Рішення № 19349766, 26.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/5526.10.11 За позовомПриватного акціонерного товариства "Виробниче обєднання "Конті"

До 1) Державної служби інтелектуальної власності України

2) Компанії АР енд Ей Бейлі енд Ко (R & A Baily & Co)

Продострокове припинення дії свідоцтва України на знак для товарів та послуг

№34742 від 15.09.2003р. та №34743 від 15.09.2003р.

Суддя Г.П. Бондаренко

Представники:

Від позивачаОСОБА_1. (дов. №73/11-Д від 24.03.2011р.)

Від відповідачів1) ОСОБА_2 (дов. №16-8/6281-с від 01.09.2011р.)

2) ОСОБА_3 (дов. б/н від 13.01.2011р.);

ОСОБА_4 (дов. б/н від 13.01.2011р.)

В судовому засіданні 26.10.2011р. відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Закрите акціонерне товариство “Виробниче обєднання “Конті” (далі по тексту Позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (далі по тексту Відповідач-1) та Компанії АР енд Ей Бейлі енд Ко (R & A Baily & Co) (далі по тексту Відповідач-2) про дострокове припинення дії свідоцтв України на знаки для товарів та послуг №34742 від 15.09.2003р. та №34743 від 15.09.2003р. повністю, зобовязання Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, щодо дострокового припинення дії свідоцтв України №34742, №34743 на знаки для товарів і послуг.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що не використовуючи торговельну марку за зазначеним свідоцтвом відповідач-2 порушує обовязки власника свідоцтва, що є підставою для дострокового припинення дії свідоцтва на підставі ч. 4 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів та послуг".

Ухвалою суду від 28.02.2011 року було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 03.08.2011 року, у звязку з відсутністю даних щодо наявності у відповідача-2 представництва на території України та необхідністю його належного повідомлення у відповідності до вимог Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах 1965 року, зобовязано позивача надати нотаріально засвідчений переклад на англійську мову позовної заяви та даної ухвали суду у строк до 15.03.2011 року.

15.03.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем подано витребувані судом документи, а саме нотаріально засвідчений переклад на англійську мову позовної заяви та ухвали суду від 28.02.2011р.

08.04.2011 року направлено на адресу компетентного органу Республіки Ірландія прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів б/н від 07.04.2011 року, разом з нотаріально засвідченими та перекладеними на англійську мову копіями позовної заяви та ухвали суду від 28.02.2011р.

20.06.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем подано клопотання про витребування доказів, заяву про зміну найменування позивача та зведені письмові пояснення по справі.

14.07.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2011р. розгляд справи було відкладено на 17.08.2011р., у звязку з неявкою позивача в судове засідання та його клопотанням про відкладення розгляду справи. Цією ж ухвалою здійснено заміну позивача, Закрите акціонерне товариство "Виробниче обєднання "Конті" правонаступником Приватним акціонерним товариством "Виробниче обєднання "Конті" у відповідності до ст. 25 ГПК України.

В судовому засіданні 17.08.2011 року представником відповідача-2 надано письмовий відзив на позовну заяву, додаткові матеріали по справі та усні пояснення по суті справи, заперечено проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2011 року розгляд справи відкладено на 29.09.2011 року, у звязку з необхідністю надання представниками сторін додаткових матеріалів, пояснень у справі та витребування доказів від Державної митної служби України.

23.08.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва повернуто прохання про вручення за кордоном судових документів, з підтвердженням отримання відповідачем-2 ухвали суду та позовної заяви у справі №9/55.

28.09.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем подано письмові пояснення по справі.

29.09.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем направлено телеграму, у відповідності до якої повідомлено про неможливість зявлення представника позивача в судове засідання, у звязку з чим просить суд відкласти розгляд справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2011 року розгляд справи відкладено на 18.10.2011 року, у звязку з неявкою позивач в судове засідання, клопотанням про відкладення розгляду справи, необхідністю надання сторонами додаткових матеріалів та пояснень по справі, необхідністю повторного витребування доказів від Державної митної служби України. Цією ж ухвалою замінено відповідача-1 у справі - Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України на належного відповідача - Державну службу інтелектуальної власності (03680, м. Київ, вул. Урицького, 45; код ЄДРПОУ 37552556).

07.10.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва на виконання вимог ухвали суду від Державної митної служби України надано інформацію щодо переміщення через митну територію України кондитерських виробів "Baileys".

Представником відповідача-1 надано додаткові матеріали по справі, письмовий відзив на позовну заяву, заперечено проти задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні 18.10.2011 року оголошено перерву до 26.10.2011 року, у відповідності до ст. 77 ГПК України, про що сторін у справі повідомлено під розписку.

24.10.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідачем-2 подано письмові пояснення по справі.

25.10.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва Департамент митних інформаційних технологій та статистики Державної митної служби України подано інформацію на виконання вимог ухвали суду.

В судовому засіданні 26.10.2011 року представником позивача надано додаткові усні та письмові пояснення по справі, підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Представником відповідач -1 надано усні пояснення по справі.

Представником відповідача -2 надано усні та письмові пояснення по справі, заперечено проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

15.09.2003 року Державний департамент інтелектуальної власності МОН України здійснив реєстрацію знаку для товарів і послуг “BAILEYS” (словесне) за заявкою поданою 05.07.2001р. і видав свідоцтво України №34742 на знак для товарів і послуг на імя Відповідача-2. Знак “BAILEYS” за вказаним свідоцтвом зареєстровано для товарів і послуг 30 класу МКТП. Відповідні відомості було опубліковано у офіційному бюлетені „Промислова власність” №9 від 15.09.2003р.

15.12.2003 року Державний департамент інтелектуальної власності здійснив реєстрацію знаку для товарів і послуг “BAILEYS” (комбіноване) за заявкою поданою 05.07.2001р. і видав свідоцтво України №34743 на знак для товарів і послуг на імя Відповідача-1 Знак “BAILEYS” за вказаним свідоцтвом зареєстровано для товарів і послуг 30 класу МКТП. Відповідні відомості було опубліковано у офіційному бюлетені „Промислова власність” №9 від 15.09.2003р.

Позивач вважає, що дія вищевказаних свідоцтв №34742 та №34743 має бути достроково припинена, оскільки вказаний знак для товарів і послуг не використовується відповідачем-2 протягом трьох років, у період з 01.09.2007 року по 31.08.2010 року. Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”, якщо знак не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково.

Відповідач 1 у поданому відзиві на позовну заяву та усних поясненнях заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що до компетенції відповідач-1 не входить контроль за використання (невикористанням) знаків для товарів і послуг їх власниками. Також, зазначено про те, що позивачем не зазначено які саме його права порушуються відповідачем-2, не вказано за захистом яких своїх порушених прав або оспорюваних інтересів він звертається до суду. Зазначено, що рішенням Господарського суду міста Києва у справі №18/468 встановлено, що станом щонайменше на 10.06.2008 року під контролем відповідача-2 здійснювалось використання знаків для товарів та послуг за свідоцтвами України №34742, №34743.

Відповідач-2 у поданому відзиві на позовну заяву, письмових та усних поясненнях заперечив проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що за умови контролю з боку Відповідача-2 в Україні здійснюється використання знаків “BAILEYS” за свідоцтвами України №34742, №34743 шляхом ввезення та реалізації товарів, маркованих цими знаками, на території України та застосування знаку “BAILEYS” за свідоцтвом України №34742 в діловій документації, починаючи з періоду 2006-2008 року і по теперішній час.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що знаки за свідоцтвами України №34742 та №34743 зареєстровані для таких класів товарів та послуг МКТП:

Кл. 30 “торти, сирні торти, солодощі, шоколад, трюфелі, морозиво, борошняні солодощі, соуси”. (свідоцтво України на знак для товарів і послуг №34742);

Кл. 30 “торти, сирні торти, солодощі, шоколад, трюфелі (десерт), морозиво, борошняні солодощі, соуси, що належать до класу 30”. (свідоцтво України на знак для товарів і послуг №34742);

Згідно ч. 4 ст. 18 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” (далі - Закон), якщо знак не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково. У цьому разі дія свідоцтва може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання.

Так, за приписам статті 1 Закону знак - це позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Відповідно до п. 4 ст. 16 Закону, використанням знака визнається:

- нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);

- застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано;

- застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого.

Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку про те, що, виходячи з правової сутності знака для товарів і послуг, обов'язковою умовою використання знака є його використання саме стосовно товарів і послуг, щодо яких цей знак зареєстровано.

