Рішення № 19364732, 22.11.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "22" листопада 2011 р.Справа № 10/5007/35/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гнисюка С.Д.

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1, довіреність № 04/171 від 16.11.2010р.

від відповідача ОСОБА_2, довіреність № 127 від 03.12.2010р., ОСОБА_3, довіреність від 01.02.2011р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" в особі відділення №2 Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" міста Житомир (м.Житомир)

до Приватного підприємства "Звягельпромсервіс" (м.Новоград-Волинський Житомирська область)

про стягнення 1 033 883,42 грн.

Публічне акціонерне товариство "БМ Банк" в особі відділення №2 Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" міста Житомир звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом до приватного підприємства "Звягельпромсервіс" про стягнення 1033883,42грн. заборгованості за договором № 2008-005/DC-002 відновлювальної кредитної лінії від 02.04.2008р., з яких: 759690,07грн. - прострочена заборгованість по кредиту, 123698,66грн. - нараховані та несплачені проценти, 150494,69грн. - пеня.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 13.04.2011р. суддею Прядко О.В. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження по справі № 10/5007/35/11.

Представник позивача в судовому засіданні 12.05.2011р. подав заяву № 154 від 04.05.2011р. про забезпечення позову шляхом накладення арешту на всі грошові кошти, що є на всіх рахунках відповідача, а також накладення арешту на все інше рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності відповідачу (а.с.47-48 т.1).

Представники відповідача в судовому засіданні 12.05.2011р. подали клопотання №38 від 03.05.2011р. про зупинення провадження у справі у зв'язку розглядом господарським судом міста Києва справи № 32/68 за позовом Приватного підприємства "Звягельпромсервіс" (м.Новоград-Волинський Житомирської області) до Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" (м. Київ) про визнання договору № 2008-005/DC-002 відновлювальної кредитної лінії від 02.04.2008р. недійсним (а.с.62 т.1).

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 12.05.2011р. було зупинено провадження у справі №10/5007/35/11 до вирішення господарським судом міста Києва справи №32/68 та відмовлено в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

20.09.2011р. на адресу господарського суду Житомирської області через загальний відділ від позивача надійшла заява №304 від 19.09.2011р. в якій останній просить суд поновити провадження у справі за №10/5007/35/11 (а.с.75 т.1).

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 22.09.2011р. поновлено провадження у справі №10/5007/35/11 та призначено судове засідання.

Представник позивача в судовому засіданні 06.10.2011р. позов підтримав частково, у сумі 974193,35грн., з яких: 700000,00грн. прострочена заборгованість по кредиту, 123698,66грн. нараховані та несплачені проценти, 150494,69грн. пеня. Крім того, представник позивача надав розрахунок пені з урахуванням строку позовної давності.

В судовому засіданні 06.10.2011р. представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому останній позовні вимоги визнав частково, зокрема, в частині стягнення основної заборгованості та пені в сумі 69573,14грн. в решті позову просить суд відмовити.

Крім того, заявив клопотання про застосування позовної давності в частині вимог по стягненню пені, нарахованої поза межами річного строку, тобто у період до 21.03.2010 року.

Також, представники відповідача заявили усне клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку розглядом господарським судом міста Києва справи № 33/224 за позовом Приватного підприємства "Звягельпромсервіс" (м.Новоград-Волинський Житомирської області) до Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" (м. Київ) про тлумачення умов договору.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 06.10.2011р. суддею Прядко О.В. розгляд справи відкладено на 24.10.2011р. в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі відмовлено.

Відповідно до розпорядження щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ № 66/2011 від 13.10.2011 р., справу №10/5007/35/11, яка знаходилась у провадженні судді Прядко О.В., передано для розгляду судді Гнисюку С.Д.

В судових засіданнях 03.11.2011р. та 10.11.2011р. в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалися перерви.

Після перерви в судовому засіданні 22.11.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав частково, у сумі 874193,35грн., з яких: 600000,00грн. прострочена заборгованість по кредиту, 123698,66грн. нараховані та несплачені проценти, 150494,69грн. пеня, з підстав зазначених, зокрема, у позовній заяві та у довідці № 505 від 03.11.2011р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених кредитним договором №2008-005/DC-002 в частині погашення кредитів та відсотків за користування кредитом.

Після перерви представники відповідача в судовому засіданні 22.11.2011 позовні вимоги визнали частково з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

Обґрунтовуючи заперечення зазначили, що згідно із п. 1.5.1.2. договору відновлювальної кредитної лінії проценти нараховуються, починаючи з першого дня видачі кредиту включно, та до настання терміну, зазначеного в п. 1.2 цього договору, тобто до 01.04.2010 року.

На думку відповідача, сторонами в договорі чітко визначено порядок нарахування процентів, кінцевий строк якого встановлено до 01.04.2010р., беручи до уваги проплати, які були проведені в рахунок погашення процентів, а також договірне списання позивачем грошових коштів з рахунків відповідача, позовні вимоги позивача в частині стягнення процентів в сумі 123698,66грн. задоволенню не підлягають.

На запитання суду щодо наявності додаткових доказів по справі, представники сторін зазначили, що додаткові докази відсутні. Крім того, просили суд розглянути спір за наявними у справі документами.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.04.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "БМ Банк" правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство "БМ Банк" після зміни назви Публічне акціонерне товариство "БМ Банк" (далі позивач, банк) та Приватним підприємством "Звягельпромсервіс" (далі відповідач, позичальник) був укладений договір відновлювальної кредитної лінії № 2008-005/DS-002 (далі договір) (а.с.17-21).

Пунктом 10.1 договору визначено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань по цьому договору.

До договору сторонами вносились зміни шляхом укладення додаткових договорів №1 від 02.66.2008р. (а.с.23 т.1), № 2 від 29.12.2008р. (а.с.24 т.1), від 29.12.2008р. (а.с.25 т.1), №4 від 22.07.2009р. (а.с.26 т.1), №5 від 10.02.2010р. (а.с.27 т.1).

Відповідно до п. 1.1 договору, банк зобов'язується надавати на умовах цього договору, а позичальник, зобов'язує отримувати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит в розмірі 800000,00грн. та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах визначених цим договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, якщо інше не встановлено положеннями про кредитний договір і не випливає із суті кредитного договору.

Положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із п. 1.2 (із змінами внесеними додатковим договором №5 від 10.02.2010р.), кредит надається у вигляді відкритої відновлювальної кредитної лінії з остаточним терміном повернення на пізніше 01.04.2010р. відповідно до графіку: 26.02.2010р. - 10000,00грн., 31.03.2010р. - 10000,00грн., 01.04.2010р. - 779897,84грн.

Кредит надається траншами з позичкового рахунку №206330130582 на поточний рахунок позичальника в банку в безготівковому порядку на поновлення обігових коштів (надалі цільове призначення) в період з 01.04.2008р. по 01.04.2010р.

В разі, якщо ліміт кредитування буде вичерпано, позичальник має право отримати наступний транш в межах ліміту кредитування лише за умови погашення попередньої заборгованості за договором.

Відповідно до п. 3.1 договору (із змінами внесеними додатковим договором №4 від 22.07.2009р.), виконання позичальником зобов'язання за цим договором (в тому числі і додатковими договорами до нього) забезпечується: житлова будівля, столярний цех, будівля №1, що належить Приватному підприємству "Звягельпромсервіс" зальною площею 169,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Житомирська обл. м. Новоград-Волинський, вул. Пархоменка, 112/1 вартістю 321548,00грн. згідно з договором №2008-005/DС-002/1 іпотеки нерухомого майна від 02.04.2008р.; нежитлова будівля, гараж, що належить ОСОБА_4 загальною площею 508,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 заставною вартістю 609452,00грн. згідно з договором №2008-005/DС-002/2 іпотеки нерухомого майна від 02.04.2008р.; рухоме майно, електронавантажувач ЕВ-735.33.3, серії 530-1, що належить ОСОБА_4 заставною вартістю 75000,00грн. згідно з договором застави №2008-005/DС-002/3 від 02.04.2008р.; рухоме майно, навантажувач марки Т-156, реєстраційний №НОМЕР_1, 2006 року випуску, двигун №НОМЕР_2; НОМЕР_3, що належить ОСОБА_5 заставною вартістю 200000,00грн. згідно з договором застави №2008-005/DС-002/4 від 02.04.2008р.; нежитлова будівля, відгодівельник загальною площею 941,1 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_5 заставною вартістю 607000,00грн. згідно з договором №2007-005/DС-002/7 іпотеки нерухомого манна від 22.06.2009р.; порука фізичної особи ОСОБА_4 згідно договору поруки № 2008-005/DС-002/6 від 02.04.2008р.

