Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 222
РІШЕННЯ
Іменем України
17.11.2011Справа №5002-1/4352-2011 за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1),
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора-Бріз», (95000, Україна, АР Крим, м. Сімферополь, пр-т Кірова/пров. Одеський, 19/1),
про стягнення 2468,97 грн.,
Суддя Л.О.Ковтун
представники:
від позивача ОСОБА_2, представник, довіреність № б/н від 31.10.2011р.,
від відповідача не зявився, повідомлений належним чином,
Суть спору: підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора-Бріз» про стягнення суми боргу в розмірі 2189,93грн., витрат від знецінення коштів внаслідок інфляції в розмірі 68,15грн., 3% річних в розмірі 34,20грн., пені в розмірі 176,69грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконує прийняті на себе зобовязання за договором поставки від 01.01.2008р. №44/174 в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару.
Відповідач позов визнав, заявив клопотання про відстрочку виконання рішення на шість місяців.
Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача оцінивши надані докази, суд
ВСТАНОВИВ:
01.01.2008р. між підприємцем ОСОБА_1 (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фора-Бріз» (покупець) укладений договір поставки №44/174, (аркуш справи 11-13, далі - договір).
Відповідно пункту 1.1 договору, постачальник зобовязується передати у власність покупця товар, а покупець зобовязується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах даного договору.
Пунктом 2.2 договору передбачено, що асортимент товару відображується у специфікаціях, які є невідємною частиною договору.
У розділі 3 сторони обумовили, що покупець здійснює оплату поставленого товару через 30 календарних днів з моменту отримання товару.
Як свідчать матеріали справи, позивач відповідно до умов договору поставляв товариству товар, що зокрема підтверджується відповідними видатковими накладними, (аркуш справи 15-18).
Товар прийнятий відповідачем, про що свідчать відповідні підписи на зазначених накладних, закріплених печаткою підприємства.
У порушення умов договору, відповідач свої зобовязання щодо оплати вартості поставленого товару виконав частково, у звязку із чим станом на час звернення позивача до суду заборгованість ТОВ становить 2189,93грн.
05.10.2011р. позивачем на адресу підприємства направлена претензія з вимогою погасити суму боргу.
Матеріали справи не містять відомостей щодо розгляду відповідачем вищевказаної претензії.
Дослідивши надані позивачем докази у підтвердження своїх доводів, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Приписами статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарської діяльності мають виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно умовам договору та вимогам закону.
У розумінні діючого законодавства зобовязанням визнається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.
В свою чергу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, (стаття 173 Господарського кодексу України).
Приписами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вимог закону та умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.
У порушення вимог статей 33,34 Господарського кодексу України відповідачем жодних доказів належного виконання зобовязань за договором поставки суду не надано.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з ТОВ «Фора-Бріз» заборгованості в сумі 2189,93 грн. підлягають задоволенню.
Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.
Пунктом 8.2 договору передбачено, що за порушення покупцем строків розрахунків передбачених даним договором, покупець сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі двійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.
Крім того, статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлена до відшкодування сума пені в розмірі 176,69грн., витрати від знецінення коштів внаслідок інфляції в розмірі 68,15грн. та 3% річних в розмірі 34,20грн., які обчислені правомірно, через що підлягають задоволенню.
Понесені позивачем судові витрати з оплати державного мита в розмірі 102,00грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. судом покладаються на відповідача у відповідності до статті 49 ГПК України.
Заявлене відповідачем клопотання про відстрочку виконання судового рішення на шість місяців не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Так, статтею 121 ГПК України передбачена можливість відстрочки виконання рішення у виняткових випадках за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем жодним доказів існування обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення, суду не надано. Більш того, підприємством взагалі не зазначено у чому саме полягає неможливість виконати рішення суду.
Приймаючи до уваги відсутність будь-яких доказів, які б підтверджували існування обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення, а також враховуючи, що задоволення заяви не сприятиме безумовному дотриманню ТОВ «Фора-Бріз» встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви відповідача.
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Повний текст рішення оформлений та підписаний 22.11.2011р.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84,85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора-Бріз», (95000, Україна, АР Крим, м. Сімферополь, пр-т Кірова/пров. Одеський, 19/1, банківські реквізити: рахунок 26006301035901 у філії АБ «Південний», м. Сімферополь, МФО 320917, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 33267610) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1; банківські реквізити: рахунок НОМЕР_1 в КР ФАКБ УСБ, м. Сімферополь, МФО НОМЕР_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) заборгованість в розмірі 2189,93грн., пеню в розмірі 176,69грн., витрати від знецінення коштів внаслідок інфляції в розмірі 68,15 грн., 3% річних в розмірі 34,20грн., державне мито в розмірі 102,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора-Бріз» про відстрочку виконання судового рішення на шість місяців відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки КримКовтун Л.А.
Судове рішення № 19341958, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 17.11.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 4352-2011. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: