Рішення № 19365331, 14.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/34814.11.11

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Готель "Славутич"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "РБК-Славутич"

про визнання недійсним договору

Головуючий суддя Грєхова О. А.

судді Кирилюк Т.Ю.

Ярмак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. б/№ від 11.01.11, ОСОБА_2, дов. б/№ від 01.07.11

від відповідача: ОСОБА_3, дов. б/№ від 05.05.11

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про визнання недійсним з моменту укладення Контракту № 19/06/08С на виконання робіт з технічного переоснащення, поточного ремонту в приміщеннях ВАТ «Готель «Славутич»м. Київ, вул. Ентузіастів, 1 від 19.06.2008, укладеного між ВАТ «Готель «Славутич»та Товариством з обмеженою відповідальністю «РБК-Славутич».

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що спірний договір укладено з перевищенням повноважень з боку Голови правління ВАТ «Готель «Славутич»без погодження з Наглядовою радою.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.07.2011 порушено провадження у справі № 53/348, розгляд справи призначено на 25.07.2011.

25.07.2011 від позивача надійшли пояснення по справі, в яких вказано, що законно обраним головою правління ВАТ «Готель «Славутич»є Неніч Т.М.; спірний контракт відповідає вимогам чинного законодавства, що регулюють відносини у будівництві, підписаний головою правління товариства за попередньою згодою наглядової ради ВАТ «Готель «Славутич», що підтверджується рішенням наглядової ради ВАТ «Готель «Славутич», оформленим протоколом засідання наглядової ради від 19.05.2008 № 8.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив та зазначив, що спірний договір відповідає чинному законодавству та волевиявленню сторін при його укладенні, а відтак підстави для визнання його недійсним відсутні.

В судовому засіданні 25.07.2011, відповідно до вимог ст. 77 ГПК України, судом оголошено перерву до 05.09.2011.

05.09.2011 до загального відділу суду від представника позивача надійшло клопотання про призначення колегіального розгляду справи №53/348, у звязку із її складністю та необхідністю забезпечення всебічного розгляду.

Ухвалою суду від 05.09.2011 призначено колегіальний розгляд справи.

05.09.2011 суддя Грєхова О. А. звернулася до заступника голови суду із заявою про визначення колегіального розгляду справи.

Розпорядженням від 05.09.2011 заступника голови суду було визначено колегіальний склад: судді Грєхова О. А. (головуючий), Кирилюк Т.Ю., Шевченко В.Ю.

Ухвалою від 05.09.2011 розгляд справи № 53/348 призначено на 19.09.2011.

19.09.2011 від представника відповідача надійшла заява про застосування строків позовної давності.

19.09.2011 від позивача до господарського суду надійшла уточнена позовна заява, в якій останній просить визнати недійсними з моменту укладення: Контракт № 19/06/08С на виконання робіт з технічного переоснащення, поточного ремонту в приміщеннях ВАТ «Готель «Славутич»м. Київ, вул. Ентузіастів, 1 від 19.06.2008, укладений між ВАТ «Готель «Славутич»та Товариством з обмеженою відповідальністю «РБК-Славутич»з підстав відсутності у відповідача ліцензій на роботи, які були виконані відповідачем згідно з локальними кошторисами. Також позивач зауважив на перевищенні повноважень Головою правління ВАТ «Готель «Славутич».

В судових засіданнях 19.09.2011, 03.10.2011 в порядку ст. 77 ГПК України, судом оголошено перерву до 03.10.2011 та до 24.10.2011 відповідно.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду м. Києва від 21.10.2011, у звязку з тим, що суддя Шевченко В.Ю. без повноважень, змінено склад суду.

21.10.2011 від позивача надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач зазначив, що спірний договір має бути визнаний судом недійсним з підстав недосягнення згоди з усіх істотних умов, зокрема сторонами при його укладенні не узгоджений перелік та обсяг робіт. Також позивач зауважив на перевищенні повноважень Головою правління ВАТ «Готель «Славутич».

Представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. В судовому засіданні представник позивача подав заяву про відновлення строку позовної давності.

Представник позивача ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у поясненнях на позовну заяву.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 14.11.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

19 червня 2008 року Відкритим акціонерним товариством «Готель «Славутич»(далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РБК-Славутич»(далі - Відповідач) було укладено Контракт №19/06/08С на виконання робіт з технічного переоснащення, поточного ремонту в приміщеннях ВАТ «Готель «Славутич», м. Київ, вул. Ентузіастів, 1 (далі - Контракт).

Згідно з умовами Контракту ТОВ «РБК-Славутич»як Генпідрядник виконує на свій ризик власними і залученими силами і засобами всі роботи, передбачені протоколом розрахунку договірної ціни (Додаток № 1) відповідально до Технічного завдання, на об'єкті за адресою: м. Київ. Ентузіастів, 1; здає в обумовлені строки роботи Замовнику; усуває протягом гарантійного строку експлуатації виконаних робіт недоробки, що зумовлені неякісним виконанням робіт (п. 2.1. Контракту)

П. 3.1. Контракту договірна ціна робіт, що повинен виконати Генпідрядник, визначається згідно з вимогами ДБН 1-1-2000 зі змінами, внесеними згідно з Доповненням № 3, затвердженим наказом Держбуду України від 07.05.2002 № 80 та змінами № 2, затвердженими наказом Держбуду України від 17.06.2003 № 85, визначена у Протоколі розрахунку договірної ціни роботи (Додаток № 1) є динамічною та орієнтовно складає 500000,00 грн., крім того ПДВ 20% 100000,00 грн. Загальна договірна ціна складає 600000,00 грн.

У відповідності з п. 4.1. Контракту строки виконання робіт визначаються в Технічних завданнях.

Додатком № 1 до Контракту «Протокол розрахунку договірної ціни на виконання робіт»визначено, що сторонами досягнуто згоди про приблизну договірну ціну на виконання робіт, що визначається з урахуванням вихідних даних, серед яких, крім іншого: показники розміру кошторисного прибутку, вартість експлуатації машин та механізмів визначається на підстав нормативного часу їх роботи, передбаченого кошторисними нормами, вартість матеріалів визначається на підставі нормативних витрат, передбачених кошторисними нормами та документально підтверджених фактичних цін на матеріальні ресурси, попередньо погоджених із замовником.

Додатковою угодою від 29.12.2008 до Контракту на виконання робіт з технічного переоснащення, поточного ремонту в приміщеннях будівлі ВАТ «Готель «Славутич», м. Київ, вул. Ентузіастів, 1 № 19/06/08С від 19.06.2008 сторони домовились внести зміни, частину першу пункту 3.1 викласти в наступній редакції: «Договірна ціна робіт, що повинен виконати генпідрядник, визначається згідно з вимогами Д 1 1-1-2000 із змінами, внесеними згідно з Доповненням № 3, затвердженим наказом Держбуду України від 07.05.02 р № 80 та змінами № 2, затвердженим наказом Держбуду України від 17.06.2003 р № 85, визначена у Протоколі розрахунку Договірної ціни роботи (Додаток № 1) є динамічною та орієнтовно складає вартість без ПДВ 596789,67 грн. (пятсот девяносто пять тисяч триста пятдесят сім гривень 93 копійок), крім того ПДВ 20% 119357,93 грн. (сто девятнадцять тисяч триста пятдесят сім гривень 93 копійки). Загальна договірна ціна складає 716147,60 грн. ( сімсот шістдесят тисяч сто сорок сім гривень 60 копійок)».

Контракт № 19/06/08С підписаний від імені позивача Головою правління ВАТ «Готель «Славутич»Чупахіним Володимиром Яковичем, який діяв на підставі статуту.

Позивач зазначає про те, що Голова правління ВАТ «Готель «Славутич»не був наділений відповідними повноваженнями та не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності відповідно до чинного законодавства України та статуту товариства на підписання договору, а отже останній підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України та ст. 203 Цивільного кодексу України.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Пункт 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 р. № 3«Про судову практику в справах про визнання угод недійсними»розяснює, що угода може бути визнана недійсною з підстав і з наслідками, передбаченими законом. В кожній справі про визнання угоди недійсною суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу. Частиною 2 цієї статті визначено, що договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

В силу положень ст. 4 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьої, пятою, шостою ст. 203 ЦК України.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин 1-3, 5, 6 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Так, дійсно, ч. 2 ст. 203 ЦК України встановлено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Статтею 92 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обовязків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобовязана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Пунктом 8.5.14. статуту позивача, затвердженого протоколом №1/06 від 03.02.2006р. загальних зборів акціонерів ВАТ «Готель «Славутич», встановлено, що голова правління у межах своєї компетенції згідно з діючим законодавства та цим статутом укладає угоди, договори, контракти та інші юридичні акти від імені товариства без додаткових обмежень і погоджень (крім встановлених цим статутом) на суму, що не перевищує еквівалент двадцяти тисяч євро за курсом Національного банку України на момент укладання угоди. У разі, коли вартість угоди перевищує двадцять тисяч євро, голова правління повинен одержати письмову згоду Наглядової ради Товариства.

При цьому п. 8.4.10. статуту позивача визначено, що в проміжок часу між проведенням загальних зборів акціонерів товариства наглядова рада попередньо погоджує угоди, які укладаються від імені товариства на суму, що перевищує еквівалент двадцяти тисяч євро за курсом Національного банку України на момент укладення угоди.

Судом встановлено, що на момент укладення спірного Контракту №19/06/08С (19.06.2008) офіційний курс НБУ по відношенню до євро становив 7,519373 за 1 євро. Таким чином, обмеження голови правління щодо укладення угод станом на дату підписання Контракту №19/06/08С становило 150387,46 грн.

Відповідно до п. 3.1. Контракту №19/06/08С в редакції додаткової угоди від 29.12.2008 загальна Договірна ціна складає 716147,60 грн.

Враховуючи ту обставину, що сума Контракту №19/06/08С складає 716147,60 грн., то попереднє погодження даної угоди Наглядовою радою товариства було обовязковим.

До матеріалів справи доданий протокол №8 засідання Наглядової ради ВАТ «Готель «Славутич»від 19.05.2008, в якому йдеться про розгляд питання Наглядовою радою про укладення договору на виконання робіт з технічного переоснащення, поточного ремонту в приміщеннях будівлі готелю «Славутич»з ТОВ «Ремонтно-будівельна компанія Славутич».

Зазначений протокол №8 засідання Наглядової ради ВАТ «Готель «Славутич»від 19.05.2008 не може бути належним доказом попереднього погодження укладення Контракту №19/06/08С, оскільки голова правління ВАТ «Готель «Славутич»і без додаткових уповноважень має право відповідно до п. 8.5.14. статуту укладати угоди, договори, контракти та інші юридичні акти від імені товариства.

Проаналізувавши текст протоколу №8 засідання Наглядової ради ВАТ «Готель «Славутич»від 19.05.2008 суд дійшов висновку, що наглядова рада позивача не надала попереднє погодження угоді, яка укладається від імені товариства на суму, що перевищує еквівалент двадцяти тисяч євро за курсом Національного банку України на момент укладення угоди, а лише уповноважила Голову правління ВАТ «Готель «Славутич» на вчинення дій, які він має право вчиняти на підставі статуту, зокрема, підписати угоду.

Відповідно до частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою.

Враховуючи ту обставину, що Голові правління ВАТ «Готель «Славутич»не було надано відповідного попереднього погодження від Наглядової ради позивача, він не був уповноважений установчими документами, довіреністю або законом на підписання Контракту №19/06/08С, що свідчить про те, що особа, яка вчинила правочин (підписала Контракт №19/06/08С) від імені позивача, не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Статтею 241 ЦК України встановлено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.) (п.9.2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/111 від 12.03.99 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними").

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про наступне схвалення контракту.

Посилання сторін, як на підставу тверджень про наступне схвалення контракту, на протокол №8 засідання Наглядової ради ВАТ «Готель «Славутич»від 19.05.2008, акти приймання виконаних робіт (ФКБ-2в), довідки про вартість виконаних підрядних робіт (ФКБ-3), відомості по рахунку 631, не приймаються судом до уваги, оскільки не свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку за контрактом.

Таким чином, Контракт №19/06/08С не відповідає вимогам закону та підлягає визнанню його недійсним з моменту укладення.

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності необхідно зазначити наступне.

Частиною 2 статті 267 ЦК України передбачено, що заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Згідно з ч. 5 ст. 267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позивач у своїй заяві обґрунтовує, що причини пропущення позовної давності є поважними та просить відновити пропущений строк позовної давності у відповідності до вимог пп.2, 5 ст. 267 ЦК України.

Враховуючи зазначені у заяві причини суд визнає їх поважними та вважає за необхідне поновити строки позовної давності та захистити порушене право позивача.

З огляду на викладене вище, позов Відкритого акціонерного товариства «Готель «Славутич»є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним з моменту укладення Контракт № 19/06/08С на виконання робіт з технічного переоснащення, поточного ремонту в приміщеннях ВАТ «Готель «Славутич»м. Київ, вул. Ентузіастів, 1 від 19.06.2008, укладеного між ВАТ «Готель «Славутич»та Товариством з обмеженою відповідальністю «РБК-Славутич».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РБК-Славутич»(02154, м. Київ, площа Перемоги, 1, код ЄДРПОУ 37147486) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Відкритого акціонерного товариства «Готель «Славутич»(02154, м. Київ, вул. Ентузіастів, 1, код ЄДРПОУ 22907628) 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Головуючий суддя О.А.Грєхова

Судді Т.Ю. Кирилюк

О.М. Ярмак

Повне рішення складено 21.11.2011