Рішення № 19342501, 21.11.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

21.11.2011Справа №5002-2/4877-2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистриб'юшн компані» (юр. адреса: 99002, м. Севастополь, Н. Краєвої, 15; поштова адреса: 99014, м. Севастополь, Камишове шосе, 15

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

про стягнення 2 259,84 грн.

Суддя Толпиго В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача не зявився;

Від відповідача не зявився;

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дистриб'юшн компані» звернулось до господарського суду АР Крим із позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та просить суд стягнути з відповідача 2259грн. 84 коп., з яких: 2200 грн. 68 коп. - основний борг; 49 грн. 30 коп.- пеня та 9 грн. 86 коп. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ «Дистриб'юшн компані» було поставлено продукцію ФОП ОСОБА_3, згідно видаткової накладної № 319156 від 16.08.11р. на загальну суму 2686 грн. 54 коп. Позивач виконав свої обов'язки за договором поставки (який вказаний на видатковій накладній) в повному обсязі, проте на сьогоднішній день відповідач не оплатив ТОВ «Дистриб'юшн компані» 2200 грн. 68 коп. за поставлений товар, що і стало підставою для звернення із позовом до суду.

Представники сторін у судове засідання не зявились, хоча про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, рекомендованою кореспонденцією із повідомленням.

Відповідно до абз. 3, 4, 6 п. 3.6 Розяснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд встановив:

ТОВ «Дистриб'юшн компані» було поставлено продукцію ФОП ОСОБА_3 згідно видаткової накладної № 319156 від 16.08.11р. на загальну суму 2686 грн. 54 коп. разом із ПДВ.

Відповідно до п. 1 договору поставки від 16.08.2011 р. № 00000319156 постачальник зобовязан передати у власність покупцеві у встановлений строк товар, а покупець зобовязується приймати товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п.2 договору, товар передається партіями, на підставі заявок покупця, за ціною, погодженою сторонами.

Відповідно до п. 4 покупець оплачує товар на умовах відстрочення платежу на строк не більше 5 днів з моменту одержання товару. Оплата проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

В ході розгляду справи судом встановлено, що ТОВ «Дистриб'юшн компані» виконало свої зобовязання за договором, а саме поставило продукцію на загальну суму 2686,54 грн., що підтверджується видатковою накладною № 319156 від 16.08.11р., проте ФОП ОСОБА_3 вартість поставленої продукції сплатив частково. Заборгованість відповідача за поставлений товар перед ТОВ «Дистриб'юшн компані» станом на 19.10.2011 р. складає 2200 грн. 68 коп.

Відповідно до частини 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплати за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлений інший термін оплати товару.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).

Проаналізувавши вищенаведені приписи норм права, оцінивши представлені докази у відповідності зі вказівками статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов до висновку, що позивачем були виконані належним чином умови договору поставки від 16.08.2011 р. № 00000319156, і, як наслідок, позовні вимоги щодо стягнення з ФОП ОСОБА_3 основного боргу у розмірі 2200, 68 грн. обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Окрім вимоги про стягнення боргу, позивачем заявлена вимога про стягнення 49 грн. 30 коп. пені за період з 31.08.2011 р. по 25.10.2011 р.

Як вже зазначалося, зобов'язання повинне виконуватись належним чином відповідно до умов договору і вимогам ЦК України. (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, при порушенні зобов'язань наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторони також в договорі передбачили відповідальність за порушення строків оплати. Відповідно п. 5 договору поставки, за недотримання строків оплати товару, покупець сплачує постачальнику неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу від суми невнесеного платежу.

Виходячи з вищевказаного, позовні вимоги щодо стягнення 49 грн. 30 коп. пені за період з 31.08.2011 р. по 25.10.2011 р., нарахованої з врахуванням вимог укладеного між сторонами договору, ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР та п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Також ТОВ «Дистриб'юшн компані» заявлена вимога про стягнення 3% річних у розмірі 9 грн. 86 коп., які підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не передбачений договором або законом.

Відповідно до ст. 49 ГПК України держмито, витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу відносяться на відповідача.

Вступна і резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 21 листопада 2011 року.

Повний текст рішення складено 24 листопада 2011 року.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу | України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, код за ЄДРПОУ: НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистриб'юшн компані» (юр. адреса: 99002, м. Севастополь , Н. Краєвої, 15; поштова адреса: 99014, м. Севастополь, Камишове шосе, 15, код за ЄДРПОУ 36951480) 2200 грн. 68 коп. основного боргу, 49 грн. 30 коп. пені, 9 грн. 86 коп. 3% річних, 102,00грн. державного мита, 236,00грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримТолпиго В.І.