Постанова № 19366339, 22.11.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2011                                                                                           № 40/568-17/225

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Баранця О.М.

суддів:           Чорної Л.В.

          Калатай Н.Ф.

від позивача – Гриппа О.І.

від відповідача – не з‘явився.

від третьої особи – не з‘явився.

розглянувши апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями за

участю українського капіталу «Фірма «Вітал-Тер» (товариства з обмеженою

відповідальністю)

на рішення господарського суду м. Києва від 12.09.2011 року.

у справі № 40/568-17/225 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом Колективного підприємства профспілок «Ялтинське бюро

подорожей та екскурсій»

до Підприємства з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу

«Фірма «Вітал-Тер» (товариства з обмеженою відповідальністю)

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог

на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Дель Арте»

про розірвання договору купівлі-продажу

В С Т А Н О В И В :

Колективне підприємство профспілок Ялтинського бюро подорожей та екскурсій звернулося до суду з позовом про розірвання договору купівлі-продажу від 05.12.2003 року житлового будинку 24 літ. Е, загальною площею 54,1 кв. м., житловою площею 28,4 кв. м., який розташований за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, та додаткової угоди від 06.12.2003 року, укладених між сторонами по справі.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.09.2011 року у справі №40/568-17/225 позов задоволено повністю. Розірвано договір від 05.12.2003 року купівлі-продажу житлового будинку 24 літ. Е, загальною площею 54,1 кв. м., житловою площею 28,4 кв. м., який розташований за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, та додаткову угоду від 06.12.2003 року, укладений між колективним підприємством профспілок Ялтинського бюро подорожей та екскурсій та підприємством з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу - фірми «Вітал-Тер» (товариства з обмеженою відповідальністю).

Стягнуто з підприємства з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу - фірми «Вітал-Тер» (товариства з обмеженою відповідальністю) (01021, м. Київ, пров. Кутузова, 4, кв. 23, код 22911274) на користь колективного підприємства профспілок Ялтинського бюро подорожей та екскурсій (98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Єкатеринінська, буд. 3, код 13788024 ) 85 (вісімдесят п’ять) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Підприємство з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу «Фірма «Вітал-Тер» (товариства з обмеженою відповідальністю) подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 12.09.2011 року у справі №40/568-17/225 скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з‘ясовано усі обставини, що мають значення для справи, визнав встановленими обставини, що мають значення для справи при їх недоведеності, дійшов висновку, який не відповідає дійсним обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2011 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 40/568-17/225.

Від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з чим розгляд вправи було відкладено на 22.11.2011 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу (подання) не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Розпорядженням в.о. голови Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суду.

В судове засідання 22.11.2011 року представники відповідача та третьої особи не з’явилися. Від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, дане клопотання відхилено колегією суддів.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представників відповідача та третьої особи враховуючи, що останні належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи позивача, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як було встановлено під час судового розгляду в суді першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 05.12.2003 року між колективним підприємством профспілок Ялтинське бюро подорожей та екскурсій (продавцем) та підприємством з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу - фірмою «Вітал-ТЕР» (товариство з обмеженою відповідальністю) (покупцем) укладено договір купівлі-продажу житлового будинку літ. А загальною площею 54,1 кв. м., житловою площею 28,4 кв. м., розташованого за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Кірова, 24.

У пункті 2 договору передбачено, що ціна останнього складає 100000,00 грн., яку покупець перераховує на розрахунковий рахунок продавця.

Відповідно до п. 3 договору право власності на вказане майно виникає з моменту підписання даного договору.

У пункті 8 договору, сторони домовились, що продавець передає, а покупець приймає предмет договору та пов’язані з його експлуатацією документи в строк до 05.12.2003 р. на підставі акту приймання-передачі.

05.12.2003 р. позивач передав, а відповідач прийняв житловий будинок літ. Е загальною площею 54,1 кв. м., житловою площею 28,4 кв. м., розташований за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Кірова, 24.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.12.2003 року сторони вказаного договору уклали додаткову угоду до нього, якою визначили, що об’єктом купівлі-продажі є житловий будинок літ. Е, загальною площею 54,1 кв. м., житловою площею 28,4 кв. м., розташований за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Кірова, 24, а не літ. А, як було вказано раніше у договорі.

Відповідач умови договору не виконав, вказану суму в договорі не перерахував на користь позивача, проти чого представник сторони не заперечив.

Відповідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З матеріалів справи вбачається, щолистом від 06.07.2006 року № 73 позивач заявив покупцю вимогу про сплату вартості придбаного майна, однак, умови пункту 2 договору в частині перерахування суми 100000 грн. на рахунок позивача відповідач не виконав, у зв’язку з чим 17.08.2006 р. колективним підприємством профспілок «Ялтинське бюро подорожей та екскурсій» на адресу відповідача було направлено лист № 91 про розірвання договору купівлі-продажу від 05.12.2003 року у зв’язку з невиконанням та суттєвими порушеннями пункту 2 договору та несплатою суми 100000 грн.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до п. 1 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до п. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно з п. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оскільки відповідач не сплатив вартість майна протягом тривалого періоду часу, позивач втратив інтерес до результатів договору, оскільки не досягнуто мети останнього, позовні вимоги про розірвання договору купівлі-продажу від 05.12.2003 року є законними та обґрунтованими.

Згідно з частиною 3 пункту 1 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 року № 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними» за загальним правилом, невиконання чи неналежне виконання угоди не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом чи договором наслідків, а не визнання угоди недійсною.

Частина 4 статті 653 Цивільного кодексу України передбачає, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов’язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо договір змінений або розірваний у зв’язку з істотним порушенням договору (несплата за договором купівлі-продажу) однією зі сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, оскільки Відповідачем не надано належних доказів виконання ним умов пункту 2 договору від 05.12.2003 року, у зв’язку з чим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог щодо розірвання договору купівлі-продажу від 05.12.2003 р. житлового будинку 24 літ. Е, загальною площею 54,1 кв. м., житловою площею 28,4 кв. м., який розташований за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, та додаткової угоди від 06.12.2003 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом міста Києва правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з’ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Судом першої інстанції обґрунтовано не було прийнято до розгляду уточнені позовні вимоги позивача з огляду невідповідність приписам статті 22 ГПК України.

З наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва від 12.09.2011 року у справі № 40/568-17/225.

Доводи наведені відповідачем в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 12.09.2011 року у справі № 40/568-17/225 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

2. Матеріали справи № 40/568-17/225 повернути господарському суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі та третій особі.

Головуючий суддя                                                                      Баранець О.М.

Судді                                                                                          Чорна Л.В.

                                                                                          Калатай Н.Ф.

23.11.11 (відправлено)