Постанова № 19366311, 22.11.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2011 № 18/203

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Чорногуза М.Г

суддів: Сухового В.Г.

Агрикової О.В.

секретар судового засідання: Марвано А.Т.,

в судове засідання зявились:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність № 21/11 від 01.06.2011 року,

від відповідача-1: Шалашна В.О. (директор); ОСОБА_2., довіреність № 12 від 28.01.2011 року,

від відповідача-2: не зявився,

від відповідача-3: ОСОБА_3 довіреність № 231 від 28 жовтня 2011 року,

від третьої особи: не зявились,

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Таун»,

на ухвалу господарського суду міста Києва від 03 лютого 2011 року,

у справі № 18/203 (суддя Качан Н.І.),

за позовом спільного українсько-чеського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інекон-Сервіс», м. Київ,

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Таун», м. Київ,

2) 22 Управління начальника робіт, м. Київ,

3) державного підприємства Міністерства оборони України «Південьвійськбуд», м.Одеса,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору закрите акціонерне товариство «Пік», смт. Нові Беляри,

про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

Спільне українсько-чеське підприємство у формі ТОВ «Інекон-Сервіс» зверну- лось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ «Інвест-Таун», 22 управління начальника робіт та Державного підприємства Міністерства оборони України «Південьвійськбуд» про визнання недійсним договору від 30 червня 2006 року №07 про організацію спорудження частки житлового будинку, розташованого на земельній ділянці за адресою: вул. Куйбишева 28, у м. Одесі, укладеного між ТОВ «Інвест-Таун» та 22 УНР з моменту його укладення.(т.І а.с. 10-12).

Рішенням господарського суду міста Києва від 23 листопада 2007 року по справі №18/203 позов задоволено частково, визнано недійсним з моменту укладення договір від 30 червня 2006 року між ТОВ «Інвест Таун» та 22 УНР про організацію спорудження частки житлового будинку розташованого на земельній ділянці за адресою вул. Куйбишева 28 у м. Одеса. (т. ІІ а.с. 91-96).

22 вересня 2010 року до господарського суду міста Києва надійшла заява від ТОВ «Інвест Таун» про перегляд рішення від 23 листопада.2007 року за нововиявленими обставинами(т. ІІІ а.с.33-34)

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03 лютого 2011 року заяву позивача залишено без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 23 листопада 2007 року залишено без змін (т. ІІІ а.с. 147-149).

Не погоджуючись із вказаною ухвалою місцевого господарського суду, відповідач-1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 27 вересня 2010 року у справі № 18/203, відновити строк на перегляд рішення 23 листопада 2007 року, а справу повернути до господарського суду міста Києва для розгляду за нововиявленими обставинами (т. ІV а.с. 12-14).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25 травня 2011 року, ухвалу господарського суду міста Києва від 03 лютого 2011 року скасовано; заяву ТОВ «Інвест Таун» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задоволено; рішення господарського суду міста Києва від 23 листопада 2011 року скасовано; прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено (т.ІV а.с. 74-80).

Постановою Вищого господарського суду України від 03 жовтня 2001 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 25 травня 2011 року скасовано, а справу № 18/203 направлено на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду (т. ІV а.с. 147-149).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2011 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 08 листопада 2011 року.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 08 листопада 2011 року продовжено строк розгляду справи № 18/203 на 15 днів та відкладено розгляд справи на 22 листопада 2011 року.

Представники другого відповідача та третьої особи у судове засідання 22 листопада 2011 року не зявились, про причини неявки судову колегію не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи, що ухвалами про призначення справи до розгляду та про відкладення розгляду справи учасників процесу було попереджено, що в разі неявки в судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядалась за наявними матеріалами.

Колегія суддів виходить з того, що розгляд справи відкладався, представники сторін мали можливість надати необхідні докази та сформулювати свою позицію відносно спору, скаржнику була надана можливість подати суду додаткові докази, поданих матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги та вирішення спору по суті. Неявка відповідача-2 та третьої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявним у справі матеріалами.

