Рішення № 19349762, 14.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/198

14.11.11

За позовом

Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Партнер”

до

Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»

про

стягнення боргу в сумі 148,72 грн.,

Суддя

Сташків Р.Б.

Представники:

від позивача –

не з’явився;

від відповідача –

не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У жовтні 2011 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Партнер" (далі –позивач ) звернулось до Господарського суду м. Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" (далі –відповідач) про стягнення боргу у сумі 148,72 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов договору перестрахування № 16/01/06 від 16.01.2006 у встановлені строки не виконав взятого на себе грошового зобов’язання з оплати своєї частки страхового відшкодування у зв’язку з настанням страхового випадку.

Ухвалою суду від 12.10.2011 було порушено провадження у справі №34/198 розгляд справи було призначено на 31.10.2011.

Через відділ діловодства суду 26.10.2011 відповідач подав відзив в якому повідомив суд, що позов визнає частково в сумі 117,07 грн. без урахування інфляційних нарахувань, 3% річних та пені.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.10.201 розгляд справи було відкладено на 14.11.2011.

14.11.2011 через відділ діловодства суду позивачем подані документи на виконання вимог ухвали суду та довідку про залишкову суму боргу, відповідно до якої станом на 12.10.2011 залишкова сума боргу становить 144,57 грн., з яких: 117,08 грн. основного боргу, 9,05 грн. пені, 14,29 грн. інфляційних збитків, 4,17 грн. 3% річних.

Судом у відповідності з вимогами статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, суд

ВСТАНОВИВ:

16.01.2006 між Закритим акціонерним товариством “Страхова компанія “Партнер” (перестраховиком) та Акціонерним страховим товариством “АИС-Подіс” (перестрахувальником) укладено договір № 16/01/06 про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) (далі –Договір), відповідно до пункту 1.1 якого предметом даного договору є загальні умови перестрахування (ретроцесії) ризиків.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно статті 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 987 Цивільного кодексу України за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником.

Пунктом 1.3 Договору перестрахування передбачено, що на підставі даного Договору сторони укладають договори факультативного перестрахування, зокрема ковер-ноти, що мають юридичну чинність і спричиняють відповідальності сторін. Кожен такий договір перестрахування є незалежним від умов будь-якого іншого договору перестрахування, укладеного сторонами.

15.05.2007 сторонами на підставі вказаного договору укладено ковер-нот № К/496-10/2007 по факультативному пропорційному перестрахуванню, об’єктом перестрахування за яким є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом, визначеним в Додатку №1 до цього Ковер-ноту.

Перестрахувальник передав, а перестраховик прийняв у перестрахування за застрахований автомобіль Scania модель R420 державний номер АН 0557 СА, № кузова XLER4X20005162142, 2007 року випуску. Страхова сума –693 513,10 грн.

Відповідно до страхового акта №548/1383-10/01 від 22.08.2007 позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 2 517,68 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1984 від 28.08.2007, належним чином засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме протоколом №38 чергових загальних зборів Акціонерного страхового товариства «АИС-Поліс»від 30.04.2010 вирішено змінити найменування Товариства з Акціонерного страхового товариства «АИС-Поліс»на Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт»; протоколом №40 позачергових загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія Український страховий стандарт» від 15.03.2011 вирішено з 12 квітня 2011 року змінити найменування Товариства з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт».

Відтак судом встановлено факт зміни найменування відповідача.

Згідно з п. 8.1 Договору при настанні події, що може бути визнана страховим випадком за оригінальним договором страхування, перестрахувальник зобов’язаний протягом трьох робочих днів після одержання письмового повідомлення від страхувальника сповістити перестраховика про страхову подію по перестрахованому ризику будь-яким способом, що дозволяє зафіксувати повідомлення, а потім постійно інформувати перестраховика про розслідування та врегулювання збитку. Перестраховик повинен протягом 24 годин (не враховуючи святкові та вихідні дні) підтвердити по факсимільному зв’язку одержання повідомлення про страховий випадок.

Пунктом 6.1 Договору визначено, що перестрахувальник зобов’язаний перерахувати перестраховикові перестрахувальну премію, що відповідає його частці відповідальності по переданому в перестрахування ризику і розміру погодженого тарифу, якщо інше не передбачено сторонами. Розмір перестрахувальної премії вказується в Договору перестрахування (ковер-ноті).

Відповідно до пункту 8.8 Договору перестрахувальник по закінченню розслідування страхового випадку надсилає перестраховику лист (рахунок) про виплату його частки страхового відшкодування та визначений договором комплект документів.

Відповідно до п. 9.3.5 Договору перестраховик по визнаним ним страховим випадкам зобов’язаний перерахувати перестрахувальнику, або по його письмовій вказівці третій особі, відповідну частку страхового відшкодування в межах прийнятого на себе обсягу відповідальності протягом 15 робочих днів з моменту одержання від перестрахувальника всіх документів, визначених умовами Договору.

Частка перестрахованого відшкодування за кавер-нотом №К/496-10/2007 від 15.05.2007 визначена в розмірі 4,65 % від суми страхового відшкодування та становить 117,07 грн.

Як було зазначено відповідачем у поданому відзиві визнано вимоги позивача про стягнення розміру частки відповідальності відповідача, а саме 117,07 грн., проте заперечується нарахування штрафних санкцій, оскільки як зазначає відповідач йому стало відмово про наявність вимоги про виплату перестрахованого відшкодування за випадком, що стався 01.08.2007 лише після отримання копії позовної заяви з додатками 10.10.2011.

На виконання умов Договору позивачем було направлено відповідачу лист №2/-720-10 від 01.07.2010 про виплату страхового відшкодування з передбаченими умовами Договору документами, який 14.07.2010 отриманий ТОВ «АИС-Поліс»за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 15а, (що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення).

Разом з тим, станом на 01.07.2010 адресою місцезнаходження відповідача є 04073, м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20, така ж сама адреса зазначена і в договорі №16/01/06 від 16.01.2006 про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії), і в поданій позивачем позовній заяві №2/1027-11 від 26.09.2011.

Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Абзацом шостим статті 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” встановлено, що місцезнаходження юридичної особи –адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно з частиною 2 статті 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” у Єдиному державному реєстрі міститься, зокрема, і така відомість щодо юридичної особи, як її місцезнаходження.

Таким чином позивачем не доведено суду факту отримання відповідачем заяви про виплату перестрахового відшкодування, а відтак і не доведено, що настав строк прострочення грошового зобов’язання, що дає можливість позивачу нараховувати штрафні санкції.

Відповідно до статті 12 Закону України “Про страхування” перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до пункту 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором перестрахування в сумі 117,07 грн. є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Вимоги щодо стягнення штрафних санкцій: 9,05 грн. пені, 14,29 грн. інфляційних збитків, 4,17 грн. 3% річних судом вважаються необґрунтованими, а відповідно не підлягають задоволенню, у зв’язку із не доведенням позивачем факту прострочення виконання зобов’язання за період заявлений позивачем.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Український страховий стандарт” (04073, м. Київ, провулок Балтійський, буд. 20, код 22229921) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Партнер” (39617, м. Кременчук, вул. Чапаєва, буд. 75, код 13958383) 117 (сто сімнадцять) грн. 07 коп. відшкодування, 82 (вісімдесят дві) грн. 62 коп. витрат по сплаті державного мита та 191 (сто дев’яноста одна) грн. 16 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У решті позову відмовити.

4. Видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.Б. Сташків

Рішення підписано 18.11.2011.