Виконання позичальником зобов'язання за цим договором (в тому числі і додатковими договорами до нього) забезпечується також всім майном та коштами, що належить позичальнику на праві власності, та на яке може бути звернено стягнення (п. 3.2 договору).

Таким чином, п.3.1 та п.3.2 договору сторони узгодили умови забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором № 2008-005/DС-002, на підтвердження чого сторонами надано договори іпотеки нерухомого майна №2008-005/DС-002/1 та №2008-005/DС-002/2 від 02.04.2008р., договір №2007-005/DС-002/7 іпотеки нерухомого манна від 22.06.2009р., договори застави №2008-005/DС-002/4 та №2008-005/DС-002/4 від 02.04.2008р. (а.с.122-150 т. 1, а.с.1-9 т.2).

Позивач свої зобов'язання передбачені кредитним договором виконав в повному обсязі, що підтверджується меморіальним ордером № 291863 від 03.04.2008р. на суму 800000,00грн. (а.с.28 т. 1).

Матеріалами справи доведено та не заперечується представниками сторін в судовому засіданні, що відповідачем було здійснено часткові проплати в рахунок погашення кредиту та відсотків за користування кредитом підтвердженням чого є банківські виписки (а.с.29-36 т.1).

Відповідно до п. 2.3.1 договору, банк має право у випадку, якщо будуть мати місце будь - які або всі можливі випадки невиконання позичальником взятих на себе обов'язків та недотримання умов, передбачених Кредитним договором та/або документами забезпечення, вимагати (незважаючи на те, що в Кредитному договорі можуть бути інші умови) негайного повернення суми кредиту та всієї суми нарахованих процентів за користування кредитом (разом з будь - якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають сплаті по Кредитному договору) в тому числі, але не виключно, якщо позичальник не зможе вчасно сплатити суму кредиту, її частину або проценти за користування кредитом або будь - які інші суми, які підлягають сплаті за Кредитним договором та ін.

Згідно із п. 4.2.1 договору, банк має право вимагати від позичальника належного виконання останнім взятих на себе зобов'язань по кредитному договору.

Оскільки, відповідач зобов'язання по погашенню кредиту та відсотків за користування кредитом виконав не в повному обсязі 17.05.2010р. позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу №200 щодо погашення кредитної заборгованості у тридцятиденний строк з попередженням, що в іншому випадку будуть вжиті заходи по примусовому задоволенні вимог в судовому порядку (а.с.38-39 т.1). Зазначена вимога відповідачем була отримана 18.05.2010р., що підтверджується підписом уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 41 т.1).

Докази надіслання вимоги наявні в матеріалах справи.

Сторонами суду не надано доказів щодо відповіді або задоволення відповідачем вимоги позивача. Крім того, представник позивача в судовому засіданні зазначив, що відповідач відповідь на вимогу не надавав, вимоги позивача щодо погашення заборгованості залишилися незадоволеними.

Всупереч умовам кредитного договору відповідач у встановлений строк - до 01.04.2010р. кредит не погасив, в результаті чого станом на день звернення з позовом до суду за останніми утворилась прострочена заборгованість за кредитним договором сумі 759690,07грн.