У судовому засіданні 22 листопада 2011 року представники першого та третього відповідачів підтримали апеляційну скаргу ТОВ «Інвест-Таун» та просили її задовольнити, а ухвалу господарського суду міста Києва від 03 лютого 2011 року та рішення від 23 листопада 2007 року у справі № 18/203 скасувати і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Представник позивача проти вимог та доводів апеляційної скарги відповідача-1 заперечив, просив залишити ухвалу місцевого господарського суду від 03.02.2011 року та рішення від 23 листопада 2007 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 22 листопада 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

14 березня 2003 року, між Військовою частиною А-4338 (замовником), та Закритим акціонерним товариством „ПІК” (генеральним підрядником інвестором) та Спільним українсько-чеським підприємством „Інекон-Сервіс” (інвестором), укладено договір №02/1-03 про спільну діяльність по будівництву будинку по вул. Куйбишева, 28 у м. Одесі ( т. І а.с. 13-16).

30 червня 2006 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю „Інвест Таун” (Управитель) та 22 Управлінням начальника робіт - в/ч А 4338 (Забудовник) укладено договір № 07 про організацію спорудження частки житлового будинку, розташованого на земельній ділянці за адресою: вул. Куйбишева 28, у м. Одесі (т.ІІ а.с. 15-21)

23 березня 2007 року, Спільне українсько-чеське підприємство у формі това-риства з обмеженою відповідальністю „Інекон-Сервіс”, посилаючись на те, що зміст договору №07 від 30.06.2006 року, суперечить умовам договору від 14.03.2003 року №02/1-03 звернулося до господарського суду міста Києва з вимогою про визнання договору №07 від 30.06.2006 року недійсним з моменту укладення ( т. І а.с 10-12).

Рішенням господарського суду міста Києва від 23 листопада 2007 року по справі №18/203 позов задоволено частково, визнано недійсним з моменту укладення договір від 30 червня 2006 року між ТОВ «Інвест-Таун» та 22 управлінням начальника робіт про організацію спорудження частки житлового будинку розташованого на земельній ділянці за адресою вул. Куйбишева 28 у м. Одеса. (т. ІІ а.с. 91-96).

Визнаючи вищезазначений договір недійсним Господарський суд міста Києва у рішенні від 23 листопада 2007 року, у справі №18/203 послався на частину першу статті 215 та частину другу статті 203 ЦК України ( відсутність необхідного обсягу цивільної дієздатності).

Вищезазначене рішення обґрунтоване тим, що рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 12.12.2001 №845 дозвіл на проектування та будівництво 7 поверхового 2-х секційного житлового будинку по провулку Куйбишева, 28 у м. Одеса надано військовій частині А-4338.

На підставі цього рішення військова частина А-4338 у 2003 році отримала в оренду земельну ділянку по провулку Куйбишева, 28 у м. Одеса.

На підставі отриманих від Одеської міської ради повноважень між військовою частиною А-4338, ЗАО „ПІК” та СП „Інекон-Сервіс” 14.03.2003 року, укладено договір №02/1-03 про спільну діяльність по будівництву будинку по вул. Куйбишева, 28 у м. Одесі.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 26 травня 2008 року у справі №15/23-08-615, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.09.2008 року, та постановою Вищого господарського суду України від 15.01.2009 року договір про спільну діяльність №02/1-03 від 14.03.2003 року, визнано недійсним на момент його укладення, та таким що не відповідає вимогам чинного законодавства і суперечить інтересам держави, оскільки був направлений на безоплатне відчуження державного майна ( т. ІІІ а.с. 45-55).

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України «Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.»

Щодо питання стосовно заяви про відновлення строку на перегляд рішення від 23.11.2007 року за ново виявленими обставинами колегія суддів Київського апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 113 ГПК України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.09.2008 року, залишено без змін рішення господарського суду Одеської області від 26 травня 2008 року у справі №15/23-08-615, яким визнано договір про спільну діяльність №02/1-03 від 14.03.2003 року недійсним, як такий що не відповідає вимогам чинного законодавства та суперечить інтересам держави ( т. ІІІ а.с. 49-52).

Отже факт недійсності, з моменту укладення, договору про спільну діяльність №02/1-03 від 14.03.2003 року, встановлено 4 вересня 2008 року.

В матеріалах справи відсутні дані про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю „Інвест Таун” отримано копії судових рішень у справі №15/23-08-615 раніше ніж 19 серпня 2010 року.

Колегія суддів виходить з того, що представник ТОВ „Інвест Таун” 3 серпня 2010 року звернувся до господарського суду Одеської області про видачу йому копій судових рішень у справі №15/23-08-615 ( т. ІІІ а.с. 123).

Копії судових рішень у справі №15/23-08-615 отримані ТОВ „Інвест Таун” 19 серпня 2010 року, що підтверджується відмітками «Згідно з матеріалами справи радник голови Господарського суду Одеської області прізвище, підпис та дата 19.08.2010 р.» ( т. ІІІ а.с. 45-55).

