Ухвала суду № 19366351, 26.10.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

а

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2010 р.Справа № 2-а-42967/09/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засіданняГеріх Н.А.

за участю представника позивача Івтушок Сергія Валентиновича та представника відповідача Караульної Юлії Леонідівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2010р. по справі№2-а-42967/09/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агро-Трейд"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

03 листопада 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Арго Трейд”звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом доДержавної податкової інспекції в Київському районі м. Харкова, в якому просив:

- переглянути та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003052302/1 від 19.10.2009 року.

29.03.2010 року постановою Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Арго Трейд" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено у повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова № 0003052302/0 від 01 вересня 2009 року.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова № 0003052302/1 від 19 жовтня 2009 року.

Не погодившись з рішенням суду, Державною податковою інспекцією в Київському районі м. Харкова подано апеляційну скаргу, в якій вона просить скасувати постанову суду першої інстанції прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, а саме: положення Закону України “Про податок на додану вартість”.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що підставі направлення від 24.06.2009 року № 749, виданого ДПІ у Київському районі м. Харкова, головним державним податковим ревізор-інспектором І рангу відділу проведення податкового аудиту платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Плужник Оленою Андріївною, старшим державним податковим ревізор-інспектором II рангу відділу проведення податкового аудиту платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Станіславською Юлією Вікторівною, головним державним податковим ревізор-інспектором І рангу відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб Пальчун Елеонорою Альбертівною, завідувачем сектором організації роботи з безхазяйним майном відділу погашення прострочених податкових зобов'язань, інспектором податкової служби І рангу Андрусенком Антоном Олександровичем, головним державним податковим ревізор-інспектором відділу податкового аудиту окремих платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПА у Харківській області Білобровою Ганною Євгенівною, була проведена планова виїзна перевірка TOB “ТД “Арго-Трейд”, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.03.2009р.

За результатами перевірки було складено акт №4981/23-506/31440281 від 19.08.2009р., отриманий TOB “ТД “Арго Трейд”19.08.2009р.

01.09.2009 р., на підставі акту перевірки № 4981/23-506/31440281 від 19.08.2009р., ДПІ у Київському районі м. Харкова винесено податкове повідомлення-рішення № 0003052302/0, яким ТОВ „ТД „Арго Трейд" визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за податком на додану вартість в розмірі 13 077908 гри., з яких за основним платежем - 8 718 605 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 4 359 303 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, у відповідності до п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, правомірно включив до складу податкового кредиту суму ПДВ 8 718 605 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Виходячи з положень п.5.7 “Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість”затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. N 166 (у редакції наказу від 15.06.2005 р. N 213), узгоджений рішенням Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 14.06.2005 р. N 06-10/10-698, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 р. за N 702/109825.3. До розділу II "Податковий кредит" (рядки 10-15 декларації) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження) з податком на додану вартість або без податку на додану вартість товарів (послуг), основних фондів на митній території України, імпортованих товарів, отриманих на митній території України від нерезидента послуг з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності платника податку, а також тих, які не призначаються для їх використання у господарській діяльності, або придбані з метою їх використання для поставки послуг за межами митної території України, місце поставки яких визначається відповідно до пункту 6.5 ст. 6 Закону, окремо за цілями використання (здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню, звільнені від оподаткування, не є об'єктом оподаткування)". У відповідності до п.1.5 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість”звітний (податковий) період - період, за який платник податку зобовязаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету. Згідно з п.1.6 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” податкове зобовязання загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді , що визначена згідно з цим Законом.

Відповідно з п.1.7 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість”податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідач у запереченні на адміністративний позов та в апеляційній скарзі посилається на той факт, що відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняються більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги) та складається із суми податків нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду .

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного періоду.

Згідно п.п. 7.4.5 Закону України “Про податок на додану вартість”не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

У відповідності до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна видається платником податку - постачальником на вимогу її отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту. При цьому покупцю (отримувачу) надається оригінал податкової накладної, а копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). У разі відмови з боку постачальника товарів (посуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Виходячи з наявних в матеріалах справи декларацій з податку на додану вартість, реєстрів отриманих податкових накладних, податкових накладних, TOB “ТБ “Арго Трейд ”включило до податкового кредиту у період березень 2008 року - березень 2009 року ПДВ в сумі 8718605,0 грн..

Основною умовою щодо включення платником сум ПДВ, сплачених (нарахованих) під час придбання товарно-матеріальних цінностей, згідно чинного законодавства є їх використання в оподатковуваних ПДВ операціях та господарській діяльності платника.

Колегія суддів зазначає, що в акті ДПІ не зазначено, що під час проведення перевірки встановлено документально підтвердженні факти щодо невикористання товарів (робіт, послуг), отриманих від постачальників в 2005 р.- 2009р. та ПДВ по яким внесено до податкового кредиту в період березень 2008року -березень 2009р., у власній господарській діяльності ТОВ “ТД “Арго Трейд”.

В акті ДПІ зазначено: „ТД “Арго Трейд", не отримавши від постачальників у відповідні дати виписки вищенаведених податкових накладних протягом січня 2005р. -лютого 2009 року, не звернулось до постачальників із вимогою про їх надання та не додало до податкових декларацій за січень 2005 року - березень 2009 року заяви зі скаргами на таких постачальників, копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Виходячи з наведеного в відповідачем зроблено висновок, що невиконання платником податків приписів пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, призвело до порушення TOB ТД “Арго Трейд" вимог п.п. 7.4.1, пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”в частині включення до складу податкового кредиту сум податку, не підтверджених документами, визначеними згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Акт перевірки не містить більше жодного обґрунтування порушення „ТБ “Арго Трейд" пп. 7.2.6 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з п.п.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Таким чином, згідно норм Закону України “Про податок на додану вартість”, період вимоги щодо надання податкової накладної і період, у якому виникло право на податковий кредит, можуть не збігатися.

Згідно п.п. 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). При цьому нормами діючих законодавчих та нормативних актів не визначено граничні терміни надання податкові накладної покупцю. В податковій накладній, форма якої затверджена наказом Державні податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. N 165 реквізит “дата отримання податкової накладної”відсутній.

Закон України “Про податок на додану вартість”:

-не пов'язує виникнення права платника податку на податковий кредит одночасно з датою виникнення податкового зобов'язання його контрагентів,

-не встановлює порядку визначення дати отримання податкової накладної,

-не забороняє включати до податкового кредиту ПДВ за податковими накладними отриманими із запізненням або не включеними до складу податкового кредиту минулих періодів з інших причин.,

-не містить положень щодо включення до складу податкового кредиту з ПДВ платником податку сум підтверджених відповідними податковими накладними виключених в періоді складання) таких накладних продавцем товарів (робіт, послуг),

-не містить положень щодо визначення недійсності податкових накладних у разі включення до ПДВ по ним до складу податкового кредиту у періоді іншому (наступному тощо) ніж період складання такої накладної.

Сукупний аналіз вищезазначених норм Закону про ПДВ свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що згідно чинного законодавства, податковий кредит звітного періоду може складатися не тільки із сум податку, віднесених до податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних та одержаних у звітному періоді, а і податкових накладних, одержаних із запізненням та виписаних у попередніх податкових періодах. У разі коли платник податку отримує належним чином оформлену податкову накладну із запізненням, то він відповідно до зазначених законодавчих норм, але з урахуванням граничного строку давності здійснює визначення сум податкового кредиту.

Строки давності та їх застосування встановлено ст. 15 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”. Норми цієї статті застосовуються до порядку визначення податкових зобов'язань, а також повернення надміру сплачених або відшкодованих податків і зборів (обов'язкових платежів). Враховуючи вищезазначене, а також те, що сума ПДВ, віднесена за податковою накладною до податкового кредиту, впливає безпосередньо на розмір податкових зобов'язань платника, строки позовної давності також поширюються і на податкову накладну.

Отже, сума ПДВ за податковою накладною, отриманою до закінчення строку позовної давності (не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації звітного періоду), не позбавляється права на включення вказаної в ній суми ПДВ до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому вона була отримана

Актом перевірки не зафіксовано віднесення TOB “ТД “Арго Трейд”до складу податкового кредиту сум за податковими накладними з порушенням строку давності, визначеним ст. 15 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”. Т

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що при проведенні перевірки ДПІ не встановлено порушень щодо порядку оформлення податкових накладних, отриманих від постачальників та включених TOB “ТБ “Арго Трейд”до податкового кредиту у період березень 2008р. - березень 2009р.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій

При цьому ні нормами Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”ні нормами Закону України “Про податок на додану вартість”не передбачено коригування податкового зобов'язання з ПДВ визначеного платником податків у попередніх податкових періодах в зв'язку зі змінами внесеними до напрямків роботи органів податкової служби по адмініструванню податку на додану вартість в наступних податкових періодах.

В акті ДПІ відсутнє документальне обґрунтування посиланням на реєстри отриманих податкових накладних, податкові накладні, декларації податку на додану вартість того факту, що TOB “ТБ “Арго Трейд”враховувало ПДВ загальній сумі 8718605,0 грн. по податковим накладним за 2005р.- 2009р., які включені до складу податкового кредиту в період березень 2008р. - березень 2009р., у попередні податкові періоди.

Також в акті ДПІ відсутні відомості щодо визнання недійсними у судовому порядку господарських операцій, здійснених TOB “ТБ “Арго Трейд”в 2005р. - 2009р. ПДВ по яких включено до податкового кредиту в березні 2008р. - березні 2009р., та документів бухгалтерського і податкового обліку по ним.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в матеріалах справи є довідка Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова № 23146/10/10-025 від 25.10.2010 року, в якій зазначено, що при проведенні планової виїзної перевірки ТОВ "ТД "Арго Трейд" ( код ЄДРПОУ 31440281) за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року не встановлено подвійного включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по податковим накладним, які були виписані у попередніх податкових періодах.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, колегія суддів, вважає, що відповідач діяв не на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2010р. по справі№2-а-42967/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Дюкарєва С.В.Судді

Зеленський В.В. Катунов В.В. Повний текст ухвали виготовлений 01.11.2010 р.