Рішення № 19365848, 14.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/15014.11.11 За позовомПриватного підприємства “Теплосила” До Товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк “Столиця”

Третя особаОСОБА_1

Провстановлення нікчемності договору

Суддя Блажівська О.Є.

Представники:

Від позивачаОСОБА_2, представник за довіреністю від 24.01.2011 р.

Від відповідача ОСОБА_3., представник за довіреністю № 21-08/88 від 01.11.2011 р.

Від третьої особане з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ: 21.01.2011 р. Приватне підприємство “Теплосила” звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк “Столиця” в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк “Столиця” у м. Миколаєві про встановлення нікчемності договору № 25-17/07-К від 06.12.2007 р. на кредитну лінію (відновлювальну).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.01.2011 р. порушено провадження у справі № 5016/126/2011(4/8), розгляд справи призначено на 15.02.2011 р.

24 березня 2011 року до Господарського суду міста Києва надійшла справа № 5016/126/2011(4/8) за підсудністю відповідно Ухвали Господарського суду Миколаївської області від 15.03.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2011 року, прийнято справу до розгляду та присвоєно справі номер 58/150.

29 березня 2011 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшов лист від Голови господарського суду Миколаївської області Василяка К.Л. від 22.03.2011 року з вимогою повернути справу № 5016/126/2011(4/8) до Господарського суду Миколаївської області у звязку з надходженням апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 15.03.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2011року зупинено провадження у справі № 58/150 до вирішення повязаної з нею справи № 5016/126/2011(4/8).

27.05.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва надійшла справа № 5016/126/2011(4/8). Відповідно Постанови Одеського апеляційного господарського суду від 28.04.2011 року ухвалу господарського суду Миколаївської області від 15.03.2011 року залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2011 року поновлено провадження у справі розгляд справи призначено на 15.06.2011 року.

15.06.2011 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшов лист від заступника Голови господарського суду Миколаївської області Васильєвої Л.І. від 06.06.2011 року з вимогою повернути справу № 5016/126/2011(4/8) до Господарського суду Миколаївської області у звязку з надходженням касаційної скарги на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.04.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2011 року провадження у справі № 58/150 зупинено до вирішення повязаної з нею справи № 5016/126/2011(4/8).

Постановою Вищого Господарського суду України № 5016/126/2011(4/8) від 04.08.2011 року касаційну скаргу Приватного підприємства “Теплосила” залишено без задоволення.

12.09.2011 року до Господарського суду міста Києва надійшла справа № 5016/126/2011(4/8).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2011 року було поновлено провадження у справі № 58/150, розгляд справи було призначено на 03.10.2011 року.

У судове засідання 03.10.2011 року представник позивача з'явився.

Представники відповідача, третьої особи у судове засідання не з'явились, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надали, про причини неявки належним чином суд не повідомили. Про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.10.2011 року розгляд справи було відкладено на 24.10.2011 року.

У судове засідання 24.10.2011 року представники позивача та відповідача з'явились.

Представник третьої особи у судове засідання 24.10.2011 року не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

21.10.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти позову заперечив та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

24.10.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи по справі.

24.10.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

24.10.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 24.10.2011 р. розгляд справи відкладався до 14.11.2011 р.

В судове засідання 14.11.2011 р. з'явилися представники позивач та відповідача, які надали пояснення по справі.

Представник третьої особи у судове засідання 14.11.2011 року не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

14.11.2011 р. у судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд-

ВСТАНОВИВ:

06 грудня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю комерційний банк “Столиця” в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк “Столиця” у м. Миколаєві та Приватним підприємством “Теплосила” був укладений договір № 25-17/07-К на кредитну лінію (відновлювальну).

Позивач вважає, що на зазначеному договорі відсутня печатка юридичної особи відповідача, що на думку позивача зумовлює нікчемність спірного договору у відповідності до ст.ст. 207, 215, 1055 ЦК України.

Третя особа у своєму відзиві від 15.02.2011 р. просив позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив посилаючись на те, що спірний кредитний договір укладений з дотриманням письмової форми, оскільки він підписаний уповноваженими особами, які мають довіреності на підписання відповідних правочинів, та скріплений належною печаткою відповідача, яка відповідає положенням п.п. 3.2.6, 3.3.3, 3.3.7, 3.3.8 Інструкції “Про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів”, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999 р. № 17.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як зазначалося вище, 06 грудня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю комерційний банк “Столиця” в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк “Столиця” у м. Миколаєві (кредитодавець) та Приватним підприємством “Теплосила” (позичальник) був укладений договір № 25-17/07-К на кредитну лінію (відновлювальну), відповідно до якого позичальнику було надано грошові кошти (кредит) у рамках відновлювальної кредитної лінії з максимальною сумою заборгованості за нею 300 000,00 грн. (ліміт) зі строком повернення не пізніше 05.12.2008 р. під 18,5 % річних.

06 грудня 2007 року в якості забезпечення виконання своїх зобов'язань відповідачем (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) був укладений договір поруки № 25-17/07-1П, відповідно до якого поручитель зобов'язався в повному обсязі солідарно відповідати за виконання позивача зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій у розмірі та випадках передбачених договором № 25-17/07-К на кредитну лінію (відновлювальну) від 06 грудня 2007 року.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За приписами п. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

З тексту спірного кредитного договору вбачається, що він підписаний з боку кредитодавця уповноваженою особою: керуючим філії Товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк “Столиця” у м. Миколаєві ОСОБА_4., який діяв на підставі довіреності від 29.08.2007 р., посвідченої нотаріально за реєстровим номером 2437.

На підставі ст. 23 Закону України "Про банки та банківську діяльність", банк має право відкривати філії та представництва на території України в разі їх відповідності вимогам щодо відкриття філій та представництв, встановленим нормативно-правовими актами Національного банку України.

Відповідно до п.п. 9.1.,9.2.,9.4. Положення "Про порядок створення і державної реєстрації банків", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 31 серпня 2001р. № 375, банки можуть створювати відокремлені структурні підрозділи (філії, представництва) згідно з вимогами Закону України "Про банки та банківську діяльність", цього Положення та внутрішньобанківських положень.

Згідно п. 1.9. Положення про філію Товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк “Столиця” у м. Миколаєві, філія має печатки і штампи зі своїм повним та скороченим офіційним найменуванням.

Згідно п. 2.6. Положення про філію Товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк “Столиця” у м. Миколаєві філія здійснює надання кредитів фізичним та юридичним особам в порядку визначеному банком, а саме : в межах отриманих лімітів та обмежень, які банк доводить філії, за погодженням з кредитним комітетом банку, в іншому порядку визначеному кредитним комітетом банку.

У відповідності до п. 3.2.7 Інструкції “Про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів"філіям, іншим відокремленим підрозділам підприємств, установ, організацій, господарських об'єднань, суб'єктів підприємництва, об'єднань громадян, зареєстрованих в Україні, інших організаційних форм підприємництва дозволяється виготовлення каучукових і металевих печаток, якщо це передбачено статутом, положенням або наказом про ці філії. У цьому разі в текст печаток вміщується слово "Філія".

На печатці філії Товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк “Столиця” у м. Миколаєві, якою був скріплений оспорюваний кредитний договір, крім зазначення „філія у м. Миколаєві Товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк “Столиця”, ідентифікаційний код - 33742511, містить також ідентифікаційний код 26520464, котрий згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 480605 і статуту Банку, належить саме юридичній особі - Товариству з обмеженою відповідальністю комерційний банк “Столиця”, який було перетворено у Відкрите акціонерне товариство “Банк Столиця” та в подальшому правонаступником усіх майнових прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство “Банк Столиця”.

Посилання позивача на порушення п. 3.2.6 Інструкції “Про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів", не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються викладеним вище. При цьому, п. 2 ч. 2 ст. 207 ЦК України не передбачає необхідності скріплення правочину саме основною печаткою юридичної особи.

Крім того, наявність печатки філії відповідача не завадило позивачу в 2007 році отримати грошові кошти за спірним договором, а питання нікчемності цього договору виникло лише з настанням строку повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним.

Слід зазначити, що матеріали справи містять докази наявності заборгованості позивача перед відповідачем за договором № 25-17/07-К на кредитну лінію (відновлювальну) від 06 грудня 2007 року.

Як підтверджується матеріалами справи та не заперечується позивачем, укладаючи спірний договір позивач діяв свідомо, добровільно та усвідомлював наслідки укладеного договору.

З урахуванням викладеного, у суду відсутні підстави вважати, що при укладенні договору № 25-17/07-К на кредитну лінію (відновлювальну) від 06 грудня 2007 року відповідачем не були дотримані вимоги закону щодо передбаченої ст.ст. 207, 1055 ЦК України письмової форми договору.

Крім того, у своєму відзиві відповідач зазначив про пропущення позивачем строку позовної давності.

Відповідно до статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. За приписами статті 257 цього Кодексу, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За приписами статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з матеріалів справи, спірний договір було укладено 06 грудня 2007 року, а з позовом позивач звернувся до суду 21.01.2011 р., тобто зі значним пропущенням строку позовної давності.

Таким чином, виходячи з вищезазначеного, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.Є. Блажівська

Повний текст рішення складено: 18.11.2011 р.