Вказане підтверджується, листом господарського суду Одеської області № 010115/23-08-615/7152011 від 17.11.2011 року, в якому зазначено, що «03.08.2011 року ТОВ «Інвест-Таун» звернулося до господарського суду Одеської області із заявою про надання копії рішення господарського суду Одеської області від 26.05.2008 р., копії постанови Одеського апеляційного господарського суду від 04.09.2008 р. та копії постанови Вищого господарського суду України від 15.01.2009 року, у справі №15/23-08-615. Однак, представник ТОВ «Інвест-Таун» до господарського суду Одеської області не зявився та копій вищезазначених судових рішень не отримав.»

Отже Товариством з обмеженою відповідальністю „Інвест-Таун” фактично могли бути отримані копії судових рішень у справі №15/23-08-615, тільки 19 серпня 2010 року, на що правильно послався місцевий господарський суд в ухвалі від 03.02.2011 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Інвест-Таун” звернулось до господарського суду м. Києва із заявою про перегляд рішення господарського суду м. Києва від 23 листопада 2007 року у справі № 18/203 - за нововиявленими обставинами 06 вересня 2010 року, що підтверджується примірником заяви із штампом господарського суду м. Києва («06 вер 2010») та ухвалою господарського суду м. Києва у справі 18/203 від 17 вересня 2010 року про повернення заяви без розгляду. Дана ухвала отримана представником ТОВ „Інвест-Таун” 21.09.2010 р. (т. ІІІ а.с. 1-2).

22 вересня 2010 року ТОВ "Інвест-Таун" (повторно) звернулося до господарського суду міста Києва із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду містаКиєва від 23.11.2007р. та із заявою про відновлення строку на його перегляд ( т. ІІІ а.с. 33-35).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27 вересня 2010 року у справі 18/203 клопотання про відновлення строку на перегляд рішення відхилено, заява про перегляд за нововиявленими обставинами не прийнята до розгляду та повернута заявникові, у звязку із пропуском місячного строку з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення ( т. ІІІ а.с. 8-13).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2010 року, якою скасовано ухвалу господарського суду м. Києва від 27 вересня 2010 року та встановлено, що заявником не пропущено встановленого строку для звернення із заявою ( т. ІІІ а.с. 82-85).

Відповідно до ч. 1 ст. 53 ГПК України «За заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.»

Місцевий господарський суд, залишаючи без задоволення заяву, не знайшов підстав для задоволення клопотання про відновлення строку. Проте судом першої інстанції при прийнятті ухвали від 03 лютого 2011 року, не враховано Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2010 року, якою скасовано ухвалу господарського суду м. Києва від 27 вересня 2010 року та встановлено, що заявником не пропущено встановленого строку для звернення із заявою.

Крім того, господарський суд міста Києва не дав правової оцінки, тому факту, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Інвест-Таун” могло отримати копії судових рішень у справі №15/23-08-615, якими договір про спільну діяльність №02/1-03 від 14.03.2003 року визнано недійсним з моменту укладення, тільки 19 серпня 2010 року (т. ІІІ а.с. 45-55 ), а також листу СП «Інекон-Сервіс» № 148 від 07.10.2004 року, згідно якого останній просить про його заміну згідно договору уступки права вимоги на ТОВ «Інвест-Таун» ( т. ІV а.с. 69).

Частиною 3 пункту 3.3 Роз'яснення Вищого господарського суду України, від 21.05.2002 р. за № 04-5/563 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" визначено, що «У разі подання стороною заяви або внесення прокурором подання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з пропуском строку, встановленого частиною першою статті 113 ГПК, без клопотання про його відновлення, господарський суд має повернути заяву (подання) згідно з пунктом 1 частини п'ятої статті 113 ГПК. За клопотанням сторони (прокурора) цей строк може бути відновлено відповідно до вимог статті 53 ГПК за наявності поважних причин його пропуску.»

За таких умов колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що враховуючи викладене, наявні всі підстави для відновлення строку на подання заяви про перегляд рішення господарського суду м. Києва від 23 листопада 2007 року по справі №18/203 за нововоиявленими обставинами.

Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Відповідно до п. 3.7 роз'яснення Вищого господарського суду України від 21.05.2002 р. за N 04-5/563 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", господарський суд вправі переглянути рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення. При цьому згідно з п. 3.6 вищевказаного роз'яснення, результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.

