Ухвала суду № 19203620, 11.07.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2011 р.Справа № 2а-1670/1190/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Шевцова Н.В.

Суддів Мінаєвої О. М., Водолажської Н.С.

при секретарі судового засідання - Антоненко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від08.04.2011р. по справі№2а-1670/1190/11

за позовом Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості

до ОСОБА_1

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Кременчуцький міськрайонний центр зайнятості, звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 11087,57 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від08.04.2011р. зазначений позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості на р/р 37175165303202 в ГУДК України в Полтавській області, код 22548262, МФО 831019 допомогу по безробіттю в розмірі 11087 грн. 57 коп.

На зазначену постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду мотивує тим, що суд не в повному обсязі дослідив обставини справи, вважає, рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. При цьому, відповіда та зазначає, що судом першої інстанції проігноровано п.2 ст. 99 КАС України. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від08.04.2011р. та прийняти нову постанову суду, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 10.09.2007 року ОСОБА_1 звернувся до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості із письмовою заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. У поданій заяві зазначено, що відповідач не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається та пенсії не отримує, що засвідчено його власним підписом.

Наказом Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості від 10.09.2007 року № НТ070910 відповідачу надано статус безробітного з 10.09.2007 року та призначено допомогу по безробіттю.

Наказом Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості від 20.11.2007 року № НТ071120 відповідачу припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з працевлаштуванням безробітного.

Згідно довідки Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості сума виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_1 з жовтня 2007 року по грудень 2007 року складає 2656 грн. 05 коп., в тому числі згідно відомостей: № 162 від 17.10.2007 р. на суму 112 грн., № 165 від 25.10.2007 р. на суму 25 грн. 81 коп., № 169 від 25.10.2007 р. на суму 134 грн. 19 коп., № 173 від 27.11.2007 р. на суму 1664 грн. 12 коп., № 174 від 27.11.2007 р. на суму 707 грн. 73 коп., № 182 від 14.12.2007 р. на суму 12 грн. 50 коп.

З 20.11.2007 року по 31.01.2008 року відповідач працював у товаристві з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "ВЛІВ" на посаді заступника директора з технічних та виробничих питань по строковому договору, та звільнений згідно пункту 2 статті 36 Кодексу законів про працю України.

12.02.2008 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості із заявою про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. У поданій заяві зазначено, що відповідач не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається та пенсії не отримує, що засвідчено власним підписом ОСОБА_1

Наказом Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості від 12.02.2008 року № НТ080212 відповідачу надано статус безробітного з 12.02.2008 року та призначено допомогу по безробіттю.

Наказом Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості від 19.12.2008 року № НТ081219 відповідачу припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з закінченням строку виплати.

Згідно довідки Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості сума виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю за період з лютого 2008 року по грудень 2008 року складає 8431 грн. 52 коп., в тому числі згідно відомостей: № 16 від 26.02.2008 р. на суму 160 грн. 92 коп., № 24 від 25.03.2008 р. на суму 925 грн. 27 коп., № 29 від 15.04.2008 р. на суму 643 грн. 66 коп., № 32 від 23.04.2008 р. на суму 225 грн. 28 коп., № 39 від 14.05.2008 р. на суму 757 грн. 68 коп., № 42 від 26.05.2008 р. на суму 160 грн. 92 коп., № 46 від 04.06.2008 р. на суму 675 грн. 85 коп., № 57 від 04.07.2008 р. на суму 911 грн. 33 коп., № 69 від 06.08.2008 р. на суму 563 грн. 21 коп., № 79 від 04.09.2008 р. на суму 816 грн. 65 коп., № 86 від 06.10.2008 р. на суму 844 грн. 81 коп., № 89 від 06.11.2008 року на суму 788 грн. 49 коп., № 91 від 25.11.2008 р. на суму 788 грн. 49 коп., № 97 від 23.12.2008 р. на суму 168 грн. 96 коп.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що 03.09.2010 року позивачем було встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець. Зокрема, 30.09.2005 року державним реєстратором внесено до державного реєстру відомості про включення відомостей про фізичну особу-підприємця до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, номер запису 25850170000003106, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, копія якої наявна у матеріалах справи. Станом на момент розгляду справи судом першої інстанції фізична особа - підприємець ОСОБА_1 не припинений.

Таким чином, 10.09.2007 року та 12.02.2008 року при зверненні до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості із письмовою заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, ОСОБА_1не повідомив про те, що він зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, та своїм власним підписом ствердив, що не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності. Тому, відповідачем безпідставно отримано допомогу по безробіттю за період з жовтня 2007 року по грудень 2007 року в сумі 2656 грн. 05 коп. та за період з лютого 2008 року по грудень 2008 року в сумі 8431 грн. 52 коп.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Cтаттею 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи, як то наймані працівники; особи, які виконують роботи (надають послуги) згідно з цивільно-правовими договорами; військовослужбовці Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ, Служби безпеки України, органів внутрішніх справ, особи начальницького складу податкової міліції тощо, а у випадках, передбачених цим Законом, інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється страхування на випадок безробіття.

Право на забезпечення та соціальні послуги за даним Законом мають також незастраховані особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних, а також особи, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності за умови сплати страховику страхових внесків.

Видами забезпечення є: допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності; допомога по частковому безробіттю; матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного; допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, в тому числі: працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб; громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство"; обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях; які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах тощо.

Статтею 2 Закону України "Про зайнятість населення" встановлено, що безробітними, в свою чергу, визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Отже, особи які мають статус субєкта підприємницької діяльності, не залежно від того, чи отримують вони дохід чи ні, не можуть належати до осіб, що мають статус безробітного, адже підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

При цьому, відповідно до пункту 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований як фізична особа - підприємець виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 16.06.2004 року, номер запису 25850170000003106 (свідоцтво про державну реєстрацію серії НОМЕР_2, а.с. 35). 30.09.2005 року державним реєстратором внесено до державного реєстру номер запису про включення відомостей про фізичну особу-підприємця до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 25850170000003106, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 14). 10.09.2007 року та 12.02.2008 року при зверненні до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості із письмовою заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, ОСОБА_1 не повідомив про те, що він зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, та своїм власним підписом ствердив, що не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності. З огляду на викладене, відповідачем безпідставно отримано допомогу по безробіттю за період з жовтня 2007 року по грудень 2007 року в сумі 2656 грн. 05 коп. та за період з лютого 2008 року по грудень 2008 року в сумі 8431 грн. 52 коп.

Відповідно до пункту 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Рішення про повернення коштів оформлено наказом Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятості згідно п. 7 Порядку розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженогонаказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року № 60/62, направлено ОСОБА_1 повідомлення від 16.09.2010 року № 4890 про повернення коштів в сумі 11087 грн. 57 коп. Дане повідомлення вручено відповідачу 02.10.2010 року. Копія повідомлення та поштового повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення наявні у матеріалах справи. Відповідачем не оскаржувалося до суду рішення про повернення допомоги по безробіттю. Таким чином, дане рішення є чинним на момент розгляду справи судом.

Колегія суддів зазначає, що порушення позивачем підстав та порядку проведення перевірки, про які зазначає відповідач, не спростовують сам факт порушення та відповідно факт незаконного отримання ОСОБА_1 допомоги по безробіттю в загальній сумі 11087 грн. 57 коп.

Колегія суддів зазначає, що посилання відповідача про порушення судом першої інстанції п.2 ст. 99 КАС України, є безпідставними, оскільки відповідності ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Як свідчать матеріали справи позивач дізнався про те, що відповідач є фізичною особою-підприємцем, лише 03.09.2010 року, коли була проведена розслідування страхового випадку відносно ОСОБА_1, про що свідчить акт №6018 від 03.09.2010 року про розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Позовна заява була подана до суду першої інстанції 08.02.2011 року про що свідчить штам пошти на конверті. Тому позов був поданий своєчасно.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Полтавського окружного адміністративного суду від13.04.2011р. по справі№2а-1670/1190/11 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від08.04.2011р. по справі№2а-1670/1190/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяШевцова Н.В.

Судді Мінаєва О.М. Водолажська Н.С. Повний текст ухвали виготовлений 13.07.2011 р.