Статтею 17 Закону України "Про охорону прав для товарів і послуг" (далі - Закон) передбачено, що власник свідоцтва повинен добросовісно користуватися правами, що випливають із свідоцтва.

За таких обставин, тягар доведення використання знаку або поважності причин невикористання знаку покладено саме на власника знаку для товарів та послуг.

Відповідач-2 як власник оскаржуваних товарних знаків подав до суду ряд доказів щодо використання на території України знаків “BAILEYS”, що охороняються за свідоцтвами №34742 та № 34743.

Зокрема, на підтвердження використання знаків “BAILEYS” на території України Відповідач-2 надав укладений між ним та Компанією “Лір Чоколатс Лтд.” (Ірландія) ліцензійний Договір на виробництво товарів, що відпостяться до 30 класу МКТП (шоколаду, шоколадних трюфелів (шоколадних цукерок), шоколадних плиток) із використанням знаків “BAILEYS” (словесного та комбінованого) (далі по тексту Ліцензійний договір) (засвідчена апостилем копія ліцензійного договору долучено до матеріалів справи).

Згідно вказаного ліцензійного Договору Відповідач-2 надав ліцензію Компанії “Лір Чоколатс Лтд.” на виробництво товарів класу МКТП, маркованих знаком “BAILEYS” (словесним та комбінованим), Компанія “Лір Чоколатс Лтд.” через своїх дистрибюторів за погодженням з Відповідачем-2 ввезення під митним контролем шоколадних цукерок, трюфелів, маркованих знаком „BAILEYS” (словесним та комбінованим) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Київріанта” (Україна), для їх наступної реалізації під митним контролем у міжнародному аеропорту “Бориспіль”. Також Компанією “Лір Чоколатс Лтд." поставляє продукція маркована знаками “BAILEYS” компанії & Heinemann” для продажу її в магазинах безмитної торгівлі.

Пунктом 29 Ліцензійного договору передбачено, що цей Договір регулюється і тлумачиться у відповідності до законодавства Ірландії, що застосовується до договорів, які були укладені і виконуються в повному обсязі в межах зазначеної держави, без урахування відповідних колізійних норм. Кожна сторона безвідклично підпорядковується юрисдикції ірландських судів.

Також Відповідачем-2 на підтвердження використання знаків в Україні за умови контролю зі сторони Відповідача-2 до матеріалів справи додано: засвідчений апостилем лист від “АР енд Ей Бейлі енд Ко.” від 29 березня 2011 року, підписаний п. Сіара Джилліс, корпоративним секретарем “АР енд Ей Бейлі енд Ко.”, про підтвердження надання дозволу компанії “Лір Чоколатс Лтд.”, про що йдеться у листі від 21 лютого 2008 року, підписаного п. Марком Сандисом компанії “АР енд Ей Бейлі енд Ко.”, і що умови дозволу на даний час узгоджуються із ліцензійним договором від 03 серпня 2007 року, із засвідченим перекладом на українську мову; засвідчену копію листа від “АР енд Ей Бейлі енд Ко.”від 21 лютого 2008 року, підписаного п. Марком Сандисом компанії “АР енд Ей Бейлі енд Ко.”, про надання дозволу “Лір Чоколатс Лтд.” на продаж її продукції компанією “Ейр Ріанта” у магазинах безмитної торгівлі, в тому числі в Україні, із засвідченим перекладом на українську мову; засвідчений апостилем лист “Лір Чоколатс Лтд.” від 28 липня 2011 року, що підтверджує надання ліцензії Компанії “Лір Чоколатс Лтд.” від “Ар енд Ей Бейлі енд Ко.” на виробництво шоколадних трюфелів “BAILEYS” та шоколадних плиток “BAILEYS”, та постачання компанією “Лір Чоколатс Лтд.” трюфелів для TOB “Київріанта”, Міжнародний аеропорт “Бориспіль”, Україна та до компанії & Heinemann”, для здійснення продажу продукції “Лір Чоколатс Лтд.” у магазинах безмитної торгівлі в Україні, із нотаріально засвідченим перекладом на українську мову; засвідчена копія листа від TOB “Київріанта” на підтвердження реалізації TOB “Київріанта” шоколадних трюфелів, цукерок “BAILEYS”, виробництва компанії “Лір Чоколатс Лтд.” у магазині безмитної торгівлі в міжнародному аеропорті Бориспіль, із засвідченим перекладом на українську мову.

