Рішення № 19365406, 21.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/35721.11.11 За позовом Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та

використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій

до Музею історії міста Києва - музей партизанської слави

про стягнення 16611,54 грн.

Суддя: Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №495 від 09.12.2011р.

Від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю №612/1 від 14.11.2011р.

В судовому засіданні 16.11.2011р. оголошувалась перерва до 21.11.2011р. відповідно до ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Музею історії міста Києва про стягнення 16611,54, із яких: 15013,53 грн. основний борг, 1513, 66 пені за прострочку платежу, 3% річних 450,41 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що на підставі рішення Київської міської ради від 25.10.07 №1085/3918 позивач передав відповідачу у орендне користування частину приміщень загальною площею 151,6 кв.м. в нежитловому будинку за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська/Хорива, 6/8 для використання під музейні приміщення. Позивач зазначає, що Відповідач фактично використовує орендоване ним майно, проте орендну плату не сплачує, тому за ним числиться заборгованість у розмірі 15013,53 грн. Зазначене стало підставою для звернення до суду з даним позовом про стягнення заборгованості у заявленій сумі та нарахування штрафних санкцій відповідно до цивільного законодавства.

Ухвалою суду від 01.11.2011 р. було порушено провадження у справі №36/357, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 16.11.2011р.

Представник відповідача в судове засідання зявився, вимоги ухвали виконав. Надав відзив на позов та вважає, що позов необґрунтований, безпідставний, тому заперечує проти його задоволення, оскільки відповідно до рішення КМР від 06.03.09 №124/1179 останній є звільненим від орендної плати, крім спати експлуатаційних витрат.

Позивач позовні вимоги в судовому засіданні підтримав в повному обсязі та просив стягнути з відповідача 15 013, 13 грн. як відшкодування експлуатаційних витрат Позивача по утриманню приміщення нежитлового будинку загальною площею 151,6 кв.м. за адресою м. Київ, вул. Костянтинівська/Хорива, 6/8 для використання під музейні приміщення (сплата земельного податку).

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, суд-

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2004 року між позивачем (як орендодавцем) та відповідачем (як орендарем) укладено договір оренди №07/2004 відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення Київради від 30.01.03 №256/416 передав, а орендар прийняв у оренду не частину приміщень нежитлового будинку за адресою Костянтинівська, 6/8 загальною площею 151,6 кв.м. для використання під музейні приміщення.

За користування орендованим майном орендар, відповідно до п. 3.1 Договору, сплачує орендодавцю оренду плату, місячний розмір якої становить 414,14 грн., в т.ч. ПДВ.

Сторони домовились, що Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 01.09.2004р. по 30.01.2006р .

01.01.2005р. сторони уклали Додаткову угоду до Договору оренди, відповідно до якої перший абзац п.1.3 Договору виклали у іншій редакції, а саме: „за використання орендованим будинком орендар сплачує орендодавцю орендну плату в межах витрат на утримання орендованого приміщення, місячний розмір якої, починаючи з 01.01.05 становить 414,16 грн. та щомісяця визначається з урахуванням індексу інфляції”.

Додатковою угодою №2 до Договору оренди від 02.01.06 сторони змінили розмір орендної плати, місячний розмір якої в межах експлуатаційних витрат становить 428,68 грн. (в т.ч. ПДВ 71,45 грн.).

25.10.2007 рішенням Київської міської ради №1085/3918 продовжено термін дії Договору оренди на 364 дні.

За твердженням позивача, з посиланням на ст. 764 Цивільного кодексу України, договірні правовідносини щодо обєкта оренди (приміщення нежитлового будинку загальною площею 151,6 кв.м. за адресою м. Київ, вул. Костянтинівська/Хорива, 6/8) між позивачем та відповідачем тривають, оскільки вказане майно перебуває у орендному користуванні відповідача, що, у свою чергу, відповідачем не заперечується.

Згідно з п.3.5 Договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця, на рахунок орендодавця та вноситься ним до моменту підписання сторонами акту приймання-передачі при поверненні обєкта оренди орендодавцеві (п. 3.4 Договору).

Більше того, згідно з п. 4.2 Договору орендар зобовязався вносити орендні платежі своєчасно і у повному обсязі.

За твердженням Відповідача, він згідно з п.40 рішення КМР від 6 березня 2009 року N 124/1179 „Про бюджет міста Києва на 2009 рік” звільнений від орендної плати у 2009 році, тому вимоги позивача вважає безпідставними.

Як розяснив Позивач, під платою, що підлягає до стягнення з відповідача, він розуміє вартість експлуатаційних витрат, що він поніс у звязку з утриманням майна, що перебуває у користуванні Відповідача, зокрема, податок за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні Відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 16 Порядку передачі майна територіальної громади міста Києва в оренду, що затверджений рішенням Київради від 28 вересня 2006 р. N 34/91, розмір річної орендної плати визначається за формулою: Опл = Вп х Сор, де Опл - річна орендна плата, до складу якої входять експлуатаційні витрати орендодавця у складі, зокрема, плати за користування земельною ділянкою, на якій знаходиться об'єкт оренди.

Тому, зобовязання орендаря, передбачені п. 4.2 Договору, щодо сплати орендних платежів, включають також зобовязання останнього щодо відшкодування експлуатаційних витрат.

Судом встановлено, відповідач на підставі п. 40 рішення КМР від 6 березня 2009 року N 124/1179 „Про бюджет міста Києва на 2009 рік”, звільнений у 2009 році від орендної плати, крім сплати експлуатаційних витрат.

Проте, Відповідач умови Договору щодо сплати орендних платежів у частині відшкодування експлуатаційних витрат, понесених позивачем, не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 15013, 53 грн.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідач відзиву чи будь-яких пояснень щодо нарахування та відшкодування у межах справи №36/357 вартості експлуатаційних витрат у заявленому позивачем розмірі не надав, розміру позовних вимог у цій редакції не спростував та не оспорив.

Тому, на підставі доказів, що забезпечені позивачем, суд прийшов до висновку, що відповідач порушив договірні зобовязання щодо здійснення орендних платежів у частині відшкодування експлуатаційних витрат, понесених позивачем. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, на момент подання до суду позову та розгляду у судовому засіданні відповідач зобовязання по сплаті орендних платежів у частині відшкодування експлуатаційних витрат, понесених позивачем згідно з умовами Договору не виконав, суму заборгованості не сплатив.

Отже, вимога про сплату боргу в сумі 15013,53 грн. є обґрунтованою.

Вимоги про стягнення з відповідача 1513,66 грн. пені та 450,41 грн. - 3% річних грн. також є правомірними.

Відповідно до п. 6.2 Договору за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більшу від розміру, встановлених законодавством України.

Крім того, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобовязання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, що передбачено ст. 625 Цивільного кодексу України.

Суд приймає розрахунок боргу, пені та трьох процентів річних, наданий позивачем, як вірний.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач доказів належного виконання умов Договору суду не подав.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 166,12 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Надлишково сплачене державне мито в сумі 3 грн. 88 коп. повернути з Державного бюджету позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Музею історії м. Києва (01001 м. Київ-001, вул. Хрещатик,2 , код 19364259) на користь Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню памяток історії, культури і заповідних територій (м. Київ, вул. Спаська, 12, код 21507625) борг у розмірі 15 013 грн. 53 коп., пені у розмірі 1 513 грн. 66 коп., три проценти річних у розмірі 450 грн. 41 коп. державного мита у розмірі 166 грн. 12 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути Київському науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню памяток історії, культури і заповідних територій (м. Київ, вул. Спаська, 12, код 21507625) із Державного бюджету України надлишково сплачене платіжним дорученням № 614 від 19.10.2011р. державне мито в сумі 3 грн. 88 коп. Платіжне доручення № 614 від 19.10.2011р. залишити в матеріалах справи №36/357.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяТрофименко Т.Ю.

Повний текст рішення складено

22.11.2011р.