Рішення № 19341870, 15.11.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 201

РІШЕННЯ

Іменем України

15.11.2011Справа №5002-26/4344-2011 За позовом Приватного підприємства «Вета» (Україна, 97407, АР Крим, м. Євпаторія, проспект Перемоги, 9, к. 45), до відповідача Дочірнього підприємства «Чорноморнафтогазсервіс» Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» (96400, смт Чорноморське, вул. Паркова, 5),

про стягнення 31884,82грн.

Суддя Медведчук О.Л.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 адвокат, свідоцтво №1250,

від відповідача не зявився.

Суть спору: позивач, Приватне підприємство «Вета» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача, Дочірнього підприємства «Чорноморнафтогазсервіс» Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» про стягнення суми пені в розмірі 16604,86 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 3213,85 грн., індексу інфляції за час прострочення в розмірі 12066,11 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх обовязків по договору підряду в частині оплати виконаних позивачем робіт.

Відповідач у судове засідання не зявився, вимоги щодо надання письмового відзиву на позов із документальним обґрунтуванням не виконав. Кореспонденція направлялась судом за адресою вказаною у позові.

Враховуючи той факт, що відповідачем порушено приписи ст. 22 Господарського процесуального кодексу України щодо добросовісного виконання своїх прав та обовязків, суд вважає за можливе розгляд справи за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

15.09.2009 року між Дочірнім підприємством «Чорноморнафтогазсервіс» Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» - Замовником та Приватним підприємцем «Вета» - Підрядником, укладений договір підряду №01-09-09.

Відповідно до розділу 1 даного договору, Підрядник зобовязується по завданню Замовника виконати поточний ремонт будівлі СК-96 будівлі №59 на базі відпочинку «Мрія» в смт Чорноморське по вул. Паркова, 5, а Замовник зобовязується прийняти виконання роботи та сплатити обумовлену Договором ціну. Склад робіт визначений локальним кошторисом. (Додаток №1).

Найменування, обєм та вартість робіт, які складають предмет договору, визначені договірною ціною.

Згідно з п. 4.1. договору, ціна робіт по даному договору визначається динамічною договірною ціною, складеної на підставі кошторису, який є невідємною частиною даного договору та складає 246198грн.

31.08.2009 року між ПП «Вета» та ДП «Чорноморнафтогазсервіс» укладена угода №1 про доповнення та зміну договору підряду №01-09-09 від 15.09.2009 року (№59), згідно якої, замовник та Виконавець прийшли згоди про доповнення та зміну: п.1.4. договору, виклавши його в наступній редакції: «Дата закінчення робіт грудень 2010 року».

05.01.2011 року між ПП «Вета» та ДП «Чорноморнафтогазсервіс» укладена угода №1 про доповнення та зміну договору підряду №01-09-09 від 15.09.2009 року (№59), згідно якої, замовник та Виконавець прийшли згоди про доповнення та зміну: п. 4.1. договору, виклавши його в наступній редакції: «Ціна робіт по даному договору визначається динамічною договірною ціною, складеної на підставі кошторису, яка є невідємною частиною даного договору, та складає суму в розмірі 231036грн. (Додаток 2). Договірна ціна уточнюється у випадках, вказаних в розділі 4 даного договору».

Також, був змінений п. 2.1. договору, який викладений у наступній редакції: «Дата закінчення робіт вересень 2011 року».

У звязку з неналежним виконанням своїх обовязків по оплаті виконаних позивачем по договору №01-09-09 робіт, рішенням господарського суду АР Крим у справі від 03.02.2011 року №5002-29/5917-2010 з відповідача на користь «ПП «Вета» було стягнуто 205372грн. заборгованості, 3% річних у розмірі 3676грн., індекс інфляції у розмірі 9270грн. та пеню у сумі 20037грн..

14.03.2011 року ПП «Вета» звернулось з листом №31 до ДП «Чорноморнафтогазсервіс» зазначивши, що станом на 15.02.2011 року загальна сума заборгованості ДП «ЧНГС» перед ПП «Вета» складає 15480919грн. На початку лютого 2011 року ДП «ЧНГС» обіцяло пееррахуваи 50тис. грн. до 17 лютого 2011 року, а 23 лютого 700 тис.грн. до 05.03.2011 року. Проте, станом на 14.03.2011 року перерахувань грошових коштів не здійснювалось та сума заборгованості не змінилася, тоді як ПП «Вета» необхідно виконати свої зобовязання перед постачальниками, по виплаті заробітної плати та сплаті податків. ПП «Вета» просить у найкоротші строки погасити заборгованість, та в іншому випадку, підприємство мусить звернутися до виконавчої служби для стягнення грошових коштів в примусовому порядку.

В подальшому 07.06.2011 року ПП «Вета» також направила на адресу відповідача листа №63 з вимогою про сплату коштів.

ДП «Чорноморнафтогазсервіс», в свою чергу, згідно листа (а.с.61), гарантувало погашення утвореної кредитної заборгованості на 01.07.2011 року в сумі 1112741,93грн., згідно графіку.

30.09.2011 року між сторонами по договору №01-09-09 від 15.09.2009 року складений акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011рік, згідно якого ДП «Чорноморнафтогазсервіс» в повному обсязі погасило утворену за ним заборгованість.

Звернувшись до господарського суду АР Крим з позовом, що розглядається у даному провадженні та предметом якого є стягнення з Дочірнього підприємства «Чорноморнафтогазсервіс» Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» суми пені в розмірі 16604,86 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 3213,85 грн., індексу інфляції за час прострочення в розмірі 12066,11 грн., позивач вказує, що за рішенням господарського суду АР Крим у справі №5002-29/5917-2010 у розрахунок заборгованості, нарахувань та суми штрафних санкцій був взятий період прострочення з 24.05.2010 року по 11.01.2011 рік, однак, фактичне виконання вказаного рішення відбулося лише 15.07.2011 року перерахуванням з рахунку відповідача суми погашення своєї заборгованості.

Дослідивши у сукупності надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у звязку з наступним.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобовязальних відносин сторін, і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобовязання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч. 3 ст. 549, ст. 625 Цивільного кодексу України сум.

Отже, з аналізу вказаних норм вбачається, що якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку пені, інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобовязання.

Згідно представлених суду звітів по дебетових та кредитних операціях по рахунку ПП «Вета» (а.с.67-70), останнє перерахування коштів в рахунок погашення заборгованості відповідача, проведено лише 15.07.2011 року.

Відповідно до п. 7.3. спірного договору, за порушення строків оплати Замовник сплачує Підряднику пеню у розмірі 0,07% нараховану на суму простроченого платежу за кожний день прострочки до повного виконання зобовязань по даному договору.

Так, згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи те, що позивачем при здійсненні розрахунку пені враховано умови пункту 7.3 договору та положення ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», суд погоджується із здійсненим позивачем розрахунком суми пені у розмірі 16604,86, яка і підлягає стягненню з відповідача.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача індекс інфляції у розмірі 12066,11грн. та 3% річних у розмірі 3213,85грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виконання цивільних обовязків згідно ст. 14 Цивільного кодексу України здійснюється у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконано належним чином умови та взяті на себе зобовязання за договором щодо повної та своєчасної оплати виконаних позивачем робіт, а також повним розрахунком за заборгованістю лише 15.07.2011 року, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення індексу інфляції у розмірі 12066,11грн. та 3% річних у розмірі 3213,85грн. також підлягають задоволенню.

Належні до сплати судові витрати з оплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, суд відносить на відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України.

В іншу чергу, позивач просить стягнути з відповідача суму оплати послуг адвоката у розмірі 3188грн..

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову на відповідача.

Відповідно до абз. 2 п. 10 розяснення президії Вищого господарського суду України, від 04.03.1998 року №02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг. На підтвердження понесених витрат послуг адвоката, позивач представив договір про надання правової допомоги №01-09-09 від 20.09.2011 року та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1250 від 30.12.2010 року.

Згідно п. 4.2. договору про надання правових послуг від 20.09.2011 року, гонорар Адвоката складає: 3188грн..

Однак, при цьому, позивач не представив будь якого документа який би свідчив про сплату адвокатських послуг, надання якого є належним доказом сплати таких послуг та обовязковою підставою для відшкодування таких витрат, у звязку з чим, ці витрати до стягнення не підлягають.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 15 листопада 2011 року. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити

2.Стягнути з Дочірнього підприємства «Чорноморнафтогазсервіс» Публічного акціонерного товариства «Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» (Україна, 96400, АР Крим, смт Чорноморське, вул. Паркова, 5, р/р26009060126345 в Кримському РУ МФО 384436, ЄДРПОУ 32173773) на користь Приватного підприємства «Вета» (Україна, 97407, АР Крим, м. Євпаторія, пр. Перемоги, 8, к. 45, р/р26001443365011 в філіалі «КРУ «ЗАТ КБ Приватбанк» м. Сімферополь, МФО 384436, ЄДРПОУ 19010018) суми пені 16604,86грн., 3% річних у розмірі 3213,85грн., індекс інфляції у сумі 12066,11грн., 318,85грн. державного мита, 236грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримМедведчук О.Л.

Повний текст рішення підписаний 21 листопада 2011 року.