Рішення № 19344913, 08.11.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.11.11р.Справа № 3/5005/10877/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард", м.Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмаш", м.Дніпропетровськ

про стягнення 499 519,72 грн. боргу за договором купівлі-продажу

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

позивача - ОСОБА_1, дор. №12-07/11 від 17.01.11р.

відповідача - ОСОБА_2, дов. № 5-09 від 14.06.09р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 318 410,42 грн. - основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 35 351,28 грн. - 3% річних, 145 758,02 грн. пені, а всього 499 519,72 грн. боргу за договором купівлі-продажу.

Відповідач позов частково заперечував, мотивуючи тим, що Позивачем здійснено необґрунтований розрахунок в частині розміру основного боргу та штрафних санкцій, тому надав свій контррозрахунок. Також надав докази сплати 02.09.2011р., тобто після порушення судом провадження у справі, частини основного боргу 25 000,00 грн.

У судовому засіданні, що відбулось 03.11.11р. оголошувалась перерва до 07.11.11р. для уточнення розрахунку пені, 3 % річних та збитків від інфляції; Відповідача зобов'язано надати: документи щодо повноважень Канцера А.В. на підписання від імені підприємства листа № 1002/1 від 02.10.08р. про зміну умов поставки та оплати за спірним договором.

07.11.11р. Позивач та Відповідач звернулися до господарському суду із заявою, у якій зазначили, що сторонами погоджено розмір боргу Відповідача: 180 464,14 грн. основний борг, 30 973,58 грн. пеня, 30 490,89 грн. збитки від інфляції, 10 205,66 грн. 3 % річних; Позивач надав уточнений розрахунок ціни позову.

Відповідачем надано витребувані докази. З наданих Відповідачем документів (наказу та посадової інструкції заступника директора із закупівель) та пояснень вбачається, що заступник директора із закупівель ТОВ "Трансмаш" не мав належних повноважень щодо представництва підприємства перед Позивачем та здійснення юридично значущих дій від імені підприємства, зокрема, направлення листа № 1002/1 від 02.10.08р.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

04.08.08р. сторонами укладено договір купівлі-продажу № 351/07-08 (далі Договір), за п. 1.1, 1.2 якого, Продавець зобов'язався передати товар у власність Покупця, а Покупець прийняти й оплатити за нього суму в розмірі, обумовленому п. 2 даного Договору. Найменування, асортимент, одиниця вимірювання, кількість, ціна та загальна вартість товару вказані в узгодженій сторонами Специфікації (додатки до Договору).

Відповідно до п. 3.2 Договору Покупець здійснює оплату товару банківським переведенням грошових коштів на вказаний у Договорі поточний рахунок Продавця у наступному порядку: 100% попередня оплата від вартості заявленої партії товару. Допускається проведення платежу частинами.

Згідно з ч. 4.1 Договору Продавець забезпечує передачу товару Покупцю (відповідно до п. 2.2 Договору) протягом п'яти календарних днів після отримання письмової заявки Покупця та відповідної попередньої оплати. Допускається передача заявок факсимільним зв'язком.

Позовні вимоги у даній справі мотивовані порушенням Відповідачем умов Договору щодо строків оплати товару, що призвело до заборгованості перед Позивачем. Додатковою угодою № 2 до Договору, сторонами узгоджено графік сплати боргу, але зазначений графік Відповідачем також порушено, що і стало причиною звернення Позивачем з позовом до суду. За останнім уточненням Позивача щодо розміру основного боргу, станом на 07.11.11р., борг Відповідача перед Позивачем становить 180 464,14 грн.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору купівлі-продажу, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч.1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Частинами 3,4 ст. 538 ЦК України визначено, що у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

У зв'язку з порушенням строків поставки або оплати або виконання зобов'язань за Договором винна сторона сплачує пеню у розмірі 0,2 % від суми несвоєчасно виконаних зобов'язань за кожен день прострочення (п. 7.1 Договору).

На прострочений борг Відповідача, з посиланням на п.7.1, з урахуванням уточнень, Позивачем нарахована пеня у розмірі 30 973,58 грн. (за період з 19.02.11р. по 16.05.11р. 19059,29 грн.; з 17.05.11р. по 22.06.11р. 5 746,92 грн., 3 23.06.11р. по 20.07.11р. 3 635,02 грн., з 21.07.11р. по 18.08.11р. 2 532,35 грн.).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На прострочений борг Відповідача Позивачем, з урахуванням сум, що підлягають сплаті за додатковою угодою № 2 до Договору та проведених Відповідачем платежів, за період прострочки з жовтня 2010р. по липень 2011р.нараховані збитки від інфляції 30490,89 грн., 3 % річних 10 205,66 грн.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позов частково заперечував, мотивуючи тим, що Позивачем здійснено необґрунтований розрахунок в частині розміру основного боргу та штрафних санкцій, тому надав свій контррозрахунок. Також надав докази сплати 02.09.2011р., тобто після порушення судом провадження у справі, частини основного боргу 25 000,00 грн.

Відповідачем надано витребувані докази. З наданих Відповідачем документів (наказу та посадової інструкції заступника директора із закупівель) та пояснень вбачається, що заступник директора із закупівель ТОВ "Трансмаш" не мав належних повноважень щодо представництва підприємства перед Позивачем та здійснення юридично значущих дій від імені підприємства, зокрема, направлення листа № 1002/1 від 02.10.08р.

07.11.11р. Позивач та Відповідач звернулися до господарському суду із заявою, у якій зазначили, що сторонами погоджено наступний розрахунок позовних вимог: 180 464,14 грн. основний борг, 30 973,58 грн. пеня, 30 490,89 грн. збитки від інфляції, 10 205,66 грн. 3 % річних; Позивач надав уточнений розрахунок ціни позову.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з урахуванням заяви сторін від 07.11.11р., у розмірі: 180 464,14 грн. основного боргу, 30973,58 грн. пені, 30 490,89 грн. збитків від інфляції, 10 205,66 грн. 3 % річних, провадження у частині вимог про стягнення 25 000,00 грн., сплачених Відповідачем після порушення судом провадження у справі, підлягають припиненню за відсутністю предмету спору, решта позовних вимог задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, п.1-1ч.1 ст.80, ст.82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмаш", 49044, м.Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 15А-3, кв.3 (код ЄДРПОУ 32887752) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард", 83054, м.Донецьк, пр. Київський, 11 (код ЄДРПОУ 30927824) 180 464,14 грн. основного боргу, 30 973,58 грн. пені, 30 490,89 грн. збитків від інфляції, 10 205,66 грн. 3 % річних, 2771,34 грн. витрат по сплаті державного мита, 130,93 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У частині вимог про стягнення 25 000,00 грн. основного боргу - провадження у справі припинити.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту.

Суддя С.Г. Юзіков

Рішення підписане _______