Ухвала суду № 19342137, 18.11.2011, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22ц-11351/11 Головуючий у 1 й інстанції - Башмаков Є.А.

Категорія 54 Доповідач - Варенко О.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Варенко О.П..,

суддів - Григорченка Е.І., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Солодовій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2011 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»про захист прав споживачів,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»про захист прав споживачів, посилаючись на те, що 27.07.2007р. між ним та Печерською філією ПАТ КБ «Приватбанк»укладені кредитний договір №K3R4AE00000007, відповідно до якого позивач отримав кредит у розмірі 23 371,27 доларів США на термін до 26.07.12р. та договір застави рухомого майна №K3R4AE00000007, згідно до якого він надав відповідачу в заставу легковий автомобіль марки BMW, модель 523і, 1998 року випуску, кузов №НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.

05 березня 2010 року після огляду представником банку вищезазначеного автомобіля, сторонами складено акт проведення огляду, після чого представники банку автомобіль заблокували та позбавили його можливості ним керувати.

Після підписання акту обстеження та вилучення автомобіля з його володіння, він ознайомився з підписаним актом обстеження, який містив положення про вилучення автомобіля, технічного паспорту та комплекту ключів. Відтак, зазначений акт підписано ним внаслідок помилки, оскільки йому під час підписання не було відомо про можливі наслідки оформлення акту щодо вилучення та передачі автомобіля відповідачу.

У зв'язку з цим просить суд зобов'язати відповідача повернути йому вищезазначений автомобіль.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2011 року в задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

З даним рішенням суду не погодився позивач і звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати це рішення, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Судом установлено, що 27.07.07р. між ОСОБА_2 та Печерською філією ПАТ КБ «Приватбанк»укладено кредитний договір №K3R4AE00000007, відповідно до якого позивач отримав кредит у розмірі 23 371,27 доларів США на термін до 26.07.12р. із зобов'язанням вчинення щомісячних платежів на погашення суми кредиту.

В якості забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором 27.07.07р. сторонами укладено договір застави рухомого майна за №K3R4AE00000007, згідно до якого позивач надав відповідачу в заставу легковий автомобіль марки BMW, модель 523і, 1998 року випуску, кузов №НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до умов договору застави позивач користується предметом застави, проте він зобов'язаний на вимогу банку надавати автомобіль для огляду, а у випадку порушення умов кредитного договору від 27.07.07р. зобов'язаний передати предмет застави відповідачу за відповідним актом прийому-передачі (п. 17.10 договору застави).

05 березня 2010р. між сторонами укладено відповідний акт б/н, згідно до умов якою вищезазначений автомобіль передано позивачем банку разом з технічним паспортом та комплектом ключів запалення.

Даний акт підписано позивачем та представником відповідача, будь-яких заперечень чи особистих відміток акт не містить.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі зясував права та обовязки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями самих сторін.

Виходячи з встановлених судом фактів, суд першої інстанції обґрунтовано, керуючись ст.ст.526, 530, ч.ч.1,2 ст.589 ЦК України, відмовив ОСОБА_2.у задоволенні позову.

Всі доводи позивача, викладені ним в апеляційній скарзі не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони не спростовують висновки суду та встановлені ним обставини, а зводяться до незгоди з висновками суду та особистого тлумачення апелянтом норм права.

Відповідно ж до ст.ст.212, 213 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Порушень матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.

Головуючий:

Судді: