Рішення № 19365758, 14.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/20714.11.11 За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА"

доПублічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна"

простягнення страхового відшкодування 4240,25 грн., Суддя Сташків Р.Б.

Представники: від позивача ОСОБА_1, представник за довіреністю; від відповідача ОСОБА_2, представник за довіреністю. СУТЬ СПОРУ:

У жовтні Приватне акціонерне товариство Страхова компанія “УНІКА” (далі позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства “Страхова компанія “Універсальна” (далі відповідач) про стягнення 4240,25 грн. Позов обґрунтований тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування №014051/4002/0000334 від 13.07.2009 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Chevrolet LACETTI NF (державний реєстраційний номер НОМЕР_1), а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України “Про страхування” та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу ВАЗ 21099 (державний реєстраційний номер НОМЕР_2), водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у відповідача, позивачем було направлено останньому регресну вимогу №158/2 від 12.05.2011 про сплату страхового відшкодування. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму, позивач просить стягнути вказану суму в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2011 порушено провадження у справі № 34/207 та призначено її розгляд на 14.11.2011.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представником відповідача були надані пояснення по суті спору, а також зазначено, що страхувальник не повідомив відповідача про факт ДТП.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з довідки відділу державтоінспекції з обслуговування м. Львова №36/2147а від 07.06.2010 та постанови Франківського районного суду м. Львова від 30.06.2010 у адміністративній справі № 3-2649/10, 03.06.2010 в м. Львові по вул. Стефаника, 7 була скоєна ДТП, а саме зіткнення автомобіля «Chevrolet LACETTI NF»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1), яким керував ОСОБА_5 із автомобілем «ВАЗ 21099» (державний реєстраційний номер НОМЕР_2), яким керував ОСОБА_3.

ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_3. вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується вказаними довідкою відділу державтоінспекції з обслуговування м. Львова №36/2147а від 07.06.2010 та постановою Франківського районного суду м. Львова від 30.06.2010 у адміністративній справі № 3-2649/10. Вказаною постановою суду ОСОБА_3. визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Chevrolet LACETTI NF».

Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі Договору добровільного страхування №014051/4002/0000334 від 13.07.2009, укладеного між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Кредо-Класик»та Василишиним Зеноном Івановичем.

Відповідно до пункту 1.3 статуту Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»затвердженого загальними зборами акціонерів товариства, протоколом №191 від 17.02.2010, рішенням загальних зборів акціонерів Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Кредо-Класик», яке було створено відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів та зареєстроване Печерською районною державною адміністрацією м. Києва 10.02.1994 року, змінило свою назву на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка».

Відтак, судом встановлено зміну найменування позивача.

За вищезазначеним договором страхування та страховим актом № 00045609 від 22.06.2010, позивачем було виплачено страхове відшкодування за автомобіль «Chevrolet LACETTI NF»у сумі 4240,25 грн. Факт виплати зазначених коштів гр. Василишинину З.І. підтверджується платіжним дорученням № 014970 від 25.06.2010 на суму 4240,25 грн.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 4240,25 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема відділу державтоінспекції з обслуговування м. Львова №36/2147а від 07.06.2010 транспортний засіб автомобіль «ВАЗ 21099»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2), яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди «Chevrolet LACETTI NF», належить ОСОБА_3.

Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «ВАЗ» встановлена у судовому порядку.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «ВАЗ»ОСОБА_3. була застрахована у відповідача на підставі Полісу № ВС/7630921, відповідно до якого ПАТ "Страхова компанія "Універсальна"взяла на себе обовязок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу автомобіля «ВАЗ», і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3. (Страхувальника). Вказаним договором (Полісом № ВС/7630921) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25000 грн., франшиза 0 грн. (пункт 2 Договору), строк дії до 10.06.2010.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

12.05.2011 позивачем було подано до відповідача заяву-вимогу № 158/2 про виплату страхового відшкодування згідно з Полісом № ВС/7630921 в сумі 4240,25 грн. Крім того, до вказаної заяви були додані документи необхідні для розгляду питання щодо здійснення страхової виплати за Полісом № ВС/7630921. У матеріалах справи містяться докази надіслання вказаної заяву-вимоги разом з додатками відповідачу, також судом встановлено, що відповідач отримав заяву-вимогу 13.05.2011 (повідомлення про вручення поштового відправлення № 2816143).

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(в редакції Закону № 1961, що діяла станом на момент отримання відповідачем заяви-вимогу № 158/2 від 12.05.2011) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Відтак, останнім днем на виплату відповідачем страхового відшкодування було 13.06.2011.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до висновку № 149/06 про оцінку автомобіля t LACETTI NF», складеного 07.06.2010 (далі Висновок № 149/06), вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля LACETTI NF»у результаті його пошкодження при ДТП складає 4240,25 грн.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог щодо стягнення 4240,25 грн.

Посилання відповідача на те, що страхувальник не повідомив останнього про факт ДТП судом не береться до уваги, позаяк це не є підставою для не виплати страхового відшкодування.

Не повідомлення страховика про факт ДТП не є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Такого висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 07.11.2011 при перегляді постанови Вищого господарського суду України від 22 червня 2011 року в справі №48/562 за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»до публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна», третя особа ОСОБА_4, про стягнення суми. Дана постанова Верховного Суду України прийнята за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування Вищим господарським судом України положень статей 993, 1188 ЦК України та Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до частини 1 статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Відповідно до приписів пункту 38.1.1 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: 38.1.1. до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: а) якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; б) якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії; в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником); г) якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху; ґ) якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Відтак не повідомлення страховика не позбавляє права на позов страховика після виплати ним страхового відшкодування.

Відповідно до статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Страхова компанія “Універсальна” (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, будинок 48А, ідентифікаційний код 20113829) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “УНІКА” (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 14-В, ідентифікаційний код 20033533) страхове відшкодування у розмірі 4240 (чотири тисячі двісті сорок) грн. 25 коп., 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяСташків Р.Б.

Рішення підписано 18.11.2011.