Факт визнання судами недійсним на момент укладення договору про спільну діяльність №02/1-03 від 14.03.2003 року, є нововиявленою обставиною, що має істотне значення для справи № 18/203, він існував на момент прийняття рішення 27 листопада 2008 року, і міг бути відомий заявникові тільки 19 серпня 2010 року (дата виготовлення для відповідача 1, копії судового рішення у справі №15/23-08-615).

Істотність даного факту полягає в тому, що за умови недійсності договору про спільну діяльність №02/1-03 від 14.03.2003 року, права спільного українсько-чеського підприємства у формі ТОВ «Інекон-Сервіс» та ЗАТ«Пік», ніяким чином не порушуються укладенням між ТОВ «Інвест-Таун» та 22 управлінням начальника робіт, 30 червня 2006 року договору № 7 про організацію спорудження частки житлового будинку розташованого на земельній ділянці за адресою вул. Куйбишева 28 у м. Одесі.

Згідно з пунктом 1.1. вказаного договору відповідач 2 бере на себе зобовязання своїми силами, засобами та матеріалами на власний ризик збудувати, ввести в експлуатацію та передати установникам фонду 6-10 поверховий, 87-квартирний житловий будинок з вбудованими офісами, розташований за будівельною адресою: м. Одеса, вул. Куйбишева, 28 (надалі - обєкт будівництва), а відповідач 1 зобовязується забезпечити фінансування частки будівництва в межах отриманих в управління коштів.

Відповідно до статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В рішенні від 23 листопада 2007 року помилково зазначено, що «наданий суду відповідачем 1 передавальний акт про правонаступництво Державним підприємством Міністерства оборони України «Південьвійськбуд» 22 Управління начальника робіт не може бути належним доказом правонаступництва в частині отримання статусу замовника будівництва, оскільки, цим актом зазначений об'єкт не передавався правонаступнику, так як 22 УНР не набув статусу забудовника по вул. Куйбишева, 28, м. Одеси (зазначено, що 22 УНР та в/ч А4338 - різні юридичні особи), а тому ця юридична особа не мала права укладати договір від 30.06.2006р. №07» (т.І а.с. 92-94).

Матеріалами справи підтверджується той факт, що 22 Управління начальника робіт та Військова частина А-4338 є однією юридичною особою.

В підтвердження вищезазначеної обставини Товариство з обмеженою відповідальністю „Інвест-Таун” надало Довідку з ЄДРПОУ від 14.04.2010, відповідно до якої ідентифікаційний код Військової частини А-4338 та 22 Управління начальника робіт - 07788244, а 05.04.2005 найменування Військової частини А-4338 було змінено на 22 Управління начальника робіт (т. ІІІ а.с. 36-37).

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 733 від 23.12.2004 року земельну ділянку надано в/ч А 4338 ( т. ІІІ а.с. 39), в той час коли згідно копії договору оренди землі зазначено, що він укладений між «22 управлінням начальника робіт умовне найменування військова частина А4338 (код ЄДРПОУ - 07788244) та Одеською міською радою» ( т. ІІІ а.с. 40).

В копії договору-дозволу від 28.01.2006р. №33/02р., укладеному між 22 УНР (в/ч А4338) та КП «Спецінспекція по благоустрою м.Одеси», зазначено, що 22 УНР та в/ч А4338 є одною особою( т. ІІІ а.с. 38).

Крім того, згідно наказу Міністерства оборони України від 07.08.2006р. №483 є правонаступником 22 управління начальника робіт, яке було правонаступником військової частини А4338, визначено ДП МО України «Південьвійськбуд» ( т. І а.с. 21-22).

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що 22 Управління начальника робіт та Військова частина А-4338 є однією юридичною особою.

Частиною 1 статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частиною першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для визнання оспорюваного договору недійсним.

Отже, посилання позивача на невідповідність змісту договору №07 від 30.06.2006 р., договору №02/1-03 від 14.03.2003 року та вимогам чинного законодавства є безпідставними.

Твердження представника позивача, про те що даний спір зачіпає права третіх осіб (інвесторів квартир) і вони повинні бути залученими до участі в даному спорі є безпідставним, оскільки предметом спору у справі № 18/203 є договір №07 від 30.06.2006 р., сторонами якого є ТОВ «Інвест-Таун» та 22 УНР ( ДП «Південьвійськбуд»), а не майно чи майнові права третіх осіб. Посилання позивача на мирову угоду від 18 лютого 2008 року, у справі № 22/82-07-1860 також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки мирова угода укладена на виконання визнаного 26.05.2008 року, недійсним договору №02/1-03 від 14.03.2003 року.

Сукупність вищезазначеного дає підстави дійти до висновку про неповне з'ясування місцевим господарським судом фактичних обставин справи, що є підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, а отже і порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія приходить до висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 у справі №18/203 та рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2007 у справі №18/203 підлягають скасуванню.

Звертаючись до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, Товариство з обмеженою відповідальністю „Інвест-Таун” просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 у справі №18/203 та направити заяву на розгляд до Господарського суду міста Києва, на що колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» № 6 від 17ю05.2011 року, «Повноваження апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції вичерпно визначено статтею 103 ГПК, яка не передбачає можливості передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Таке право надано апеляційній Інстанції лише у разі скасування ухвал, зазначених у частині 7 статті 106 ГПК.

Отже, якщо у процесі перегляду справи апеляційним господарським судом буде встановлено, що суд першої інстанції, приймаючи процесуальний акт, неправомірно відмовив у задоволенні частини позовних вимог, або припинив провадження чи залишив без розгляду позов у певній частині, або ж не розглянув одну чи кілька заявлених вимог, у тому числі в зв'язку з неправомірною відмовою в прийнятті зустрічної позовної заяви, суд апеляційної інстанції повинен самостійно усунути відповідне порушення. Він не вправі передавати справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.»

Тобто, апеляційна інстанція процесуальним законом не наділена повноваженням направлення справи на новий розгляд, що робить неможливим задоволення вимоги апелянта у частині направлення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Враховуючи вищезазначене, Київський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Строк на перегляд рішення господарського суду м. Києва від 23 листопада 2007 року у справі № 18/203 - за нововиявленими обставинами підлягає відновленню. Ухвалу господарського суду м. Києва від 03 лютого 2011 року у справі № 18/203 належить -скасувати. Рішення господарського суду м. Києва 23 листопада 2007 року у справі № 18/203 скасувати. Прийняти нове рішення : «У позові відмовити»

Судові витрати, згідно до ст. 49 ГПК України розподілити пропорційно розміру задоволених вимог.

П.п. «г» п. 2 ст. 3 Декрету встановлено, що розмір державного мита, що підлягає сплаті за розгляд заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами складає 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції.

Оскільки предмет спору носить немайновий характер, за перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами ТОВ «Інвест-Таун» мало сплатити 42 грн. 50 коп. Отже, при задоволенні заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами з позивача у справі слід стягнути саме 42 грн. 50 коп.

Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито» (чинний на момент подання апеляційної скарги ТОВ «Інвест-Таун») не передбачено сплату державного мита за оскарження ухвал місцевого господарського суду. Тому колегія суддів апеляційної інстанції відмовляє скаржнику у відшкодуванні державного мита за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 03 лютого 2011 року, яке було ним сплачено, за рахунок позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 43, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 2 п. 4 ч.1 ст. 104, ст. ст. 105, 112, 114 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Таун» на ухвалу господарського суду м. Києва від 03 лютого 2011 року у справі № 18/203 задовольнити частково.

2. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Таун» про відновлення строку - задовольнити. Відновити строк на перегляд рішення господарського суду м. Києва від 23 листопада 2007 року у справі № 18/203 - за нововиявленими обставинами.

3.Ухвалу господарського суду м. Києва від 03 лютого 2011 року у справі №18/203 - скасувати.

4.Задовольнити заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Таун» про перегляд рішення господарського суду м. Києва від 23 листопада 2007 року у справі № 18/203 - за нововиявленими обставинами.

5.Рішення господарського суду м. Києва 23 листопада 2007 року у справі №18/203 скасувати.

Прийняти нове рішення : «У позові відмовити».

6.Стягнути зі спільного українсько-чеського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інекон-Сервіс» (02068, м. Київ, вул. Г.Ахматової, 5, оф. 8; 02140, м. Київ, вул. Руденка, 6а, оф. 539П, код 23737565) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Таун» (03142, м. Київ, вул. В.Стуса, 35/37, оф. 102; 02140, м. Київ, вул. Б.Гмирі, 9-В, кв. 3, код 32527200) 42 грн. 50 коп. в якості відшкодування державного мита за перегляд рішення господарського суду м. Києва у справі № 18/203 за нововиявленими обставинами.

7.Доручити господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

8.Справу № 18/203 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддяЧорногуз М.Г

СуддіСуховий В.Г.

Агрикова О.В.