Рішення № 19349525, 07.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/13107.09.11

За позовом Управління державної служби охорони при МВС України в АРК

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Ласуня"

Про стягнення 734,48 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 предст. (дов. № 17/1-2-1897/ЯН від 24.05.2011 р.)

Від відповідачане з'явився

Суть спору:

Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в АР Крим (далі позивач) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Ласуня" (далі відповідач) про стягнення 734,48 грн. (671,68 грн. основний борг, 11,75 грн. 3% річних, 51,05 грн. збитки від інфляції) внаслідок неналежного виконання умов договору №ЯЛ-08-1498 від 20.06.2007 р.

Ухвалою суду від 04.05.2011 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/131 та призначено розгляд справи на 27.05.2011 р.

27.05.2011 р. до початку судового засідання відділом діловодства суду отримано від представника відповідача відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить відмовити відповідачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з підстав, викладених у відзиві.

В судове засідання 27.05.2011 р. представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

За таких обставин, а саме в звязку з незявленням в судове засідання представників сторін та неподанням витребуваних доказів, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою суду від 27.05.2011 року судове засідання було відкладено до 13.07.2011 р., зобовязано позивача виконати вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 04.05.2011 р. про порушення провадження у справі № 12/131.

В судове засідання13.07.2011 р. представник відповідача не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 13.07.2011 р. відкладено розгляд справи 07.09.2011 р.

В судовому засіданні 07.09.2011 р. оголошено повний текст рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.06.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №ЯЛ-08-1498 про спостереження за допомогою пунктів централізованого спостереження Державної служби охорони за системами тривожної сигналізації, що встановлені на обєктах з реагуванням груп затримання ДСО при надходженні сигналу «Тривога», та їх технічне обслуговування.

Внаслідок невиконання своїх зобовязань за договором, утворилась заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 671,68 грн.

Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення 11,75 грн. 3% річних, 51,05 грн. збитки від інфляції.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), виникли цивільні права та обовязки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України (далі ГК України) як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати всій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобовязанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобовязань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 671,68 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 11,75 грн.. збитків від інфляції 51,05 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 11,75 грн., 51,05 грн. збитків від інфляції підлягають до задоволення.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Ласуня" (м. Київ, вул. М. Драгоманова, 4, кв. 122, код 32310083) на користь Управління державної служби охорони при МВС України в АРК (95013, м. Сімферополь, вул. Міллера, 4, код 08596943) 671 (шістсот сімдесят одна) грн. 68 коп. основного боргу, 11 (одинадцять) грн. 75 коп. 3% річних, 51 (пятдесят одна) грн. 5 коп. збитків від інфляції, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяЛ.В.Прокопенко