.

Судом встановлено, що 09 листопада 2010 року ВАТ «Горохівський цукровий завод» звернулося до Волинського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Горохівському районі про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000042302/1 та № 0000052302/1 від 12 квітня 2011 року, однак в ході судового розгляду товариством було подано заяву про відкликання адміністративного позову та залишення позовної заяви без розгляду. Ухвалою суду від 10 січня 2010 року адміністративний позов залишено без розгляду відповідно до пункту 5 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).

Відповідно до абзацу 3 підпункту 5.3.1 пункту 5.3, абзацу 6 підпункту 5.2.7 пункту 5.2. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а» - «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Станом на час розгляду справи податкові повідомлення-рішення № 0000042302/1 та № 0000052302/1 від 12 квітня 2010 року є чинними, в адміністративному та судовому порядку не скасовані.

Згідно із підпунктом 7.1.1 пункту 7.1 статті 7 зазначеного вище Закону джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Пунктом 88.1 статті 88, пунктами 89.1, 89.3 статті 89 Податкового кодексу України (ПК України) передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обовязків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг передається у податкову заставу, право на яку виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобовязання, самостійно визначеної контролюючим органом з дня виникнення податкового боргу, майно на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису, до акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Відповідно до пункту 2 Листа Державної податкової адміністрації України від 05 січня 2011 року № 202/7/24-0617 «Щодо заходів з погашення податкового боргу» право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків , передбачених пунктом 89.5 статті 89 ПК України, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. Враховуючи зазначену норму ПК України, з 01 січня 2011 року необхідно здійснювати опис майна, на яке розповсюджується право податкової застави, на суму, що відповідає сумі податкового боргу платника податків. Пунктом 2.1 Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року № 1043, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за № 1438/18733, передбачено, що опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу. Таке рішення приймається керівником органу державної податкової служби і надається платнику податків, що має податковий борг.

16 червня 2011 року ДПІ у Горохівському районі Волинської області на адресу боржника направлено лист № 2155/24-009 про зобовязання самостійного погашення податкового боргу або виділення майна для реалізації з метою погашення податкового боргу (а.с.7).

Судом з пояснень представників сторін встановлено, що рішення про опис майна у податкову заставу керівником органу державної податкової служби не приймалося і не надавалося платнику податків; податкова вимога платнику податків не надсилалася (не вручалася).

Проте, суд вважає, що діями ДПІ у Горохівському районі, що полягають у направленні позивачеві листа з вимогою погашення податкового боргу чи виділення майна для реалізації № 2155/24-009 від 16 червня 2011 року, не порушені права та інтереси позивача; даний лист не є рішенням субєкта владних повноважень, що може бути оскарженим в порядку, передбаченому КАС України; зазначений лист не породжує для позивача будь-яких прав і обовязків. Тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправними вказаних дій відповідача.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статей 4, 5, 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», статтей 87, 88, 89 Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відкритого акціонерного товариства «Горохівський цукровий завод» до державної податкової інспекції у Горохівському районі Волинської області про визнання дій протиправними відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 02 серпня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.А.Александрова