Рішення № 19344830, 07.11.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.11.11р.Справа № 15/5005/12029/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південінформатика", м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Рівень 777", м. Дніпропетровськ

про стягнення 105 746,15 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

Секретар судового засідання Шевцова В.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю № 1 від 02.03.11р.

від відповідача: ОСОБА_2, представник за довіреністю № 30/09-1 від 30.09.11р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Південінформатика", м. Дніпропетровськ (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Рівень 777", м. Дніпропетровськ (далі - відповідач), про стягнення 105 746,15 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором про компенсацію витрат, пов'язаних з утриманням нежитлових приміщень № 0107-3-3 від 01.07.10р. та не перерахуванням на рахунок позивача компенсацію витрат по сплаті земельного податку за земельну ділянку

Ухвалою господарського суду від 14.09.11р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 18.10.11р.

18.10.11р. у судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

В свою чергу, повноважний представник відповідача позовні вимог визнає частково, а саме на суму основного боргу, за період з 01.07.10р. по 31.12.10р., у розмірі 65 150,88 грн.

Ухвалою господарського суду від 18.10.11р. розгляд справи відкладено на 01.11.11р., зобов'язано позивача надати у судове засідання докази сплати податку на земельну ділянку.

01.11.11р. представник позивача надав для долучення до матеріалів справи витребувані судом докази сплати податку на земельну ділянку.

Дослідивши матеріали справи, подані документи, заслухавши представників сторін, 01.11.11р. у судовому засіданні оголошено перерву до 08.11.11р.

08.11.2011р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.10р. між позивачем та відповідачем був укладений договір про компенсацію витрат, пов'язаних з утриманням нежитлових приміщень № 0107-3-3 (далі-Договір), відповідно до умов п. 1.1 якого відповідач зобов'язується компенсувати позивачу витрати, пов'язані з утриманням нежитлових приміщень, розташованих за адресою: 49000, м.Дніпропетровськ, вул. Гоголя, буд. 15 , а саме витрати по сплаті послуг з електро-, водо-, газо-, теплопостачання, вивезення побутових відходів та інших платежів, пов'язаних з утриманням та експлуатацією нежитлових приміщень (далі - Комунальні платежі) та є обов'язковими до сплати до моменту укладення відповідачем відповідних договорів з підприємствами, установами та/або організаціями, які надають такі послуги.

Згідно п. 1.2. Договору, відповідач компенсує витрати по сплаті комунальних платежів, які позивач сплачує на підставі відповідних договорів з підприємствами, установами та/або організаціями, що надають такі послуги, пов'язані з утриманням та експлуатацією нежитлових приміщень.

Сторони цього Договору домовилися про те, що щомісячний розмір компенсації комунальних платежів, що є предметом цього Договору, визначається на підставі рахунків, які надаються позивачем підприємствами, установами та/або організаціями, які надають комунальні послуги (п. 1.3. Договору).

Пунктом 2.1. Договору передбачені обов'язки позивача:

-до 15-го числа кожного поточного місяця надавати відповідачу рахунок на сплату компенсації витрат з оплати комунальних платежів в сумі, визначеній згідно рахунків відповідних підприємств, установ та/або організацій, які надають комунальні послуги;

-надавати відповідачу копії рахунків, на підставі яких здійснюється нарахування компенсації витрат на комунальні платежі;

-сприяти відповідачу в оформленні необхідних документів та укладенні договорів з комунальними підприємствами, установами та організаціями.

Пунктом 2.2. Договору передбачену обов'язки відповідача:

- своєчасно сплачувати позивачу компенсацію витрат з оплати комунальних платежів до 20-го числа кожного місяця;

- здійснювати необхідні дії, спрямовані на укладення договір з підприємствами, установами та/або організаціями, які надають послуги, пов'язані з обслуговуванням та експлуатацією нежитлових приміщень;

- сплачувати всі витрати, пов'язані з порушенням Правил користування електричною енергією.

Згідно п. 3.1. Договору, відповідач щомісячно компенсує позивачу витрати з опати комунальних платежів та плати за землю починаючи з 01 липня 2010р. до моменту укладення відповідачем відповідних договорів про надання комунальних послуг та до моменту оформлення відповідачем права користування земельною ділянкою на себе.