Зазначені вище обставини підтверджуються: копією митної декларації (довідковий № 125000133/2011/641459, проведено під митним контролем 21.02.2011р.) щодо ввезення шоколадних цукерок Bailyes Chocolate truffles 190 гр.”, Baileys Mint truffles 190 гр.”, Baileys Caramel truffles 190 гр.”, Baileys Cocktail Shaker 180 гр.”, виробник - “Лір Чоколатс Лтд.”, одержувач та декларант - TOB “Київріанта”; копія митної декларації (довідковий № 125000133/2011/642373, проведено під митним контролем 21.03.2011 р.) щодо ввезення шоколаду з начинкою у вигляді плиток 3 Bar Selection (3x100 гр.)”, шоколадних цукерок, які містять алкоголь Truffle Box 150 гр.”, виробник - “Лір Чоколатс Лтд.”, одержувач та декларант - TOB “Київріанта” (належним чином засвідчені копії яких додано до матеріалів справи).

Також зазначені вище обставини підтверджуються наданими до матеріалів справи копіями рахунків від “Ейр Ріанта Інтернешнл спт.” до ТОВ “Київріанта” за період з 07.07.2007 року по 14.02.2011 року.

Зазначене вище свідчить про те, що ТОВ „Київріанта” через Компанію „Ейр Ріанта Інтернешнл, Спт.” та Компанію „Лір Чоколатс Лтд.” здійснює ввезення в Україну під митним контролем товарів 30 класу МКТП (шоколадні цукерки, шоколадні трюфелі, марковані знаком „BAILEYS”) для подальшої реалізації під митним контролем у міжнародному аеропорті Бориспіль.

Також наведені обставини підтверджуються наданою Державною митною службою України інформацією, щодо переміщення через митну територію України кондитерських виробів ” за період з 01.09.2007 року по 26.09.2011 року.

Згідно з абз. 5 п. 4 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" для цілей цього пункту використанням знака власником свідоцтва вважається також використання його іншою особою за умови контролю з боку власника свідоцтва.

До аналогічних висновків суд прийшов також при розгляді справи № 12/504, в якій встанови, що використання під контролем власника знаку даного знаку іншою особою також підтверджує добросовісне користування власником свідоцтва свого права щодо використання знаку.

Проте позивач у справі вважає, що надані відповідачем-2 докази використання оскаржуваних знаків не є належними, зокрема, виходячи з того, що ліцензійний договір з Компанією “Лір Чоколатс Лтд." Не відповідає вимогам чинного законодавства України, а отже не є доказом у розумінні ст.ст. 33, 43 ГПК України, що підтверджує використання знаку, а реалізація цукерок у магазині безмитної торгівлі не є використанням знаку на території України, оскільки товари не пересікають кордон України, а отже це не є використанням знаку на території України.

Суд вважає такі твердження позивача помилковими та такими, що спростовуються наявними матеріалами справи, виходячи з наступного.

Щодо недійсності наданої відповідачем-2 ліцензійної Угоди та її нікчемності відповідно до законодавства України, то суд зазначає, що даний договір укладено на території Ірландії та як вже зазначалося судом вище, сторонами договору визначено, що право, яке застосовується до правовідносин за даним договором є право Ірландії (пункт 29).

Згідно ч. 1 ст. 32 Закону України «Про міжнародне приватне право», зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом.

У відповідності до ст. 33 Закону України «Про міжнародне приватне право», дійсність правочину, його тлумачення та правові наслідки недійсності правочину визначаються правом, що застосовується до змісту правочину.

Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За таких обставин, виходячи з того, недійсність Ліцензійного договору, укладеного між відповідачем-2 та Компанією “Лір Чоколатс Лтд." має встановлюватися саме законами Ірландії, доказів чого позивачем у справі не надано. При цьому, суд звертає увагу на те, що доказів визнання недійсним вищевказаного договору судом чи доказів оскарження даного договору позивачем не надано.

За таких обставин, у суду відсутні підстави, виходячи з норм Ірландсього законодавства, стверджувати про нікчемність наданого Відповідачем-2 Ліцензійного договору.

Крім того, іншими матеріалами справи, зокрема листами сторін ліцензійного договору, засвідченими офіційними установами, також підтверджується воля сторін та їх намір надати дозвіл Компанії «Лір Чоколатс Лтд.» на використання під контролем відповідача-2 оскаржуваних позивачем і на території України також.

Щодо твердження позивача про те, що торгівля цукерками, маркованими оскаржуваними позначеннями, на території магазинів безмитної торгівлі не є використанням знаку не території України, оскільки дані товари не переміщені через митний кордон, суд вважає таким, що не відповідає діючому законодавству.

Статтею 2 Конституції України передбачено, що територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про державний кордон України», державний кордон України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний кордон України», державний кордон України визначається Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 225 Митного кодексу України передбачено, що магазин безмитної торгівлі - митний режим, відповідно до якого товари, а також супутні товарам роботи, не призначені для споживання на митній території України, знаходяться та реалізуються під митним контролем у пунктах пропуску на митному кордоні України, відкритих для міжнародного сполучення, інших зонах митного контролю, визначених митними органами України, без справляння мита, податків, установлених на експорт та імпорт таких товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання.

Згідно п. 1.4. Порядку застосування митного режиму магазину безмитної торгівлі (затвердженого Наказом Державної митної служби України №287 від 07.04.2011 року), територія магазину безмитної торгівлі є зоною митного контролю та невід'ємною частиною території України, на якій діє законодавство України, в тому числі нормативно-правові акти, якими регулюється діяльність у сфері торгівлі та встановлюються вимоги до товарів, що реалізуються уроздріб.

Враховуючи вищевикладене, суд не погоджується з твердженням Позивача про те, що продаж товарів в магазинах безмитної торгівлі не є використанням в Україні повністю або частини зазначених у свідоцтві товарів, оскільки як вбачається з вищезазначених норм, територія магазину безмитної торгівлі є невідємною частиною території України, на яку розповсюджується законодавство України, в тому числі законодавство щодо охорони прав на знаки для товарів і послуг.

Оцінюючи подані Відповідачем-2 докази використання знаків для товарів та послуг “BAILEYS” у їх сукупності, суд враховує наявність доказів використання знаку в межах зазначеного трирічного терміну (01.09.2007 року по 31.08.2010 року), докази використання вказаних знаків у минулому поза межами вказаного строку та розповсюдження продукції, яку марковано знаками, дію свідоцтв яких позивач просить достроково припинити та приходить до висновку про те, що знаки для товарів та послуг „BAILEYS” за свідоцтвами України №34742, №34743 використовуються Відповідачем-2 в Україні, а отже у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині дострокового припинення дії свідоцтва України на знак для товарів та послуг №34742 та №34743.

Аналогічні висновки про те, що ввезення та продаж товарів у магазині безмитної торгівлі під контролем Відповідача-2 є доказом використання свідоцтв України для №34742 та №34743 на знаки для товарів і послуг „BAILEYS” в Україні містяться у рішенні Господарського суду міста Києва від 10.06.2008 року у справі №18/468 за позовом ЗАТ „ВО „Конті” до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти та науки України, АР енд Ей Бейлі енд Ко. (R&A Bailey&Co.) про дострокове припинення дії свідоцтва України №34742 на знак для товарів і послуг „BAILEYS” та свідоцтва України №34743 на знак для товарів та послуг „BAILEYS”, яке набрало законної сили.

Разом з тим, суд зазначає про те, що доводи Відповідачів про те, що Позивачем не доведено в чому саме полягає порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, є помилковими, оскільки Позивач є виробником кондитерських виробів 30 класу МКТП та між позивачем та відповідачем-2 існують спірні правовідносини щодо правомірності маркування товарів позначеннями „BAILEYS”, а також позивач стверджує про свої наміри отримати правову охорону на позначення, якими маркує кондитерські вироби 30 класу МКТП власного виробництва, а отже існування на території України товарних знаків відповідача-2 опосередковано впливають на охоронюваний законом інтерес щодо маркування товарів власного виробництва позначеннями, які належать відповідачеві-2, а також надають йому право на здійснення перевірки обовязків відповідача-2 як власника свідоцтва щодо добросовісного користування наданих йому законом прав на використання знаків.

Позовні вимоги в частині зобовязання відповідача-1 внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, щодо дострокового припинення дії свідоцтва України №34742 та №34743 також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від вимог про дострокове припинення дії свідоцтв, у задоволенні яких відмовлено.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33,43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяГ.П. Бондаренко

Дата підписання рішення 14.11.2011р.