Рішення № 19365334, 21.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/50521.11.11

За позовом Приватного акціонерного товариства "ОТІС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомфорт»

про стягнення 9312,24 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю № 62 від 02.08.2011

від відповідача: не з`явилися

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомфорт»заборгованості у розмірі 9312,24 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного між сторонами договору № 73-Д від 01.01.2007 за період з липня 2010 року по серпень 2011 року позивачем виконано на користь відповідача роботи з технічного обслуговування та ремонту обладнання систем диспетчеризації на обєктах відповідача на загальну суму 9312,24 грн., за які відповідач не розрахувався.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2011 порушено провадження у справі № 53/505, розгляд справи призначено на 21.11.2011.

Представник позивача у судовому засіданні 21.11.2011 підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997 № 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат за зазначеною адресою не проживає” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 21.11.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

01.01.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Житлокомфорт», як замовником (надалі відповідач) та Закритим акціонерним товариством "ОТІС", як підрядником (надалі позивач) укладено договір № 73-Д на виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту диспетчерського обладнання (надалі договір).

Згідно з пунктом 1.1 договору підрядник прийняв на себе обовязки щодо виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту обладнання систем диспетчеризації на обєктах замовника.

Технічне обслуговування та ремонт систем диспетчеризації включає всі види ремонтних робіт попереджувального характеру, що виконуються в плановому порядку і спрямовані на забезпечення безперебійної роботи обладнання систем диспетчеризації і не повязане з виконанням відновлювальних робіт після вандалізму, розкрадань, підпалів та залиття (п. 1.2 договору).

Згідно з п. 1.3 договору вартість робіт на поточний рік згідно з додатком № 1 (з урахуванням ПДВ) складає 2701,44 грн.

Згідно з актами приймання виконаних робіт з технічного обслуговування систем диспетчеризації, які підписані уповноваженими представниками сторін (замовника та підрядника), посвідчені печатками останніх (належним чином засвідчені копії знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні), загальна вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт склала 9312,24 грн.

Відповідно до п. 4.1 договору, Замовник щомісячно до 5-го числа наступного місяця проводить оплату вартості робіт у відповідності до умов пункту 1.3. Договору.

Як стверджує позивач у позовній заяві, оскільки відповідач не виконав свого обовязку по повній оплаті виконаних позивачем (підрядником) та прийнятих замовником (відповідачем) робіт, позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 9312,24 грн. основного боргу та судових витрат.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу. Частиною 2 цієї статті визначено, що договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Вимогами статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобовязаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до яких зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів законодавства.

Отже, факт порушення відповідачем обовязку та строків оплати за виконані роботи судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач, як підрядник, умови укладеного між сторонами договору виконав належним чином, а саме: ним було виконано роботи з технічного обслуговування систем диспетчеризації на загальну суму 9312,24 грн., що підтверджується двосторонньо підписаними та посвідченими печатками сторін актами приймання виконаних робіт, однак відповідач, всупереч умов договору № 73-Д від 01.01.2007, виконані позивачем роботи не оплатив.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судове засідання не зявився та заявлених до нього позовних вимог не спростував.

Оскільки відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомфорт»(04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, 35, код ЄДРПОУ 32853435, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Приватного акціонерного товариства «ОТІС»(фактична адреса: 03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 37, юридична адреса: 03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 32, код ЄДРПОУ 14357579) суму основного боргу у розмірі 9312,00 (девять тисяч триста дванадцять) грн., 102,00 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Суддя О.А.Грєхова

Повне рішення складено 21.11.2011