Як зазначено у п. 4.1. Договору, у випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором, сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідач не несе відповідальність за несплату або несвоєчасну сплату компенсації витрат по оплаті комунальних платежів у випаду несвоєчасного надання рахунків позивачем, що передбачено п. 2.1. даного Договору (п. 4.2. Договору).

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного виконання обов'язків сторін, які ним передбачені (п. 6.1. Договору).

Як зазначає позивач, відповідач повинен був щомісячно компенсувати позивачу витрати по сплаті орендної плати за земельну ділянку у розмірі 10 858,48 грн., починаючи з 01.07.2010р. і до оформлення відповідачем права користування земельною ділянкою на себе.

Позивач зазначає про те, що він надавав відповідачу відповідні рахунки, які відповідач періодично оплачував. Загальна сума виставлених рахунків відповідачу складає 141160,24грн., з них відповідачем сплачено лише 35 414,09 грн., тобто за період з 01.07.2010р. по 31.07.2011р. у відповідача виникла перед позивачем заборгованість у розмірі 105 746,15 грн.

Як зазначає позивач до цього часу відповідач не виконав своє господарське зобов'язання покладене на нього п. 3.1. Договорута не перерахував на рахунок позивача компенсацію витрат по сплаті земельного податку за земельну ділянку, у зв'язку з чим вимушений був звернутися до суду з відповідною позовною заявою.

Відповідач позовні вимоги визнає частково, в саме у розмірі 65 150,88 грн. виходячи з наступного.

Як вважає відповідач, згідно п. 287.6 Податкового кодексу України, який набрав законної сили 01.01.2011р., він повинен сплачувати до бюджету плату за площі (земельні ділянки) під будівлею, яка йому належить на праві власності. Задля того, щоб не нести зайві витрати, відповідач може звернутися до виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради з пропозицією про відмову від вищезазначеної земельної ділянки. Тому, відповідач визнає суму боргу за період з 01.07.2010р. по 31.12.2010р. у розмірі 65 150,88 грн., тобто до набрання чинності Податковим кодексом України.

Крім того, відповідач зазначає про те, що несплата компенсації орендної плати відповідачем у розмірі 65 150,88 грн. є наслідком несвоєчасного надання позивачем рахунків, передбачених Договором.

Відповідач вважає, що оскільки позивач не надав до суду доказів того, що він своєчасно, як зазначено в Договорі, до 15 числа кожного поточного місяця надавав відповідні відповідачу рахунки, то згідно з п. 4.2. Договору відповідач не несе відповідальність за несплату або несвоєчасну сплату компенсації податку на землю.

При викладених обставинах вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Посилання відповідача на те, що заборгованість повинна бути нарахована тільки за період з 01.07.20110р. до 31.12.2010р., тобто до набрання чинності Податковим кодексом України, є невірним, оскільки відповідач не надав суду жодного доказу того, що він відповідно до вимог чинного законодавства України оформив права користування земельною ділянкою на себе та сплачував земельний податок, згідно Податкового кодексу України, який набрав законної сили з 01.01.2011р.

Крім того, твердження відповідача стосовно того, що останній відповідно до п. 4.2. Договору не несе відповідальність за несплату або несвоєчасну сплату компенсації податку на землю, виходячи з того, що позивач, як вважає відповідач, несвоєчасно надавав рахунки є необґрунтованим, оскільки пунктами 4.1. та 4.2. Договору передбачена саме додаткова відповідальність за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань, наприклад у вигляді штрафних санкцій, інфляційних витрат та 3% річних. У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача лише суму основного боргу. Крім того, відповідачем не надано до суду жодних доказів несвоєчасного отримання від позивача зазначених у Договорі рахунків.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства України та даного Договору відповідач зобов'язаний виконувати свої обов'язки належним чином та своєчасно сплачувати позивачу передбачені даним Договором компенсацію витрат.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Рівень 777" (49102, м.Дніпропетровськ, вул. Будьонного, буд. 81, кв. 14, ЄДРПОУ 37149436) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Південінформатика" (49000, м.Дніпропетровськ, пл. Леніна, буд.1, оф. 140, ЄДРПОУ 00193789) основний борг у розмірі 105 746,15 грн. (сто п'ять тисяч сімсот сорок шість грн. 15 коп.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 1057,46 грн. (одна тисяча п'ятдесят сім грн. 46 коп.), витрати по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяН.Е. Петренко Повне рішення складено 14.11.11р.