Додаткових угод щодо продовження строку повернення кредиту сторони суду не надавали. Представники сторін в судовому засіданні зазначили, що таких угод сторони не укладали.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань передбачених договором на підставі п.1.5 відповідачу нараховані проценти за користування кредитом в сумі 123698,66грн.

Судом встановлено, що внаслідок часткових проплат після пред'явлення позову до суду, заборгованість відповідача станом на 03.11.2011р. становить 600000,00грн. підтвердженням чого є довідка відповідача №505 від 03.11.2011р. (а.с.110 т.1) та платіжні доручення №638 від 05.10.2011р. на суму 59690,07грн., №46 від 13.10.2011р. на суму 30000,00грн. та №642 від 17.10.2011р. на суму 70000,00грн. (а.с.10 т.2, на звороті а.с.10 т.2).

Тому, з врахуванням п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, суд приходить до висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення 159690,07грн. заборгованості по кредиту за відсутністю предмету спору.

Відповідач позовні вимоги в сумі 600000,00грн. визнав, що вбачається, зокрема, із відзиву на позовну заяву.

Таким чином, на день розгляду справи у відповідача перед позивачем залишилась непогашеною заборгованість в сумі 600000,00грн., що не заперечується відповідачем.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

Відповідно до абзацу 1 ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Відповідно до ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 600000,00грн. суми простроченого кредиту є обґрунтованими, такими що підтверджується матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Крім суми простроченого кредиту, позивач просив суд стягнути з відповідача прострочені проценти за користування кредитом в сумі 123698,66грн.

Згідно ч.1 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Виходячи зі змісту п. 3 ст. 346 ГК України, кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 ГК України, відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Підпунктами 1.5.1 та 1.5.1.1 пункту 1.5 договору (із змінами внесеними додатковим договором №1 від 02.06.2008р.) сторони погодили, що за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати банку відповідну плату (проценти) в розмірах, визначених цим договором.

При нарахуванні та сплаті процентів за користування кредитом сторони повинні керуватись наступним: починаючи з 01.06.2008р. проценти за коригування кредитом розраховуються банком на основі процентної ставки в розмірі 18% річних, яка може бути змінена в порядку, визначеному цим договором.

Відповідно до підпункту 1.5.1.2 п. 1.5 договору, проценти нараховуються методом факт/факт на фактичну суму заборгованості позичальника за кредитом термін фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі кредиту включно, та до настання терміну зазначеного в п.1.2 цього договору. При нарахуванні процентів день видачі кредиту приймається до розрахунку 1 (один) повний день користування кредитом, а день повернення кредиту (його частини) до розрахунку процентів не включається.

Перша сплата позичальником процентів відбувається не пізніше 25.04.2008р. за період з першого дня видачі кредиту до 25.04.2008р. (з урахуванням положень п. 1.5.1.2 цього договору). Всі наступні сплати процентів відбуваються в розрахунку з 26-го числа попереднього місяця по 25-е число звітного місяця та сплачуються позичальником щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця, а у разі повного строкового або дострокового погашення кредиту - одночасно з погашенням кредиту (підпункт 1.5.1.3 п. 1.5 договору).

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення 123698,66грн. - прострочених відсотків за користування кредитом підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими та доведені матеріалами справи.

Доводи відповідача, що нарахування процентів має припинитись у строк встановлений п. 1.2 договору, тобто 01.04.2010р суд не приймає, оскільки, відповідач умови договору належним чином не виконав, зобов'язання відповідача по поверненню кредитних кошів не припинилось, таким чином позивач має право на нарахування процентів за користування кредитом за весь період користування.

Крім того, рішенням господарського суду міста Києва від 31.10.2011р. по справі № 33/224 за позовом Приватного підприємства "Звягельпромсервіс" до Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" про тлумачення умов договору в позові відмовлено. При цьому суд зазначив, що Публічне акціонерне товариство "БМ Банк" має право нараховувати проценти відповідно до договору за весь період користування Приватним підприємством "Звягельпромсервіс" кредитними коштами.

Доказів оскарження рішення господарського суду міста Києва від 31.10.2011р. по справі № 33/224 сторони суду не надали.

Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань позивачем було нараховано та заявлено до стягнення пеню за несвоєчасне погашення відсотків за період з 02.03.2009р. по 21.03.2011р. в сумі 9285,203грн. та пеню за несвоєчасну сплату кредиту за період з 02.04.2010р. по 21.03.2011р. в сумі 141209,49грн.

Розглядаючи правомірність здійснених позивачем нарахувань пені, господарський суд враховує наступне.

Частина 1 ст. 546 ЦК України визначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 6.1.1 договору передбачено, що за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню суми кредиту та своєчасній сплаті відсотків за користування кредитом позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Як передбачено ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, пеня за несвоєчасну сплату кредиту та несвоєчасне погашення відсотків розрахована за період з 02.03.2009р. до 21.03.2011р. та з 02.04.2009р. по 21.03.2011р., виходячи з подвійної облікової ставки НБУ та становить 150494,69грн.

У відзиві на позовну заяву від 04.10.2011р. відповідач просить при вирішенні спору застосувати положення ЦК України щодо позовної давності при стягненні пені у період до 21.03.2010 року. (а.с.86-87 т.1).

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За змістом п.1 ч.2 ст.258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки застосовується позовна давність в один рік.

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Із розрахунку, наданого позивачем, вбачається що пеня за несвоєчасне погашення відсотків нарахована за період з 02.03.2009р. по 21.03.2011р. в сумі 9285,203грн., а також за несвоєчасну сплату кредиту нарахована пеня за період з 02.04.2010р. по 21.03.2011р. в сумі 141209,20грн. позов до суду надійшов 11.04.2011р. (згідно відмітки діловодної служби господарського суду Житомирської області позовна заява зареєстрована 11.04.2011р. за № 5007/722/11) (а.с.3-4).

Тобто, період нарахування пені перевищує встановлений законом річний строк для її стягнення.

Відповідач вимоги щодо стягнення пені визнав частково на суму 69573,14грн.

Як вже зазначалося вище, в частині стягнення пені відповідач просить суд застосувати позовну давність у період до 21.03.2010р.

Таким чином, перевіривши здійснені позивачем нарахування пені за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків за користування кредитом, з урахуванням строку сплати, а також зважаючи на положення ч. 6 ст. 232 ГК України та ч.2 ст.258 ЦК України, господарський суд вважає, що правомірним є нарахування пені в сумі 75442,73грн. за період з 21.03.2010р. по 21.03.2011р. в межах строку позовної давності. В іншій частині стягнення пені в сумі 75051,96грн. суд відмовляє за пропуском строку позовної давності.

Інші доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву не приймаються судом до уваги як такі, що є безпідставними, спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в сумі 799141,39, з яких: 600000,00грн. - заборгованості по кредиту, 123698,66грн. - проценти за користування кредитом, 75442,73грн. - пені. У частині стягнення 159690,07грн. заборгованості по кредиту суд припиняє провадження у справі за відсутністю предмету спору на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України. В решті позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати на підставі статей 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, 82-85 ГПК України, господарський суд Житомирської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Звягельпромсервіс" (11700, Житомирська область, м. Новоград-Волинський, вул. Пархоменка, 112, ідентифікаційний код 20420796) на користь Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" (01032, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 37/122, ідентифікаційний код 33881201) 600000,00грн. (шістсот тисяч гривень 00 коп.) - заборгованості по кредиту, 123698,66грн. (сто двадцять три тисячі шістсот дев'яносто вісім гривень 66 коп.) - проценти за користування кредитом, 75442,73грн. (сімдесят п'ять тисяч чотириста сорок дві гривні 73 коп.) - пені, 9588,31грн. (дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят вісім гривень 31 коп.) - державного мита та 213,87грн. (двісті тринадцять гривень 87 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі в частині стягнення 159690,07грн. заборгованості - припинити.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським

СуддяГнисюк С.Д.

повний текст рішення підписано 25.11.2011р.

Віддрукувати: 4 прим.

1 - в справу

2,3 - позивачу

4 - відповідачу

<Текст >